Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Нуве́ль (фр. Jean Nouvel, *12 серпня 1945, Фюмель, Франція) — широко відомий французький архітектор.
| Жан Нувель | |
|---|---|
| фр. Jean Nouvel фр. Jean Nouvel | |
 | |
| Народження | 12 серпня 1945 (78 років) Фюмель, Франція |
| Країна |  Франція |
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчителі | d і d |
| Діяльність | архітектор, педагог |
| Праця в містах | Париж та інші міста Франції і Європи, США, Арабського Сходу; тж. див. тут |
| Архітектурний стиль | функціоналізм і конструктивізм з елементами національних традицій |
| Найважливіші споруди | Вежа Аґбар, Інститут арабського світу та ін. (див. тут) |
| Учні | d |
| Нагороди | Золотой лев Венеційського бієнале (2000); Орден Почесного легіону (2002); Прітцкерівська премія (2008) та інші (див. тут) |
| Сайт | jeannouvel.com |
 Жан Нувель у Вікісховищі | |
У 2008 році став лауреатом Прітцкерівської премії — найпрестижнішої у світі в галузі архітектури.
Біографія
Жан Нувель народився 12 серпня 1945 року в родині вчителів. Спочатку мав бажання стати художником, але батьки наполягли на серйознішій освіті для сина, і він вступив на архітектурне відділення Вищої школи красних мистецтв у Бордо.
1966 року, навчаючись, Жан Нувель виграв право на отимання стипендії і продовжив освіту вже у Вищій школі мистецтв у Парижі. Незадовго до завершення навчання він відкрив своє перше архітектурне бюро (у співпраці з Франсуа Сеньйором). А у 25-річному віці (1970) Жан Нувель став архітектором Паризької бієнале.
У 1970-ті Жан Нувель був близьким до конструктивізму, він сповідував принципи т. зв. «критичної архітектури», ставши 1976 року одним із засновників руху в архітектурі «Марс 1976» та «Архітектурний синдікат». Його прихильники відстоювали свої позиції не тільки перед клієнтами, а й у боротьбі з місцевою владою — навіть добилися змін у містобудівному законодавстві в деяких провінціях Франції.
Спражній прорив у творчості Нувеля відбувся у 1980-ті і пов'язаний він зі співпрацею з архітектурним бюро «Architecture Studio» над проєктом будівлі Інституту арабського світу в Парижі. Подальшими значними досягненнями стали Ліонський Оперний театр, торговельний центр «Євралілль» в Ліллі, Галерея Лафайєта в Берліні, Культурно-громадський центр у Люцерні, а також виставковий комплекс «Моноліт» (тимчасова споруда), що плавав озером Муртензєе під час виставки «EXPO-2002». До нещодавних проєктів Нувеля належать Вежа Аґбар у Барселоні, реконструкція Музею королеви Софії в Мадриді і музей Гугенгайма в Токіо та Ріо-де-Жанейро (нездійсненні проєкти).
1991 року Нувель стал віце-президентом Французького інституту архітектури, а від 1993 року — почесним членом американського Інституту архітекторів.
1994 року Жан Нувель заснував «Ательє Жана Нувеля», що вже в середині 2000-х років зі своїми 140 співробітниками стало провідним архітектурним бюро Франції. Зазвичай у роботі «Ательє» перебувають декілька десятків проєктів на різних стадіях виконання робіт, як у Франції, так і за кордоном. Штаб-квартира компанії міститься в Парижі, також працюють філії у Лондоні, Копенгагені, Міннеаполісі, Римі, Мадриді та Барселоні.
Критики творчості Нувеля відмічають, що тому не властивий стиль і власний набір фірмових прийомів. Сам архітектор називає свій метод гіпер-вибірковістю, що полягає в максимальній адаптації проєкту до вимог замовника, завдання будинку, місцевого ландшафту і культурних традицій, відтак, з одного боку, це начебто зближує його з функціоналізмом, а з іншого — відкриває простір для все тієї ж творчості. Наприклад, Інститут арабського світу — загалом конструктивістська, але дуже функціональна будівля, причому декор споруди виконує суто прагматичні функції, при цьому апелюючи до арабської орнаментальної стилістики. Ось як сам Нувель пояснює свій «стиль»:
 | «Моя архітектура заснована на сьогоднішньому уявленні про сучасність. Для мене сучасність сьогодні — це насамперед питання матеріалів, яке автоматично припускає взаємодію зі світлом. Кожний архітектурний об’єкт перебуває в просторі, який має фізичний та історичний контексти. Я не вважаю, що архітектор створює простір. Ми працюємо в рамках існуючого простору. Я не вірю в архітектуру, яка залишається актуальною впродовж століття. Вона має суто сучасне, моментальне значення або не має значення зовсім. Я також не вірю в архітектуру, яка створює власний історичний простір незалежно від того, що було на цьому місці до неї й навколо неї». |  |
У Нувеля двоє дорослих синів від першого шлюбу і дочка — від другого. Дружина архітектора — шведка, також архітектор Міа Хаг.
Проєкти та архітектурні споруди
До визначних втілених і дотеперешніх проєктів Жана Нувеля та його бюро належать:
- Інститут арабського світу в Парижі, 1981—87;
- Торговий центр «Галерея Лафайєт» у Берліні, 1991—95;
- Оперний театр у Ліоні, 1993;
- Штаб-кваритира Фонду Картьє в Парижі, 1994;
- Культурно-громадський центр у Люцерні, 1993–1999;
- Готель «The Hotel» у Люцерні, 1999–2000;
- Газометр А у Відні, 2001;
- Фасад хмарочосу «Кельнтурмс» у Кельні, 2001;
- Вежа Аґбар у Барселоні, 2004;
- Аквакомплекс «Лазні в доках» у Гаврі, Франція;
- Концертна зала, Копенгаген 2009;
- Музей цивілізацій Африки, Азії, Океанії та Австралії (Музей на набережній Бранлі) в Парижі;
- Театральний комплекс Гасрі, Міннеаполіс, США;
- Галло-романський музей, Періге, Франція;
- нове крило Музею королеви Софії, Мадрид;
- Палац правосуддя у Нанті;
- торговельно-розважальний центр «Золотий янгол» у Празі;
- «Лувр» в Абу-Дабі;
- Паризька філармонія у Парку Ля Вілетт (завершення робіт очікується 2012);
- «W-Hotel» у Дубаї (проєкт);
- «Будинок вітражів» у Нью-Йорку (проєкт);
- Музей Гугенгайма в Ріо-де-Жанейро та Токіо (проєкти);
- «Тур Сіґналь» у Парижі (завершення робіт очікується 2013 року).
Нагороди
- 1987 — «Архітектурний Гран Прі» Франції;
- 1987 — Премія «Equerre d'Argent» за Інститут арабського світу;
- 1989 — Премія Ага-хана IV за етнічне втілення музейного проєкту;
- 1998 — Золота медаль Французької академії архітектури;
- 2000 — Золотой лев Венеційського бієнале;
- 2001 — Золота медаль Королівського інституту британських архітекторів;
- 2001 — ;
- 2002 — Кавалер Ордену Почесного легіону;
- 2005 — Премія Вольфа в галузі мистецтв (архітектура);
- 2008 — Прітцкерівська премія.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2009.
- Корчевська Валерія Будівничий, якому не хочеться дати по руках. Лауреатом «архітектурного Нобеля» став француз Жан Нувель // «Україна Молода» № 070 за 12 квітня 2008 року
Джерела і посилання
- Ateliers Jean Nouvel — офіційна вебсторінка «Ательє Жана Нувеля» [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.) (фр.)
- Корчевська Валерія Будівничий, якому не хочеться дати по руках. Лауреатом «архітектурного Нобеля» став француз Жан Нувель [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 070 за 12 квітня 2008 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Nuve l fr Jean Nouvel 12 serpnya 1945 Fyumel Franciya shiroko vidomij francuzkij arhitektor Zhan Nuvelfr Jean Nouvel fr Jean NouvelZhan NuvelNarodzhennya12 serpnya 1945 1945 08 12 78 rokiv Fyumel FranciyaKrayina FranciyaNavchannyaNacionalna visha shkola krasnih mistectvVchitelid i dDiyalnistarhitektor pedagogPracya v mistahParizh ta inshi mista Franciyi i Yevropi SShA Arabskogo Shodu tzh div tutArhitekturnij stilfunkcionalizm i konstruktivizm z elementami nacionalnih tradicijNajvazhlivishi sporudiVezha Agbar Institut arabskogo svitu ta in div tut UchnidNagorodiZolotoj lev Venecijskogo biyenale 2000 Orden Pochesnogo legionu 2002 Pritckerivska premiya 2008 ta inshi div tut Sajtjeannouvel com Zhan Nuvel u Vikishovishi U 2008 roci stav laureatom Pritckerivskoyi premiyi najprestizhnishoyi u sviti v galuzi arhitekturi BiografiyaZhan Nuvel narodivsya 12 serpnya 1945 roku v rodini vchiteliv Spochatku mav bazhannya stati hudozhnikom ale batki napolyagli na serjoznishij osviti dlya sina i vin vstupiv na arhitekturne viddilennya Vishoyi shkoli krasnih mistectv u Bordo 1966 roku navchayuchis Zhan Nuvel vigrav pravo na otimannya stipendiyi i prodovzhiv osvitu vzhe u Vishij shkoli mistectv u Parizhi Nezadovgo do zavershennya navchannya vin vidkriv svoye pershe arhitekturne byuro u spivpraci z Fransua Senjorom A u 25 richnomu vici 1970 Zhan Nuvel stav arhitektorom Parizkoyi biyenale U 1970 ti Zhan Nuvel buv blizkim do konstruktivizmu vin spoviduvav principi t zv kritichnoyi arhitekturi stavshi 1976 roku odnim iz zasnovnikiv ruhu v arhitekturi Mars 1976 ta Arhitekturnij sindikat Jogo prihilniki vidstoyuvali svoyi poziciyi ne tilki pered kliyentami a j u borotbi z miscevoyu vladoyu navit dobilisya zmin u mistobudivnomu zakonodavstvi v deyakih provinciyah Franciyi Sprazhnij proriv u tvorchosti Nuvelya vidbuvsya u 1980 ti i pov yazanij vin zi spivpraceyu z arhitekturnim byuro Architecture Studio nad proyektom budivli Institutu arabskogo svitu v Parizhi Podalshimi znachnimi dosyagnennyami stali Lionskij Opernij teatr torgovelnij centr Yevralill v Lilli Galereya Lafajyeta v Berlini Kulturno gromadskij centr u Lyucerni a takozh vistavkovij kompleks Monolit timchasova sporuda sho plavav ozerom Murtenzyee pid chas vistavki EXPO 2002 Do neshodavnih proyektiv Nuvelya nalezhat Vezha Agbar u Barseloni rekonstrukciya Muzeyu korolevi Sofiyi v Madridi i muzej Gugengajma v Tokio ta Rio de Zhanejro nezdijsnenni proyekti 1991 roku Nuvel stal vice prezidentom Francuzkogo institutu arhitekturi a vid 1993 roku pochesnim chlenom amerikanskogo Institutu arhitektoriv 1994 roku Zhan Nuvel zasnuvav Atelye Zhana Nuvelya sho vzhe v seredini 2000 h rokiv zi svoyimi 140 spivrobitnikami stalo providnim arhitekturnim byuro Franciyi Zazvichaj u roboti Atelye perebuvayut dekilka desyatkiv proyektiv na riznih stadiyah vikonannya robit yak u Franciyi tak i za kordonom Shtab kvartira kompaniyi mistitsya v Parizhi takozh pracyuyut filiyi u Londoni Kopengageni Minneapolisi Rimi Madridi ta Barseloni Kritiki tvorchosti Nuvelya vidmichayut sho tomu ne vlastivij stil i vlasnij nabir firmovih prijomiv Sam arhitektor nazivaye svij metod giper vibirkovistyu sho polyagaye v maksimalnij adaptaciyi proyektu do vimog zamovnika zavdannya budinku miscevogo landshaftu i kulturnih tradicij vidtak z odnogo boku ce nachebto zblizhuye jogo z funkcionalizmom a z inshogo vidkrivaye prostir dlya vse tiyeyi zh tvorchosti Napriklad Institut arabskogo svitu zagalom konstruktivistska ale duzhe funkcionalna budivlya prichomu dekor sporudi vikonuye suto pragmatichni funkciyi pri comu apelyuyuchi do arabskoyi ornamentalnoyi stilistiki Os yak sam Nuvel poyasnyuye svij stil Moya arhitektura zasnovana na sogodnishnomu uyavlenni pro suchasnist Dlya mene suchasnist sogodni ce nasampered pitannya materialiv yake avtomatichno pripuskaye vzayemodiyu zi svitlom Kozhnij arhitekturnij ob yekt perebuvaye v prostori yakij maye fizichnij ta istorichnij konteksti Ya ne vvazhayu sho arhitektor stvoryuye prostir Mi pracyuyemo v ramkah isnuyuchogo prostoru Ya ne viryu v arhitekturu yaka zalishayetsya aktualnoyu vprodovzh stolittya Vona maye suto suchasne momentalne znachennya abo ne maye znachennya zovsim Ya takozh ne viryu v arhitekturu yaka stvoryuye vlasnij istorichnij prostir nezalezhno vid togo sho bulo na comu misci do neyi j navkolo neyi U Nuvelya dvoye doroslih siniv vid pershogo shlyubu i dochka vid drugogo Druzhina arhitektora shvedka takozh arhitektor Mia Hag Proyekti ta arhitekturni sporudiTC Galereya Lafajyet Berlin Panorama chastini Barseloni z dominantoyu Vezhi Agbar Koncertna zala Kopengagen Do viznachnih vtilenih i dotepereshnih proyektiv Zhana Nuvelya ta jogo byuro nalezhat Institut arabskogo svitu v Parizhi 1981 87 Torgovij centr Galereya Lafajyet u Berlini 1991 95 Opernij teatr u Lioni 1993 Shtab kvaritira Fondu Kartye v Parizhi 1994 Kulturno gromadskij centr u Lyucerni 1993 1999 Gotel The Hotel u Lyucerni 1999 2000 Gazometr A u Vidni 2001 Fasad hmarochosu Kelnturms u Kelni 2001 Vezha Agbar u Barseloni 2004 Akvakompleks Lazni v dokah u Gavri Franciya Koncertna zala Kopengagen 2009 Muzej civilizacij Afriki Aziyi Okeaniyi ta Avstraliyi Muzej na naberezhnij Branli v Parizhi Teatralnij kompleks Gasri Minneapolis SShA Gallo romanskij muzej Perige Franciya nove krilo Muzeyu korolevi Sofiyi Madrid Palac pravosuddya u Nanti torgovelno rozvazhalnij centr Zolotij yangol u Prazi Luvr v Abu Dabi Parizka filarmoniya u Parku Lya Vilett zavershennya robit ochikuyetsya 2012 W Hotel u Dubayi proyekt Budinok vitrazhiv u Nyu Jorku proyekt Muzej Gugengajma v Rio de Zhanejro ta Tokio proyekti Tur Signal u Parizhi zavershennya robit ochikuyetsya 2013 roku Nagorodi1987 Arhitekturnij Gran Pri Franciyi 1987 Premiya Equerre d Argent za Institut arabskogo svitu 1989 Premiya Aga hana IV za etnichne vtilennya muzejnogo proyektu 1998 Zolota medal Francuzkoyi akademiyi arhitekturi 2000 Zolotoj lev Venecijskogo biyenale 2001 Zolota medal Korolivskogo institutu britanskih arhitektoriv 2001 2002 Kavaler Ordenu Pochesnogo legionu 2005 Premiya Volfa v galuzi mistectv arhitektura 2008 Pritckerivska premiya Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2009 Korchevska Valeriya Budivnichij yakomu ne hochetsya dati po rukah Laureatom arhitekturnogo Nobelya stav francuz Zhan Nuvel Ukrayina Moloda 070 za 12 kvitnya 2008 rokuDzherela i posilannyaPortal Mistectvo Ateliers Jean Nouvel oficijna vebstorinka Atelye Zhana Nuvelya 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl fr Korchevska Valeriya Budivnichij yakomu ne hochetsya dati po rukah Laureatom arhitekturnogo Nobelya stav francuz Zhan Nuvel 14 travnya 2014 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 070 za 12 kvitnya 2008 roku