Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан V (фр. Jean V d'Armagnac; 1420 — 6 березня 1473) — граф Араманьяк, Фезансак, Родез в 1450—1473 роках. За його правління графство зазнало занепаду та опинилося під владою французької корони.
| Жан V | |
|---|---|
| фр. Jean V d'Armagnac | |
| Народився | 1420[1] |
| Помер | 6 березня 1473 Лектур |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | феодал |
| Знання мов | французька |
| Титул | d[1], d[1] і d |
| Рід | d |
| Батько | Жан IV (граф Арманьяк)[1] |
| Мати | d[1] |
| Брати, сестри | Карл I (граф Арманьяк), d, d, d і d |
| У шлюбі з | d[1] |
| Діти | d[3] |
 | |
| |
Життєпис
Походив з Дому Фезансаге (Другий Дім Арманьяк). Старший син Жана IV, графа Арманьяка, Фезансака, Родез, і Ізабели Наваррської. Народився 1420 року. Виріс при французькому королівському дворі. Отримав в апанаж віконство Ломань. У 1439 році брав участь у боротьбі проти англійців в Гієні та Гасконі. У 1440 році був на боці короля під час Прагерії.
1445 року після арешту батька втік до Кастилії. У 1448 році після звільнення Жана IV повернувся до Франції. До 1450 року воював в Нормандії. Після смерті батька успадкував усі його володіння, окрім Лектура, Гурдона і Катр Шатейєрі, де залишилися королівські залоги. У 1451 році після звільнення Гієні від англійців, де відзначився Жан V, він повернув усі міста в Гасконі. 1452 року вимушений був підписати угоду, за якою в разі смерті без спадкоємців його володіння переходили до французької корони.
Невдовзі знову став титулуватися графом милістю божою. Уклав союз з Гастоном IV, графом Фуа, з яким планував завоювати графство Комменж. У 1454 році виступив проти нового архієпископа Ошу Філіппа II де Леві, оскільки мав іншу кандидатуру — Жана де Лектена. Натомість останній поскаржився папі римському Миколаю V.
Водночас стосунки з останнім погіршилися через бажання Жана V оженитися на власній сестрі Ізабелі. З нею граф мав тривалий інтимний зв'язок. Папа римський відлучив їх обох від церкви. Втім Жан V змусив свого капелана влаштувати весільну церемонію з Ізабелою. Після цього Миколай V вдруге відлучив Жана і Ізабели від церкви. Тому Карл VII, король Франції, відправив дві армії на чолі із Антуаном де Шабанном, графом Даммартен, що зайняв графство Родез, та Жаном II, герцогом Бурбоном, який увійшов до Гасконі.
Жан V був обложений в Лектурі, але зрештою разом з сестрою через підземний хід втік до Іспанії. Укривши сестру в Валенсії, він повертається до Франції і в долині Ор в Піренеях намагається вести партизанську боротьбу. Деякий час успішної бореться із супротивником, але зрештою у 1455 році вимушений відступити до Арагону.
У 1457 році він погоджується постати перед Паризьким парламентом. Вів клопотання про розгляд його справи судом перів, але в цьому йому було 1458 року відмовлено. Після цього він біжить до Фландрії, але Філіп III Добрий, герцог Бургундії, відмовляє йому в притулку, тому перебирається до Женапе, де в той час мешкав дофін Людовик.
Отримавши на руки повне прощення від папи римського Калікста III, граф Арманьяк відправляється до Риму, щоб просити папу римського замирити його з королем. У Римі з'ясовується, що прощення, за яке були викладені величезні гроші, - несправжнє, оскільки під час хвороби Калікст III підписав відпущення гріхів 4-го ступеню, яке було перероблено на відпущення 1-го ступеню. Зрештою в травні 1460 року Жану V вдалося отримати у папи римського Пія II. 13 травня 1460 року Паризький парламент визнав Жана V винним в образі величності, інцесті, заколоті, непокорі королю і правосуддю, і, через неявку до суду, заочно засудив його до вічного вигнання і оголосив конфіскацію всіх його володінь. Тому перебирається до Барселони.
1461 року після смерті французького короля Карла VII отримує прощення від нового короля Людовика IX. Невдовзі виконує дипломатичне завдання в Арагонському королівстві. 1463 році вступив у конфлікт з королівськими чиновниками в Руергу.
У 1464 році спочатку перебуваючи на боці короля у боротьбі проти Ліги суспільного добра невдовзі підтримав Жака д'Арманьяка, герцога Немура, члена Ліги. Це незважаючи на підсумковий мир з Людовиком XI в Конфлані, Жан V зіпсував стосунки з королем, який став з недовірою ставитися до графа Арманьяка. У 1467 році Жан V не Карла I, герцога Бургундії, та Карла II, герцога Беррійського, приєднавшись до королівського війська. 1468 року планував рушити для звільнення Людовика XI, якого захопив бургундський герцог. Втім у 1469 році, що продовжував підозрювати графа Арманьяка у змові, звинуватив того у зносинах з Англією та відправив військо до Гієні. В цей час Жан V, що пошлюбив представницю Дому Фуа, зміцнився в Лектурі. Втім не зміг витримати облоги та втік до Кастилії.
1470 року його засуджено до конфіскації володінь. Але того ж року Карл Беррійський, що отримав герцогство Гієнь повертає усі графства та віконства Жану V. 1472 року після смерті Карла II становище Жана V знову погіршилося. Через декілька місяців він здався П'єру де Боже, що рушив на Арманьяк. Отримує від останнього глейт (охорону грамоту). Втім у жовтні того ж року, не отримавши підтвердження грамоти від короля, захоплює Лектур, де чинить опір до березня 1473 року. Отримує охоронну грамоту від короля. 6 березня королівська армія увійшла до Лектуру, але негайно солдати вбивають Жана V. Після цього його удову було запроторено до замку Бюзе-сюр-Тарн, де змусили випити зілля, що викликає викидень, щоб не залишилося жодного законного спадкоємця графства Арманьяк. Усі володіння було розділено між васалами короля, а графство Арманьяк перейшло до П'єра де Боже.
Сім'я
Дружина
- (1454 — лютий 1476) — дочка графа Фуа та Бігорру і його дружини, королеви Наварри Елеонори І.
Діти
- Дитина (1473) — народилась мертвою.
Бастарди
- Від Ізабелли Арманьяк (1430/1433 — 1476) — рідна сестра Жана, їх зв'язок викликав скандал в християнському світі.
- Іоанн (1450/1454 — 1516) — сеньйор Камбула. Одружений з 1407 на Іоанні де Ла Тур. Потомства не залишив.
- Антуан (1450/1454 — ?) — одруженим не був, потомства не залишив.
- Роза (Маскароза) (бл. 1454 — 1526) — дружина Гаспара II, сеньора Сен-Поля і Монбруна. Мала дочку Катерину, потомство якої живе понині.
Примітки
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families — P. http://fmg.ac/Projects/MedLands/GASCONY.htm.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- geni.com/people/Catherine-de-Villemur/6000000015815159490
Джерела
- Baqué Z. Histoire comtes D'Armagnac. — Auch: Imprimerie Brevetée F. Cocharaux, 1945
- Serge Pacaud, Jean et Isabelle d'Armagnac ou La constance incestueuse, Orthez, Éditions Gascogne, 2016 ( et 2-36666-082-0, OCLC 957668374)
- Franck Collard, « Des Borgia en Armagnac ? Le comte, sa sœur, l'Église et le roi : réflexions sur l'inceste de Jean V (1420-1473) », dans Michèle Fournié, Daniel Le Blévec et Julien Théry (dir.), L'Église et la chair (xiie – xve siècle), Toulouse, Privat, coll. « Cahiers de Fanjeaux » (no 52), 2019 (), p. 351-376.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan V fr Jean V d Armagnac 1420 6 bereznya 1473 graf Aramanyak Fezansak Rodez v 1450 1473 rokah Za jogo pravlinnya grafstvo zaznalo zanepadu ta opinilosya pid vladoyu francuzkoyi koroni Zhan Vfr Jean V d ArmagnacNarodivsya1420 1 Pomer6 bereznya 1473 LekturKrayina FranciyaDiyalnistfeodalZnannya movfrancuzkaTituld 1 d 1 i dRiddBatkoZhan IV graf Armanyak 1 Matid 1 Brati sestriKarl I graf Armanyak d d d i dU shlyubi zd 1 Ditid 3 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Domu Fezansage Drugij Dim Armanyak Starshij sin Zhana IV grafa Armanyaka Fezansaka Rodez i Izabeli Navarrskoyi Narodivsya 1420 roku Viris pri francuzkomu korolivskomu dvori Otrimav v apanazh vikonstvo Loman U 1439 roci brav uchast u borotbi proti anglijciv v Giyeni ta Gaskoni U 1440 roci buv na boci korolya pid chas Prageriyi 1445 roku pislya areshtu batka vtik do Kastiliyi U 1448 roci pislya zvilnennya Zhana IV povernuvsya do Franciyi Do 1450 roku voyuvav v Normandiyi Pislya smerti batka uspadkuvav usi jogo volodinnya okrim Lektura Gurdona i Katr Shatejyeri de zalishilisya korolivski zalogi U 1451 roci pislya zvilnennya Giyeni vid anglijciv de vidznachivsya Zhan V vin povernuv usi mista v Gaskoni 1452 roku vimushenij buv pidpisati ugodu za yakoyu v razi smerti bez spadkoyemciv jogo volodinnya perehodili do francuzkoyi koroni Nevdovzi znovu stav tituluvatisya grafom milistyu bozhoyu Uklav soyuz z Gastonom IV grafom Fua z yakim planuvav zavoyuvati grafstvo Kommenzh U 1454 roci vistupiv proti novogo arhiyepiskopa Oshu Filippa II de Levi oskilki mav inshu kandidaturu Zhana de Lektena Natomist ostannij poskarzhivsya papi rimskomu Mikolayu V Vodnochas stosunki z ostannim pogirshilisya cherez bazhannya Zhana V ozhenitisya na vlasnij sestri Izabeli Z neyu graf mav trivalij intimnij zv yazok Papa rimskij vidluchiv yih oboh vid cerkvi Vtim Zhan V zmusiv svogo kapelana vlashtuvati vesilnu ceremoniyu z Izabeloyu Pislya cogo Mikolaj V vdruge vidluchiv Zhana i Izabeli vid cerkvi Tomu Karl VII korol Franciyi vidpraviv dvi armiyi na choli iz Antuanom de Shabannom grafom Dammarten sho zajnyav grafstvo Rodez ta Zhanom II gercogom Burbonom yakij uvijshov do Gaskoni Zhan V buv oblozhenij v Lekturi ale zreshtoyu razom z sestroyu cherez pidzemnij hid vtik do Ispaniyi Ukrivshi sestru v Valensiyi vin povertayetsya do Franciyi i v dolini Or v Pireneyah namagayetsya vesti partizansku borotbu Deyakij chas uspishnoyi boretsya iz suprotivnikom ale zreshtoyu u 1455 roci vimushenij vidstupiti do Aragonu U 1457 roci vin pogodzhuyetsya postati pered Parizkim parlamentom Viv klopotannya pro rozglyad jogo spravi sudom periv ale v comu jomu bulo 1458 roku vidmovleno Pislya cogo vin bizhit do Flandriyi ale Filip III Dobrij gercog Burgundiyi vidmovlyaye jomu v pritulku tomu perebirayetsya do Zhenape de v toj chas meshkav dofin Lyudovik Otrimavshi na ruki povne proshennya vid papi rimskogo Kaliksta III graf Armanyak vidpravlyayetsya do Rimu shob prositi papu rimskogo zamiriti jogo z korolem U Rimi z yasovuyetsya sho proshennya za yake buli vikladeni velichezni groshi nespravzhnye oskilki pid chas hvorobi Kalikst III pidpisav vidpushennya grihiv 4 go stupenyu yake bulo pererobleno na vidpushennya 1 go stupenyu Zreshtoyu v travni 1460 roku Zhanu V vdalosya otrimati u papi rimskogo Piya II 13 travnya 1460 roku Parizkij parlament viznav Zhana V vinnim v obrazi velichnosti incesti zakoloti nepokori korolyu i pravosuddyu i cherez neyavku do sudu zaochno zasudiv jogo do vichnogo vignannya i ogolosiv konfiskaciyu vsih jogo volodin Tomu perebirayetsya do Barseloni 1461 roku pislya smerti francuzkogo korolya Karla VII otrimuye proshennya vid novogo korolya Lyudovika IX Nevdovzi vikonuye diplomatichne zavdannya v Aragonskomu korolivstvi 1463 roci vstupiv u konflikt z korolivskimi chinovnikami v Ruergu U 1464 roci spochatku perebuvayuchi na boci korolya u borotbi proti Ligi suspilnogo dobra nevdovzi pidtrimav Zhaka d Armanyaka gercoga Nemura chlena Ligi Ce nezvazhayuchi na pidsumkovij mir z Lyudovikom XI v Konflani Zhan V zipsuvav stosunki z korolem yakij stav z nedoviroyu stavitisya do grafa Armanyaka U 1467 roci Zhan V ne Karla I gercoga Burgundiyi ta Karla II gercoga Berrijskogo priyednavshis do korolivskogo vijska 1468 roku planuvav rushiti dlya zvilnennya Lyudovika XI yakogo zahopiv burgundskij gercog Vtim u 1469 roci sho prodovzhuvav pidozryuvati grafa Armanyaka u zmovi zvinuvativ togo u znosinah z Angliyeyu ta vidpraviv vijsko do Giyeni V cej chas Zhan V sho poshlyubiv predstavnicyu Domu Fua zmicnivsya v Lekturi Vtim ne zmig vitrimati oblogi ta vtik do Kastiliyi 1470 roku jogo zasudzheno do konfiskaciyi volodin Ale togo zh roku Karl Berrijskij sho otrimav gercogstvo Giyen povertaye usi grafstva ta vikonstva Zhanu V 1472 roku pislya smerti Karla II stanovishe Zhana V znovu pogirshilosya Cherez dekilka misyaciv vin zdavsya P yeru de Bozhe sho rushiv na Armanyak Otrimuye vid ostannogo glejt ohoronu gramotu Vtim u zhovtni togo zh roku ne otrimavshi pidtverdzhennya gramoti vid korolya zahoplyuye Lektur de chinit opir do bereznya 1473 roku Otrimuye ohoronnu gramotu vid korolya 6 bereznya korolivska armiya uvijshla do Lekturu ale negajno soldati vbivayut Zhana V Pislya cogo jogo udovu bulo zaprotoreno do zamku Byuze syur Tarn de zmusili vipiti zillya sho viklikaye vikiden shob ne zalishilosya zhodnogo zakonnogo spadkoyemcya grafstva Armanyak Usi volodinnya bulo rozdileno mizh vasalami korolya a grafstvo Armanyak perejshlo do P yera de Bozhe Sim yaDruzhina 1454 lyutij 1476 dochka grafa Fua ta Bigorru i jogo druzhini korolevi Navarri Eleonori I Diti Ditina 1473 narodilas mertvoyu Bastardi Vid Izabelli Armanyak 1430 1433 1476 ridna sestra Zhana yih zv yazok viklikav skandal v hristiyanskomu sviti Ioann 1450 1454 1516 senjor Kambula Odruzhenij z 1407 na Ioanni de La Tur Potomstva ne zalishiv Antuan 1450 1454 odruzhenim ne buv potomstva ne zalishiv Roza Maskaroza bl 1454 1526 druzhina Gaspara II senora Sen Polya i Monbruna Mala dochku Katerinu potomstvo yakoyi zhive ponini PrimitkiCawley C Medieval Lands A prosopography of medieval European noble and royal families P http fmg ac Projects MedLands GASCONY htm d Track Q13419312d Track Q49162812 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 geni com people Catherine de Villemur 6000000015815159490DzherelaBaque Z Histoire comtes D Armagnac Auch Imprimerie Brevetee F Cocharaux 1945 Serge Pacaud Jean et Isabelle d Armagnac ou La constance incestueuse Orthez Editions Gascogne 2016 ISBN 978 2 36666 082 1 et 2 36666 082 0 OCLC 957668374 Franck Collard Des Borgia en Armagnac Le comte sa sœur l Eglise et le roi reflexions sur l inceste de Jean V 1420 1473 dans Michele Fournie Daniel Le Blevec et Julien Thery dir L Eglise et la chair xiie xve siecle Toulouse Privat coll Cahiers de Fanjeaux no 52 2019 ISBN 978 2 7089 3457 3 p 351 376