«Жахіття Данвіча» (англ. The Dunwich Horror) — оповідання Говарда Філліпса Лавкрафта, написане 1928 року. Вперше було опубліковане в квітні 1929 року, видане журналом «Weird Tales» (стор. 481—508). Події розгортаються у вигаданому містечку — Данвічі, в штаті Массачусетс. Вважається однією з основних історій Міфів Ктулху.
Жахіття Данвіча | ||||
---|---|---|---|---|
The Dunwich Horror | ||||
Жанр | трилер, жахи | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Говард Лавкрафт | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1928 | |||
Опубліковано | 1929 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | Weird Tales | |||
Цикл | Міфи Ктулху | |||
У «Гутенберзі» | 50133 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Сюжет
Твір подається як оповідь про нещодавні події в селі Данвіч, що здавна має лиху славу. Попри мальовничу місцевість, у Данвіч боялися заходити жителі навколишніх міст, оскільки тутешні люди були вироджені й потворні, а на пагорбах стояли мегаліти, коло яких індіанці в давнину справляли жахливі ритуали.
Коли в жінки Лавінії народився син, Вілбур Уотлі (Wilbur Whateley), про якого йдеться в оповіданні, з пагорбів доносився дивний шум, і всі собаки в окрузі шалено гавкали всю ніч. Вілбур був дивною дитиною, несхожий на батьків, а мати народила його без чоловіка, пишалася ним і постійно казала про його незвичайні можливості. Вілбур ріс настільки швидко, що до своїх десяти років він був уже цілком схожий на дорослого чоловіка не тільки зовні, але і розумово. Хоча він відрізнявся від місцевих селян мовою і виглядом, його зовнішність все ж була негарною: з малим підборіддям, видовженими вухами і жовтою пористою шкірою. Вілбура ненавиділи собаки і сторонилися сусіди. Дід скоро став перебудовувати свій будинок, створивши дивне порожнє приміщення без вікон, звідки долинали непоясненні звуки. Також насторожувало, що він купляв усе нову худобу, але його череда не більшала. Перед смертю старий Уотлі заповів онуку годувати істоту, яку він тримав у будинку, щоб вона зміцніла і врешті змогла розплодитися, повернувши на Землю її колишніх володарів. Після цього зникла Лавінія, а Вілбур успадкував колекцію чаклунських книг. Він вперше покинув Данвіч, вирушивши до Аркгема, щоб дізнатися відсутнє в колекції закляття із книги Некрономікон. Після цього в Данвічі почали чути дивний підземний гул.
Бібліотекар Генрі Емрітейдж не дав Вілбуру книги, знаючи про силу її заклять. Тоді той потай намагався викрасти Некрономікон, але на злодія напав сторожовий пес і загриз його. Емрітейдж застав Уотлі в його справжній формі: зверху виглядаючи як людина, нижче пояса він мав мішанину щупалець, очей, і схожі на ящерові ноги. Труп швидко розклався, лишивши тільки безформну білу масу.
З будинку Уотлі щось вирвалося і відтоді вдень переховувалося в хащах на пагорбах, а вночі нападало на худобу, пожираючи й калічачи її. Що це було не вдавалося визначити, лише сліди свідчили, що істота має багато ніг і здатна долати будь-які перепони. Врешті жертвою чудовиська стала родина фермера Елбера Фрая. Ці події привернули увагу журналістів, Емрітейдж отримав щоденники Вілбура, написані штучною мовою.
Бібліотекарю вдалося розшифрувати писемність, з чого він дізнався про задум Вілбура повернути на Землю Великих Древніх шляхом пробудження похованої в Данвічі невидимої потвори. Ці могутні істоти, що вже володіли планетою в далекому минулому, забрали б її назад у свої виміри, знищивши всіх людей. Генрі вдалося визначити, що старий Уотлі прикликав Йоґ-Сотота, божество, здатне керувати переходами між світами, від якого завагітніла Лівінія. Нажаханий бібліотекар наважився знищити прикликану Вілбуром істоту. Він покликав на допомогу професора Воррена Райса і доктора Френсіса Моргана. Втрьох вони вирушили в Данвіч.
Доти чудовисько заподіяло ще більших руйнувань. Генрі, Воррен і Френсіс піднялися на пагорб, куди прямувала потвора, і обприскали її заздалегідь приготованим зіллям, що зробило істоту видимою. Вона виявилася бридким створінням з яйцеподібним тілом, багатьма ногами та щупальцями і половиною людського лиця. Вчені вимовили віднайдене в окультних книгах закляття, яке знищило чудовисько. Перед смертю воно просило допомоги в батька, але марно.
Покінчивши з жахіттям Данвіча, Генрі зробив висновок, що потвора була близнюком Вілбура. Покидаючи Данвіч, він дав селянам вказівку зруйнувати індіанські капища на пагорбах. З того часу всі вказівники на Данвіч було знесено і село лишилося майже відрізаним від світу, оповите моторошними легендами.
Екранізації
Джерела
- Лавкрафт Говард Філіпс. Повне зібрання прозових творів у 3 томах. Т. 2. Переклад з англійської: Катерина Дудка і Остап Українець. Київ: Вид. Жупансько, 2017. — 480 стор. (Майстри світової прози).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhahittya Danvicha angl The Dunwich Horror opovidannya Govarda Fillipsa Lavkrafta napisane 1928 roku Vpershe bulo opublikovane v kvitni 1929 roku vidane zhurnalom Weird Tales stor 481 508 Podiyi rozgortayutsya u vigadanomu mistechku Danvichi v shtati Massachusets Vvazhayetsya odniyeyu z osnovnih istorij Mifiv Ktulhu Zhahittya DanvichaThe Dunwich HorrorZhanrtriler zhahiFormaopovidannyaAvtorGovard LavkraftMovaanglijskaNapisano1928Opublikovano1929Krayina SShAVidavnictvoWeird TalesCiklMifi KtulhuU Gutenberzi 50133 Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikidzherelah Div takozh Zhahittya znachennya SyuzhetTvir podayetsya yak opovid pro neshodavni podiyi v seli Danvich sho zdavna maye lihu slavu Popri malovnichu miscevist u Danvich boyalisya zahoditi zhiteli navkolishnih mist oskilki tuteshni lyudi buli virodzheni j potvorni a na pagorbah stoyali megaliti kolo yakih indianci v davninu spravlyali zhahlivi rituali Koli v zhinki Laviniyi narodivsya sin Vilbur Uotli Wilbur Whateley pro yakogo jdetsya v opovidanni z pagorbiv donosivsya divnij shum i vsi sobaki v okruzi shaleno gavkali vsyu nich Vilbur buv divnoyu ditinoyu neshozhij na batkiv a mati narodila jogo bez cholovika pishalasya nim i postijno kazala pro jogo nezvichajni mozhlivosti Vilbur ris nastilki shvidko sho do svoyih desyati rokiv vin buv uzhe cilkom shozhij na doroslogo cholovika ne tilki zovni ale i rozumovo Hocha vin vidriznyavsya vid miscevih selyan movoyu i viglyadom jogo zovnishnist vse zh bula negarnoyu z malim pidboriddyam vidovzhenimi vuhami i zhovtoyu poristoyu shkiroyu Vilbura nenavidili sobaki i storonilisya susidi Did skoro stav perebudovuvati svij budinok stvorivshi divne porozhnye primishennya bez vikon zvidki dolinali nepoyasnenni zvuki Takozh nastorozhuvalo sho vin kuplyav use novu hudobu ale jogo chereda ne bilshala Pered smertyu starij Uotli zapoviv onuku goduvati istotu yaku vin trimav u budinku shob vona zmicnila i vreshti zmogla rozploditisya povernuvshi na Zemlyu yiyi kolishnih volodariv Pislya cogo znikla Laviniya a Vilbur uspadkuvav kolekciyu chaklunskih knig Vin vpershe pokinuv Danvich virushivshi do Arkgema shob diznatisya vidsutnye v kolekciyi zaklyattya iz knigi Nekronomikon Pislya cogo v Danvichi pochali chuti divnij pidzemnij gul Bibliotekar Genri Emritejdzh ne dav Vilburu knigi znayuchi pro silu yiyi zaklyat Todi toj potaj namagavsya vikrasti Nekronomikon ale na zlodiya napav storozhovij pes i zagriz jogo Emritejdzh zastav Uotli v jogo spravzhnij formi zverhu viglyadayuchi yak lyudina nizhche poyasa vin mav mishaninu shupalec ochej i shozhi na yasherovi nogi Trup shvidko rozklavsya lishivshi tilki bezformnu bilu masu Z budinku Uotli shos virvalosya i vidtodi vden perehovuvalosya v hashah na pagorbah a vnochi napadalo na hudobu pozhirayuchi j kalichachi yiyi Sho ce bulo ne vdavalosya viznachiti lishe slidi svidchili sho istota maye bagato nig i zdatna dolati bud yaki pereponi Vreshti zhertvoyu chudoviska stala rodina fermera Elbera Fraya Ci podiyi privernuli uvagu zhurnalistiv Emritejdzh otrimav shodenniki Vilbura napisani shtuchnoyu movoyu Bibliotekaryu vdalosya rozshifruvati pisemnist z chogo vin diznavsya pro zadum Vilbura povernuti na Zemlyu Velikih Drevnih shlyahom probudzhennya pohovanoyi v Danvichi nevidimoyi potvori Ci mogutni istoti sho vzhe volodili planetoyu v dalekomu minulomu zabrali b yiyi nazad u svoyi vimiri znishivshi vsih lyudej Genri vdalosya viznachiti sho starij Uotli priklikav Jog Sotota bozhestvo zdatne keruvati perehodami mizh svitami vid yakogo zavagitnila Liviniya Nazhahanij bibliotekar navazhivsya znishiti priklikanu Vilburom istotu Vin poklikav na dopomogu profesora Vorrena Rajsa i doktora Frensisa Morgana Vtroh voni virushili v Danvich Doti chudovisko zapodiyalo she bilshih rujnuvan Genri Vorren i Frensis pidnyalisya na pagorb kudi pryamuvala potvora i obpriskali yiyi zazdalegid prigotovanim zillyam sho zrobilo istotu vidimoyu Vona viyavilasya bridkim stvorinnyam z yajcepodibnim tilom bagatma nogami ta shupalcyami i polovinoyu lyudskogo licya Vcheni vimovili vidnajdene v okultnih knigah zaklyattya yake znishilo chudovisko Pered smertyu vono prosilo dopomogi v batka ale marno Pokinchivshi z zhahittyam Danvicha Genri zrobiv visnovok sho potvora bula bliznyukom Vilbura Pokidayuchi Danvich vin dav selyanam vkazivku zrujnuvati indianski kapisha na pagorbah Z togo chasu vsi vkazivniki na Danvich bulo zneseno i selo lishilosya majzhe vidrizanim vid svitu opovite motoroshnimi legendami Ekranizaciyi Zhah u Danvichi film 2009 2010 DzherelaLavkraft Govard Filips Povne zibrannya prozovih tvoriv u 3 tomah T 2 Pereklad z anglijskoyi Katerina Dudka i Ostap Ukrayinec Kiyiv Vid Zhupansko 2017 480 stor ISBN 978 966 2355 82 6 Majstri svitovoyi prozi