«Ефір» — російський проект глобальної супутникової системи зв'язку. Система «Ефір» повинна була складатися з 288 супутників з орбітою висотою 870 км і забезпечити повне покриття сигналом поверхні Землі. Користувачам системи мали бути доступні послуги телефонного зв'язку та доступу в інтернет, у тому числі послуг зв'язку для «інтернету речей», моніторингу транспорту і безпілотних апаратів. Розгортання системи планувалося до 2025 року. Попередня вартість проекту 299 млрд рублів. Проект був покликаний конкурувати з системами глобального супутникової зв'язку OneWeb і Starlink.
Історія
Вперше про плани створити російську глобальну супутникову систему зв'язку стало відомо в листопаді 2017 року. Проект створення супутникової системи увійшов в план заходів держпрограми «Цифрова економіка». У грудні 2017 року урядова комісія щодо використання інформаційних технологій під керівництвом прем'єр-міністра Дмитра Медведєва затвердила проєкт.
В червні 2018 року стало відомо, що система отримала нову назву — «Сфера». По проекту кількість супутників зв'язку в угрупуванні було збільшено в більш ніж два рази - до 640 штучних супутників зв'язку та дистанційного зондування Землі, а запуск першої частини супутників мав відбутися на три роки раніше - в 2022 році. Запуск всього угрупування малих супутників зв'язку, по задуму розробників системи, мав бути здійснений за 6 років - з 2022 по 2028 рік. В «Сферу» повинні були увійти як існуючі проєкти — навігаційна система ГЛОНАСС, телевізійна «Експрес», система персонального супутникового зв'язку , так і нові — система супутникового зв'язку , глобальна система передачі даних для інтернету речей «Марафон», система ретрансляції , середньоорбітальна система широкосмугового доступу в інтернет «Скіф» і супутникова система зв'язку «Ефір».
По більш пізніх даних, «Ефір» було виключено з національної програми «Сфера». В оновленій версії федерального проєкту «Інформаційна інфраструктура» національної програми «Цифрова економіка Російської Федерації», з 2021 року зупиняється фінансування проєкту створення супутникової системи «Ефір». «Гінець», «Луч» і ГЛОНАСС в програмі «Сфера» також вже не згадуються, але в рамках цієї програми передбачено також розвиток геостаціонарного угрупування , що належить АТ та створення кількох супутникових угрупувань для потреб оптичного та радіолокаційного зондування Землі.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
- И. Сафронов (19 липня 2018). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- . РБК. 15 апр 2019. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 14 березня 2022.
- (рос.). Коммерсант. 30.09.2019. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 12 жовтня 2020.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=
() - Амбициозный проект «Эфир» исключили из «Цифровой экономики» [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // НГ, 18.08.2021
- . Роскосмос ТВ. 30 июл. 2020 г. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|subtitle=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Efir rosijskij proekt globalnoyi suputnikovoyi sistemi zv yazku Sistema Efir povinna bula skladatisya z 288 suputnikiv z orbitoyu visotoyu 870 km i zabezpechiti povne pokrittya signalom poverhni Zemli Koristuvacham sistemi mali buti dostupni poslugi telefonnogo zv yazku ta dostupu v internet u tomu chisli poslug zv yazku dlya internetu rechej monitoringu transportu i bezpilotnih aparativ Rozgortannya sistemi planuvalosya do 2025 roku Poperednya vartist proektu 299 mlrd rubliv Proekt buv poklikanij konkuruvati z sistemami globalnogo suputnikovoyi zv yazku OneWeb i Starlink IstoriyaVpershe pro plani stvoriti rosijsku globalnu suputnikovu sistemu zv yazku stalo vidomo v listopadi 2017 roku Proekt stvorennya suputnikovoyi sistemi uvijshov v plan zahodiv derzhprogrami Cifrova ekonomika U grudni 2017 roku uryadova komisiya shodo vikoristannya informacijnih tehnologij pid kerivnictvom prem yer ministra Dmitra Medvedyeva zatverdila proyekt V chervni 2018 roku stalo vidomo sho sistema otrimala novu nazvu Sfera Po proektu kilkist suputnikiv zv yazku v ugrupuvanni bulo zbilsheno v bilsh nizh dva razi do 640 shtuchnih suputnikiv zv yazku ta distancijnogo zonduvannya Zemli a zapusk pershoyi chastini suputnikiv mav vidbutisya na tri roki ranishe v 2022 roci Zapusk vsogo ugrupuvannya malih suputnikiv zv yazku po zadumu rozrobnikiv sistemi mav buti zdijsnenij za 6 rokiv z 2022 po 2028 rik V Sferu povinni buli uvijti yak isnuyuchi proyekti navigacijna sistema GLONASS televizijna Ekspres sistema personalnogo suputnikovogo zv yazku tak i novi sistema suputnikovogo zv yazku globalna sistema peredachi danih dlya internetu rechej Marafon sistema retranslyaciyi serednoorbitalna sistema shirokosmugovogo dostupu v internet Skif i suputnikova sistema zv yazku Efir Po bilsh piznih danih Efir bulo viklyucheno z nacionalnoyi programi Sfera V onovlenij versiyi federalnogo proyektu Informacijna infrastruktura nacionalnoyi programi Cifrova ekonomika Rosijskoyi Federaciyi z 2021 roku zupinyayetsya finansuvannya proyektu stvorennya suputnikovoyi sistemi Efir Ginec Luch i GLONASS v programi Sfera takozh vzhe ne zgaduyutsya ale v ramkah ciyeyi programi peredbacheno takozh rozvitok geostacionarnogo ugrupuvannya sho nalezhit AT ta stvorennya kilkoh suputnikovih ugrupuvan dlya potreb optichnogo ta radiolokacijnogo zonduvannya Zemli Div takozhOneWeb britanska sistema globalnogo suputnikovogo zv yazku Starlink sistema globalnogo suputnikovogo zv yazku SpaceX Primitki Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Arhiv originalu za 23 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Arhiv originalu za 25 travnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 I Safronov 19 lipnya 2018 Kommersant Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 RBK 15 apr 2019 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 14 bereznya 2022 ros Kommersant 30 09 2019 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 12 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr subtitle dovidka Ambicioznyj proekt Efir isklyuchili iz Cifrovoj ekonomiki 14 bereznya 2022 u Wayback Machine NG 18 08 2021 Roskosmos TV 30 iyul 2020 g Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr subtitle dovidka