Жаба азійська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Rana asiatica , 1898 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Rana bachtyana | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Жаба азійська (Rana asiatica) — вид земноводних з роду Бура жаба родини Жаб'ячі.
Опис
Загальна довжина сягає 8 см. Голова відносно вузька, кінець морди трохи загострений. Спинно-бічні складки згинаються у бік барабанної перетинки. Задні кінцівки вкорочені. Якщо скласти їх перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби дещо перекриваються. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб досягає очей. Внутрішній п'ятковий горбок у середньому дорівнює 1/3 довжини першого пальця. Резонаторів у самців немає. Шлюбний мозоль на частини не розчленована. Шкіра гладенька, але на спині часто виражена горбистість, зернистості на боках немає.
Зверху бурого кольору різних відтінків, рідше червонуватого або золотаво-жовтуватого тону. Має вельми характерний малюнок з темних плям, які можуть зливатися, і світлої смуги уздовж середини спини. Горло біле. Присутня темна скронева пляма. Черево білого кольору, але нерідко переважно в задній частині забарвлено у червоний колір, особливо яскравий у період парування, іноді черево сіро—жовте. Низ кінцівок червонуватий, зрідка жовтуватий.
Спосіб життя
Полюбляє лісові, степові, напівпустельні і пустельні райони на рівнині і в горах на висоті від 350 до 1000 м над рівнем моря. Через сухий клімат пов'язана з водоймами, зустрічаючись по берегах річок, озер, джерел, на заболочених ділянках, в сазах, на вологих луках, високогірних сиртах, а також на городах. Уникає швидкий річок. У сирих місцях може віддалятися від водойми на відстань до 500 м. Активна вранці і у сутінках, у горах вночі йде у воду.
Харчується переважно комахами, а також павуками, дощовими хробаками, молюсками. Пуголовки рослиноїдні, однак можуть споживати і тваринну їжу, зокрема мертвих пуголовків, жаб.
На зимівлю йде у вересні — першій половині листопада. Зимує переважно у джерелах, криницях, зарослих водоймах, а також на суші у норах гризунів, ямах, ущелинах ґрунту. Тривалість зимівлі на річці 4—5 місяців. Після сплячки з'являється при температурі повітря 9°С, води 6-7°С.
Тривалість життя в природі не менше 5 років.
Розмноження
Парування починається з кінця лютого до середини квітня в залежності, у горах в першій половині липня. Як місця розмноження використовуються відкриті невеликі водойми. що добре прогріваються. Самці приходять до водойм першими. Шлюбні голоси у них дуже тихі, «концертів» не буває. Парування відбувається під водою і триває від 3 до 10 годин.
Період ікрометання охоплює 7—10 діб. Ікра відкладається зазвичай однією грудкою, але якщо самицю сполохати — то за 2—3 прийоми. У кладці 300–1700 ікринок діаметром близько 6—7 мм. Ікра може розвиватися навіть у солонуватій воді (о.Іссик-Куль).
Ембріональний розвиток триває близько 6—15 діб, розвиток личинок — 25-70 діб. Пуголовки зустрічаються до першої декади вересня. Перед метаморфозом вони досягають у довжину до 60 мм (з хвостом). На ротовом диску зубчики розташовані у 3 рядки вище дзьоба та у 4 рядки нижче його. Сеголетки з'являються наприкінці травня — до вересня при довжині тіла 8—20 мм.
Розповсюдження
Мешкає на північному сході Киргизстану, у південно-східному Казахстані та північному заході Китаю.
Джерела
- Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhaba azijskaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad NeobatrachiaRodina Zhab yachiRid Bura zhabaVid Zhaba azijskaBinomialna nazvaRana asiatica 1898SinonimiRana bachtyanaPosilannyaVikishovishe Rana asiaticaVikividi Rana asiaticaEOL 313973ITIS 665265MSOP 58549NCBI 156872 Zhaba azijska Rana asiatica vid zemnovodnih z rodu Bura zhaba rodini Zhab yachi OpisZagalna dovzhina syagaye 8 sm Golova vidnosno vuzka kinec mordi trohi zagostrenij Spinno bichni skladki zginayutsya u bik barabannoyi peretinki Zadni kincivki vkorocheni Yaksho sklasti yih perpendikulyarno osi tila to gomilkovostopni suglobi desho perekrivayutsya Yaksho kincivku vityagnuti vzdovzh tila to gomilkovostopnij suglob dosyagaye ochej Vnutrishnij p yatkovij gorbok u serednomu dorivnyuye 1 3 dovzhini pershogo palcya Rezonatoriv u samciv nemaye Shlyubnij mozol na chastini ne rozchlenovana Shkira gladenka ale na spini chasto virazhena gorbistist zernistosti na bokah nemaye Zverhu burogo koloru riznih vidtinkiv ridshe chervonuvatogo abo zolotavo zhovtuvatogo tonu Maye velmi harakternij malyunok z temnih plyam yaki mozhut zlivatisya i svitloyi smugi uzdovzh seredini spini Gorlo bile Prisutnya temna skroneva plyama Cherevo bilogo koloru ale neridko perevazhno v zadnij chastini zabarvleno u chervonij kolir osoblivo yaskravij u period paruvannya inodi cherevo siro zhovte Niz kincivok chervonuvatij zridka zhovtuvatij Sposib zhittyaPolyublyaye lisovi stepovi napivpustelni i pustelni rajoni na rivnini i v gorah na visoti vid 350 do 1000 m nad rivnem morya Cherez suhij klimat pov yazana z vodojmami zustrichayuchis po beregah richok ozer dzherel na zabolochenih dilyankah v sazah na vologih lukah visokogirnih sirtah a takozh na gorodah Unikaye shvidkij richok U sirih miscyah mozhe viddalyatisya vid vodojmi na vidstan do 500 m Aktivna vranci i u sutinkah u gorah vnochi jde u vodu Harchuyetsya perevazhno komahami a takozh pavukami doshovimi hrobakami molyuskami Pugolovki roslinoyidni odnak mozhut spozhivati i tvarinnu yizhu zokrema mertvih pugolovkiv zhab Na zimivlyu jde u veresni pershij polovini listopada Zimuye perevazhno u dzherelah krinicyah zaroslih vodojmah a takozh na sushi u norah grizuniv yamah ushelinah gruntu Trivalist zimivli na richci 4 5 misyaciv Pislya splyachki z yavlyayetsya pri temperaturi povitrya 9 S vodi 6 7 S Trivalist zhittya v prirodi ne menshe 5 rokiv RozmnozhennyaParuvannya pochinayetsya z kincya lyutogo do seredini kvitnya v zalezhnosti u gorah v pershij polovini lipnya Yak miscya rozmnozhennya vikoristovuyutsya vidkriti neveliki vodojmi sho dobre progrivayutsya Samci prihodyat do vodojm pershimi Shlyubni golosi u nih duzhe tihi koncertiv ne buvaye Paruvannya vidbuvayetsya pid vodoyu i trivaye vid 3 do 10 godin Period ikrometannya ohoplyuye 7 10 dib Ikra vidkladayetsya zazvichaj odniyeyu grudkoyu ale yaksho samicyu spolohati to za 2 3 prijomi U kladci 300 1700 ikrinok diametrom blizko 6 7 mm Ikra mozhe rozvivatisya navit u solonuvatij vodi o Issik Kul Embrionalnij rozvitok trivaye blizko 6 15 dib rozvitok lichinok 25 70 dib Pugolovki zustrichayutsya do pershoyi dekadi veresnya Pered metamorfozom voni dosyagayut u dovzhinu do 60 mm z hvostom Na rotovom disku zubchiki roztashovani u 3 ryadki vishe dzoba ta u 4 ryadki nizhche jogo Segoletki z yavlyayutsya naprikinci travnya do veresnya pri dovzhini tila 8 20 mm RozpovsyudzhennyaMeshkaye na pivnichnomu shodi Kirgizstanu u pivdenno shidnomu Kazahstani ta pivnichnomu zahodi Kitayu DzherelaBiologiya Kompleksnij dovidnik R V Shalamov Yu V Dmitriyev V I Podgornij H Vesta Vid vo Ranok 2006 624 s