Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етика, доведена в геометричному порядку (лат. Ethica, ordine geometrico demonstrata), загальновідома, як Етика, філософський трактат латинською мовою, написаний Бенедиктом Спінозою в період між 1661 та 1675 роками. Книга була вперше опублікована в 1677 році після смерті автора.
 | |
| Автор | Бенедикт Спіноза |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | лат. Ethica, ordine geometrico demonstrata |
| Мова | латинська |
| Тема | етика |
| Жанр | трактат |
| Видано | 1677 |
| Видано українською | 2015 |
| Перекладач(і) | видавництво «Мультимедійне видавництво Стрельбицького», 2015 р |
| |
Ця праця, мабуть, найбільш амбіційна спроба застосування Евклідової геометрії в філософії. Спіноза ставив на початку кожного розділу невелику кількість понять та аксіом з яких він намагався вивести сотні висловлювань та тверджень, таких як «коли розум уявляє нестачу власної сили мислення, то пригнічується цією думкою», "Вільна людина ні про що не думає менше, ніж про смерть ", та «Людський розум не може бути повністю знищений тілом, та деякі наслідки цих спроб залишаються навічно»
Стислий виклад праці
Частина I: Бог
Перша частина книги присвячена відносинам між Богом та всесвітом. Авраамічні віровчення розглядають існування Бога за межами всесвіту, який він створив з якоїсь причини та міг створити його і інакшим, якби забажав. Спіноза відкидав ці твердження та вважав, що Бог це і є світ, в якому ми живемо.
Спіноза виклав свої аргументи в серії обґрунтованих «висловлювань». Він розпочав з висловлювання, що «в природі не можуть існувати двох або більше субстанцій, що мають однакові ознаки та природу походження».
Частина II: Буття та його походження
Друга частина книги фокусується на розумі та тілі людини. Спіноза ставить під сумнів деякі позиції психофізичного дуалізму: (1) про те, що тіло і розум окремі субстанції і можуть впливати один на одного; (2) те, що ми знаємо наш розум ліпше за наші тіла; (3) те, що наші чуття варті довіри; (4) незважаючи на той факт, що ми створені Богом, ми можемо робити помилки, які на наше власне переконання є особистим волевиявлення. Спіноза відкидає всі точки зору Рене Декарта. Розглядаючи пункт (1), Спіноза доводит, що душа і тіло окремі речі, які розглядаються незалежно одне від одного. Все буття може бути зображене критеріями думок або критеріями тіла. Хоча ми не можемо поєднувати ці два види опису речей, як це робить Декарт, і каже, що розум впливає на тіло або навпаки. І на додачу те, що власні знання розуму не є основоположними, тому що вони не можуть знати власних думок краще ніж знають шляхи впливу на тіло інших тіл.
Частина III: Походження та природа емоцій
В третій частині Етики Спіноза розмірковує на тему того, що всі істоти, включно з людьми, намагаються залишитись у своїй подобі. Зазвичай це сприймається як намагання істоти існувати якнайдовше. Спіноза пояснює, що ці намагання («конатус») і є основою наших емоцій (кохання, ненависть, радість, смуток та інші). Наш мозок, в залежності від випадку, може бути в активному чи пасивному стані. У випадках коли на думку спадають адекватні ідеї, то наш мозок перебуває в активному стані, коли неадекватні — в пасивному.
Частина IV: Рабство людства або сила емоційOf the Servitude of Humanity, or the Strength of the Emotions
В четвертій частині аналізується людські пристрасті, в яких Спіноза бачить рушії мозку, які скеровують на пошук джерел задоволення та уникнення того, що спричиняє біль. Під словом «неволя» він має на увазі домінування цих пристрастей та рушіїв, які в свою чергу є неконтрольованими, змучують людей та призводять до неможливості людства жити у мирі та злагоді.
Частина V: Сила думки або свобода людства
П'ята частина стверджує, що розум може керувати пристрастями задля отримання злагоди, Спіноза це називав самозбереженням: тільки за допомогою здорового глузду людина може відрізнити пристрасті, яка сприяє злагоді від тих, які є дуже шкідливими. За допомогою розуму ми бачимо речі такими, як вони є (з точки зору вічності) і через це Спіноза сприймав Бога та буття як неподільні речі. Знаючи речі такими, якими вони мають бути, ми вдосконалюємо наші знання про Бога. Дивлячись на те, що всі речі визначені буттям такими, якими вони справді є, ми можемо досягнути раціонального спокою, який найкращим чином сприяє нашому щастю та звільняє нас від рушійної сили пристрастей.
Сприйняття
Невдовзі після смерті Бенедикта Спінози в 1677 році, його робота потрапила до списку заборонених книг Католицької церкви. Незабаром з'явились і осуди його роботи.
Наступні сто років, якщо європейські філософи читали цю «єретичну книгу», то тримали цей факт у таємниці. А той факт, наскільки вони заглибились та поділяли ці заборонені вчення Спінози, залишався темою постійних інтриг. Наприкінці 18-го сторіччя повернення до поглядів Спінози у працях філософів наробило багато галасу в німецьких колах філософів.
Перший відомий переклад Етики англійською було здійснено в 1856 році англійською письменницею Мері Енн Еванс, відомою під псевдонімом Джордж Еліот. Хоча друком книга вийшла набагато пізніше — в 1883 році, розкривши погляди Спінози англомовним метафізикам кінця 19-го сторіччя.
Видання українською мовою
Бенедикт Спіноза, Етика -:Мультимедійне видавництво Стрельбицького, 2015
Примітки
- Genevieve Lloyd, Routledge philosophy guidebook to Spinoza and The ethics, Routledge, 2002, p. 24.
- Part 3, proposition 55.
- Part 4, proposition 67.
- Part 5, proposition 23.
- Part 1, Proposition 5
Література
- Етика (Спіноза): 2020 рік, 2015 рік (електронне видання) уривок 'Етики' українською мовою.
- Переклад Етики 1887 року англійською доступний на двох ресурсах:
- Wikisource
- Project Gutenberg [ 8 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Етика в оригіналі латинською мовою Wikisource
Посилання
- EthicaDB [ 30 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на цьому сайті можна знайти переклади Етики різними мовами.
- EarlyModernTexts [ 17 грудня 2019 у Wayback Machine.] спрощений та скорочений переклад Етики англійською
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etika dovedena v geometrichnomu poryadku lat Ethica ordine geometrico demonstrata zagalnovidoma yak Etika filosofskij traktat latinskoyu movoyu napisanij Benediktom Spinozoyu v period mizh 1661 ta 1675 rokami Kniga bula vpershe opublikovana v 1677 roci pislya smerti avtora Etika AvtorBenedikt SpinozaNazva movoyu originalulat Ethica ordine geometrico demonstrataMovalatinskaTemaetikaZhanrtraktatVidano1677Vidano ukrayinskoyu2015Perekladach i vidavnictvo Multimedijne vidavnictvo Strelbickogo 2015 r Etika u Vikishovishi Persha sorinka magnum opus Benedikta Spinozi Etika v pershomu posmertnomu vidanni knigi latinskoyu movoyu Rukopis Etiki Benedikta Spinozi Biblioteka Vatikanu Vat lat 12838 Cya pracya mabut najbilsh ambicijna sproba zastosuvannya Evklidovoyi geometriyi v filosofiyi Spinoza staviv na pochatku kozhnogo rozdilu neveliku kilkist ponyat ta aksiom z yakih vin namagavsya vivesti sotni vislovlyuvan ta tverdzhen takih yak koli rozum uyavlyaye nestachu vlasnoyi sili mislennya to prignichuyetsya ciyeyu dumkoyu Vilna lyudina ni pro sho ne dumaye menshe nizh pro smert ta Lyudskij rozum ne mozhe buti povnistyu znishenij tilom ta deyaki naslidki cih sprob zalishayutsya navichno Stislij viklad praciChastina I Bog Persha chastina knigi prisvyachena vidnosinam mizh Bogom ta vsesvitom Avraamichni virovchennya rozglyadayut isnuvannya Boga za mezhami vsesvitu yakij vin stvoriv z yakoyis prichini ta mig stvoriti jogo i inakshim yakbi zabazhav Spinoza vidkidav ci tverdzhennya ta vvazhav sho Bog ce i ye svit v yakomu mi zhivemo Spinoza viklav svoyi argumenti v seriyi obgruntovanih vislovlyuvan Vin rozpochav z vislovlyuvannya sho v prirodi ne mozhut isnuvati dvoh abo bilshe substancij sho mayut odnakovi oznaki ta prirodu pohodzhennya Logichna pobudova pershih shesti vislovlyuvan v Etici Spinozi Chastina II Buttya ta jogo pohodzhennya Druga chastina knigi fokusuyetsya na rozumi ta tili lyudini Spinoza stavit pid sumniv deyaki poziciyi psihofizichnogo dualizmu 1 pro te sho tilo i rozum okremi substanciyi i mozhut vplivati odin na odnogo 2 te sho mi znayemo nash rozum lipshe za nashi tila 3 te sho nashi chuttya varti doviri 4 nezvazhayuchi na toj fakt sho mi stvoreni Bogom mi mozhemo robiti pomilki yaki na nashe vlasne perekonannya ye osobistim voleviyavlennya Spinoza vidkidaye vsi tochki zoru Rene Dekarta Rozglyadayuchi punkt 1 Spinoza dovodit sho dusha i tilo okremi rechi yaki rozglyadayutsya nezalezhno odne vid odnogo Vse buttya mozhe buti zobrazhene kriteriyami dumok abo kriteriyami tila Hocha mi ne mozhemo poyednuvati ci dva vidi opisu rechej yak ce robit Dekart i kazhe sho rozum vplivaye na tilo abo navpaki I na dodachu te sho vlasni znannya rozumu ne ye osnovopolozhnimi tomu sho voni ne mozhut znati vlasnih dumok krashe nizh znayut shlyahi vplivu na tilo inshih til Chastina III Pohodzhennya ta priroda emocij V tretij chastini Etiki Spinoza rozmirkovuye na temu togo sho vsi istoti vklyuchno z lyudmi namagayutsya zalishitis u svoyij podobi Zazvichaj ce sprijmayetsya yak namagannya istoti isnuvati yaknajdovshe Spinoza poyasnyuye sho ci namagannya konatus i ye osnovoyu nashih emocij kohannya nenavist radist smutok ta inshi Nash mozok v zalezhnosti vid vipadku mozhe buti v aktivnomu chi pasivnomu stani U vipadkah koli na dumku spadayut adekvatni ideyi to nash mozok perebuvaye v aktivnomu stani koli neadekvatni v pasivnomu Chastina IV Rabstvo lyudstva abo sila emocijOf the Servitude of Humanity or the Strength of the Emotions V chetvertij chastini analizuyetsya lyudski pristrasti v yakih Spinoza bachit rushiyi mozku yaki skerovuyut na poshuk dzherel zadovolennya ta uniknennya togo sho sprichinyaye bil Pid slovom nevolya vin maye na uvazi dominuvannya cih pristrastej ta rushiyiv yaki v svoyu chergu ye nekontrolovanimi zmuchuyut lyudej ta prizvodyat do nemozhlivosti lyudstva zhiti u miri ta zlagodi Chastina V Sila dumki abo svoboda lyudstva P yata chastina stverdzhuye sho rozum mozhe keruvati pristrastyami zadlya otrimannya zlagodi Spinoza ce nazivav samozberezhennyam tilki za dopomogoyu zdorovogo gluzdu lyudina mozhe vidrizniti pristrasti yaka spriyaye zlagodi vid tih yaki ye duzhe shkidlivimi Za dopomogoyu rozumu mi bachimo rechi takimi yak voni ye z tochki zoru vichnosti i cherez ce Spinoza sprijmav Boga ta buttya yak nepodilni rechi Znayuchi rechi takimi yakimi voni mayut buti mi vdoskonalyuyemo nashi znannya pro Boga Divlyachis na te sho vsi rechi viznacheni buttyam takimi yakimi voni spravdi ye mi mozhemo dosyagnuti racionalnogo spokoyu yakij najkrashim chinom spriyaye nashomu shastyu ta zvilnyaye nas vid rushijnoyi sili pristrastej Original pershoyi chastini Etiki Portret Benedikta Spinozi 1665 rik SprijnyattyaNevdovzi pislya smerti Benedikta Spinozi v 1677 roci jogo robota potrapila do spisku zaboronenih knig Katolickoyi cerkvi Nezabarom z yavilis i osudi jogo roboti Nastupni sto rokiv yaksho yevropejski filosofi chitali cyu yeretichnu knigu to trimali cej fakt u tayemnici A toj fakt naskilki voni zaglibilis ta podilyali ci zaboroneni vchennya Spinozi zalishavsya temoyu postijnih intrig Naprikinci 18 go storichchya povernennya do poglyadiv Spinozi u pracyah filosofiv narobilo bagato galasu v nimeckih kolah filosofiv Pershij vidomij pereklad Etiki anglijskoyu bulo zdijsneno v 1856 roci anglijskoyu pismenniceyu Meri Enn Evans vidomoyu pid psevdonimom Dzhordzh Eliot Hocha drukom kniga vijshla nabagato piznishe v 1883 roci rozkrivshi poglyadi Spinozi anglomovnim metafizikam kincya 19 go storichchya Vidannya ukrayinskoyu movoyuBenedikt Spinoza Etika Multimedijne vidavnictvo Strelbickogo 2015PrimitkiGenevieve Lloyd Routledge philosophy guidebook to Spinoza and The ethics Routledge 2002 p 24 Part 3 proposition 55 Part 4 proposition 67 Part 5 proposition 23 Part 1 Proposition 5LiteraturaEtika Spinoza 2020 rik 2015 rik elektronne vidannya urivok Etiki ukrayinskoyu movoyu Pereklad Etiki 1887 roku anglijskoyu dostupnij na dvoh resursah Wikisource Project Gutenberg 8 travnya 2020 u Wayback Machine Etika v originali latinskoyu movoyu WikisourcePosilannyaEthicaDB 30 zhovtnya 2012 u Wayback Machine na comu sajti mozhna znajti perekladi Etiki riznimi movami EarlyModernTexts 17 grudnya 2019 u Wayback Machine sproshenij ta skorochenij pereklad Etiki anglijskoyu