Зеле́ний Гай — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 1950 — Жежава. До 2020 року адміністративний центр Зеленогайської сільської ради, якій було підпорядковане село Печорна.
село Зелений Гай | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Заліщицька міська громада |
Облікова картка | Зелений Гай |
Основні дані | |
Засноване | 1578 |
Населення | 592 |
Територія | 16.080 км² |
Густота населення | 36.82 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48675 |
Телефонний код | +380 3554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′43″ пн. ш. 25°39′32″ сх. д. / 48.67861° пн. ш. 25.65889° сх. д.Координати: 48°40′43″ пн. ш. 25°39′32″ сх. д. / 48.67861° пн. ш. 25.65889° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Відстань до районного центру | 7 км |
Найближча залізнична станція | Дзвиняч-Жежава |
Відстань до залізничної станції | 5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
Карта | |
Зелений Гай | |
Зелений Гай | |
Мапа | |
Зелений Гай у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.
У зв'язку з переселенням жителів до Зеленого Гаю хутір Берег виключений із облікових даних.
Населення — 595 осіб (2003).
Історія
Археологічні дослідження
Поблизу Зеленого Гаю виявлені археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької культур, ранньої залізної доби, культури Гава-Голігради, західно-подільської групи скіфського часу, липицької, празької та давньоруської культур.
Поселення липицької культури І – ІІ століть нашої ери в центрі села, на південному схилі плато лівого берега Дністра, на віддалі 1,5 кілометра від ріки. Досліджувалося в 1966 році В.Д.Бараном. Виявлено два житла та яму, знайдено ліпну та гончарну кераміку, уламок жорнового каменя, пряслиця. Давньослов’янське поселення розміщене в центрі села, на південному пологому березі високого плато (лівий берег ріки Дністер) на віддалі 1,5 кілометрів від ріки. Дослідження провів В.Д.Баран у 1966 – 1967 роках. Давньоруський курганний могильник у лісі, неподалік від підплитового могильника, що на березі Дністра. Складався із 45 курганів. Відкрив в 1909 році К.Гадачек, розкопав 4 кургани. В 1931 році Т.Сулімірський розкопав ще два кургани.
Виявлене поселення Празько-Корчакської археологічної культури датуться 5 століттям і вважається одним із перших слов'янських поселень на Тернопільщині.
Період Речі Посполитої
Перша писемна згадка — 1578. Є припущення, що на землях Зеленого Гаю існували поселення Пожарниця та Соколів, які 1241 знищили монголо-татари.
Населений пункт заснований на землях села (відоме від 1414), яке припинило існування у II половині 18 століття.
Згадується село Блашківці (Blaszkowcze) 11 травня 1469 року в книгах галицького суду . В реєстрі від 1530 р. (c. 165) стосовно с. Блашківці (Blaskovcze), яке належало Червоногородському повіту Подільської землі, вказано: "fuger. ad Valachiam - Dni cap."[itanei] (перейшло від Волощини (Молдавії)). - Згідно карти Г.-Л. де Боплана (серед. 17 ст.), це село (Blakowce) розташовувалось над самим Дністром, нижче уступу його каньйону. Жежава (в Боплана - Gegewa) позначена вже вище крутого берега долини Дністра, на його сучасному місці. Таким чином, Блашківці і Жежева були окремими, поряд розташованими селами. Жежева на карті фон Міга (80-ті рр. 18 ст.) передана двома назвами: Zezeba i Zezaba (на північному і південному листах відповідно). На карті 2-го австрійського знімання (кін. 50-х рр. 19 ст.) вже значиться подібна до сучасної назва - Zezawa. Від Жежеви на захід до Дністра йде давній шлях (тепер - звичайна польова дорога), який вів до поромної переправи через Дністер до с. Городниця. Ця переправа функціонувала більше трьох століть, хоч конкретне її місцерозташування змінювалось. Біля переправи, з боку Жежави, в 19 ст. існував хутір Береговий.
Старенька церква Святої Параскеви (1784 р.) припливла Дністром під час повені
Міжвоєнний період
Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.
Пам'ятки
- церква святого великомученика Димитрія (1784, дерев'яна; 2003, кам'яна), каплиця (1877; реставрована).
- Каплиця
- Церква св. Параскеви 1784
- Церква св. Димитрія 2003
- Церква св. Параскеви 1784 (брама)
- Церква св. Параскеви 1784
- Церква св. Параскеви у 1915 р. малюнок Е. Майра
Пам'ятки природи
На території населеного пункту є пам'ятка природи Жежавський державний ботанічний заказник і пам'ятки природи й археології печери та .
Пам'ятники
Пам'ятники:
- священикові І. Підгороцькому
- оборонцеві села від вогню св. (1819; підлягає реставрації)
- полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967)
- Т. Шевченку (скульптор обох — С. Бродовий).
Встановлено пам'ятні хрести:
- про заснування цвинтаря (кінець 18 ст.)
- на честь скасування панщини (друга половина 19 століття; реконструйовано 1976)
- заснування Братства тверезості (кінець 19 ст.)
- 2 придорожних хрести (20 століття)
Насипана символічна могила Борцям за волю України (1993).
- Пам'ятник Т. Шевченку
щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва у селі Зеленому Гаю Тернопільської области України.
Встановлений 1990 р. Скульптор — С. Бродовий.
Скульптура — бетон. Скульптура — 1,5 м.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
Народилися
- художник, скульптор С. Бродовий
- Еміль Коритко- фольклорист, один з перших досліджувачів етнографії словенського народу
- музикознавець М. Мамалига
- інженери-винахідники:
- М. Монастирський
- Я. Стасюк
- заслужений працівник охорони здоров'я України Г. Олійник
- Самчук Віра Григорівна (нар. 1947) — українська акторка.
- інженер О. Росткович
- правник, громадський діяч С. Росткович
- релігійний діяч О. В. Руденський
- доктор Т. Руденський
- літератор М. Хом'як-Черничук
- художник, громадський діяч у Канаді В. Човган
- художник-різьбяр по дереву В. Шевчук.
- Тернопільський Микола Васильович (1998—2022) — старший солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья (по материалам поселений у с. Рашков) / В. Д. Баран. – Киев: Наук. думка, 1988. - с.56-57
- Олег Гаврилюк. Тернопільщина у період раннього середньовіччя (V–X ст.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 37. — .
- Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.329, №3428 (лат.)
- Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1889). . Warszawa. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
- . svoboda.te.ua. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 50. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 7 вересня 2013.
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Rzezawa (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 157. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zelenij Gaj Zele nij Gaj selo v Ukrayini u Zalishickij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Dnister na pivdni rajonu Do 1950 Zhezhava Do 2020 roku administrativnij centr Zelenogajskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane selo Pechorna selo Zelenij Gaj Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Zalishicka miska gromada Oblikova kartka Zelenij Gaj Osnovni dani Zasnovane 1578 Naselennya 592 Teritoriya 16 080 km Gustota naselennya 36 82 osib km Poshtovij indeks 48675 Telefonnij kod 380 3554 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 43 pn sh 25 39 32 sh d 48 67861 pn sh 25 65889 sh d 48 67861 25 65889 Koordinati 48 40 43 pn sh 25 39 32 sh d 48 67861 pn sh 25 65889 sh d 48 67861 25 65889 Vodojmi Dnister Vidstan do rajonnogo centru 7 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Dzvinyach Zhezhava Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 48600 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Zalishiki vul S Banderi 40 Karta Zelenij Gaj Zelenij Gaj Mapa Zelenij Gaj u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zalishickoyi miskoyi gromadi U zv yazku z pereselennyam zhiteliv do Zelenogo Gayu hutir Bereg viklyuchenij iz oblikovih danih Naselennya 595 osib 2003 IstoriyaArheologichni doslidzhennya Poblizu Zelenogo Gayu viyavleni arheologichni pam yatki piznogo paleolitu tripilskoyi komarivsko tshineckoyi kultur rannoyi zaliznoyi dobi kulturi Gava Goligradi zahidno podilskoyi grupi skifskogo chasu lipickoyi prazkoyi ta davnoruskoyi kultur Poselennya lipickoyi kulturi I II stolit nashoyi eri v centri sela na pivdennomu shili plato livogo berega Dnistra na viddali 1 5 kilometra vid riki Doslidzhuvalosya v 1966 roci V D Baranom Viyavleno dva zhitla ta yamu znajdeno lipnu ta goncharnu keramiku ulamok zhornovogo kamenya pryaslicya Davnoslov yanske poselennya rozmishene v centri sela na pivdennomu pologomu berezi visokogo plato livij bereg riki Dnister na viddali 1 5 kilometriv vid riki Doslidzhennya proviv V D Baran u 1966 1967 rokah Davnoruskij kurgannij mogilnik u lisi nepodalik vid pidplitovogo mogilnika sho na berezi Dnistra Skladavsya iz 45 kurganiv Vidkriv v 1909 roci K Gadachek rozkopav 4 kurgani V 1931 roci T Sulimirskij rozkopav she dva kurgani Viyavlene poselennya Prazko Korchakskoyi arheologichnoyi kulturi datutsya 5 stolittyam i vvazhayetsya odnim iz pershih slov yanskih poselen na Ternopilshini Period Rechi Pospolitoyi Persha pisemna zgadka 1578 Ye pripushennya sho na zemlyah Zelenogo Gayu isnuvali poselennya Pozharnicya ta Sokoliv yaki 1241 znishili mongolo tatari Naselenij punkt zasnovanij na zemlyah sela vidome vid 1414 yake pripinilo isnuvannya u II polovini 18 stolittya Zgaduyetsya selo Blashkivci Blaszkowcze 11 travnya 1469 roku v knigah galickogo sudu V reyestri vid 1530 r c 165 stosovno s Blashkivci Blaskovcze yake nalezhalo Chervonogorodskomu povitu Podilskoyi zemli vkazano fuger ad Valachiam Dni cap itanei perejshlo vid Voloshini Moldaviyi Zgidno karti G L de Boplana sered 17 st ce selo Blakowce roztashovuvalos nad samim Dnistrom nizhche ustupu jogo kanjonu Zhezhava v Boplana Gegewa poznachena vzhe vishe krutogo berega dolini Dnistra na jogo suchasnomu misci Takim chinom Blashkivci i Zhezheva buli okremimi poryad roztashovanimi selami Zhezheva na karti fon Miga 80 ti rr 18 st peredana dvoma nazvami Zezeba i Zezaba na pivnichnomu i pivdennomu listah vidpovidno Na karti 2 go avstrijskogo znimannya kin 50 h rr 19 st vzhe znachitsya podibna do suchasnoyi nazva Zezawa Vid Zhezhevi na zahid do Dnistra jde davnij shlyah teper zvichajna polova doroga yakij viv do poromnoyi perepravi cherez Dnister do s Gorodnicya Cya pereprava funkcionuvala bilshe troh stolit hoch konkretne yiyi misceroztashuvannya zminyuvalos Bilya perepravi z boku Zhezhavi v 19 st isnuvav hutir Beregovij Starenka cerkva Svyatoyi Paraskevi 1784 r priplivla Dnistrom pid chas poveni Mizhvoyennij period Diyali tovaristva Prosvita Sich Lug Silskij gospodar Soyuz ukrayinok kooperativa Pam yatkicerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya 1784 derev yana 2003 kam yana kaplicya 1877 restavrovana Kaplicya Cerkva sv Paraskevi 1784 Cerkva sv Dimitriya 2003 Cerkva sv Paraskevi 1784 brama Cerkva sv Paraskevi 1784 Cerkva sv Paraskevi u 1915 r malyunok E Majra Pam yatki prirodi Na teritoriyi naselenogo punktu ye pam yatka prirodi Zhezhavskij derzhavnij botanichnij zakaznik i pam yatki prirodi j arheologiyi pecheri ta Pam yatniki Pam yatniki svyashenikovi I Pidgorockomu oboroncevi sela vid vognyu sv 1819 pidlyagaye restavraciyi poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1967 T Shevchenku skulptor oboh S Brodovij Vstanovleno pam yatni hresti pro zasnuvannya cvintarya kinec 18 st na chest skasuvannya panshini druga polovina 19 stolittya rekonstrujovano 1976 zasnuvannya Bratstva tverezosti kinec 19 st 2 pridorozhnih hresti 20 stolittya Nasipana simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini 1993 Pam yatnik T Shevchenku shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva u seli Zelenomu Gayu Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Vstanovlenij 1990 r Skulptor S Brodovij Skulptura beton Skulptura 1 5 m Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv klub biblioteka FAP Vidomi lyudiNarodilisya hudozhnik skulptor S Brodovij Emil Koritko folklorist odin z pershih doslidzhuvachiv etnografiyi slovenskogo narodu muzikoznavec M Mamaliga inzheneri vinahidniki M Monastirskij Ya Stasyuk zasluzhenij pracivnik ohoroni zdorov ya Ukrayini G Olijnik Samchuk Vira Grigorivna nar 1947 ukrayinska aktorka inzhener O Rostkovich pravnik gromadskij diyach S Rostkovich religijnij diyach O V Rudenskij doktor T Rudenskij literator M Hom yak Chernichuk hudozhnik gromadskij diyach u Kanadi V Chovgan hudozhnik rizbyar po derevu V Shevchuk Ternopilskij Mikola Vasilovich 1998 2022 starshij soldat Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 admin Arheologiya ta starodavnya istoriya Zalishickogo rajonu Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini ukr Procitovano 22 bereznya 2021 Baran V D Prazhskaya kultura Podnestrovya po materialam poselenij u s Rashkov V D Baran Kiev Nauk dumka 1988 s 56 57 Oleg Gavrilyuk Ternopilshina u period rannogo serednovichchya V X st Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 37 ISBN 978 966 457 228 3 Siredzhuk P Pershovitoki K 1994 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 329 3428 lat Jablonowski Aleksander 1 sichnya 1889 Warszawa Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2016 svoboda te ua Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 50 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 r 112 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 7 veresnya 2013 LiteraturaPortal Ternopilshina Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Rzezawa 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 157 pol