Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етьєн де ля Боесі (фр. Étienne de La Boétie, застар. Estienne de La Boëtie, окс. Esteve de La Boetiá; 1 листопада 1530, Сарлат — 18 серпня 1563, Жермінян, Ле-Таян-Медок біля Бордо) — французький письменник-гуманіст і поет. Автор «Міркування про добровільне рабство» (фр. Discours de la servitude volontaire).
| Етьєн де ля Боесі | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Étienne de La Boétie | ||||
 пам'ятник Етьєну де ля Боесі в Сарлаті | ||||
| Народився | 1 листопада 1530 Сарлат, Периґор, Франція | |||
| Помер | 18 серпня 1563 (32 роки) Жермінян в Ле-Таян-Медок біля Бордо, Франція | |||
| Країна |  Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | філософія, поезія | |||
| Сфера роботи | філософія[1], d[1], політика[1] і література[1] | |||
| Alma mater | d, Орлеанський університет і d | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | Міркування про добровільне рабство (фр. Discours de la servitude volontaire) | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| | ||||
 Етьєн де ля Боесі у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Походив з багатої міщанської родини Бойтів (фр. Boyt), відомої в Сарлаті з початку XIII ст. Батько Етьєна, Антуан, правник за освітою, перейшов на шляхетський стан і взяв прізвище де ля Боесі. Матір — Філіппа де Кальвімон (фр. Philippe de Calvimont), донька Жана де Кальвімона (фр. Jean de Calvimont), президента парламенту Бордо і посла короля Франциска I в Іспанії.
В 1540 чи в 1541 втратив батька, а невдовзі й матір. Вихованням малого Етьєна опікувався його дядько. В 1553 році став ліценціатом права Орлеанського університету. Серед його викладачів в університеті був Анн дю Бурґ (фр. Anne du Bourg), французький магістрат-гуґенот, якого стратили в 1559 як єретика за публічний захист протестантів у присутності короля Генріха ІІ.
Творчий доробок
У творчому доробку ля Боєсі є кілька сонетів, переклади з класики та найбільш відомий його есей «Міркування про добровільне рабство, або Антидиктатор» (фр. Discours de la servitude volontaire ou le Contr'un), в якому він критикує абсолютну монархію та тиранію загалом. В есеї стверджується, що тирани мають владу, тому що народ дає їм її. Від свободи одного разу відмовилося суспільство, яке після цього залишилося корумпованим і віддає перевагу рабству куртизанки перед свободою того, хто відмовляється панувати так само, як відмовляється підкорятися. Таким чином, ля Боесі пов'язував покірність і панування - зв'язок, який пізніше буде теоретично обґрунтований пізнішими анархістськими мислителями. Пропагуючи рішення, що полягає у простій відмові підтримувати тирана, він став одним з перших прихильників громадянської непокори та ненасильницького опору. Мюррей Н. Ротбард підсумовує політичну філософію ля Боесі наступним чином:
Для нього великою таємницею політики був послух правителям. Чому у світі люди погоджуються на те, щоб їх грабували і пригноблювали в інший спосіб державні володарі? Це не просто страх, пояснює ля Боесі в "Міркуванні про добровільне рабство", адже потрібна наша згода. І ця згода може бути ненасильницьки відкликана.
Колись вважалося, що за твердженням його близького друга Монтеня, ля Боесі написав есе у 1549 році у вісімнадцятирічному віці, але сучасні автори стверджують, що "цілком ймовірно, що "Міркування" було написано у 1552 або 1553 році, у віці двадцяти двох років, коли ля Боесі навчався в університеті". Деякі дослідники творчості Монтеня стверджували, що есе насправді було роботою самого Монтеня. Есе поширювалося приватно і не було опубліковане до 1576 року після смерті ля Боесі. Він помер у Жерміньяні поблизу Бордо в 1563 році. Його останні дні описані в довгому листі Монтеня до власного батька.
Цитати з "Міркування про добровільне рабство"
Те вайло навіть не здогадувалося, що одержувало лише частину свого власного добра, що навіть те, що йому дісталося, тиран міг дати лише після того, як забрав у них самих.
Наберіться відваги більше не слугувати, і ось ви вільні! Я не хочу, щоб ви нападали на нього [тирана] чи скидали його, лише не підтримуйте його більше, і ви побачите, як він, наче той великий колос, якого позбавили підпори, від своєї власної ваги падає ниць і розбивається.
Видання українською мовою
- Ярема Кравець, 2000, переклад (за виданням: Міркування про добровільне рабство / Боесі, Етьєн де ля // Всесвіт. — 2000.- № 9-10. — С. 115—129.). [ 8 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Етьен де ля Боесі. Міркування про добровільне рабство [Текст] / Е. д. Боесі ; пер. Я. Кравець. — Л. : Сполом, 2005. — 52 с. —
Література
- Albert Dujarric-Descombes, " Le nom et les armes de La Boëtie ", dans Bulletin de la Société historique et archéologique du Périgord, 1881, tome 8, p.332-334 (онлайн) [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.].
- Émile Faguet, Autour de Montaigne, Genève, Slatkine, 1999.
- Hem Day, Étienne de La Boétie: aperçu sur sa vie et sur son œuvre, Paris-Bruxelles, Pensée & Action, 1954.
- Gérard Defaux, Montaigne et le travail de l'amitié, Orléans, Paradigme, 2001.
- Jean-Michel Delacomptée, Et qu'un seul soit l'ami, La Boétie (portrait littéraire), Paris, Gallimard, 1995.
- Étienne de La Boétie, Discours de la servitude volontaire ou Contr'un, Genève, Droz, 1987.
- Daniel Lefèvre, " Montaigne et La Boétie: deux images de l'amitié ", article paru dans la revue Imaginaire et Inconscient, n°20, 2006, L'Esprit du Temps éditeur .
- Michel Magnien, Bibliographie d’Étienne de La Boétie, Paris, Diffusion CNRS, 1997.
- Marcel Tetel, Étienne de La Boétie: sage révolutionnaire et poète périgourdin, Actes du Colloque International Duke University (26-28 mars 1999), Paris, Champion, 2004.
- Anonyme, Étienne de La Boétie ou l'importance de l'insoumission, Bruxelles, 2006.
- Philippe Coutant, L'idée libertaire et La Boétie, Fondation Pierre Besnard, Nantes, 2000, повний текст [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.].
Посилання
- Czech National Authority Database
- Murray Rothbard. "Ending Tyranny Without Violence"
- Rockwell, Lew (11 February 2011), p. 38. n. 2. "Having remained long in manuscript, the actual date of writing the Discourse of Voluntary Servitude remains a matter of dispute. It seems clear, however, and has been so accepted by recent authorities, that Montaigne's published story that La Boétie wrote the Discourse at the age of eighteen or even of sixteen was incorrect. Montaigne's statement, as we shall see further below, was probably part of his later campaign to guard his dead friend's reputation by dissociating him from the revolutionary Huguenots who were claiming La Boétie's pamphlet for their own. Extreme youth tended to cast the Discourse in the light of a work so youthful that the radical content was hardly to be taken seriously as the views of the author. Internal evidence as well as the erudition expressed in the work make it likely that the Discourse was written in 1552 or 1553, at the age of twenty-two, while La Boétie was at the university." See Paul Bonnefon (1892), pp. 390–391; and Donald Frame, Montaigne: A Biography (New York: Harcourt Brace, & World, 1965), p. 71 (37–38 n. 2).
- Боесі, Етьєн де ля. Міркування про добровільне рабство / Пер. з фр. Ярема Кравець // Всесвіт. — 2000. — № 9–10. — С. 115–129
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etyen de lya Boesi fr Etienne de La Boetie zastar Estienne de La Boetie oks Esteve de La Boetia 1 listopada 1530 Sarlat 18 serpnya 1563 Zherminyan Le Tayan Medok bilya Bordo francuzkij pismennik gumanist i poet Avtor Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo fr Discours de la servitude volontaire Etyen de lya Boesifr Etienne de La Boetiepam yatnik Etyenu de lya Boesi v SarlatiNarodivsya1 listopada 1530 1530 11 01 Sarlat Perigor FranciyaPomer18 serpnya 1563 1563 08 18 32 roki Zherminyan v Le Tayan Medok bilya Bordo FranciyaKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistfilosofiya poeziyaSfera robotifilosofiya 1 d 1 politika 1 i literatura 1 Alma materd Orleanskij universitet i dMova tvorivfrancuzkaMagnum opusMirkuvannya pro dobrovilne rabstvo fr Discours de la servitude volontaire Konfesiyakatolicka cerkva Etyen de lya Boesi u VikishovishiZhittyepisPohodiv z bagatoyi mishanskoyi rodini Bojtiv fr Boyt vidomoyi v Sarlati z pochatku XIII st Batko Etyena Antuan pravnik za osvitoyu perejshov na shlyahetskij stan i vzyav prizvishe de lya Boesi Matir Filippa de Kalvimon fr Philippe de Calvimont donka Zhana de Kalvimona fr Jean de Calvimont prezidenta parlamentu Bordo i posla korolya Franciska I v Ispaniyi V 1540 chi v 1541 vtrativ batka a nevdovzi j matir Vihovannyam malogo Etyena opikuvavsya jogo dyadko V 1553 roci stav licenciatom prava Orleanskogo universitetu Sered jogo vikladachiv v universiteti buv Ann dyu Burg fr Anne du Bourg francuzkij magistrat gugenot yakogo stratili v 1559 yak yeretika za publichnij zahist protestantiv u prisutnosti korolya Genriha II Tvorchij dorobokDokladnishe Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo U tvorchomu dorobku lya Boyesi ye kilka sonetiv perekladi z klasiki ta najbilsh vidomij jogo esej Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo abo Antidiktator fr Discours de la servitude volontaire ou le Contr un v yakomu vin kritikuye absolyutnu monarhiyu ta tiraniyu zagalom V eseyi stverdzhuyetsya sho tirani mayut vladu tomu sho narod daye yim yiyi Vid svobodi odnogo razu vidmovilosya suspilstvo yake pislya cogo zalishilosya korumpovanim i viddaye perevagu rabstvu kurtizanki pered svobodoyu togo hto vidmovlyayetsya panuvati tak samo yak vidmovlyayetsya pidkoryatisya Takim chinom lya Boesi pov yazuvav pokirnist i panuvannya zv yazok yakij piznishe bude teoretichno obgruntovanij piznishimi anarhistskimi mislitelyami Propaguyuchi rishennya sho polyagaye u prostij vidmovi pidtrimuvati tirana vin stav odnim z pershih prihilnikiv gromadyanskoyi nepokori ta nenasilnickogo oporu Myurrej N Rotbard pidsumovuye politichnu filosofiyu lya Boesi nastupnim chinom Dlya nogo velikoyu tayemniceyu politiki buv posluh pravitelyam Chomu u sviti lyudi pogodzhuyutsya na te shob yih grabuvali i prignoblyuvali v inshij sposib derzhavni volodari Ce ne prosto strah poyasnyuye lya Boesi v Mirkuvanni pro dobrovilne rabstvo adzhe potribna nasha zgoda I cya zgoda mozhe buti nenasilnicki vidklikana Kolis vvazhalosya sho za tverdzhennyam jogo blizkogo druga Montenya lya Boesi napisav ese u 1549 roci u visimnadcyatirichnomu vici ale suchasni avtori stverdzhuyut sho cilkom jmovirno sho Mirkuvannya bulo napisano u 1552 abo 1553 roci u vici dvadcyati dvoh rokiv koli lya Boesi navchavsya v universiteti Deyaki doslidniki tvorchosti Montenya stverdzhuvali sho ese naspravdi bulo robotoyu samogo Montenya Ese poshiryuvalosya privatno i ne bulo opublikovane do 1576 roku pislya smerti lya Boesi Vin pomer u Zherminyani poblizu Bordo v 1563 roci Jogo ostanni dni opisani v dovgomu listi Montenya do vlasnogo batka Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo source source Zapis Alena Prote Pri problemah glyante v dovidku Citati z Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo Te vajlo navit ne zdogaduvalosya sho oderzhuvalo lishe chastinu svogo vlasnogo dobra sho navit te sho jomu distalosya tiran mig dati lishe pislya togo yak zabrav u nih samih Naberitsya vidvagi bilshe ne sluguvati i os vi vilni Ya ne hochu shob vi napadali na nogo tirana chi skidali jogo lishe ne pidtrimujte jogo bilshe i vi pobachite yak vin nache toj velikij kolos yakogo pozbavili pidpori vid svoyeyi vlasnoyi vagi padaye nic i rozbivayetsya Vidannya ukrayinskoyu movoyuYarema Kravec 2000 pereklad za vidannyam Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo Boesi Etyen de lya Vsesvit 2000 9 10 S 115 129 8 travnya 2020 u Wayback Machine Eten de lya Boesi Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo Tekst E d Boesi per Ya Kravec L Spolom 2005 52 s ISBN 966 665 266 8LiteraturaAlbert Dujarric Descombes Le nom et les armes de La Boetie dans Bulletin de la Societe historique et archeologique du Perigord 1881 tome 8 p 332 334 onlajn 11 chervnya 2020 u Wayback Machine Emile Faguet Autour de Montaigne Geneve Slatkine 1999 Hem Day Etienne de La Boetie apercu sur sa vie et sur son œuvre Paris Bruxelles Pensee amp Action 1954 Gerard Defaux Montaigne et le travail de l amitie Orleans Paradigme 2001 Jean Michel Delacomptee Et qu un seul soit l ami La Boetie portrait litteraire Paris Gallimard 1995 Etienne de La Boetie Discours de la servitude volontaire ou Contr un Geneve Droz 1987 Daniel Lefevre Montaigne et La Boetie deux images de l amitie article paru dans la revue Imaginaire et Inconscient n 20 2006 L Esprit du Temps editeur ISBN 978 2 84795 114 1 Michel Magnien Bibliographie d Etienne de La Boetie Paris Diffusion CNRS 1997 Marcel Tetel Etienne de La Boetie sage revolutionnaire et poete perigourdin Actes du Colloque International Duke University 26 28 mars 1999 Paris Champion 2004 Anonyme Etienne de La Boetie ou l importance de l insoumission Bruxelles 2006 Philippe Coutant L idee libertaire et La Boetie Fondation Pierre Besnard Nantes 2000 povnij tekst 28 sichnya 2012 u Wayback Machine PosilannyaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Murray Rothbard Ending Tyranny Without Violence Rockwell Lew 11 February 2011 p 38 n 2 Having remained long in manuscript the actual date of writing the Discourse of Voluntary Servitude remains a matter of dispute It seems clear however and has been so accepted by recent authorities that Montaigne s published story that La Boetie wrote the Discourse at the age of eighteen or even of sixteen was incorrect Montaigne s statement as we shall see further below was probably part of his later campaign to guard his dead friend s reputation by dissociating him from the revolutionary Huguenots who were claiming La Boetie s pamphlet for their own Extreme youth tended to cast the Discourse in the light of a work so youthful that the radical content was hardly to be taken seriously as the views of the author Internal evidence as well as the erudition expressed in the work make it likely that the Discourse was written in 1552 or 1553 at the age of twenty two while La Boetie was at the university See Paul Bonnefon 1892 pp 390 391 and Donald Frame Montaigne A Biography New York Harcourt Brace amp World 1965 p 71 37 38 n 2 Boesi Etyen de lya Mirkuvannya pro dobrovilne rabstvo Per z fr Yarema Kravec Vsesvit 2000 9 10 S 115 129