Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Олександр Олександрович Жигалкин (1 лютого 1968 року, Москва, СРСР) — радянський і російський актор і режисер театру, кіно і телебачення, сценарист і продюсер . Найбільш відомий за режисерським робіт в телепроєктах «6 кадрів», «Слава Богу, ти прийшов!», «Татусеві доньки», «Вороніни» .

Олександр Жигалкін

Дата народження	1 лютого 1968(1968-02-01) (56 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	Росія
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія	актор, режисер, сценарист, продюсер
Кар'єра	1983—н.в.
IMDb	ID 0955661
jigalkin.com
Олександр Жигалкін у Вікісховищі

Біографія

Олександр Жигалкин народився 1 лютого 1968 року в Москві. У 1992 році закінчив акторський факультет Вищого театрального училища ім. Щукіна. Актор і один із засновників театру «Вчений мавпа». Доцент кафедри акторської майстерності естрадного факультету РАТІ. Директор-упорядник Центрального Будинку актора ім. А. А. Яблочкіної. Співзасновник продюсерського центру Рідеамус. Член Академії російського телебачення.

Сім'я

Перша дружина — актриса Дарина Повереннова
дочка Поліна, 1992 р р.
Друга дружина — продюсер Катерина Жигалкина
дочка Анастасія Жигалкина 2001 р р.
Третя дружина — актриса Світлана Антонова
дочка Марія, 2004 р р. (дочка Олега Долина )
дочка Таїсія, 2012 р р.
син Арсеній, 8 квітня 2016 р р.

Фільмографія

Актор

1983 — В місті хороша погода... — школяр
1992 — Анкор, ще анкор! — лейтенант
1993 — Кодекс безчестя — співробітник КДБ
1993 — Італійський контракт
1996 — Повернення «Броненосця» — реєстратор РАГСу
1998 — Ретро утрьох — моряк
2001 — Марш Турецького 2 - Андрій Говоров, журналіст (фільм № 3 «Ціна життя - смерть»)
2001 — Левова частка
2005 — Дорога передача — в епізодах
2006 — 2014 — 6 кадрів — в епізодах
2006 — (Хто в домі господар?) — конферансьє в ресторані / менеджер Микити Вороніна (серія «Коли ми були молодими-2»), менеджер (серія «Інше життя»)
2009 — Татусеві дочки — Сан Санич, директор радіо «Активного», яскраво виражений чінопочіталец
2010 — Гаражі — капітан міліції (3-тя серія «Останній викрадення»)
2013 — Брати по обміну — Кирило Віталійович, заступник Чумакова
2015—2019 — Вороніни - Олександр Олександрович, новий начальник Кісти
2019 — Батьки — Володимире Івановичу тато Поліни

Режисер

2001 — 2003 — Кишкін будинок
2005 — Дорога передача
2006 — 2014 — 6 кадрів
2006 — Брати по-різному
2006 — 2008 — (Хто в домі господар?)
2007 — Вся така раптова
2007 — 2013 — Татусеві дочки (1-12, 15-16 сезони)
2009 — 2019 — Вороніни
2009 — 2012 — Одна за всіх
2010 — Гаражі
2013 — 2014 — Брати по обміну
2013 — Батьки
2015 — Пансіонат «Казка», або Чудеса включені
2016 — Вітя в законі
2017 — Форс-мажор

Сценарист

2015 — Пансіонат «Казка», або Чудеса включені

Продюсер

2012 — 2014 — 6 кадрів
2013 — Брати по обміну
2013 — Батьки

Актор озвучування

1989 — «Піф і Геркулес» (мультсеріал)
2004 — «Лускунчик» (мультфільм)

Театр

Режисер

«Сон у зимову ніч» ( ДК ім. Зуєва )
«Швейк, або Гімн ідіотизму» ( Театр Сатири )
«Хлопчик, який занадто швидко ріс» (опера для дітей, Джанкарло Менотті)
«Шість кадрів шоу»

Актор

«Місто мишей» (театр «Вчена мавпа»)
«Акторські ігри» (комічний театр «Квартет І»)
«Птахи» (Театр Естради)
«Ля комедія 2, або Зовсім інша історія з елементами великого мистецтва» (комічний театр «Квартет І») — Піту, слуга мсьє Селімара
«Швейк, або гімн ідіотизму» (Театр Сатири) — аукционщик
«Клуб комедії» (комічний театр «Квартет І»)
«Веселі хлопці» (мюзикл) — пастух Костя Потєхін
«День виборів» (комічний театр «Квартет І») — Олександр Олександрович, головний режисер обласного театру драми ім. А. С. Петухова
«Шість кадрів шоу»
«Татусеві доньки»

Телебачення

Автор, актор закадрового озвучення і ляльковод програми «Сам собі режисер» на телеканалі «Росія» (1993-2004)
Ведучий телепрограми «Телекоктейль на трьох» на ТНТ (2000-2001)
Режисер-постановник проєкту «Факультет гумору» на Ren-TV (2004)
Учасник новорічного шоу «Неблакитний вогник» на Ren-TV (2004)
Режисер-постановник шоу «Слава Богу, ти прийшов!» на СТС (2006-2010)

Радіо

Серіал «Пред'явіть документи! на «Авторадіо»
Серіал «Здрастуйте, лікарю!» на «Авторадіо»
Серіал «Вірні друзі» на «Авторадіо»
Ток-шоу «Бліндаж» на «Авторадіо»

Нагороди

в номінації «Режисер телевізійної програми» за скетч-шоу «6 кадрів» .

Примітки

Интервью с Александром Жигалкиным (2008 г.) [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.] Авторская программа Бориса Новодержкина «Откровенный разговор»
Телехранитель: «Папины дочки». Последний сезон [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] Эхо Москвы, 19 сентября 2010
Александр Жигалкин: «После смерти Димы Марьянова я бросил пить» [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Экспресс газета», 9 февраля 2018
. Московский комсомолец. 15 квітня 2004. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
(рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2019.

Посилання

Олександр Жигалкин на сайті ruskino.ru [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Олександр Жигалкин на сайті театру «Квартет І» [ 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Олександр Жигалкин в базі даних акторів російського мюзиклу [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Интервью с Александром Жигалкиным (2008 г.) [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.] Авторская программа Бориса Новодержкина «Откровенный разговор»

[2] Телехранитель: «Папины дочки». Последний сезон [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] Эхо Москвы, 19 сентября 2010

[3] Александр Жигалкин: «После смерти Димы Марьянова я бросил пить» [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Экспресс газета», 9 февраля 2018

[4] . Московский комсомолец. 15 квітня 2004. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.

[5] (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2019.