Жу́ківці — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Свинорийка, на півдні району. До 2020 підпорядковане Бережанській сільраді.
село Жуківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький |
Громада | Лановецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020090140020340 |
Облікова картка | Жуківці |
Основні дані | |
Засноване | 1583 |
Населення | 272 |
Територія | 1,892 км² |
Густота населення | 143,76 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47440 |
Телефонний код | +380 3549 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°47′56″ пн. ш. 26°00′30″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 26.00833° сх. д.Координати: 49°47′56″ пн. ш. 26°00′30″ сх. д. / 49.79889° пн. ш. 26.00833° сх. д. |
Водойми | Свинорийка |
Відстань до районного центру | 14 км |
Найближча залізнична станція | Бережанка |
Відстань до залізничної станції | 3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 |
Карта | |
Жуківці | |
Жуківці | |
Мапа | |
Жуківці у Вікісховищі |
Населення — 272 особи (2001).
Історія
Засноване поселення у 1583 році. Хоча є дані, що перша писемна згадка про Жуківці датована ще 1515 роком. Тоді село було розташоване трохи північніше, а на місці його сучасного розташування колись був невеличкий хутірець. Можливо, саме цим пояснюється розбіжність у вищезгаданих датах.
З історичних джерел відомо, що наприкінці XVIII століття в Жуківцях нараховувалось 76 дворів, в більшості з яких проживали військовослужбовці з сім'ями, адже в селі постійно перебував Стародубівський полк царської армії. А в XIX столітті тут мешкало 564 жителі в 72-х будинках, з них 74 римокатолики, 14 євреїв. В центрі села знаходилась судова управа, поряд з якою була тюрма. Також тут діяли шинок та броварня, гуральня, водяний млин.
З 1758 року Жуківці разом з Вишгородком й прилеглими селами належали одному із синів Войцеха Ржищевського — Юзефові, який проживав за кордоном, а в село з родиною приїжджав тільки на літо. Жуківці не раз переходили від одних власників до інших: після Ржищевських до князів Чорторийських, а згодом — до Лейдерс-Веймана. Передостаннім власником починаючи з 1911 року, був Д. Фьодоров, який володів 665 га землі.
Згідно з архівним описом «…Село прекрасно розволожене, з гарним садом і палацом…» (в тексті польському). Також на узвишші в Жуківцях власник Адам Ржищевський на рубежі XVIII—XIX століть збудував розкішну двоповерхову резиденцію. Палац, в якому було близько сорока житлових кімнат та кімнат для гостей, викликав захоплення відвідувачів вишуканим інтер'єром, цінними творами мистецтва. Особливо славилася тутешня колекція порцеляни й фаянсу, в якій, крім імпортного посуду, були вироби волинських заводів. Окремі екземпляри колекції потрапили до збірки Національного музею у Варшаві. Біля палацу заклали чудовий (в англійському стилі) парк із квітниками й оранжереями, де культивували такі екзотичні види тропічних рослин, як от дерево-тюльпан, пальми, кипариси та інші. Зростали тут і старовинний бук, який ледве могли охопити руками п'ятеро чоловік, і кедри, з яких панські слуги збирали горіхи.(?) Площа парку становила приблизно 40 га. Поблизу садиби також заклали фруктовий сад, в якому росли яблуні, груші, сливи, вишні, кущі барбарису, кизилу, аґрусу, смородини, порічок. А між ними спланували безліч клумб з полуницями різних сортів. Поруч із входом до палацу вилася виноградна лоза. Палац та парк були обгороджені високим кам'яним муром. Із зовнішньої сторони мур був обсаджений кущами терену. У 1941 році панський палац був спалений, після чого місцеві мешканці розібрали його залишки, меблі, посуд.
На початку XIX століття в Жуківцях полюбляв зупинятися брат російського імператора Олександра І великий князь Констянтин Павлович, який, будучи інспектором кавалерії, часто відвідував цю місцевість під час перевірок кінних військових підрозділів на Волині.
Останнім власником маєтку був заможний німець Шмідт. Після смерті його поховали поблизу церкви св. Івана Богослова. Вдова пані Шмідт, в пам'ять про чоловіка, звела цегляний мур навколо церкви, який зберігся донині.
У Жуківцях існувала церква. Спершу в центрі села був споруджений невеликий дерев'яний храм, що згорів під час грози від блискавки. А в 1874 році на кошти громади і за сприяння священика В.Новоселицького та поміщиці графині Н.Лейдерс-Вейман тут побудували вже значно більшу муровану з каменю церкву Івана Богослова, яка збереглась до сьогодні. Тоді ж, у 1880 році, звели будинок для священика О.Кресовича.
Згідно з церковними даними, станом на 1893 рік в Жуківцях нараховувалось 78 дворів (12 — військових, решта — селянських) і проживало 597 мешканців.
З 1874 року в населеному пункті діяло однокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії, в якому навчались діти із заможних родин з навколишніх сіл. Приміщення для нього побудувала теж графиня Н.Лейдерс-Вейман. В 1892 році школа перейшла в нову будову.
У 1924 році громада села збудувала нову школу, в якій навчалися діти з багатьох сіл району. Тепер в цьому приміщенні міститься сільський клуб.
У 1939 році в селі був утворений колгосп.
У повоєнні часи початкову школу на чотири класи перевели в приміщення, де раніше жив священик. Будинок заможного пана Шандрука переобладнали під магазин, медпункт, дитячий садок. Сьогодні тут діє тільки магазин. В будівлі тюрми тривалий час працював швейний цех.
У 1989 році в центрі села спорудили двоповерхове приміщення сучасної школи. Будівництво проводилось і коштом місцевого колгоспу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.
Пам'ятки
- Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (1874; мурована);
- Жуковецький палац (зруйнований).
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, заклад торгівлі
Відомі люди
Народилися
- Олександра Животко — українська письменниця, журналістка в діаспорі
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Г. Басюк, Г. Дадюк. Жуківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 582.
- Żukowce, wś, pow. krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 727. (пол.) — S. 727. (пол.)
- Історія Лановеччини: Історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль: Воля, 2011. — 620 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhu kivci selo v Ukrayini u Lanoveckij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Svinorijka na pivdni rajonu Do 2020 pidporyadkovane Berezhanskij silradi selo Zhukivci Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij Gromada Lanovecka miska gromada Kod KATOTTG UA61020090140020340 Oblikova kartka Zhukivci Osnovni dani Zasnovane 1583 Naselennya 272 Teritoriya 1 892 km Gustota naselennya 143 76 osib km Poshtovij indeks 47440 Telefonnij kod 380 3549 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 47 56 pn sh 26 00 30 sh d 49 79889 pn sh 26 00833 sh d 49 79889 26 00833 Koordinati 49 47 56 pn sh 26 00 30 sh d 49 79889 pn sh 26 00833 sh d 49 79889 26 00833 Vodojmi Svinorijka Vidstan do rajonnogo centru 14 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Berezhanka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 47402 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Lanivci vul Nezalezhnosti 34 Karta Zhukivci Zhukivci Mapa Zhukivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhukivci Naselennya 272 osobi 2001 IstoriyaZasnovane poselennya u 1583 roci Hocha ye dani sho persha pisemna zgadka pro Zhukivci datovana she 1515 rokom Todi selo bulo roztashovane trohi pivnichnishe a na misci jogo suchasnogo roztashuvannya kolis buv nevelichkij hutirec Mozhlivo same cim poyasnyuyetsya rozbizhnist u vishezgadanih datah Z istorichnih dzherel vidomo sho naprikinci XVIII stolittya v Zhukivcyah narahovuvalos 76 dvoriv v bilshosti z yakih prozhivali vijskovosluzhbovci z sim yami adzhe v seli postijno perebuvav Starodubivskij polk carskoyi armiyi A v XIX stolitti tut meshkalo 564 zhiteli v 72 h budinkah z nih 74 rimokatoliki 14 yevreyiv V centri sela znahodilas sudova uprava poryad z yakoyu bula tyurma Takozh tut diyali shinok ta brovarnya guralnya vodyanij mlin Z 1758 roku Zhukivci razom z Vishgorodkom j prileglimi selami nalezhali odnomu iz siniv Vojceha Rzhishevskogo Yuzefovi yakij prozhivav za kordonom a v selo z rodinoyu priyizhdzhav tilki na lito Zhukivci ne raz perehodili vid odnih vlasnikiv do inshih pislya Rzhishevskih do knyaziv Chortorijskih a zgodom do Lejders Vejmana Peredostannim vlasnikom pochinayuchi z 1911 roku buv D Fodorov yakij volodiv 665 ga zemli Zgidno z arhivnim opisom Selo prekrasno rozvolozhene z garnim sadom i palacom v teksti polskomu Takozh na uzvishshi v Zhukivcyah vlasnik Adam Rzhishevskij na rubezhi XVIII XIX stolit zbuduvav rozkishnu dvopoverhovu rezidenciyu Palac v yakomu bulo blizko soroka zhitlovih kimnat ta kimnat dlya gostej viklikav zahoplennya vidviduvachiv vishukanim inter yerom cinnimi tvorami mistectva Osoblivo slavilasya tuteshnya kolekciya porcelyani j fayansu v yakij krim importnogo posudu buli virobi volinskih zavodiv Okremi ekzemplyari kolekciyi potrapili do zbirki Nacionalnogo muzeyu u Varshavi Bilya palacu zaklali chudovij v anglijskomu stili park iz kvitnikami j oranzhereyami de kultivuvali taki ekzotichni vidi tropichnih roslin yak ot derevo tyulpan palmi kiparisi ta inshi Zrostali tut i starovinnij buk yakij ledve mogli ohopiti rukami p yatero cholovik i kedri z yakih panski slugi zbirali gorihi Plosha parku stanovila priblizno 40 ga Poblizu sadibi takozh zaklali fruktovij sad v yakomu rosli yabluni grushi slivi vishni kushi barbarisu kizilu agrusu smorodini porichok A mizh nimi splanuvali bezlich klumb z polunicyami riznih sortiv Poruch iz vhodom do palacu vilasya vinogradna loza Palac ta park buli obgorodzheni visokim kam yanim murom Iz zovnishnoyi storoni mur buv obsadzhenij kushami terenu U 1941 roci panskij palac buv spalenij pislya chogo miscevi meshkanci rozibrali jogo zalishki mebli posud Na pochatku XIX stolittya v Zhukivcyah polyublyav zupinyatisya brat rosijskogo imperatora Oleksandra I velikij knyaz Konstyantin Pavlovich yakij buduchi inspektorom kavaleriyi chasto vidviduvav cyu miscevist pid chas perevirok kinnih vijskovih pidrozdiliv na Volini Ostannim vlasnikom mayetku buv zamozhnij nimec Shmidt Pislya smerti jogo pohovali poblizu cerkvi sv Ivana Bogoslova Vdova pani Shmidt v pam yat pro cholovika zvela ceglyanij mur navkolo cerkvi yakij zberigsya donini U Zhukivcyah isnuvala cerkva Spershu v centri sela buv sporudzhenij nevelikij derev yanij hram sho zgoriv pid chas grozi vid bliskavki A v 1874 roci na koshti gromadi i za spriyannya svyashenika V Novoselickogo ta pomishici grafini N Lejders Vejman tut pobuduvali vzhe znachno bilshu murovanu z kamenyu cerkvu Ivana Bogoslova yaka zbereglas do sogodni Todi zh u 1880 roci zveli budinok dlya svyashenika O Kresovicha Zgidno z cerkovnimi danimi stanom na 1893 rik v Zhukivcyah narahovuvalos 78 dvoriv 12 vijskovih reshta selyanskih i prozhivalo 597 meshkanciv Z 1874 roku v naselenomu punkti diyalo odnoklasne narodne uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi v yakomu navchalis diti iz zamozhnih rodin z navkolishnih sil Primishennya dlya nogo pobuduvala tezh grafinya N Lejders Vejman V 1892 roci shkola perejshla v novu budovu U 1924 roci gromada sela zbuduvala novu shkolu v yakij navchalisya diti z bagatoh sil rajonu Teper v comu primishenni mistitsya silskij klub U 1939 roci v seli buv utvorenij kolgosp U povoyenni chasi pochatkovu shkolu na chotiri klasi pereveli v primishennya de ranishe zhiv svyashenik Budinok zamozhnogo pana Shandruka pereobladnali pid magazin medpunkt dityachij sadok Sogodni tut diye tilki magazin V budivli tyurmi trivalij chas pracyuvav shvejnij ceh U 1989 roci v centri sela sporudili dvopoverhove primishennya suchasnoyi shkoli Budivnictvo provodilos i koshtom miscevogo kolgospu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Lanoveckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lanoveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu Pam yatkiCerkva svyatogo apostola i yevangelista Ioana Bogoslova 1874 murovana Zhukoveckij palac zrujnovanij Pam yatnikiSporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1986 Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I stupenya biblioteka zaklad torgivliVidomi lyudiNarodilisya Oleksandra Zhivotko ukrayinska pismennicya zhurnalistka v diasporiPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaPortal Ternopilshina G Basyuk G Dadyuk Zhukivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 582 Zukowce ws pow krzemieniecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 727 pol S 727 pol Istoriya Lanovechchini Istoriko krayeznavchij naris Ternopil Volya 2011 620 s