Лариса Миколаївна Нутьївна Жилко радянський і український художник театру і кіно Жилко Лариса МиколаївнаДата народження

Лариса Миколаївна (Нутьївна) Жилко — радянський і український художник театру і кіно.

Жилко Лариса Миколаївна
Дата народження	27 березня 1954(1954-03-27) (70 років)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР Україна
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія	художниця, художниця-постановниця
Членство	НСКУ
IMDb	ID 0955685

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жилко.

Біографічні відомості

Народилася 27 березня 1954(19540327) року в Києві.

Закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії.

На творчій роботі з 1976 року. З 1985 — член Спілки кінематографістів України.

З 1991 р. мешкала і працювала у м. Оденсе (Данія), де відкрила художню галерею (1992), була художником постановником Муніципального театру (1992—1996), викладала рисунок і живопис у студії живопису «ФОФ» (1996–2006).

У 2014 році кандидатура Л. Жилко висувалася на Російську національну кінематографічну Премію АПКіТ (Асоціації продюсерів кіно і телебачення) у номінації «Найраща робота художника-постановника» в серіалі «Шулер» (2013, реж. Едуард Паррі, Star Media, Перший канал (Росія) .

Фільмографія

Оформила фільми:

«Напередодні прем'єри» (1978, сценографія; реж. )
«Ти тільки не плач» (1979, реж. О. Мороз)
«Дрібниці життя» (1979, реж. В. Криштофович)
«Скарбничка» (1980, т/ф, 2 с.; у співавт. з худ. В. Жилком; реж. М. Григор'єв, В. Савельєв)
«Ранок за вечір мудріший» (1981, реж. О. Муратов)
«Ярослав Мудрий» (1982, у співавт. з В. Жилком; реж. Г. Кохан)
«Одиниця „з обманом“» (1984, реж. А. Праченко)
«Стрибок» (1985, у співавт.; реж. М. Малецький)
(1982, реж. дебют В. Жилка, Мосфільм)
«Першоцвіт» (1987, реж. В. Жилко)
«Генеральна репетиція» (1988, 2с, т/ф, реж. Віктор Жилко, про ліцейські роки Миколи Гоголя)
(2004—2005, т/с, 12 с, реж.: К. И. Каптан, "ПРОТВ")
«Останній осінній листок» (2004, к/м), реж. , студія «Сенекофільм»)
(2005, т/с, 5 с., реж. В. Криштофович, студія «ПРОТВ»)
(2006, 5 серій, реж. В. Криштофович)
(2006, 4 серіі, реж. В. Криштофович)
(2007, 4 с., реж. В. Криштофович, УМГ «1+1»)
«Душка» (2007, х/ф реж. Йос_Стеллінг. Голландія-Україна:)
«Торкнутися неба» (2007, т/ф, реж. Л. Горовець, "Кінокомпанія Ю. С. Фільм")
(2007, т/с, 4 с, реж. Г. Гресь, "Новый фільм")
«Король, Дама, Валет» (2008, реж. Л. Горовець, «Кінокомпания Ю. С. Фільм»)
«Прикольна казка» (2008, х/ф, реж. Р. Ширман)
«Третій лишній» (2008, т/ф); «Уроки спокуси» (2008, т/ф, реж. О. Лисовец, «Star media»)
(2008, 8 с., реж. Г. Гресь, «Star Media»)
«Доярка з Хацапетовки 2: Виклик долі» (2009, 12 с., реж. Павло Снісаренко, «Новая Студия»)
(2008, 2 с., реж. Вол. Жилко, «Новая Студия», РТР)
«Острів непотрібних людей» (2011)
(2013)
«Шулер» (2013, реж. Едуард Паррі, Star Media, Перший канал (Росія)
«Вчора. Сьогодні. Назавжди» (2015, т/с)
(2016)
(2015, т/с)
(2018, т/с)
«Чуже життя» (2018, т/с)
(2019, т/с, реж. )
«Солона карамель» (2019, 4 серії)
(2019, т/с, у співавт.)
«Чуже щастя» (2022, 4 с, т/ф, Star Media) та ін.

Примітки

Номинанты Премии АПКиТ (2014) [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Лариса Жилко на сайті IMDb (англ.)
Національна спілка кінематографістів України: Жилко Лариса [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Енциклопедія Сучасної України: Жилко Лариса [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Кино-Театр.Ру [ 14 березня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

[1] Номинанты Премии АПКиТ (2014) [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)