Ефект Флоренс Найтінгейл англ Florence Nightingale effect психологічний ефект що проявляється коли лікар або медсестра щ

Ефект Флоренс Найтінгейл (англ. Florence Nightingale effect) — психологічний ефект, що проявляється, коли лікар або медсестра, що доглядають за хворим, починають до нього відчувати романтичні почуття, що переростають у любов, або навіть сексуальне тяжіння. Ці почуття можуть іноді зникнути, якщо догляд за пацієнтом припиняється (або коли той одужує, або коли той вмирає).

Походження

Ефект отримав ім'я сестри милосердя Флоренс Найтінгейл, основоположниці сучасної санітарії та сестринської справи. Вона дуже сильно дбала про своїх пацієнтів і ночами обходила їх палати, тримаючи в руці лампу. Пацієнти прозвали її «Дамою з лампою» і «Ангелом», оскільки страждання багатьох поранених полегшувалися при вигляді Найтінгейл, а смертність у лікарнях різко знизилася. Саме правила і методи допомоги пораненим, впроваджені Найтінгейл, стали основою сучасного догляду за хворими в медицині.

Існує безліч легенд і чуток, за якими Флоренс Найтінгейл була закохана в когось із власних підопічних. У реальності ж вона не виходила заміж, оскільки побоювалася, що сім'я може втрутитися в її кар'єру і залишити без роботи. У 1982 році актор Альберт Фінні в інтерв'ю назвав подібний ефект «синдромом»: раніше подібний синдром приписували лікарям, які отримували нематеріальну винагороду за свою роботу.

Ефект або синдром?

Ситуацію з любовними почуттями між медсестрою і хворим правильно називати саме ефектом. Синдромом Флоренс Найтінгейл сучасна медицина називає синдром хронічної втоми: відомо, що сама Найтінгейл страждала від нього протягом всього життя. Ефект же не визнається медициною як якесь медичне захворювання, а більше вважається одним з елементів поп-культури або порушенням медичної етики і проявом непрофесіоналізму. Ще одна плутанина виникає, коли деякі вважають, що пацієнт сам закохується в лікаря-куратора (за версією Зигмунда Фрейда, це лише ).

У масовій культурі

Синдром згадують побіжно Емметт Браун у фільмі «Назад в майбутнє» (1985), Джордж Костанзо в серіалі «Сайнфелд» (4-й сезон, 20- й епізод), Хлоя Салліван в серіалі «Таємниці Смолвіля» ().
У серіалі «Доктор Хаус» (5-й сезон, 21-а серія, 2008 рік) головний герой, Грегорі Хаус, саме так описує поведінку героїні Еллісон Кемерон: вона легко завойовує довіру пацієнтів і може отримати згоду на діагностичні процедури, а ось Хаус з його брутальністю цього не домагається так легко.
У коміксах DC Comics про Бетмена схожий синдром відчуває суперзлодійка Харлі Квін до Джокера: Харлі раніше працювала медсестрою у психіатричній клініці.

Примітки

Wright, Robert F (2002). A Review of the Four Prominent Marketing Schools of Thought. Journal of Advertising History.
Judy Bachrach (21 червня 1982). . People. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2013.
David Woods (19 жовтня 1974). Unions moving into MD offices and clinics (PDF). Canandian Medical Association Journal. 111 (8): 864. PMC 1947902. PMID 4422568. Процитовано November 7, 2 013.
. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 20 березня 2022.

[1] Wright, Robert F (2002). A Review of the Four Prominent Marketing Schools of Thought. Journal of Advertising History.

[2] Judy Bachrach (21 червня 1982). . People. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2013.

[3] David Woods (19 жовтня 1974). Unions moving into MD offices and clinics (PDF). Canandian Medical Association Journal. 111 (8): 864. PMC 1947902. PMID 4422568. Процитовано November 7, 2 013.

[4] . Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 20 березня 2022.