Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (вересень 2016) |
Жозе́ Рібама́р Фере́йра ді Ара́ужу Ко́ста Сарні (порт. José Ribamar Ferreira de Araújo Costa Sarney; нар. 24 квітня 1930) — бразильський політик, письменник і державний діяч. Губернатор штату Мараньян з 1966 до 1971 року, президент країни з 1985 до 1990 року, спікер Сенату у 1995–1997, 2003–2005 та з 2009 року.
| Жозе Сарні порт. José Ribamar Ferreira de Araújo Costa Sarney | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 21 квітня 1985 — 15 березня 1990 року | |||
| Попередник: | Танкреду Невіс (формально) Жуан Фігейреду (фактично) | ||
| Наступник: | Фернанду Коллор ді Меллу | ||
| |||
| 15 березня — 21 квітня 1985 року | |||
| Президент: | Танкреду Невіс | ||
| Попередник: | |||
| Наступник: | Ітамар Франку | ||
| Народження: | 24 квітня 1930[1][2][…] (94 роки) Піньєйру, Мараньян, Бразилія | ||
| Країна: | Бразилія | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | d | ||
| Партія: | Партія бразильського демократичного руху | ||
| Рід: | d | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d, d і d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
|
| |||
|
| |||
Біографія
Жозе Сарні народився в місті Піньєйру, штат Мараньян. Закінчив юридичний факультет Федерального університету Мараньян в 1953. В цей час він вступив до Академії мистецтв Мараньян і був частиною руху Мараньянських поетів, які почали постмодернізм в державі. Приєднався до політичної кар'єру і вступив в Партію соціал-демократів. Болотувався конгресменом в 1954 році, але не буде обраний. Перейшов в Національно-демократичний союз в 1958 році. Тоді він був обраний заступником федерального на виборах цього року і в 1962 губернатором Мараньян. В 1965 році він був обраний Сенатором Арени. Вступив в Партію бразильського демократичного руху в 1984, тоді і став кандидатом на пост віцепрезидента замість Танкредо Невеса. На президентських виборах 1985 шляхом непрямих виборів колегія виборців обрала президентом Танкредо Невеса, однак, він важко захворів і помер незадовго до вступу на посаду. Так Сарні зайняв пост президента в квітні.
Під час його перебування на посаді, були відновлені прямі вибори президента, мера і губернатора. Було схвалено Конгресом право голосувати неграмотним і була прийнята Конституції Бразилії 1988 року на Національній установчій асамблеї.
З іншого боку, його уряд також був відзначений за звинуваченням у корупції, лунали звинувачення у завищенні цін і порушення в державних тендерах і політичний фаворитизм в громадських поступок радіо- і телевізійних станціях. В економічній області були реалізовані різні плани по боротьбі з гіперінфляцією, але все вдалося, і кінець уряду Сарни країна загрузла в спаді.
В області зовнішньої політики, Бразилія переорієнтувалась на комуністичні країни (такі як Китай і колишнього Радянського Союзу), відновила відносини з Кубою і звужує зв'язки з Аргентиною і Уругваєм, з підписанням протоколу Південноамериканським спільним ринком. Після відходу з посади, Сорні був обраний сенатором Амапи в 1990 році, посаду якої він тримає сьогодні.
Раннє життя
Народився в Пинейрі 24 квітня 1930. Його батько був членом суду Мараньян, спочатку як прокурор, а потім Суддею. З політичних причин був Жозе не приймали в декількох графств Мараньян. Таким чином, син зробив свої первинні спроби вступити в Колеж Мота-молодшого в Сан Бенто. У січні 1942 року, коли йому було 12 років, батько заплатив і Сарні здав перший вступний іспит в середню школу Мараньяо в Сент-Луїсі. В 14 років почав свою студентську політичну діяльність президентом Мараньянської вищої школи та редагував газету «Вища школа». Як лідер студентів взяв участь у 1945 у демонстрацій падіння диктатури Варгаса і був заарештований разом з групою колег після акту в театрі Артур Азеведо.
Професійна кар'єра
У 1947 році брав участь в доповіді, опублікованій в конкурсній газеті «Об'єктивний», Асоціації журналів, використовуючи псевдонім «Джо-Айленд». Створив кращу звітність, а потім найнявсь як репортер.
У 1950 році у віці 20 років, він вступив в юридичну школу і почав на обіймати посаду голови додатку газети «Література і мистецтво». Після деякого часу створює власний літературний додаток. У той час він був шанований в інтелектуальних колах Сент-Луїса. У коледжі він приєднався до Мараньянського студентського союзу.
У 1953 році закінчив юридичний факультет Мараньян, в цей час він приєднався до Мараньянської академії.
У 1955 році він викладав Закони дисципліни, працював на факультеті соціальної роботи в Католицькому університеті Мараньян, але потім відмовився від кар'єри в політиці.
Спадщина
Сім'я Сарні володіє одним з найбільших статків Мараньян, з десятками нерухомості та засобів масової інформації (зокрема, собняк в Пеббл-Біч, який Сарні включив в свою декларації активів).
Політична кар'єра
Жозе Сарні — бразильський політик з великою кар'єрою (59 років) на національному рівні, долаючи сенатора де Абреу (53 роки і 36 політичної кар'єри як сенатор на все життя). Руй Барбоза, найбільш стійкий політик в республіканський період, був сенатором протягом 31 років проти 36 Сарні. Під час його громадського життя Жозе Сарні служив впродовж дії чотирьох конституцій (1946, 1967, 1969 і 1988, остання була ухвалена за його президентства), керував чотирма урядами відповідно до Конституції 1946, шістьма військовими урядами. Як це не парадоксально, закінчилася тим, що він був першим цивільним президентом після військового режиму, через смерть Танкредо Невес.
Конгресмен
Політична кар'єра Жозе Сарні почалася в 1954 році У цьому році відзначається самогубством Г. Варгас, Сарні врерше брав участь у виборах соціал-демократичної партії (СДП). Без грошей і без зв'язків, зробив це тільки за третьої спроби. Але в перший рік законодавчої влади в 1955 році, у віці 25 років, він тимчасово прийняв мандат конгресмена .Але згодом переходить до Національно-демократичного союзу (УДН). Тимчасовий мандат був повернутий кілька разів в наступні роки. Жозе Сарні став головою регіонального відділення УДН. Сарні був визнаний в опозиції, в основному завдяки своїй активній ролі як депутата, набув популярності в Мараньян. Згодом був обраний віцепрезидентом УНД. Представлені в керівництві партії оновлюють групу.
Був в опозиції до уряду Жуселіну Кубічек. Прагнув покінчити з політичними кризами, які були з 1963, а наприкінці 1964 завершились військовим переворотом. Був одним з небагатьох, хто виступав проти чистки парламентаріїв, стверджуючи, що вони можуть бути зроблені тільки в конституційних норм.
Губернатор Мараньяну
У 1965 Жозе Сарні не покинув посаду губернатора Мараньян. Перед виборами виборчий Суд постановив про ліквідацію двох п'ятих виборців. Вибори велися під захистом федеральних військ. Жозе Сарні здобув впевнену перемогу: отримав 120 тисяч голосів. Державні інвестиції Сарні збільшив на 2000 %. Електропостачання в Мараньян були збільшені. Дороги з твердим покриттям з 13 кілометрів збільшені до сотень кілометрів, до якої увійшла, Сент-Луїс — Терезина. Відкрив порт Ітаки і покінчив зі зростанням чисельності міського населення Сент-Луїсу, почав будівництво моста в Сан-Франциско, який відкрив шлях у північні пляжі острова, і греблю, яка дозволила доступ до краю Ітаки.
За уряду Сарні був створений федеральний університет Мараньяу, який підготував ґрунт для Державного університету Мараньян. У галузі охорони здоров'я був побудований Генеральний госпіталь в Сент-Луїсі, створено велику кількість медичних клінік всередині Мараньян.
У 1968 відбувся конфлікт із Жуселіну Кубічеком. Повернувшись у Сент-Луїс, Сарні зробив заяву по радіо і телебаченню: «Мій мандат — вільний мандат, який був даний мені з волі народу, я прагнув здійснювати її повну незалежність. У той час, я йду з високо піднятою головою, але буду шановним і гідними імені і народу цієї землі. Я не можу бути підлеглим або поспішним. Я знаю величину тієї позиції, що я займаю, і свої обов'язки в минулому, сьогоденні і майбутньому Мараньяну».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #111570255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Babelio — 2007.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad veresen 2016 Zhoze Ribama r Fere jra di Ara uzhu Ko sta Sarni port Jose Ribamar Ferreira de Araujo Costa Sarney nar 24 kvitnya 1930 brazilskij politik pismennik i derzhavnij diyach Gubernator shtatu Maranyan z 1966 do 1971 roku prezident krayini z 1985 do 1990 roku spiker Senatu u 1995 1997 2003 2005 ta z 2009 roku Zhoze Sarni port Jose Ribamar Ferreira de Araujo Costa Sarney Prapor 31 j Prezident Braziliyi 21 kvitnya 1985 15 bereznya 1990 roku Poperednik Tankredu Nevis formalno Zhuan Figejredu faktichno Nastupnik Fernandu Kollor di Mellu Prapor 21 j Viceprezident Braziliyi 15 bereznya 21 kvitnya 1985 roku Prezident Tankredu Nevis Poperednik Nastupnik Itamar Franku Narodzhennya 24 kvitnya 1930 1930 04 24 1 2 94 roki Pinyejru Maranyan BraziliyaKrayina BraziliyaReligiya katolictvoOsvita dPartiya Partiya brazilskogo demokratichnogo ruhuRid dShlyub dDiti d d i d Avtograf Nagorodi d 1988 Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaZhoze Sarni narodivsya v misti Pinyejru shtat Maranyan Zakinchiv yuridichnij fakultet Federalnogo universitetu Maranyan v 1953 V cej chas vin vstupiv do Akademiyi mistectv Maranyan i buv chastinoyu ruhu Maranyanskih poetiv yaki pochali postmodernizm v derzhavi Priyednavsya do politichnoyi kar yeru i vstupiv v Partiyu social demokrativ Bolotuvavsya kongresmenom v 1954 roci ale ne bude obranij Perejshov v Nacionalno demokratichnij soyuz v 1958 roci Todi vin buv obranij zastupnikom federalnogo na viborah cogo roku i v 1962 gubernatorom Maranyan V 1965 roci vin buv obranij Senatorom Areni Vstupiv v Partiyu brazilskogo demokratichnogo ruhu v 1984 todi i stav kandidatom na post viceprezidenta zamist Tankredo Nevesa Na prezidentskih viborah 1985 shlyahom nepryamih viboriv kolegiya viborciv obrala prezidentom Tankredo Nevesa odnak vin vazhko zahvoriv i pomer nezadovgo do vstupu na posadu Tak Sarni zajnyav post prezidenta v kvitni Pid chas jogo perebuvannya na posadi buli vidnovleni pryami vibori prezidenta mera i gubernatora Bulo shvaleno Kongresom pravo golosuvati negramotnim i bula prijnyata Konstituciyi Braziliyi 1988 roku na Nacionalnij ustanovchij asambleyi Z inshogo boku jogo uryad takozh buv vidznachenij za zvinuvachennyam u korupciyi lunali zvinuvachennya u zavishenni cin i porushennya v derzhavnih tenderah i politichnij favoritizm v gromadskih postupok radio i televizijnih stanciyah V ekonomichnij oblasti buli realizovani rizni plani po borotbi z giperinflyaciyeyu ale vse vdalosya i kinec uryadu Sarni krayina zagruzla v spadi V oblasti zovnishnoyi politiki Braziliya pereoriyentuvalas na komunistichni krayini taki yak Kitaj i kolishnogo Radyanskogo Soyuzu vidnovila vidnosini z Kuboyu i zvuzhuye zv yazki z Argentinoyu i Urugvayem z pidpisannyam protokolu Pivdennoamerikanskim spilnim rinkom Pislya vidhodu z posadi Sorni buv obranij senatorom Amapi v 1990 roci posadu yakoyi vin trimaye sogodni Rannye zhittyaNarodivsya v Pinejri 24 kvitnya 1930 Jogo batko buv chlenom sudu Maranyan spochatku yak prokuror a potim Suddeyu Z politichnih prichin buv Zhoze ne prijmali v dekilkoh grafstv Maranyan Takim chinom sin zrobiv svoyi pervinni sprobi vstupiti v Kolezh Mota molodshogo v San Bento U sichni 1942 roku koli jomu bulo 12 rokiv batko zaplativ i Sarni zdav pershij vstupnij ispit v serednyu shkolu Maranyao v Sent Luyisi V 14 rokiv pochav svoyu studentsku politichnu diyalnist prezidentom Maranyanskoyi vishoyi shkoli ta redaguvav gazetu Visha shkola Yak lider studentiv vzyav uchast u 1945 u demonstracij padinnya diktaturi Vargasa i buv zaareshtovanij razom z grupoyu koleg pislya aktu v teatri Artur Azevedo Profesijna kar yeraU 1947 roci brav uchast v dopovidi opublikovanij v konkursnij gazeti Ob yektivnij Asociaciyi zhurnaliv vikoristovuyuchi psevdonim Dzho Ajlend Stvoriv krashu zvitnist a potim najnyavs yak reporter U 1950 roci u vici 20 rokiv vin vstupiv v yuridichnu shkolu i pochav na obijmati posadu golovi dodatku gazeti Literatura i mistectvo Pislya deyakogo chasu stvoryuye vlasnij literaturnij dodatok U toj chas vin buv shanovanij v intelektualnih kolah Sent Luyisa U koledzhi vin priyednavsya do Maranyanskogo studentskogo soyuzu U 1953 roci zakinchiv yuridichnij fakultet Maranyan v cej chas vin priyednavsya do Maranyanskoyi akademiyi U 1955 roci vin vikladav Zakoni disciplini pracyuvav na fakulteti socialnoyi roboti v Katolickomu universiteti Maranyan ale potim vidmovivsya vid kar yeri v politici SpadshinaSim ya Sarni volodiye odnim z najbilshih statkiv Maranyan z desyatkami neruhomosti ta zasobiv masovoyi informaciyi zokrema sobnyak v Pebbl Bich yakij Sarni vklyuchiv v svoyu deklaraciyi aktiviv Politichna kar yeraZhoze Sarni brazilskij politik z velikoyu kar yeroyu 59 rokiv na nacionalnomu rivni dolayuchi senatora de Abreu 53 roki i 36 politichnoyi kar yeri yak senator na vse zhittya Ruj Barboza najbilsh stijkij politik v respublikanskij period buv senatorom protyagom 31 rokiv proti 36 Sarni Pid chas jogo gromadskogo zhittya Zhoze Sarni sluzhiv vprodovzh diyi chotiroh konstitucij 1946 1967 1969 i 1988 ostannya bula uhvalena za jogo prezidentstva keruvav chotirma uryadami vidpovidno do Konstituciyi 1946 shistma vijskovimi uryadami Yak ce ne paradoksalno zakinchilasya tim sho vin buv pershim civilnim prezidentom pislya vijskovogo rezhimu cherez smert Tankredo Neves KongresmenPolitichna kar yera Zhoze Sarni pochalasya v 1954 roci U comu roci vidznachayetsya samogubstvom G Vargas Sarni vrershe brav uchast u viborah social demokratichnoyi partiyi SDP Bez groshej i bez zv yazkiv zrobiv ce tilki za tretoyi sprobi Ale v pershij rik zakonodavchoyi vladi v 1955 roci u vici 25 rokiv vin timchasovo prijnyav mandat kongresmena Ale zgodom perehodit do Nacionalno demokratichnogo soyuzu UDN Timchasovij mandat buv povernutij kilka raziv v nastupni roki Zhoze Sarni stav golovoyu regionalnogo viddilennya UDN Sarni buv viznanij v opoziciyi v osnovnomu zavdyaki svoyij aktivnij roli yak deputata nabuv populyarnosti v Maranyan Zgodom buv obranij viceprezidentom UND Predstavleni v kerivnictvi partiyi onovlyuyut grupu Buv v opoziciyi do uryadu Zhuselinu Kubichek Pragnuv pokinchiti z politichnimi krizami yaki buli z 1963 a naprikinci 1964 zavershilis vijskovim perevorotom Buv odnim z nebagatoh hto vistupav proti chistki parlamentariyiv stverdzhuyuchi sho voni mozhut buti zrobleni tilki v konstitucijnih norm Gubernator MaranyanuU 1965 Zhoze Sarni ne pokinuv posadu gubernatora Maranyan Pered viborami viborchij Sud postanoviv pro likvidaciyu dvoh p yatih viborciv Vibori velisya pid zahistom federalnih vijsk Zhoze Sarni zdobuv vpevnenu peremogu otrimav 120 tisyach golosiv Derzhavni investiciyi Sarni zbilshiv na 2000 Elektropostachannya v Maranyan buli zbilsheni Dorogi z tverdim pokrittyam z 13 kilometriv zbilsheni do soten kilometriv do yakoyi uvijshla Sent Luyis Terezina Vidkriv port Itaki i pokinchiv zi zrostannyam chiselnosti miskogo naselennya Sent Luyisu pochav budivnictvo mosta v San Francisko yakij vidkriv shlyah u pivnichni plyazhi ostrova i greblyu yaka dozvolila dostup do krayu Itaki Za uryadu Sarni buv stvorenij federalnij universitet Maranyau yakij pidgotuvav grunt dlya Derzhavnogo universitetu Maranyan U galuzi ohoroni zdorov ya buv pobudovanij Generalnij gospital v Sent Luyisi stvoreno veliku kilkist medichnih klinik vseredini Maranyan U 1968 vidbuvsya konflikt iz Zhuselinu Kubichekom Povernuvshis u Sent Luyis Sarni zrobiv zayavu po radio i telebachennyu Mij mandat vilnij mandat yakij buv danij meni z voli narodu ya pragnuv zdijsnyuvati yiyi povnu nezalezhnist U toj chas ya jdu z visoko pidnyatoyu golovoyu ale budu shanovnim i gidnimi imeni i narodu ciyeyi zemli Ya ne mozhu buti pidleglim abo pospishnim Ya znayu velichinu tiyeyi poziciyi sho ya zajmayu i svoyi obov yazki v minulomu sogodenni i majbutnomu Maranyanu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 111570255 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Babelio 2007 d Track Q2877812Posilannya