Жан Вільбрен Гійом Сан (4 березня 1859 — 28 липня 1915) — президент Гаїті з 25 лютого до 27 липня 1915. Був двоюрідним братом Огюста Симон-Сана, президента країни 1896–1902 років.
Жан Вільбрен Гійом Сан фр. Vilbrun Guillaume Sam portrait | |||
| |||
---|---|---|---|
25 лютого — 28 липня 1915 року | |||
Попередник: | Жозеф Теодор | ||
Наступник: | Філіп Сюдр Дартігенав | ||
Ім'я при народженні: | фр. Jean Simon Sam | ||
Народження: | 4 березня 1859 Унамінт, Гаїті | ||
Смерть: | 28 липня 1915 (56 років) Порт-о-Пренс, Гаїті | ||
Причина смерті: | d | ||
Країна: | Гаїті | ||
Батько: | Огюст Симон-Сан |
Президентство
Був командувачем Північного угрупування за часів повстання, що привело до влади президента Леконта. Пізніше він очолив повстання, що призвело до усунення від влади Ореста Самора. Сам він був проголошений президентом, коли його попередник, Жозеф Теодор, був змушений піти у відставку через те, що не зміг сплатити обіцяні кошти селянам, які його підтримали в боротьбі проти чинної влади.
Як п'ятий президент п'яти буремних років Сан був змушений боротися з повстанням проти власного режиму, яке очолив доктор Росалво Бобо. Останній виступав проти розширення комерційних і стратегічних зв'язків з урядом США. Остерігаючись долі своїх попередників, Сан жорстоко поставився до своїх опонентів, зокрема до більш освіченого й багатого мулатського населення. Кульмінація його репресій припала на 27 липня 1915 року, коли він наказав стратити 167 політичних в'язнів, включаючи колишнього президента Самора, якого тримали під вартою в Порт-о-Пренсі. Це розлютило населення, яке повстало проти уряду Сана, лишень народу дісталась звістка про страту.
Сан втік до французького посольства, де отримав притулок. Лідери повстанців увірвались до посольства та знайшли Сана. Його витягнули й відлупцювали до втрати свідомості, після чого викинули тіло за паркан посольства, де його розірвав натовп. Протягом наступних двох тижнів країною вирував хаос.
Звістка про вбивство невдовзі сягнула суден США, які перебували в гавані Порт-о-Пренса. Президент Вудро Вільсон наказав американським військам захопити столицю, посилаючись на те, що країну без влади можуть легко захопити німецькі війська. Американці висадились наступного дня, 28 липня, і тримали країну в окупації протягом дев'ятнадцяти років, до серпня 1934.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Vilbren Gijom San 4 bereznya 1859 28 lipnya 1915 prezident Gayiti z 25 lyutogo do 27 lipnya 1915 Buv dvoyuridnim bratom Ogyusta Simon Sana prezidenta krayini 1896 1902 rokiv Zhan Vilbren Gijom San fr Vilbrun Guillaume Sam portraitZhan Vilbren Gijom San Prapor 24 j Prezident Gayiti 25 lyutogo 28 lipnya 1915 roku Poperednik Zhozef Teodor Nastupnik Filip Syudr Dartigenav Im ya pri narodzhenni fr Jean Simon SamNarodzhennya 4 bereznya 1859 1859 03 04 Unamint GayitiSmert 28 lipnya 1915 1915 07 28 56 rokiv Port o Prens GayitiPrichina smerti dKrayina GayitiBatko Ogyust Simon SanPrezidentstvoBuv komanduvachem Pivnichnogo ugrupuvannya za chasiv povstannya sho privelo do vladi prezidenta Lekonta Piznishe vin ocholiv povstannya sho prizvelo do usunennya vid vladi Oresta Samora Sam vin buv progoloshenij prezidentom koli jogo poperednik Zhozef Teodor buv zmushenij piti u vidstavku cherez te sho ne zmig splatiti obicyani koshti selyanam yaki jogo pidtrimali v borotbi proti chinnoyi vladi Yak p yatij prezident p yati buremnih rokiv San buv zmushenij borotisya z povstannyam proti vlasnogo rezhimu yake ocholiv doktor Rosalvo Bobo Ostannij vistupav proti rozshirennya komercijnih i strategichnih zv yazkiv z uryadom SShA Osterigayuchis doli svoyih poperednikiv San zhorstoko postavivsya do svoyih oponentiv zokrema do bilsh osvichenogo j bagatogo mulatskogo naselennya Kulminaciya jogo represij pripala na 27 lipnya 1915 roku koli vin nakazav stratiti 167 politichnih v yazniv vklyuchayuchi kolishnogo prezidenta Samora yakogo trimali pid vartoyu v Port o Prensi Ce rozlyutilo naselennya yake povstalo proti uryadu Sana lishen narodu distalas zvistka pro stratu San vtik do francuzkogo posolstva de otrimav pritulok Lideri povstanciv uvirvalis do posolstva ta znajshli Sana Jogo vityagnuli j vidlupcyuvali do vtrati svidomosti pislya chogo vikinuli tilo za parkan posolstva de jogo rozirvav natovp Protyagom nastupnih dvoh tizhniv krayinoyu viruvav haos Zvistka pro vbivstvo nevdovzi syagnula suden SShA yaki perebuvali v gavani Port o Prensa Prezident Vudro Vilson nakazav amerikanskim vijskam zahopiti stolicyu posilayuchis na te sho krayinu bez vladi mozhut legko zahopiti nimecki vijska Amerikanci visadilis nastupnogo dnya 28 lipnya i trimali krayinu v okupaciyi protyagom dev yatnadcyati rokiv do serpnya 1934