Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Жаль» — оповідання Лесі Українки.
| Жаль | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | оповідання | |||
| Автор | Леся Українка | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1894 | |||
| | ||||
Сюжет
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2010) |
Історія публікацій
Вперше надруковано у журналі «Зоря».
В архіві письменниці зберігається автограф, за яким оповідання друкувалось у журналі «Зоря». На останній сторінці рукопису вгорі авторкою зроблена помітка: "До оповідання «Жаль», на цьому ж аркуші стоїть підпис Лесі Українки, а невідомою рукою синім олівцем позначена дата: «21/10 93».
В автографі немає початку до слів: «А я б на твоєму місці уже б мовчала, — обізвалась Надя…», а також уривку від слів: «До чого-то дівчині в тринадцять…» до слів: «…бавити гостей: повагом собі походжає по салону або сяде й поведе якусь поважну розмову з одним гостем, а за інших забуде»; є закреслення і виправлення. Особливо багато закреслень у І і II розділах. Правки авторські і редакторські.
Редакція журналу «Зоря» одержала вже правлений Лесею Українкою рукопис. У виданні 1976 р. наведено кілька прикладів авторських скорочень у тексті 1 розділу.
Подібні авторські скорочення і виправлення є й далі у тексті автографа. У рукописі редактор журналу «Зоря» зробив свої поправки мовно-правописного і частково лексичного характеру. Так, слово «посаг» замінено словом «віно», «кредитори» — на «вірителі», «вокзал» — на «двірець».
При публікації в тексті оповідання пропущені окремі слова і речення.
Крім закінченої редакції оповідання, в архіві зберігаються автографи VI і VII розділів іншої редакції твору з написом "До по[вісті] «Жаль», а також план IV — XII розділів.
Датується 1890 р. на підставі листів Лесі Українки до Михайла Драгоманова від 3 березня 1892 та до Осипа Маковея від 25 вересня 1893 р.
Історія написання
«Жаль» — перший великий прозовий твір Лесі Українки. Поштовхом до його створення став конкурс, що проводився у родині Косачів на тему «канапка» чи «кушетка». Про оповідання Михайла Косача «Кушетка» (пізніша назва «На огнище прогресу» Леся Українка писала братові у вересні 1889 р.:
 | От тобі, Миша, що раджу: пиши-но ти улити, бо твоя «Кушетка» проймає навіть серце, ревізмом пойняте |  |
Оповідання під назвою «Кушетка» є і серед недрукованих творів Олени Пчілки.
Як видно з листів Лесі Українки, оповідання «Жаль» опрацьовувалось досить довго.
| | Я було думала тут зайнятись добре і скінчить нарешті той нещасливий «Жаль», аж вийшло так, що він і досі лежить не скінчений… | |
| | Треба переписати одну свою повість до тих пір, поки поїду в Київ… | |
| | Моя бідна la grande Oulita тепер, може, і на миші переведеться непереписана, бо не хутко дочекається вона честі мого власноручного переписування… | |
Проте в січні 1891 p., по дорозі на лікування до Відня, Леся Українка, зупинившись у Львові, залишає у Ольги Франко в цілому уже завершений «Жаль». Оповідання було прочитане Михайло Павликом, Іваном Франком, а пізніше і Осипом Маковеєм. Михайло Павлик, скоріш за все, запропонував передати твір до журн. «Зоря», позаяк 3 березня 1891 р. Леся Українка відповідала йому з Відня:
| | Що ж до моєї повісті, то, далебі, не знаю, як з нею буде, бо не розумію, як маю думати про відносини «Зорі» до мене; «Зоря» має чимало моїх віршів і дещо з прози, але нічого не друкує, хоч і назад не завертає і не каже, що їй моє писання непридатне, отже, не знаю, як з нею бути | |
А через кілька місяців Леся Українка знову пише М. Павликові:
| | Пригадала собі те, що Ви писала про повість «Жаль», добре що з Вас такий одвертий критик, бо з такими людьми тільки й можна як слід говорити. Але я не у всьому з Вами згоджуюсь: мені здається, що тема не єсть так далека для автора, як Ви думаєте, бо таких людей, як героїня повісті, він знає чимало і бачить дуже зблизька, а тілько, може, Ви не сподівались такої теми, і для Вас вона є досить далека або просто нецікава; що залежить до виконання, то, певне, що воно далеко не бездоганне, але ще там мусить чимало поправитися. На самих ліричних віршах вже не втриматись! — тісно робиться, хоч се не значить, ніби їх зовсім покинути маю, того, певне, ніколи не буде. Ще от що: рідну дитину, та ще й першу, не так-то легко забити, як здається, а надто ще й те, що автор не зовсім розчарувався в своїй нещасливій і дурній Софії | |
Не погодилася Леся Українка і на пропозицію М. Павлика надіслати «Жаль» на перегляд Михайлу Драгоманову:
| | Посилати «Жаль» до дядька не варт, бо то дуже затяжна справа, — нехай вже тоді вилає, як у друку побачить | |
Тим часом вона пише два вставні розділи до «Жалю» і обмірковує з М. Косачем і Оленою Пчілкою питання про можливість надрукування твору у жіночому збірнику, оскільки «він створений для нього» . А у вересні цього ж року І. Франко пише Олені Пчілці:
| | Друге діло, про котре я хотів поговорити з Вами, се новела Лесі Українки, котра находиться у мене. Що Ви думаєте з нею робити? Я чув, що Ви призначили її для другого тому альманаха. Та коли-то ще той альманах буде друкований, чи не можна би змінити сю постанову, щоби така гарна річ не лежала у рукопису. Я прочитав сю новелу, і вона мені дуже сподобалася, так що коли би була на те Ваша і Лариси Петрівни воля, то я радо опублікував би її в найближчій книжечці своєї «Літературно-наукової бібліотеки». Я готов розпочати друк, як тільки одержу Ваш дозвіл | |
.
У відповідь на це Олена Пчілка писала:
| | Повість Лесину щось-то не приходиться друкувати осібно в бібліотеці, краще зоставити її для того дамського видання, яке має вийти, — чи альманах, чи журнал, чи що воно там буде. Ця повість більше підходить до жіночого видання, аніж до друку осібно | |
У вересні 1893 р. Леся Українка звертається до О. Маковея з проханням:
| | Підіть, будьте ласкаві, до пані Франкової і візьміть у неї моє оповідання під назвою «Жаль», та віддайте його до «Зорі», і запитайте, чи прийме вона його до друку, а коли прийме, то як хутко може воно бути надрукованим. Згляньтесь над долею сього нещасного оповідання, що вже третій рік світу-сонця не бачить, лежачи у схові в господі пані Франкової, — визвольте його з темниці | |
О. Маковей виконав прохання письменниці, але виявилось, що твір не має закінчення. 25 вересня 1893 р. Леся Українка надсилає О. Маковею закінчення, надписавши на ньому:
| | До оповідання «Жаль», а в супровідному листі ще раз просить О. Маковея довідатись в редакції журн. «Зоря», коли оповідання буде надруковане | |
Далі в цьому ж листі Леся Українка писала:
| | Я думаю, Ви повірите мені, коли скажу, що тепер — по трьох чи чотирьох роках — я інакше б написала свій «Жаль», але ж поправляти давню писанину і скінчену річ дуже трудно, бо вже ніяк не можна погодити тодішньої течії думки з теперішньою. Через те я викидаю геть ті речі, які здаються мені ні до чого, а які ще до чого-небудь судні, ті друкую, поправивши хіба стиль і мову. Я признаю, що в «Жалю» багато є недотепного й «зеленого», але поправити не можу, раз, через те, що не маю оповідання в руках, а друге — через вищенаведену причину. Мені дуже подобається вираз Вікт[ора] Гюго «Corriger un oeuvre par un autre», отже, може, колись напишу щось кращого, ніж «Жаль», і тим його поправлю. Я думаю, що то нічого не шкодить, коли галичани побачать в моєму оповіданні далекий для себе світ — чим більше світу побачити, тим краще | |
Примітки
- «Зоря», 1894, № 9, стор. 193 — 199; № 10, стор. 217 — 222; № 11, стор. 241 — 245; № 12, стор. 265 — 270
- ІЛІШ, ф. 2, № 826
- ІЛІШ, ф. 2, № 827
- ІЛІШ, ф. 2, № 828
- «Зоря», 1891, № 11, стор. 205 — 206; № 12, стор. 227 — 230
- ІЛІШ, ф. 28, № 71
- лист до М. Косача, вересень 1889 р., Колодяжне
- лист до М. Драгоманова, 24.12.1889, Колодяжне
- лист до М. Косача, 18.05.1890 p., Колодяжне
- лист до М. Драгоманова від 28.07.1891 p.
- лист до Олени Пчілки з Євпаторії, липень 1891 p.
- І.Франко. Твори в двадцяти томах. Т. 20. К., Держлітвидав України, 1956, стор. 431
- ІЛІШ, ф. 3, № 1612, стор. 264
Література
- Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 39 — 101.
Посилання
- Леся Українка «Жаль» Додаткові розділи[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhal opovidannya Lesi Ukrayinki ZhalZhanropovidannyaAvtorLesya UkrayinkaMovaukrayinskaOpublikovano1894SyuzhetCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2010 Istoriya publikacijVpershe nadrukovano u zhurnali Zorya V arhivi pismennici zberigayetsya avtograf za yakim opovidannya drukuvalos u zhurnali Zorya Na ostannij storinci rukopisu vgori avtorkoyu zroblena pomitka Do opovidannya Zhal na comu zh arkushi stoyit pidpis Lesi Ukrayinki a nevidomoyu rukoyu sinim olivcem poznachena data 21 10 93 V avtografi nemaye pochatku do sliv A ya b na tvoyemu misci uzhe b movchala obizvalas Nadya a takozh urivku vid sliv Do chogo to divchini v trinadcyat do sliv baviti gostej povagom sobi pohodzhaye po salonu abo syade j povede yakus povazhnu rozmovu z odnim gostem a za inshih zabude ye zakreslennya i vipravlennya Osoblivo bagato zakreslen u I i II rozdilah Pravki avtorski i redaktorski Redakciya zhurnalu Zorya oderzhala vzhe pravlenij Leseyu Ukrayinkoyu rukopis U vidanni 1976 r navedeno kilka prikladiv avtorskih skorochen u teksti 1 rozdilu Podibni avtorski skorochennya i vipravlennya ye j dali u teksti avtografa U rukopisi redaktor zhurnalu Zorya zrobiv svoyi popravki movno pravopisnogo i chastkovo leksichnogo harakteru Tak slovo posag zamineno slovom vino kreditori na viriteli vokzal na dvirec Pri publikaciyi v teksti opovidannya propusheni okremi slova i rechennya Krim zakinchenoyi redakciyi opovidannya v arhivi zberigayutsya avtografi VI i VII rozdiliv inshoyi redakciyi tvoru z napisom Do po visti Zhal a takozh plan IV XII rozdiliv Datuyetsya 1890 r na pidstavi listiv Lesi Ukrayinki do Mihajla Dragomanova vid 3 bereznya 1892 ta do Osipa Makoveya vid 25 veresnya 1893 r Istoriya napisannya Zhal pershij velikij prozovij tvir Lesi Ukrayinki Poshtovhom do jogo stvorennya stav konkurs sho provodivsya u rodini Kosachiv na temu kanapka chi kushetka Pro opovidannya Mihajla Kosacha Kushetka piznisha nazva Na ognishe progresu Lesya Ukrayinka pisala bratovi u veresni 1889 r Ot tobi Misha sho radzhu pishi no ti uliti bo tvoya Kushetka projmaye navit serce revizmom pojnyate Opovidannya pid nazvoyu Kushetka ye i sered nedrukovanih tvoriv Oleni Pchilki Yak vidno z listiv Lesi Ukrayinki opovidannya Zhal opracovuvalos dosit dovgo Ya bulo dumala tut zajnyatis dobre i skinchit nareshti toj neshaslivij Zhal azh vijshlo tak sho vin i dosi lezhit ne skinchenij Treba perepisati odnu svoyu povist do tih pir poki poyidu v Kiyiv Moya bidna la grande Oulita teper mozhe i na mishi perevedetsya neperepisana bo ne hutko dochekayetsya vona chesti mogo vlasnoruchnogo perepisuvannya Prote v sichni 1891 p po dorozi na likuvannya do Vidnya Lesya Ukrayinka zupinivshis u Lvovi zalishaye u Olgi Franko v cilomu uzhe zavershenij Zhal Opovidannya bulo prochitane Mihajlo Pavlikom Ivanom Frankom a piznishe i Osipom Makoveyem Mihajlo Pavlik skorish za vse zaproponuvav peredati tvir do zhurn Zorya pozayak 3 bereznya 1891 r Lesya Ukrayinka vidpovidala jomu z Vidnya Sho zh do moyeyi povisti to dalebi ne znayu yak z neyu bude bo ne rozumiyu yak mayu dumati pro vidnosini Zori do mene Zorya maye chimalo moyih virshiv i desho z prozi ale nichogo ne drukuye hoch i nazad ne zavertaye i ne kazhe sho yij moye pisannya nepridatne otzhe ne znayu yak z neyu buti A cherez kilka misyaciv Lesya Ukrayinka znovu pishe M Pavlikovi Prigadala sobi te sho Vi pisala pro povist Zhal dobre sho z Vas takij odvertij kritik bo z takimi lyudmi tilki j mozhna yak slid govoriti Ale ya ne u vsomu z Vami zgodzhuyus meni zdayetsya sho tema ne yest tak daleka dlya avtora yak Vi dumayete bo takih lyudej yak geroyinya povisti vin znaye chimalo i bachit duzhe zblizka a tilko mozhe Vi ne spodivalis takoyi temi i dlya Vas vona ye dosit daleka abo prosto necikava sho zalezhit do vikonannya to pevne sho vono daleko ne bezdoganne ale she tam musit chimalo popravitisya Na samih lirichnih virshah vzhe ne vtrimatis tisno robitsya hoch se ne znachit nibi yih zovsim pokinuti mayu togo pevne nikoli ne bude She ot sho ridnu ditinu ta she j pershu ne tak to legko zabiti yak zdayetsya a nadto she j te sho avtor ne zovsim rozcharuvavsya v svoyij neshaslivij i durnij Sofiyi Ne pogodilasya Lesya Ukrayinka i na propoziciyu M Pavlika nadislati Zhal na pereglyad Mihajlu Dragomanovu Posilati Zhal do dyadka ne vart bo to duzhe zatyazhna sprava nehaj vzhe todi vilaye yak u druku pobachit Tim chasom vona pishe dva vstavni rozdili do Zhalyu i obmirkovuye z M Kosachem i Olenoyu Pchilkoyu pitannya pro mozhlivist nadrukuvannya tvoru u zhinochomu zbirniku oskilki vin stvorenij dlya nogo A u veresni cogo zh roku I Franko pishe Oleni Pchilci Druge dilo pro kotre ya hotiv pogovoriti z Vami se novela Lesi Ukrayinki kotra nahoditsya u mene Sho Vi dumayete z neyu robiti Ya chuv sho Vi priznachili yiyi dlya drugogo tomu almanaha Ta koli to she toj almanah bude drukovanij chi ne mozhna bi zminiti syu postanovu shobi taka garna rich ne lezhala u rukopisu Ya prochitav syu novelu i vona meni duzhe spodobalasya tak sho koli bi bula na te Vasha i Larisi Petrivni volya to ya rado opublikuvav bi yiyi v najblizhchij knizhechci svoyeyi Literaturno naukovoyi biblioteki Ya gotov rozpochati druk yak tilki oderzhu Vash dozvil U vidpovid na ce Olena Pchilka pisala Povist Lesinu shos to ne prihoditsya drukuvati osibno v biblioteci krashe zostaviti yiyi dlya togo damskogo vidannya yake maye vijti chi almanah chi zhurnal chi sho vono tam bude Cya povist bilshe pidhodit do zhinochogo vidannya anizh do druku osibno U veresni 1893 r Lesya Ukrayinka zvertayetsya do O Makoveya z prohannyam Pidit budte laskavi do pani Frankovoyi i vizmit u neyi moye opovidannya pid nazvoyu Zhal ta viddajte jogo do Zori i zapitajte chi prijme vona jogo do druku a koli prijme to yak hutko mozhe vono buti nadrukovanim Zglyantes nad doleyu sogo neshasnogo opovidannya sho vzhe tretij rik svitu soncya ne bachit lezhachi u shovi v gospodi pani Frankovoyi vizvolte jogo z temnici O Makovej vikonav prohannya pismennici ale viyavilos sho tvir ne maye zakinchennya 25 veresnya 1893 r Lesya Ukrayinka nadsilaye O Makoveyu zakinchennya nadpisavshi na nomu Do opovidannya Zhal a v suprovidnomu listi she raz prosit O Makoveya dovidatis v redakciyi zhurn Zorya koli opovidannya bude nadrukovane Dali v comu zh listi Lesya Ukrayinka pisala Ya dumayu Vi povirite meni koli skazhu sho teper po troh chi chotiroh rokah ya inakshe b napisala svij Zhal ale zh popravlyati davnyu pisaninu i skinchenu rich duzhe trudno bo vzhe niyak ne mozhna pogoditi todishnoyi techiyi dumki z teperishnoyu Cherez te ya vikidayu get ti rechi yaki zdayutsya meni ni do chogo a yaki she do chogo nebud sudni ti drukuyu popravivshi hiba stil i movu Ya priznayu sho v Zhalyu bagato ye nedotepnogo j zelenogo ale popraviti ne mozhu raz cherez te sho ne mayu opovidannya v rukah a druge cherez vishenavedenu prichinu Meni duzhe podobayetsya viraz Vikt ora Gyugo Corriger un oeuvre par un autre otzhe mozhe kolis napishu shos krashogo nizh Zhal i tim jogo popravlyu Ya dumayu sho to nichogo ne shkodit koli galichani pobachat v moyemu opovidanni dalekij dlya sebe svit chim bilshe svitu pobachiti tim krashePrimitki Zorya 1894 9 stor 193 199 10 stor 217 222 11 stor 241 245 12 stor 265 270 ILISh f 2 826 ILISh f 2 827 ILISh f 2 828 Zorya 1891 11 stor 205 206 12 stor 227 230 ILISh f 28 71 list do M Kosacha veresen 1889 r Kolodyazhne list do M Dragomanova 24 12 1889 Kolodyazhne list do M Kosacha 18 05 1890 p Kolodyazhne list do M Dragomanova vid 28 07 1891 p list do Oleni Pchilki z Yevpatoriyi lipen 1891 p I Franko Tvori v dvadcyati tomah T 20 K Derzhlitvidav Ukrayini 1956 stor 431 ILISh f 3 1612 stor 264LiteraturaLesya Ukrayinka Zibrannya tvoriv u 12 tt K Naukova dumka 1976 r t 7 s 39 101 PosilannyaLesya Ukrayinka Zhal Dodatkovi rozdili nedostupne posilannya z lipnya 2019