Жигмонд Моріц | ||||
---|---|---|---|---|
Móricz Zsigmond | ||||
Ім'я при народженні | Жигмонд Моріц | |||
Народився | 24 червня 1879 d, d, Саболч-Сатмар-Береґ, Угорщина | |||
Помер | 4 вересня 1942 (63 роки) Будапешт, Угорське королівство[1] | |||
Поховання | Керепеші | |||
Громадянство | Угорщина | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Alma mater | Дебреценський університет (1900) | |||
Заклад | d і d | |||
Роки активності | 1908—1942 | |||
Напрямок | соціальний реалізм | |||
Жанр | роман, новела, казки | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d, d і d | |||
| ||||
Жигмонд Моріц у Вікісховищі | ||||
Жигмонд Моріц (угор. Móricz Zsigmond, МФА: [ˈʒiɡmond ˈmoːrits]; 29 червня 1879, селище Тисачече (угор. Tiszacsécse), у медьє Саболч-Сатмар-Береґ, Австро-Угорщина — 4 вересня 1942, м. Будапешт, Угорщина) — визначний угорський письменник та соціальний реаліст.
Життєпис
Жигмонд Моріц народився у селищі Тисачече 1879 року в родині Балінта Моріца та Ержебет Паллагі. З боку матері письменник походив зі збіднілого, але давнього дворянського роду, а його батько був нащадком кріпаків.
1891—1893 роках навчався у Дебрецені, у Református Kollégium, Sárospataki Колегіум (1894—1896) та у Kisújszállás (1896—1898). У 1899 році вступив до Református Kollégium за напрямком богослів'я, але вже за шість місяців перейшов на правничий відділ.
У 1903 році розпочав роботу журналістом для газети Az Újság, співпраця з якою тривала до 1909 року.
У 1905 році Моріц одружився з Євгенією Холікс. Страждаючи від депресії, вона покінчила життя самогубством у 1925 році. Вдруге письменник одружився у 1926 році із Марією Шимоні.
Під час правління революційного уряду після Першої світової війни, був віцепрезидентом Академії Верешмарті. Після падіння уряду, п'єси Моріца були заборонені до виконання в Національному театрі, і його роботи публікувались лише в Nyugat та Az Est. Наприкінці 1929 року він став редактором прози у Nyugat (Нюґат, «Захід», що згодом став найвпливовішим угорським літературним журналом XX століття).
Творчість
У романах письменника висвітлювалось життя угорського селянства й проблеми бідності:
- 1908 — роман «Pipacsok a tengeren» (продовження роману, у той час під назвою «Угорське море»); колекція казок «Erdő-mező világa»; новела «Judith és Eszter», оповідання «Hét krajcár» (укр. Сім крейцерів);
- 1910 — вистава «Sári bíró»; новела «Tragédia»;
- 1911 — романи «Sárarany», «Az Isten háta mögött»;
- 1912 — казки про тварин «Boldog világ»; романи «A galamb papné», «Harmatos rózsa»; історія «Magyarok»; новела «Tavaszi szél»;
- 1913 — роман «Kerek Ferkó»; színmű «Szerelem»;
- 1915 — новела «Mese a zöld füvön»;
- 1916 — новели «Nem élhetek muzsikaszó nélkül» (укр. Я не можу жити без музики), A tűznek nem szabad kialudni;
- 1917 — новела «Szegény emberek»; романи «A fáklya» (укр. Факел), Árvalányok;
- 1918 — новели «Fortunatus»; Vérben, vasban;
- 1920 — роман «Légy jó mindhalálig» (укр. Будь чесний до самої смерті, український переклад Юрія Шкробинця);
- 1922 — трилогія по історії Трансильванії: книга І «Tündérkert»;
- 1924 — драма «A vadkan», роман «Búzakalász»;
- 1925 — роман «Pillangó»;
- 1926 — роман «Kivilágos kivirradtig»;
- 1928 — історія «Arany szoknyák»; роман «Úri muri» (укр. Веселощі);
- 1929 — роман «Forró mezők», новела «Esőleső társaság»;
- 1931 — роман «Forr a bor», новела «A kondás legszennyesebb inge»;
- 1932 — новела «Barbárok», роман «Rokonok» (укр. Родичі);
- 1933 — історія «Egyszer jóllakni»;
- 1935 — трилогія по історії Трансильванії: книга II «A nagy fejedelem», книга III «A nap árnyéka»; новела «Égi madár»; книга спогадів «A boldog ember»;
- 1936 — романи «Bál», «Rab oroszlán», історія «Komor ló»;
- 1937 — роман «Betyár»;
- 1938 — роман «Míg új a szerelem»;
- 1939 — автобіографія «Életem regénye»;
- 1941 — романи «Árvácska», «Rózsa Sándor a lovát ugratja»;
- 1942 — роман «Rózsa Sándor összevonja szemöldökét».
У своїй книзі «Село за горами» угорський письменник-реаліст Жігмонд Моріц, який збирав матеріали про Тячів у 1940 році пише: "Літньої днини пастухи, які випасали стада корів на пасовиськах вздовж Тиси, почули сурми і побачили кіннотників, які швидко просувалися з боку Бедевлі. Очолював королівську свиту приблизно з 50-60 чоловіків сам король Карл I Роберт. Під'їхавши до пастухів і побачивши ситих, вгодованих корів, биків, гладкі пасовиська, оброблені землі, король голосно вигукнув: «Мені подобається!». Пастухи по одягу впізнавши свого покровителя, впали на коліна за звичаєм. Згодом на сурми королівських слуг збіглося майже все поселення. Своєю чергою, король похвалив жителів за те, що добре господарюють, а пастухи почастували його і супроводжуючи свіжим молоком, заодно похвалившись, що його у них стільки, як у річці води, і тече воно молочною трубою. Присутній на зустрічі статс-секретар це дійство спостерігав і записував. Це і стало приводом до назви міста, яке з угорської перекладається «молочна труба» або «тей чо». Різниться воно з сучасною вимовою угорською мовою у назві всього однією буквою.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119285703 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2011. Процитовано 25 лютого 2012.
- БСЭ: Мориц Жигмонд [ 8 листопада 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Жигмонд Мориц(рос.)
Джерела
- Жигмонд Мориц. Мадьярские новеллы [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moric Lib Zhigmond MoricMoricz ZsigmondIm ya pri narodzhenniZhigmond MoricNarodivsya24 chervnya 1879 1879 06 24 d d Sabolch Satmar Bereg UgorshinaPomer4 veresnya 1942 1942 09 04 63 roki Budapesht Ugorske korolivstvo 1 PohovannyaKerepeshiGromadyanstvo UgorshinaDiyalnistprozayikAlma materDebrecenskij universitet 1900 Zakladd i dRoki aktivnosti1908 1942Napryamoksocialnij realizmZhanrroman novela kazkiBrati sestridU shlyubi zdDitid d i d Zhigmond Moric u Vikishovishi Zhigmond Moric ugor Moricz Zsigmond MFA ˈʒiɡmond ˈmoːrits 29 chervnya 1879 selishe Tisacheche ugor Tiszacsecse u medye Sabolch Satmar Bereg Avstro Ugorshina 4 veresnya 1942 m Budapesht Ugorshina viznachnij ugorskij pismennik ta socialnij realist ZhittyepisZhigmond Moric narodivsya u selishi Tisacheche 1879 roku v rodini Balinta Morica ta Erzhebet Pallagi Z boku materi pismennik pohodiv zi zbidnilogo ale davnogo dvoryanskogo rodu a jogo batko buv nashadkom kripakiv 1891 1893 rokah navchavsya u Debreceni u Reformatus Kollegium Sarospataki Kolegium 1894 1896 ta u Kisujszallas 1896 1898 U 1899 roci vstupiv do Reformatus Kollegium za napryamkom bogosliv ya ale vzhe za shist misyaciv perejshov na pravnichij viddil Zhigond Moric 1923 roboti Jozhefa Rippl Ronaj 1861 1927 U 1903 roci rozpochav robotu zhurnalistom dlya gazeti Az Ujsag spivpracya z yakoyu trivala do 1909 roku U 1905 roci Moric odruzhivsya z Yevgeniyeyu Holiks Strazhdayuchi vid depresiyi vona pokinchila zhittya samogubstvom u 1925 roci Vdruge pismennik odruzhivsya u 1926 roci iz Mariyeyu Shimoni Pid chas pravlinnya revolyucijnogo uryadu pislya Pershoyi svitovoyi vijni buv viceprezidentom Akademiyi Vereshmarti Pislya padinnya uryadu p yesi Morica buli zaboroneni do vikonannya v Nacionalnomu teatri i jogo roboti publikuvalis lishe v Nyugat ta Az Est Naprikinci 1929 roku vin stav redaktorom prozi u Nyugat Nyugat Zahid sho zgodom stav najvplivovishim ugorskim literaturnim zhurnalom XX stolittya Obkladinka Nyugat za sichen 1908 rokuTvorchistU romanah pismennika visvitlyuvalos zhittya ugorskogo selyanstva j problemi bidnosti 1908 roman Pipacsok a tengeren prodovzhennya romanu u toj chas pid nazvoyu Ugorske more kolekciya kazok Erdo mezo vilaga novela Judith es Eszter opovidannya Het krajcar ukr Sim krejceriv 1910 vistava Sari biro novela Tragedia 1911 romani Sararany Az Isten hata mogott 1912 kazki pro tvarin Boldog vilag romani A galamb papne Harmatos rozsa istoriya Magyarok novela Tavaszi szel 1913 roman Kerek Ferko szinmu Szerelem 1915 novela Mese a zold fuvon 1916 noveli Nem elhetek muzsikaszo nelkul ukr Ya ne mozhu zhiti bez muziki A tuznek nem szabad kialudni 1917 novela Szegeny emberek romani A faklya ukr Fakel Arvalanyok 1918 noveli Fortunatus Verben vasban 1920 roman Legy jo mindhalalig ukr Bud chesnij do samoyi smerti ukrayinskij pereklad Yuriya Shkrobincya 1922 trilogiya po istoriyi Transilvaniyi kniga I Tunderkert 1924 drama A vadkan roman Buzakalasz 1925 roman Pillango 1926 roman Kivilagos kivirradtig 1928 istoriya Arany szoknyak roman Uri muri ukr Veseloshi 1929 roman Forro mezok novela Esoleso tarsasag 1931 roman Forr a bor novela A kondas legszennyesebb inge 1932 novela Barbarok roman Rokonok ukr Rodichi 1933 istoriya Egyszer jollakni 1935 trilogiya po istoriyi Transilvaniyi kniga II A nagy fejedelem kniga III A nap arnyeka novela Egi madar kniga spogadiv A boldog ember 1936 romani Bal Rab oroszlan istoriya Komor lo 1937 roman Betyar 1938 roman Mig uj a szerelem 1939 avtobiografiya Eletem regenye 1941 romani Arvacska Rozsa Sandor a lovat ugratja 1942 roman Rozsa Sandor osszevonja szemoldoket U svoyij knizi Selo za gorami ugorskij pismennik realist Zhigmond Moric yakij zbirav materiali pro Tyachiv u 1940 roci pishe Litnoyi dnini pastuhi yaki vipasali stada koriv na pasoviskah vzdovzh Tisi pochuli surmi i pobachili kinnotnikiv yaki shvidko prosuvalisya z boku Bedevli Ocholyuvav korolivsku svitu priblizno z 50 60 cholovikiv sam korol Karl I Robert Pid yihavshi do pastuhiv i pobachivshi sitih vgodovanih koriv bikiv gladki pasoviska obrobleni zemli korol golosno viguknuv Meni podobayetsya Pastuhi po odyagu vpiznavshi svogo pokrovitelya vpali na kolina za zvichayem Zgodom na surmi korolivskih slug zbiglosya majzhe vse poselennya Svoyeyu chergoyu korol pohvaliv zhiteliv za te sho dobre gospodaryuyut a pastuhi pochastuvali jogo i suprovodzhuyuchi svizhim molokom zaodno pohvalivshis sho jogo u nih stilki yak u richci vodi i teche vono molochnoyu truboyu Prisutnij na zustrichi stats sekretar ce dijstvo sposterigav i zapisuvav Ce i stalo privodom do nazvi mista yake z ugorskoyi perekladayetsya molochna truba abo tej cho Riznitsya vono z suchasnoyu vimovoyu ugorskoyu movoyu u nazvi vsogo odniyeyu bukvoyu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119285703 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 20 veresnya 2011 Procitovano 25 lyutogo 2012 BSE Moric Zhigmond 8 listopada 2013 u Wayback Machine ros Zhigmond Moric ros DzherelaZhigmond Moric Madyarskie novelly 21 serpnya 2017 u Wayback Machine ros