Ето́ Сімпе́й (яп. 江藤新平, えとうしんぺい; 18 березня 1834 — 13 квітня 1874) — японський політичний діяч, юрист, законодавець кінця періоду Едо — початку періоду Мейдзі. Один з керівників реставрації Мейдзі, перший міністр юстиції Японії (31 травня 1872— 19 квітня 1873). Співзасновник Патріотичної громадської партії (1874). Керівник Саґського повстання (1874). Справжнє імя — Ето́ Тане́о, псевдонім — Нампаку.
Ето Сімпей | |
Період | Едо • Мейдзі |
Народився | 18 березня 1834 (Саґа, Саґа) |
Помер | 13 квітня 1874 (Саґа, Саґа) |
Сьоґунат | сьоґунат Едо |
Хан | Саґа-хан |
Посади | міністр юстиції (1872—1873) |
Сюзерен |
Короткі відомості
Ето Сімпей народився 18 березня 1834 в західнояпонському уділі Саґа-хан, в родині дрібного самурая. Змалечку хлопець навчався під керівництвом , вченого течії кокуґаку. Під впливом наставника Сімпей взяв участь русі «Шануймо Імператора, геть варварів!», який мав за мету повалення сьоґунату Токуґава та вигнання іноземців з Японії. 1862 року юнак без дозволу місцевої влади полишив рідний уділ і прибув до Кіото, де познайомився із Сандзьо Санетомі. Проте влада змусила Сімпея повернутися додому і взяла під домашній арешт.
1867 року уряд Саґа-хану звільнив Сімпея і призначив інспектором ханських повітів. Після реставрації Мейдзі 1868 року новий Імператорський уряд прийняв його на службу військовим наглядачем міста Едо. На цій посаді юний адміністратор виступав за перенесення Японії з Кіото до Едо, майбутнього Токіо.
Керівники Імператорського уряду вважали Сімпея талановитим юристом і тому сприяли його кар'єрному росту. Так, після виконання обов'язків голови Едоського суду, він керував громадськими і фінансовими справами міста на посаді судді Едоського гарнізону, а з 1871 року виконував обов'язки віце-мінстра культури і віце-голови Лівої палати Великої державної ради, що займалася підготовкою законопроєктів. Сімпей був головним відповідальним за укладання нового японського , який базувався на .
31 травня 1872 року, за заслуги в царині юриспруденції, Сімпей був призначений першим міністром юстиції Японії. Він докладав зусиль до становлення незалежної судової влади в країні, уніфікації поліцейських структур і затвердження нового , що діяв до 1880 року.
1873 року Сімпея підвищили до Імператорського радника. В ході дебатів про завоювання Кореї він підтримав сторону силовиків Сайґо Такаморі й Ітаґакі Тайсуке. Після поразки в дебатах міністр полишив уряд і перейшов в опозицію.
В січні 1874 року Сімпей підписав разом із Ітаґакі Тайсуке та Соедзімою Танеомі , депутати якого обиралися б всенародним голосуванням. Наступного місяця того ж року, протестуючи проти олігархизації влади, він очолив самурайську опозицію колишнього Саґа-хану. Ставши головою Партії завоювання Кореї, Сімпей підняв повстання проти центральної влади в Саґа. Урядові війська придушили цей збройний виступ за півтора місця. Сімпея, який намагався втекти до провінції Тоса, арештували і стратили 13 квітня 1874 року. Його голова була виставлена на показ.
Примітки
Джерела та література
Ето Сімпей // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ето Сімпей |
- (яп.) Ґото Сьодзіро. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eto Simpe j yap 江藤新平 えとうしんぺい 18 bereznya 1834 13 kvitnya 1874 yaponskij politichnij diyach yurist zakonodavec kincya periodu Edo pochatku periodu Mejdzi Odin z kerivnikiv restavraciyi Mejdzi pershij ministr yusticiyi Yaponiyi 31 travnya 1872 19 kvitnya 1873 Spivzasnovnik Patriotichnoyi gromadskoyi partiyi 1874 Kerivnik Sagskogo povstannya 1874 Spravzhnye imya Eto Tane o psevdonim Nampaku Eto SimpejPeriod Edo MejdziNarodivsya 18 bereznya 1834 Saga Saga Pomer 13 kvitnya 1874 Saga Saga Sogunat sogunat EdoHan Saga hanPosadi ministr yusticiyi 1872 1873 SyuzerenKorotki vidomostiEto Simpej narodivsya 18 bereznya 1834 v zahidnoyaponskomu udili Saga han v rodini dribnogo samuraya Zmalechku hlopec navchavsya pid kerivnictvom vchenogo techiyi kokugaku Pid vplivom nastavnika Simpej vzyav uchast rusi Shanujmo Imperatora get varvariv yakij mav za metu povalennya sogunatu Tokugava ta vignannya inozemciv z Yaponiyi 1862 roku yunak bez dozvolu miscevoyi vladi polishiv ridnij udil i pribuv do Kioto de poznajomivsya iz Sandzo Sanetomi Prote vlada zmusila Simpeya povernutisya dodomu i vzyala pid domashnij aresht 1867 roku uryad Saga hanu zvilniv Simpeya i priznachiv inspektorom hanskih povitiv Pislya restavraciyi Mejdzi 1868 roku novij Imperatorskij uryad prijnyav jogo na sluzhbu vijskovim naglyadachem mista Edo Na cij posadi yunij administrator vistupav za perenesennya Yaponiyi z Kioto do Edo majbutnogo Tokio Kerivniki Imperatorskogo uryadu vvazhali Simpeya talanovitim yuristom i tomu spriyali jogo kar yernomu rostu Tak pislya vikonannya obov yazkiv golovi Edoskogo sudu vin keruvav gromadskimi i finansovimi spravami mista na posadi suddi Edoskogo garnizonu a z 1871 roku vikonuvav obov yazki vice minstra kulturi i vice golovi Livoyi palati Velikoyi derzhavnoyi radi sho zajmalasya pidgotovkoyu zakonoproyektiv Simpej buv golovnim vidpovidalnim za ukladannya novogo yaponskogo yakij bazuvavsya na 31 travnya 1872 roku za zaslugi v carini yurisprudenciyi Simpej buv priznachenij pershim ministrom yusticiyi Yaponiyi Vin dokladav zusil do stanovlennya nezalezhnoyi sudovoyi vladi v krayini unifikaciyi policejskih struktur i zatverdzhennya novogo sho diyav do 1880 roku 1873 roku Simpeya pidvishili do Imperatorskogo radnika V hodi debativ pro zavoyuvannya Koreyi vin pidtrimav storonu silovikiv Sajgo Takamori j Itagaki Tajsuke Pislya porazki v debatah ministr polishiv uryad i perejshov v opoziciyu V sichni 1874 roku Simpej pidpisav razom iz Itagaki Tajsuke ta Soedzimoyu Taneomi deputati yakogo obiralisya b vsenarodnim golosuvannyam Nastupnogo misyacya togo zh roku protestuyuchi proti oligarhizaciyi vladi vin ocholiv samurajsku opoziciyu kolishnogo Saga hanu Stavshi golovoyu Partiyi zavoyuvannya Koreyi Simpej pidnyav povstannya proti centralnoyi vladi v Saga Uryadovi vijska pridushili cej zbrojnij vistup za pivtora miscya Simpeya yakij namagavsya vtekti do provinciyi Tosa areshtuvali i stratili 13 kvitnya 1874 roku Jogo golova bula vistavlena na pokaz Primitkiyap 江藤胤雄 えとうたねお yap 南白 なんぱく Eto Simpej Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 征韓党 せいかんとう sejkan to Dzherela ta literaturaEto Simpej 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eto Simpej yap Goto Sodziro Yaponski novitni portreti Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi 14 serpnya 2009 u Wayback Machine yap