Ця стаття потребує істотної переробки. |
Жорж Рає́ (фр. Georges Rayet, 12 грудня 1839, Бордо, Франція — 14 червня 1906, Флуарак, поблизу Бордо) — французький астроном.
Жорж Рає | |
---|---|
фр. Georges Rayet | |
Народився | 12 грудня 1839[1][2] Бордо |
Помер | 14 червня 1906[1][2] (66 років) Бордо |
Країна | Франція |
Діяльність | австралопітеки |
Alma mater | Вища нормальна школа |
Знання мов | французька[1] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Сім'я Рає належала до вищого середнього класу Бордо. Його батько, магістрат, усунутий з посади 1830 року через свої легітимістські погляди, працював у виноробній промисловості в Бордо, а потім, починаючи з 1853 року, в Парижі. Лише в останньому році Рає пішов до школи, але його навчання не постраждало від цієї затримки: він був прийнятий до École Normale Supérieure 1859 року, а через три роки закінчив agrégé з фізики. Після року викладання в ліцеї в Орлеані він отримав посаду фізика в службі прогнозів погоди, щойно створеній Левер'є в Паризькій обсерваторії.
На додаток до своєї звичайної роботи Рає здійснював астрономічні дослідження, беручи участь у дослідженнях Чарльза Вольфа, астронома обсерваторії. Їхній перший спільний успіх прийшов 1865 року, коли вони сфотографували півтінь Місяця під час затемнення. Тим часом вони вдосконалили спектроскопічні методи і прагнули отримати спектри яскравих комет. 4 травня 1866 року відбувся спалах яскравої нової зорі. Спостерігаючи її 20 травня, коли її яскравість значно зменшилася, Рає і Вольф виявили яскраві смуги в спектрі, явище, яке ніколи не було помічене в спектрах зірок. Смуги були результатом фази, яка може відбутися в еволюції нової після вибуху і зараз відома як стадія Вольфа — Рає.
Потім два астрономи намагалися шляхом систематичного дослідження визначити, чи постійно яскраві зірки виявляють те саме явище, і в 1867 році вони виявили три такі зірки в сузір'ї Лебедя. «Зірки Вольфа — Рає», спектри яких містять широкі, інтенсивні емісійні лінії, рідкісні — їх відомо ледве понад 300. Це дуже гарячі зірки, механізм яких ще не пояснений. Розширення оболонки недостатнє для врахування ширини ліній, і існує велика невідповідність між енергією, виробленою всередині, і енергією, що випромінюється. Ці зірки дозволяють вивчати міжзоряну речовину, лінії якої виділяються на яскравому тлі широких емісійних ліній зірок.
1868 року Рає брав участь у місії, направленій Паризькою обсерваторією на Малайський півострів спостерігати сонячне затемнення; він відповідав за спектроскопічні роботи. Його спостереження за сонячними протуберанцями дали цінну інформацію, а в поєднанні з іншими спостереженнями, зробленими під час того ж затемнення, зокрема Я. Янссеном, вони сприяли встановленню перших точних даних про Сонце. Потім Рає зосередився на спектроскопічних спостереженнях сонячної атмосфери та сонячних протуберанців. Він ототожнив блискучі лінії їхнього спектра зі спектральними лініями елементів і розробив теорію фізичної будови Сонця, яка, принаймні в своїй описовій частині, містить матеріал, який можна знайти й у сучасних теоріях. Ця праця лягла в основу його докторської дисертації, яку він захистив 1871 року.
Рає не мав серйозних розбіжностей з Левер'є, поки той не довірив йому управління метеорологічною службою 1873 року. Менш ніж за рік позиція Рає щодо практичної організації прогнозування штормів, яку він мав вагомі підстави вважати передчасною, привела до його звільнення. Потім Рає став викладачем фізики на факультеті наук Марселя, а 1876 року був призначений професором астрономії в Бордо.
1871 року французький уряд запропонував побудувати кілька нових обсерваторій. Рає організував колективний огляд історії та обладнання головних обсерваторій світу. Разом зі співробітниками він написав три з п'яти томів дослідження. Рає дуже цікавився історією науки й написав короткі, авторитетні дослідження про грецькі сонячні годинники (1875) та історію астрономічної фотографії (1887).
Разом з призначенням у Бордо Рає також був призначений директором обсерваторії, яка була побудована у Флуараку 1878 року. Він обіймав цю посаду від 1879 року й обладнав обсерваторію найсучаснішими астрометричними інструментами. Рає був одним з перших прихильників міжнародної фотографічної карти міста. 1900 року він зробив важливий внесок у проблему зменшення фотопластинок. Рає був задоволений тим, що опублікував перший том фотографічного каталогу Бордоської обсерваторії (за рік до смерті).
Рає став членом-кореспондентом Академії наук 1892 року й членом Бюро довгот 1904 року. Він мав витончену концепцію наукових досліджень і цінував переваги командної роботи. Він працював таким чином сам, але давав своїм підлеглим велику свободу проявляти ініціативу. Він помер від наслідків важкої хвороби легенів, яка турбувала його в останні роки життя. Маючи дуже твердий характер, Рає, незважаючи на стан здоров'я, брав участь в експедиції в Іспанії для спостереження за затемненням у серпні 1905 року.
Бібліографія
Оригінальні твори
Найвизначнішими ранніми роботами Рає є примітка про спектроскопічне спостереження нової 1866 року, вставлена в UJJ Le Verrier, «Note sur deux étoiles …,» in Comptes rendus,… de l'Académie des Sciences, 62 (1866) , 1108 . –1109, написана тоді з К. Вольфом; оголошення про відкриття зірок Вольфа-Рає в «Spectroscopic stellaire», там же, 65 (1867), 292—296, написане разом з C Wolf; і «Sur les raies brillantes du spectre de l'atmosphére solaire et sur la constitution physique du soleil», в Annales de chimie et de physique, 4th ser., 24 (1871), 5–80.
Метеорологічні й астрономічні спостереження Рає (спектроскопія, астрометрія, затемнення) містяться приблизно в тридцяти нотатках у Comptes rendus … de l'Académie des sciences між 1866 і 1905 роками. Рає представив важливий аналіз еволюції магнітного схилення й нахилу в Парижі між 1667 і 1872 роками в «Recherches sur les observations magnétiques …» в Annales de l'Observatoire de Paris. Mémoires , 13 (1876), A*1A*140. Про фотографічну астрометрію див. «Instructions pour la réduction des clichés photographiques …» в Annales de l'Observatoire'de Bordeaux, 9 (1900), I 87; та Catalogue photographique du del, Observatoire de Bordeaux, I (Париж, 1905).
Рає створив Annales de observatoire de Bordeaux 1885 року й відредагував перші 12 томів; його дослідження про довготу обсерваторії, про її широту і практичну астрономію містяться відповідно в тт. 1, 2 і 3 ; його кліматологічні дослідження, у тт. 6 і 10 ; і том. 13 містить посмертну статтю про затемнення 1905 року.
Його праці з історії науки: «Cadrans solaires coniques» в Annales de chimie et de physique , 5th ser., 6 (1875), 52–85; L'astronomic et les observatoires . I, Angleterre та II, Écosse, Irlande et colonies anglaises, написані разом з К. Андре (Париж, 1874); і V, курсив (Париж, 1878); "Notice historique sur la fondation de l'Observatoire de Bordeaux, " в Annates de l'Observatoire de Bordeaux , 1 (1885), 1–62; і "Histoire de la photographic astronomique, " там же , 3 (1889), 41–99, раніше опубліковано, у 5 пунктах, у Bulletin astronomique , 4 (1887), 165—176, 262—272, 307—320, 344—360, 449—456.
Вторинна література
Біографію й список публікацій Рає надає Е. Стефан в Annates de l'Observatoire de Bordeaux , 13 (1907), A1-A31; за ним іде «Discours prononcés aux obséques», B1-B31. Див. також "Obséques de M. Rayet, " в Bulletin astronomique , 23 (1906), 273—285; E. Esclangon, "Nécrologie, " in Astronomische Nachrichten , 172 (1906), 111; і WEP, "Obituary, " in Nature , 74 (1906), 382.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Zhorzh Raye 14 lipnya 2024 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den Zhorzh Raye fr Georges Rayet 12 grudnya 1839 18391212 Bordo Franciya 14 chervnya 1906 Fluarak poblizu Bordo francuzkij astronom Zhorzh Rayefr Georges RayetNarodivsya12 grudnya 1839 1839 12 12 1 2 BordoPomer14 chervnya 1906 1906 06 14 1 2 66 rokiv BordoKrayina FranciyaDiyalnistavstralopitekiAlma materVisha normalna shkolaZnannya movfrancuzka 1 Nagorodimedal Zhansena 1891 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSim ya Raye nalezhala do vishogo serednogo klasu Bordo Jogo batko magistrat usunutij z posadi 1830 roku cherez svoyi legitimistski poglyadi pracyuvav u vinorobnij promislovosti v Bordo a potim pochinayuchi z 1853 roku v Parizhi Lishe v ostannomu roci Raye pishov do shkoli ale jogo navchannya ne postrazhdalo vid ciyeyi zatrimki vin buv prijnyatij do Ecole Normale Superieure 1859 roku a cherez tri roki zakinchiv agrege z fiziki Pislya roku vikladannya v liceyi v Orleani vin otrimav posadu fizika v sluzhbi prognoziv pogodi shojno stvorenij Lever ye v Parizkij observatoriyi Na dodatok do svoyeyi zvichajnoyi roboti Raye zdijsnyuvav astronomichni doslidzhennya beruchi uchast u doslidzhennyah Charlza Volfa astronoma observatoriyi Yihnij pershij spilnij uspih prijshov 1865 roku koli voni sfotografuvali pivtin Misyacya pid chas zatemnennya Tim chasom voni vdoskonalili spektroskopichni metodi i pragnuli otrimati spektri yaskravih komet 4 travnya 1866 roku vidbuvsya spalah yaskravoyi novoyi zori Sposterigayuchi yiyi 20 travnya koli yiyi yaskravist znachno zmenshilasya Raye i Volf viyavili yaskravi smugi v spektri yavishe yake nikoli ne bulo pomichene v spektrah zirok Smugi buli rezultatom fazi yaka mozhe vidbutisya v evolyuciyi novoyi pislya vibuhu i zaraz vidoma yak stadiya Volfa Raye Potim dva astronomi namagalisya shlyahom sistematichnogo doslidzhennya viznachiti chi postijno yaskravi zirki viyavlyayut te same yavishe i v 1867 roci voni viyavili tri taki zirki v suzir yi Lebedya Zirki Volfa Raye spektri yakih mistyat shiroki intensivni emisijni liniyi ridkisni yih vidomo ledve ponad 300 Ce duzhe garyachi zirki mehanizm yakih she ne poyasnenij Rozshirennya obolonki nedostatnye dlya vrahuvannya shirini linij i isnuye velika nevidpovidnist mizh energiyeyu viroblenoyu vseredini i energiyeyu sho viprominyuyetsya Ci zirki dozvolyayut vivchati mizhzoryanu rechovinu liniyi yakoyi vidilyayutsya na yaskravomu tli shirokih emisijnih linij zirok 1868 roku Raye brav uchast u misiyi napravlenij Parizkoyu observatoriyeyu na Malajskij pivostriv sposterigati sonyachne zatemnennya vin vidpovidav za spektroskopichni roboti Jogo sposterezhennya za sonyachnimi protuberancyami dali cinnu informaciyu a v poyednanni z inshimi sposterezhennyami zroblenimi pid chas togo zh zatemnennya zokrema Ya Yanssenom voni spriyali vstanovlennyu pershih tochnih danih pro Sonce Potim Raye zoseredivsya na spektroskopichnih sposterezhennyah sonyachnoyi atmosferi ta sonyachnih protuberanciv Vin ototozhniv bliskuchi liniyi yihnogo spektra zi spektralnimi liniyami elementiv i rozrobiv teoriyu fizichnoyi budovi Soncya yaka prinajmni v svoyij opisovij chastini mistit material yakij mozhna znajti j u suchasnih teoriyah Cya pracya lyagla v osnovu jogo doktorskoyi disertaciyi yaku vin zahistiv 1871 roku Raye ne mav serjoznih rozbizhnostej z Lever ye poki toj ne doviriv jomu upravlinnya meteorologichnoyu sluzhboyu 1873 roku Mensh nizh za rik poziciya Raye shodo praktichnoyi organizaciyi prognozuvannya shtormiv yaku vin mav vagomi pidstavi vvazhati peredchasnoyu privela do jogo zvilnennya Potim Raye stav vikladachem fiziki na fakulteti nauk Marselya a 1876 roku buv priznachenij profesorom astronomiyi v Bordo 1871 roku francuzkij uryad zaproponuvav pobuduvati kilka novih observatorij Raye organizuvav kolektivnij oglyad istoriyi ta obladnannya golovnih observatorij svitu Razom zi spivrobitnikami vin napisav tri z p yati tomiv doslidzhennya Raye duzhe cikavivsya istoriyeyu nauki j napisav korotki avtoritetni doslidzhennya pro grecki sonyachni godinniki 1875 ta istoriyu astronomichnoyi fotografiyi 1887 Razom z priznachennyam u Bordo Raye takozh buv priznachenij direktorom observatoriyi yaka bula pobudovana u Fluaraku 1878 roku Vin obijmav cyu posadu vid 1879 roku j obladnav observatoriyu najsuchasnishimi astrometrichnimi instrumentami Raye buv odnim z pershih prihilnikiv mizhnarodnoyi fotografichnoyi karti mista 1900 roku vin zrobiv vazhlivij vnesok u problemu zmenshennya fotoplastinok Raye buv zadovolenij tim sho opublikuvav pershij tom fotografichnogo katalogu Bordoskoyi observatoriyi za rik do smerti Raye stav chlenom korespondentom Akademiyi nauk 1892 roku j chlenom Byuro dovgot 1904 roku Vin mav vitonchenu koncepciyu naukovih doslidzhen i cinuvav perevagi komandnoyi roboti Vin pracyuvav takim chinom sam ale davav svoyim pidleglim veliku svobodu proyavlyati iniciativu Vin pomer vid naslidkiv vazhkoyi hvorobi legeniv yaka turbuvala jogo v ostanni roki zhittya Mayuchi duzhe tverdij harakter Raye nezvazhayuchi na stan zdorov ya brav uchast v ekspediciyi v Ispaniyi dlya sposterezhennya za zatemnennyam u serpni 1905 roku BibliografiyaOriginalni tvori Najviznachnishimi rannimi robotami Raye ye primitka pro spektroskopichne sposterezhennya novoyi 1866 roku vstavlena v UJJ Le Verrier Note sur deux etoiles in Comptes rendus de l Academie des Sciences 62 1866 1108 1109 napisana todi z K Volfom ogoloshennya pro vidkrittya zirok Volfa Raye v Spectroscopic stellaire tam zhe 65 1867 292 296 napisane razom z C Wolf i Sur les raies brillantes du spectre de l atmosphere solaire et sur la constitution physique du soleil v Annales de chimie et de physique 4th ser 24 1871 5 80 Meteorologichni j astronomichni sposterezhennya Raye spektroskopiya astrometriya zatemnennya mistyatsya priblizno v tridcyati notatkah u Comptes rendus de l Academie des sciences mizh 1866 i 1905 rokami Raye predstaviv vazhlivij analiz evolyuciyi magnitnogo shilennya j nahilu v Parizhi mizh 1667 i 1872 rokami v Recherches sur les observations magnetiques v Annales de l Observatoire de Paris Memoires 13 1876 A 1A 140 Pro fotografichnu astrometriyu div Instructions pour la reduction des cliches photographiques v Annales de l Observatoire de Bordeaux 9 1900 I 87 ta Catalogue photographique du del Observatoire de Bordeaux I Parizh 1905 Raye stvoriv Annales de observatoire de Bordeaux 1885 roku j vidredaguvav pershi 12 tomiv jogo doslidzhennya pro dovgotu observatoriyi pro yiyi shirotu i praktichnu astronomiyu mistyatsya vidpovidno v tt 1 2 i 3 jogo klimatologichni doslidzhennya u tt 6 i 10 i tom 13 mistit posmertnu stattyu pro zatemnennya 1905 roku Jogo praci z istoriyi nauki Cadrans solaires coniques v Annales de chimie et de physique 5th ser 6 1875 52 85 L astronomic et les observatoires I Angleterre ta II Ecosse Irlande et colonies anglaises napisani razom z K Andre Parizh 1874 i V kursiv Parizh 1878 Notice historique sur la fondation de l Observatoire de Bordeaux v Annates de l Observatoire de Bordeaux 1 1885 1 62 i Histoire de la photographic astronomique tam zhe 3 1889 41 99 ranishe opublikovano u 5 punktah u Bulletin astronomique 4 1887 165 176 262 272 307 320 344 360 449 456 Vtorinna literatura Biografiyu j spisok publikacij Raye nadaye E Stefan v Annates de l Observatoire de Bordeaux 13 1907 A1 A31 za nim ide Discours prononces aux obseques B1 B31 Div takozh Obseques de M Rayet v Bulletin astronomique 23 1906 273 285 E Esclangon Necrologie in Astronomische Nachrichten 172 1906 111 i WEP Obituary in Nature 74 1906 382 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731