Естерґомський десант (Десант біля Тата, Естергомсько-Татський десант) — радянський тактичний десант, що відбувся 19 — 23 березня 1945 року, був здійснений катерами Дунайської військової флотилії у часі Віденської наступальної операції в перебігу німецько-радянської війни.
Естерґомський десант | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх Угорське королівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Малиновський Родіон Якович Холостяков Георгій Микитович | Отто Велер Йожеф Гешлені | ||||||
Військові сили | |||||||
СРСР 536 о/с десанту | Третій Рейх невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
195 вбитих, 307 поранених потоплених 3 катери, 21 протитанкова рушниця, 3 мінометні взводи, 2 45-мм гармати | в радянських джерелах — до 900 вбитими та 1230 пораненими 35 кулеметних точок, 30 танків, 6 самохідних гармат, 3 автомобілі |
Планування та підготовка операції
Радянська Дунайська флотилія (командир — віце-адмірал ) до початку проведення Віденської операції знаходилася в оперативному підпорядкуванні командуючого 2-м Українським фронтом маршала СРСР Р. Я. Малиновського. Малиновський на час проведення операції перед флотилією ставить завдання висадити десант на схід від угорського міста Естерґом задля перекриття дороги по східному березі Дунаю та утримувати ці позиції до підходу частин 46-ї армії. Тим самим десант мав відрізати можливі шляхи відступу противника у випадку відходу напрямом на захід дорогою Естерґом — Комаром. Таким чином сили десанту мали допомогти частинам армії в ході прориву нацистської оборони та ліквідації угрупування поблизу міста Естерґом. На проведення десантування відводилося 10-12 годин.
Радянським десантникам треба було тримати бій з частинами 3-ї угорської армії (командир — генерал ), котра входила до складу нацистсько-угорської групи армій «Південь» (генерал піхоти Отто Велер).
Задля проведення десантування катери повинні були пройти по Дунаю 45 км, при цьому 15 кілометрів маршруту були по території, контрольованій противником. Передбачаючи подібні дії, в місті Естерґом противником було підірвано міст Марії Валерії, який використовувався як протикорабельне загородження; затоплений міст було заміновано, він прикривався кількома артилерійськими батареями.
До складу десанту виділяється 144-й окремий батальйон піхоти (командир батальйону та десанту майор В. П. Бистров). Десант посилювався 472-ю штрафною ротою автоматників (лейтенант П. І. Кірсанов), ротою протитанкових рушниць, взводом саперів та групою із складу медично-санітарної роти.
Загальна чисельність десанту складала 536 осіб, на озброєнні було 21 протитанкова рушниця, 6 кулеметів, 3 взводи 82-мм мінометів, 2 протитанкові 45-мм гармати. Десант мав висаджуватися на 10 катерах, також були задіяні ще 9 катерів прикриття та катери артилерійської підтримки.
Перебіг операції
Близько 22-ї години вечора 19 березня радянські артилерійські катери з десантом починають просування до планованого місця висадки. При наближенні до гирла річки Грон десантні катери були виявлені та обстріляні противником; після цього берегова артилерія радянської річкової флотилії та артилерія піхотних частин придушує вогонь противника, в ході цього бою було знищено 2 радянські мінометні взводи. В подальшому по мірі пересування бронекатерів річкою вверх по течії десантна група супроводжувалася пересувною вогневою завісою. Завдяки постійній вогневій артилерійській підтримці та рігучим нестандартним діям катерів десанту всі бронекатери змогли прорватися через ворожий укріплений рубіж та пройшли Естерґомський міст. При подоланні моста в темряві та за сильної течії один катер наштовхнувся на затоплені частини мосту та затонув, екіпаж та десантників змогли евакуювати без втрат.
Близько 2 години 15 хвилин 20 березня було здійснено висадження десанту; поблизу міста десантування знаходився невеликий підрозділ противника, котрий не здійснював значного спротиву. Дороги, що проходили біля берега, були перехоплені десантом та в швидкому часі зайнято плацдарм у виноградній долині, що сягав по фронту 3 кілометрів, згодом з боями розширено до 5 км.
За підтримки артилерійського вогню було відбито численні танкові та піхотні атаки; замість планованих 10-12 годин десантникам довелося вести 3-денні бої; на початковій стадії боїв на плацдармі бійці навіть окопуватися не поспішали — вірили, що зараз прийде підкріплення.
Першого дня десантники відбили 8 атак, при цьому було втрачено практично всю артилерію та міномети. Вранці 21 березня противник поновив атаки, підтягнувши кілька танків та самохідних артилерійських установок.
Через серйозний опір наступ радянських військ берегами Дунаю відбувався повільніше запланованого. Вбачаючи серйозну загрозу десантованим через затягування боїв, контр-адмірал Холостяков наказує командиру 1-ї Керченської бригади річкових кораблів капітану 2-го рангу П. І. Державіну західніше міста Тата висадити посилювальний десант чисельністю в батальйон 83-ї бригади морської піхоти — знятий з поля бою під Естерґомом, батальйон не зміг пробитися до десанту.
21 березня після тривалих боїв було зайнято угорське місто Естерґом, котре згідно планів операції радянські сили мали зайняти ще першого дня; і вже після зайняття міста продовжувалися оборонні бої угорсько-німецьких сил.
Увечері 21 березня командир Дунайської флотилії дозволяє командиру десанту здійснити десантованим прорив назустріч наступаючим військам. Однак через велику кількість поранених командир десантного загону відмовляється від здійснення прориву, вирішивши обороняти зайняті позиції.
Спроби довезти катерами набої та решту потрібного десанту не мали успіху, оскільки ще після прориву десантного загону сили противника почали тримати течію Дунаю в цій місцеаості під неперервним контролем. Тільки поодинокі катери змогли прорватися до плацдарму та довезти незначну кількість набоїв і вивезти поранених, 2 катери при виконанні цих завдань були потоплені, декілька зазнали серйозних ушкоджень.
Протягом всього 22 березня радянські бійці постійно відбивали атаки противника. Вранці 23 березня з десантом сполучилася передова розвідувальна група наступаючих по узбережжю радянських військ — 16-й та 305-й батальйони, групою прориву керував особисто командир 83-ї бригади полковник Л. К. Смирнов. Після наближення інших частин противник припинив атаки на плацдарм та поспішно відходить обхідними дорогами, полишаючи при цьому військові техніку та майно. Протягом декількох годин по цьому до позицій десанту вийшла 83-тя окрема морська стрілецька бригада, котра наступала по берегу Дуная.
Наслідки операції
Кількаденні бої десантники змогли проводити завдяки серйозній вогневій підтримці артилерії берегового загону флотилії. Командир загону десанту свідчив, що гарматний вогонь відкривався по силам противника 281 раз, при цьому було знищено та пошкоджено 48 автомобілів, 20 кулеметів, 9 танків, 7 гармат, 4 самохідні гармати. Загалом за час боїв на плацдармі було відбито 39 танкових та піхотних атак, в яких вбито до 900 вояків противника, пораненими близько 1230, підбито до 30 танків та 6 самохідних гармат, знищено 35 кулеметних точок, 3 автомобілі, захоплено 500 автоматів.
Радянські втрати були великими — з 536 бійців десанту 195 було вбито, 307 поранено. Затонули 2 бронекатери та 1 катер-тральщик. З 65 чоловік підрозділу, яким командував лейтенант Ашик, живими лишилося 13.
Три морські піхотинці-учасники тих боїв заслужили звання Героя Радянського Союзу: , командир взводу, згодом написав декілька книг про цей десант; , старший сержант, командир мінометного розрахунку; Микола Почивалін, червоноармієць, навідник протитанкової гармати.
В радянській історіографії десант в районі Тат вважається однією з найбільш складних та відчайдушних операцій, здійснених Дунайською військовою флотилією. В ході операції відбулося сковування Естерґомського угрупування противника, його велика частина не змогла вийти на з'єднання із головними силами групи армій «Південь» та була знищена чи потрапила в полон, цим самим полеглишился умови радянського наступу на Відень. Разом тим було допущено ряд помилок, серед них — недостатня численність десанту як для блокування великого угрупування противника, що відходило, також відчувалася гостра нестача набоїв — через останню ворожі танки переважно знищувалися гранатами, при цьому десантники зазнали значних втрат, а саме існування десанту знаходилося на межі зникнення.
Примітки
- [Герої країни (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 27 квітня 2014. Герої країни (рос.)]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Estergomskij desant Desant bilya Tata Estergomsko Tatskij desant radyanskij taktichnij desant sho vidbuvsya 19 23 bereznya 1945 roku buv zdijsnenij katerami Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi u chasi Videnskoyi nastupalnoyi operaciyi v perebigu nimecko radyanskoyi vijni Estergomskij desant Data 19 22 bereznya 1945 Misce Ugorshina Rezultat perekrittya shlyahu vidstupiv nimecko ugorskih sil Storoni SRSR Tretij Rejh Ugorske korolivstvo Komanduvachi Malinovskij Rodion Yakovich Holostyakov Georgij Mikitovich Otto Veler Jozhef Geshleni Vijskovi sili SRSR 536 o s desantu Tretij Rejh nevidomo Vtrati 195 vbitih 307 poranenih potoplenih 3 kateri 21 protitankova rushnicya 3 minometni vzvodi 2 45 mm garmati v radyanskih dzherelah do 900 vbitimi ta 1230 poranenimi 35 kulemetnih tochok 30 tankiv 6 samohidnih garmat 3 avtomobiliPlanuvannya ta pidgotovka operaciyiRadyanska Dunajska flotiliya komandir vice admiral do pochatku provedennya Videnskoyi operaciyi znahodilasya v operativnomu pidporyadkuvanni komanduyuchogo 2 m Ukrayinskim frontom marshala SRSR R Ya Malinovskogo Malinovskij na chas provedennya operaciyi pered flotiliyeyu stavit zavdannya visaditi desant na shid vid ugorskogo mista Estergom zadlya perekrittya dorogi po shidnomu berezi Dunayu ta utrimuvati ci poziciyi do pidhodu chastin 46 yi armiyi Tim samim desant mav vidrizati mozhlivi shlyahi vidstupu protivnika u vipadku vidhodu napryamom na zahid dorogoyu Estergom Komarom Takim chinom sili desantu mali dopomogti chastinam armiyi v hodi prorivu nacistskoyi oboroni ta likvidaciyi ugrupuvannya poblizu mista Estergom Na provedennya desantuvannya vidvodilosya 10 12 godin Radyanskim desantnikam treba bulo trimati bij z chastinami 3 yi ugorskoyi armiyi komandir general kotra vhodila do skladu nacistsko ugorskoyi grupi armij Pivden general pihoti Otto Veler Zadlya provedennya desantuvannya kateri povinni buli projti po Dunayu 45 km pri comu 15 kilometriv marshrutu buli po teritoriyi kontrolovanij protivnikom Peredbachayuchi podibni diyi v misti Estergom protivnikom bulo pidirvano mist Mariyi Valeriyi yakij vikoristovuvavsya yak protikorabelne zagorodzhennya zatoplenij mist bulo zaminovano vin prikrivavsya kilkoma artilerijskimi batareyami Do skladu desantu vidilyayetsya 144 j okremij bataljon pihoti komandir bataljonu ta desantu major V P Bistrov Desant posilyuvavsya 472 yu shtrafnoyu rotoyu avtomatnikiv lejtenant P I Kirsanov rotoyu protitankovih rushnic vzvodom saperiv ta grupoyu iz skladu medichno sanitarnoyi roti Zagalna chiselnist desantu skladala 536 osib na ozbroyenni bulo 21 protitankova rushnicya 6 kulemetiv 3 vzvodi 82 mm minometiv 2 protitankovi 45 mm garmati Desant mav visadzhuvatisya na 10 katerah takozh buli zadiyani she 9 kateriv prikrittya ta kateri artilerijskoyi pidtrimki Perebig operaciyiBlizko 22 yi godini vechora 19 bereznya radyanski artilerijski kateri z desantom pochinayut prosuvannya do planovanogo miscya visadki Pri nablizhenni do girla richki Gron desantni kateri buli viyavleni ta obstrilyani protivnikom pislya cogo beregova artileriya radyanskoyi richkovoyi flotiliyi ta artileriya pihotnih chastin pridushuye vogon protivnika v hodi cogo boyu bulo znisheno 2 radyanski minometni vzvodi V podalshomu po miri peresuvannya bronekateriv richkoyu vverh po techiyi desantna grupa suprovodzhuvalasya peresuvnoyu vognevoyu zavisoyu Zavdyaki postijnij vognevij artilerijskij pidtrimci ta riguchim nestandartnim diyam kateriv desantu vsi bronekateri zmogli prorvatisya cherez vorozhij ukriplenij rubizh ta projshli Estergomskij mist Pri podolanni mosta v temryavi ta za silnoyi techiyi odin kater nashtovhnuvsya na zatopleni chastini mostu ta zatonuv ekipazh ta desantnikiv zmogli evakuyuvati bez vtrat Blizko 2 godini 15 hvilin 20 bereznya bulo zdijsneno visadzhennya desantu poblizu mista desantuvannya znahodivsya nevelikij pidrozdil protivnika kotrij ne zdijsnyuvav znachnogo sprotivu Dorogi sho prohodili bilya berega buli perehopleni desantom ta v shvidkomu chasi zajnyato placdarm u vinogradnij dolini sho syagav po frontu 3 kilometriv zgodom z boyami rozshireno do 5 km Za pidtrimki artilerijskogo vognyu bulo vidbito chislenni tankovi ta pihotni ataki zamist planovanih 10 12 godin desantnikam dovelosya vesti 3 denni boyi na pochatkovij stadiyi boyiv na placdarmi bijci navit okopuvatisya ne pospishali virili sho zaraz prijde pidkriplennya Pershogo dnya desantniki vidbili 8 atak pri comu bulo vtracheno praktichno vsyu artileriyu ta minometi Vranci 21 bereznya protivnik ponoviv ataki pidtyagnuvshi kilka tankiv ta samohidnih artilerijskih ustanovok Cherez serjoznij opir nastup radyanskih vijsk beregami Dunayu vidbuvavsya povilnishe zaplanovanogo Vbachayuchi serjoznu zagrozu desantovanim cherez zatyaguvannya boyiv kontr admiral Holostyakov nakazuye komandiru 1 yi Kerchenskoyi brigadi richkovih korabliv kapitanu 2 go rangu P I Derzhavinu zahidnishe mista Tata visaditi posilyuvalnij desant chiselnistyu v bataljon 83 yi brigadi morskoyi pihoti znyatij z polya boyu pid Estergomom bataljon ne zmig probitisya do desantu 21 bereznya pislya trivalih boyiv bulo zajnyato ugorske misto Estergom kotre zgidno planiv operaciyi radyanski sili mali zajnyati she pershogo dnya i vzhe pislya zajnyattya mista prodovzhuvalisya oboronni boyi ugorsko nimeckih sil Uvecheri 21 bereznya komandir Dunajskoyi flotiliyi dozvolyaye komandiru desantu zdijsniti desantovanim proriv nazustrich nastupayuchim vijskam Odnak cherez veliku kilkist poranenih komandir desantnogo zagonu vidmovlyayetsya vid zdijsnennya prorivu virishivshi oboronyati zajnyati poziciyi Sprobi dovezti katerami naboyi ta reshtu potribnogo desantu ne mali uspihu oskilki she pislya prorivu desantnogo zagonu sili protivnika pochali trimati techiyu Dunayu v cij misceaosti pid neperervnim kontrolem Tilki poodinoki kateri zmogli prorvatisya do placdarmu ta dovezti neznachnu kilkist naboyiv i vivezti poranenih 2 kateri pri vikonanni cih zavdan buli potopleni dekilka zaznali serjoznih ushkodzhen Protyagom vsogo 22 bereznya radyanski bijci postijno vidbivali ataki protivnika Vranci 23 bereznya z desantom spoluchilasya peredova rozviduvalna grupa nastupayuchih po uzberezhzhyu radyanskih vijsk 16 j ta 305 j bataljoni grupoyu prorivu keruvav osobisto komandir 83 yi brigadi polkovnik L K Smirnov Pislya nablizhennya inshih chastin protivnik pripiniv ataki na placdarm ta pospishno vidhodit obhidnimi dorogami polishayuchi pri comu vijskovi tehniku ta majno Protyagom dekilkoh godin po comu do pozicij desantu vijshla 83 tya okrema morska strilecka brigada kotra nastupala po beregu Dunaya Naslidki operaciyiKilkadenni boyi desantniki zmogli provoditi zavdyaki serjoznij vognevij pidtrimci artileriyi beregovogo zagonu flotiliyi Komandir zagonu desantu svidchiv sho garmatnij vogon vidkrivavsya po silam protivnika 281 raz pri comu bulo znisheno ta poshkodzheno 48 avtomobiliv 20 kulemetiv 9 tankiv 7 garmat 4 samohidni garmati Zagalom za chas boyiv na placdarmi bulo vidbito 39 tankovih ta pihotnih atak v yakih vbito do 900 voyakiv protivnika poranenimi blizko 1230 pidbito do 30 tankiv ta 6 samohidnih garmat znisheno 35 kulemetnih tochok 3 avtomobili zahopleno 500 avtomativ Radyanski vtrati buli velikimi z 536 bijciv desantu 195 bulo vbito 307 poraneno Zatonuli 2 bronekateri ta 1 kater tralshik Z 65 cholovik pidrozdilu yakim komanduvav lejtenant Ashik zhivimi lishilosya 13 Tri morski pihotinci uchasniki tih boyiv zasluzhili zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu komandir vzvodu zgodom napisav dekilka knig pro cej desant starshij serzhant komandir minometnogo rozrahunku Mikola Pochivalin chervonoarmiyec navidnik protitankovoyi garmati V radyanskij istoriografiyi desant v rajoni Tat vvazhayetsya odniyeyu z najbilsh skladnih ta vidchajdushnih operacij zdijsnenih Dunajskoyu vijskovoyu flotiliyeyu V hodi operaciyi vidbulosya skovuvannya Estergomskogo ugrupuvannya protivnika jogo velika chastina ne zmogla vijti na z yednannya iz golovnimi silami grupi armij Pivden ta bula znishena chi potrapila v polon cim samim poleglishilsya umovi radyanskogo nastupu na Viden Razom tim bulo dopusheno ryad pomilok sered nih nedostatnya chislennist desantu yak dlya blokuvannya velikogo ugrupuvannya protivnika sho vidhodilo takozh vidchuvalasya gostra nestacha naboyiv cherez ostannyu vorozhi tanki perevazhno znishuvalisya granatami pri comu desantniki zaznali znachnih vtrat a same isnuvannya desantu znahodilosya na mezhi zniknennya Primitki Geroyi krayini ros Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 27 kvitnya 2014 Geroyi krayini ros PDF Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2014 Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi