Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жаба китайська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Жаба китайська | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Rana chensinensis David, 1875 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Жаба китайська (Rana chensinensis) — вид земноводних з роду Бура жаба родини Жаб'ячі.
Опис
Загальна довжина досягає 9,6 см. Голова відносно широка, морда не загострена. Спинно-бічні складки згинаються у бік барабанної перетинки, іноді не виражені. Задні кінцівки здебільшого помірної довжини. Якщо їх скласти перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби перекриваються. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб заходить за око, а у деяких особин навіть за край морди. Внутрішній п'ятковий горбок дорівнює в середньому 1/3 довжини пальця. Самці мають парні внутрішні бічні резонатори. Шлюбний мозоль на першому пальці розчленована на 4 частини. Шкіра гладенька або вкрита на спині і з боків горбиками різного розміру та форми.
Забарвлення верхньої частини дуже мінливе: від трохи сіро-зеленуватого до світло-або темно-бурого, палевого, червонуватого. У багатьох особин виражена ^-подібна фігура (шеврон). Темні плями різного розміру та форми на спині й з боків часто збігаються з горбиками і шевроном, але іноді вони не суцільні. Світла смуга уздовж середини спини виражена нечітко. Нерідко трапляються особини без плям і смуги. Має добре помітну темну пляму на скроні. Місце сходження боків і стегон забарвлено у жовто-зеленуватий колір. Черево може бути покрито іржавими, рудуватими, рожево-жовтими і блакитними плямами, особливо у самиць. У самців воно і горло часто біле без плям, і червонувате лише у задній частині і на кінцівках, у молодих особин — крапчасте.
Спосіб життя
Полюбляє зволожені, сухі місцини, широколистяні, кедрово-широколистяні, дрібнолисті та хвойні ліси, воліючи узлісся, галявини, просіки. Мешкає також у заплавах і долинах річок та озер, уздовж морських узбереж, в чагарникових заростях, на різнотравних луках. Уникають суцільних заростей бамбука, густих масивів хвойного лісу, тундрових ландшафтів, не пересічених ріками. Веде наземний спосіб життя, віддаляючись від водойм на значну відстань. Зустрічається як на рівнині, так і по схилах сопок, на вододілах й перевалах. піднімаючись у гори до висоти понад 4000 м над рівнем моря (у Тибеті і Сичуані).
Активна у будь-який час доби. Вдень вони трапляються в затінених місцях під пологом лісу або серед високої трави в дощову і похмуру погоду. Частіше зустрічається у сутінках, в першу половину ночі і рано вранці, поки ще не висохла роса. У разі небезпеки ховається під хмизом, в лісовій підстилці, під каміння та інші лежачі предмети, у траві, у нори гризунів. У спекотний час може викопувати невеликі норки довжиною 8—12 см на глибині 5—10 см від поверхні.
Харчується жуками, гусіню метеликів, прямокрилими, павуками, равликами, рідше дощовими хробаками. На узбережжі о. Кунашир ввечері виходить у зону викидів морських водоростей і ловить там бокоплавів. Пуголовки споживають переважно різні водорості, а також найпростіших, дрібних ракоподібних, яйця комах.
На зимівлю йде у жовтні. Під час міграцій до місць зимівлі іноді одночасно переміщаються сотні і тисячі особин. Тривалість зимівлі становить 180–210 діб. Зимують у непромерзаючих проточних водоймах з температурою води 3—5°С — гірських річках, ключах з чистою водою і кам'янистим ґрунтом, стічних меліоративних канавах і лише зрідка в стоячих водоймах (кар'єрах, ставках). Ховається за каменями, виступами берега, в ямах на дні, під корчами. Іноді зимує у річках, забруднених сміттям, під яким і ховаються (наприклад, під залізними листами, бляшками). У сприятливих водоймах може скупчуватися кілька сотень тисяч особин. Жаби під льодом час від часу пересуваються як по течії, так й проти течії і в цей час добувають їжу. У разі спаду води взимку, сильного промерзання ділянок до дна або замору гине безліч китайських жаб. Пробуджується, коли ще не повністю розтанув сніг, а водойми частково вкриті льодом. Температура повітря в цей час дорівнює 1—5°С, води 1—3°С. Дорослі особини з'являються наприкінці березня — у першій декаді травня.
Тривалість життя у природі не менше 6 років. на цю жабу полюють гадюки, полози, ворони, хижі і навколоводних птахів, ссавці. Ікра і пуголовки знищуються личинками волохокрильців, бабок і жуків-плавунців.
Розмноження
Статева зрілість настає у віці 3 років при довжині тіла близько 5,4 см. Самці, іноді навіть долаючи ділянки снігу, займають водойми першими. Через пару днів вони влаштовують гучні вечірні «концерти», що чутні здалеку. У місцях розмноження утворює часом дуже великі скупчення.
Як нерестовища використовує різні водойми, здебільшого тимчасові, рідше постійні. Розмножується у калюжах, ямах, придорожніх кюветах, у низинах, що заповнені талою та дощовою водою, на заплавних луках, у старицях, на прісних дрібних околицях великих лагунних озер, в меліоративних канавах, болотах, невеликих ставках. Іноді ікрометання відбувається навіть у струмках, рукавах річок, але не в самому потоці, а в невеликих відгалуженнях, де течії майже немає. Глибина водойм невелика, зазвичай до 0,7—1 м. Водойми розмноження можуть знаходитися як на рівнині в заплаві або долині, так і у сопках, лісі і на відкритому місці (на луках, морському березі).
Період парування розтягнутий не менше, ніж на місяць, так як міграція особин з місць зимівель здійснюється двома—трьома хвилями. Парування починається через 2—6 доби після виходу з зимівлі при температурі води 5—11°С. Пари утворюються іноді за кілька десятків метрів до водойми і тримаються 4—10 годин. Самці у водоймі намагаються обхопити будь—який рухомий предмет. Процес власне відкладання ікри парою триває близько 5 хвилин. Самиця відкладає від 300 до 3800 ікринок діаметром 5—7 мм на ділянку, що добре прогріта, часто з рослинністю, на глибині близько 20 см. Ікрометання йде порційно (по 600–800 ікринок).
Ембріональний розвиток триває 4—23 діб на Сахаліні. Велика кількість ікри і личинок гине від пересихання водойм. Довжина личинок після появи дорівнює 5—8 мм. Їх розвиток триває 52—98 діб. Пуголовки активні протягом доби. Їх довжина перед метаморфозом близько 4,4 см (з хвостом). На ротовом диску зубчики розташовані у 4 рядки вище і нижче дзьоба. Весь період предметаморфозного розвитку (від ікри) дорівнює 70—121 діб. До стадії сеголетки виживає не більше 3% від відкладеної ікри. Сеголетки довжиною 10—12 мм і більш з'являються у середині — наприкінці червня, іноді у липні, рідше на початку серпня при довжині тіла 12 мм і більше.
Розповсюдження
Мешкає здебільшого у Китаї (на захід до східного Сіньцзяня і Тибету, на південь до провінцій Сичуань, Хубей і Цзянсу), у південній та східній Монголії, іноді зустрічається в деяких прикордонних районах Бурятії, Амурської області та Приморського краю Російської Федерації й у Північній Кореї.
Джерела
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhaba kitajska Zhaba kitajska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Neobatrachia Rodina Zhab yachi Rid Bura zhaba Vid Zhaba kitajska Binomialna nazva Rana chensinensis David 1875 Posilannya Vikishovishe Rana chensinensis Vikividi Rana chensinensis EOL 1038136 ITIS 665284 MSOP 58572 NCBI 79015 Zhaba kitajska Rana chensinensis vid zemnovodnih z rodu Bura zhaba rodini Zhab yachi OpisZagalna dovzhina dosyagaye 9 6 sm Golova vidnosno shiroka morda ne zagostrena Spinno bichni skladki zginayutsya u bik barabannoyi peretinki inodi ne virazheni Zadni kincivki zdebilshogo pomirnoyi dovzhini Yaksho yih sklasti perpendikulyarno osi tila to gomilkovostopni suglobi perekrivayutsya Yaksho kincivku vityagnuti vzdovzh tila to gomilkovostopnij suglob zahodit za oko a u deyakih osobin navit za kraj mordi Vnutrishnij p yatkovij gorbok dorivnyuye v serednomu 1 3 dovzhini palcya Samci mayut parni vnutrishni bichni rezonatori Shlyubnij mozol na pershomu palci rozchlenovana na 4 chastini Shkira gladenka abo vkrita na spini i z bokiv gorbikami riznogo rozmiru ta formi Zabarvlennya verhnoyi chastini duzhe minlive vid trohi siro zelenuvatogo do svitlo abo temno burogo palevogo chervonuvatogo U bagatoh osobin virazhena podibna figura shevron Temni plyami riznogo rozmiru ta formi na spini j z bokiv chasto zbigayutsya z gorbikami i shevronom ale inodi voni ne sucilni Svitla smuga uzdovzh seredini spini virazhena nechitko Neridko traplyayutsya osobini bez plyam i smugi Maye dobre pomitnu temnu plyamu na skroni Misce shodzhennya bokiv i stegon zabarvleno u zhovto zelenuvatij kolir Cherevo mozhe buti pokrito irzhavimi ruduvatimi rozhevo zhovtimi i blakitnimi plyamami osoblivo u samic U samciv vono i gorlo chasto bile bez plyam i chervonuvate lishe u zadnij chastini i na kincivkah u molodih osobin krapchaste Sposib zhittyaPolyublyaye zvolozheni suhi miscini shirokolistyani kedrovo shirokolistyani dribnolisti ta hvojni lisi voliyuchi uzlissya galyavini prosiki Meshkaye takozh u zaplavah i dolinah richok ta ozer uzdovzh morskih uzberezh v chagarnikovih zarostyah na riznotravnih lukah Unikayut sucilnih zarostej bambuka gustih masiviv hvojnogo lisu tundrovih landshaftiv ne peresichenih rikami Vede nazemnij sposib zhittya viddalyayuchis vid vodojm na znachnu vidstan Zustrichayetsya yak na rivnini tak i po shilah sopok na vododilah j perevalah pidnimayuchis u gori do visoti ponad 4000 m nad rivnem morya u Tibeti i Sichuani Aktivna u bud yakij chas dobi Vden voni traplyayutsya v zatinenih miscyah pid pologom lisu abo sered visokoyi travi v doshovu i pohmuru pogodu Chastishe zustrichayetsya u sutinkah v pershu polovinu nochi i rano vranci poki she ne visohla rosa U razi nebezpeki hovayetsya pid hmizom v lisovij pidstilci pid kaminnya ta inshi lezhachi predmeti u travi u nori grizuniv U spekotnij chas mozhe vikopuvati neveliki norki dovzhinoyu 8 12 sm na glibini 5 10 sm vid poverhni Harchuyetsya zhukami gusinyu metelikiv pryamokrilimi pavukami ravlikami ridshe doshovimi hrobakami Na uzberezhzhi o Kunashir vvecheri vihodit u zonu vikidiv morskih vodorostej i lovit tam bokoplaviv Pugolovki spozhivayut perevazhno rizni vodorosti a takozh najprostishih dribnih rakopodibnih yajcya komah Na zimivlyu jde u zhovtni Pid chas migracij do misc zimivli inodi odnochasno peremishayutsya sotni i tisyachi osobin Trivalist zimivli stanovit 180 210 dib Zimuyut u nepromerzayuchih protochnih vodojmah z temperaturoyu vodi 3 5 S girskih richkah klyuchah z chistoyu vodoyu i kam yanistim gruntom stichnih meliorativnih kanavah i lishe zridka v stoyachih vodojmah kar yerah stavkah Hovayetsya za kamenyami vistupami berega v yamah na dni pid korchami Inodi zimuye u richkah zabrudnenih smittyam pid yakim i hovayutsya napriklad pid zaliznimi listami blyashkami U spriyatlivih vodojmah mozhe skupchuvatisya kilka soten tisyach osobin Zhabi pid lodom chas vid chasu peresuvayutsya yak po techiyi tak j proti techiyi i v cej chas dobuvayut yizhu U razi spadu vodi vzimku silnogo promerzannya dilyanok do dna abo zamoru gine bezlich kitajskih zhab Probudzhuyetsya koli she ne povnistyu roztanuv snig a vodojmi chastkovo vkriti lodom Temperatura povitrya v cej chas dorivnyuye 1 5 S vodi 1 3 S Dorosli osobini z yavlyayutsya naprikinci bereznya u pershij dekadi travnya Trivalist zhittya u prirodi ne menshe 6 rokiv na cyu zhabu polyuyut gadyuki polozi voroni hizhi i navkolovodnih ptahiv ssavci Ikra i pugolovki znishuyutsya lichinkami volohokrilciv babok i zhukiv plavunciv RozmnozhennyaStateva zrilist nastaye u vici 3 rokiv pri dovzhini tila blizko 5 4 sm Samci inodi navit dolayuchi dilyanki snigu zajmayut vodojmi pershimi Cherez paru dniv voni vlashtovuyut guchni vechirni koncerti sho chutni zdaleku U miscyah rozmnozhennya utvoryuye chasom duzhe veliki skupchennya Yak nerestovisha vikoristovuye rizni vodojmi zdebilshogo timchasovi ridshe postijni Rozmnozhuyetsya u kalyuzhah yamah pridorozhnih kyuvetah u nizinah sho zapovneni taloyu ta doshovoyu vodoyu na zaplavnih lukah u staricyah na prisnih dribnih okolicyah velikih lagunnih ozer v meliorativnih kanavah bolotah nevelikih stavkah Inodi ikrometannya vidbuvayetsya navit u strumkah rukavah richok ale ne v samomu potoci a v nevelikih vidgaluzhennyah de techiyi majzhe nemaye Glibina vodojm nevelika zazvichaj do 0 7 1 m Vodojmi rozmnozhennya mozhut znahoditisya yak na rivnini v zaplavi abo dolini tak i u sopkah lisi i na vidkritomu misci na lukah morskomu berezi Period paruvannya roztyagnutij ne menshe nizh na misyac tak yak migraciya osobin z misc zimivel zdijsnyuyetsya dvoma troma hvilyami Paruvannya pochinayetsya cherez 2 6 dobi pislya vihodu z zimivli pri temperaturi vodi 5 11 S Pari utvoryuyutsya inodi za kilka desyatkiv metriv do vodojmi i trimayutsya 4 10 godin Samci u vodojmi namagayutsya obhopiti bud yakij ruhomij predmet Proces vlasne vidkladannya ikri paroyu trivaye blizko 5 hvilin Samicya vidkladaye vid 300 do 3800 ikrinok diametrom 5 7 mm na dilyanku sho dobre progrita chasto z roslinnistyu na glibini blizko 20 sm Ikrometannya jde porcijno po 600 800 ikrinok Embrionalnij rozvitok trivaye 4 23 dib na Sahalini Velika kilkist ikri i lichinok gine vid peresihannya vodojm Dovzhina lichinok pislya poyavi dorivnyuye 5 8 mm Yih rozvitok trivaye 52 98 dib Pugolovki aktivni protyagom dobi Yih dovzhina pered metamorfozom blizko 4 4 sm z hvostom Na rotovom disku zubchiki roztashovani u 4 ryadki vishe i nizhche dzoba Ves period predmetamorfoznogo rozvitku vid ikri dorivnyuye 70 121 dib Do stadiyi segoletki vizhivaye ne bilshe 3 vid vidkladenoyi ikri Segoletki dovzhinoyu 10 12 mm i bilsh z yavlyayutsya u seredini naprikinci chervnya inodi u lipni ridshe na pochatku serpnya pri dovzhini tila 12 mm i bilshe RozpovsyudzhennyaMeshkaye zdebilshogo u Kitayi na zahid do shidnogo Sinczyanya i Tibetu na pivden do provincij Sichuan Hubej i Czyansu u pivdennij ta shidnij Mongoliyi inodi zustrichayetsya v deyakih prikordonnih rajonah Buryatiyi Amurskoyi oblasti ta Primorskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi j u Pivnichnij Koreyi DzherelaBiologiya Navch posib A O Slyusaryev O V Samsonov V M Muhin ta in Za red ta per z ros V O Motuznogo 3 ye vid vipr i dopov K Visha shk 2002 622 s