Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ерік Альє (фр. Éric Alliez; нар. 1957) — французький філософ. Професор Паризького університету VIII та відряджений професор Центру досліджень сучасної європейської філософії Кінгстонського університету (Лондон). Один з наукових керівників монументальної праці «Європейський словник філософій» (2004), виданої в українському перекладі видавництвом «Дух і літера».
| Ерік Альє | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 1957[1] | |||
| Громадянство (підданство) |  Франція[1] | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Паризький університет | |||
| Зазнав впливу | ||||
| | ||||
Біографія
1977 року Альє розпочав свою роботу з Феліксом Ґваттарі. 1981 року в часописі «Критика» опублікував свою першу статтю про книгу Антоніо Негрі. 1984 року разом з Ґваттарі написав нарис «Капіталістичні системи, структури та процеси». У 1984—1986 та в 1992—1998 роках був керівником семінару, потім програмним директором Міжнародного філософського коледжу в Парижі. Він також очолював кафедру естетики в Академії образотворчих мистецтв (Відень, 2000—2003 рр.). Обіймав посаду асоційованого директора з досліджень у Вищій школі соціальних наук (Париж, 2002—2003 рр.) та старшого наукового співробітника ІККМ (Ваймар, 2010).
Він також був відрядженим професором Державного університету Ріо-де-Жанейро (1988—1996), Університету Ворика (1999), Академії образотворчих мистецтв (Відень, 1997—2000), Голдсмітського коледжу (Лондон, 2003) та Вищої школи мистецтв (Карлсруе, 2003—2005).
Старший науковий співробітник Центру досліджень сучасної європейської філософії (Лондон, 2004—2007). Альє займає кафедру сучасної французької філософії з 2007 року, спочатку в Університеті Міддлсекса (2007—2010), потім у Кінгстонському університеті (з липня 2010 року). У 2011 році Альє обрали на кафедру філософії та сучасного мистецтва університету Париж VIII.
Ерік Альє був науковим керівником перевидання творів Габріеля Тарда у видавництві Le Seuil. Він є членом-засновником журналу «Multitudes», який він залишив навесні 2009 року.
З 2005 року він запропонував нові напрямки у відносинах «між мистецтвом та філософією». Альє вважається одним із «найважливіших невідомих філософів», після Гваттарі та Дельоза.
Публікації
- разом з Michel Féher, Didier Gille, Isabelle Stengers, Contretemps, Michel de Maule, 1988.
- Les Temps capitaux, Tome 1, Récits de la conquête du temps, préface de Gilles Deleuze, Paris, Éditions du Cerf, 1991.
- Les Temps capitaux, Tome 2, La Capitale du temps, volume 1, l'État des choses, Éditions du Cerf, 1999.
- La Signature du monde, ou Qu'est-ce que la philosophie de Deleuze et Guattari, Éditions du Cerf, 1993.
- De l'impossibilité de la phénoménologie. Sur la philosophie française contemporaine, Paris, Vrin, 1995.
- Deleuze Philosophie Virtuelle, Les Empêcheurs de penser en rond, 1996.
- (dir.), Gilles Deleuze. Une vie philosophique, Les Empêcheurs de penser en rond, 1998.
- разом з Gerhard Schröder (éd.), Konzeptionen der Zeit im Ausgehenden Mittelalter, Wilhelm Fink Verlag, 1999.
- разом з Elisabeth Samsonow (éd.), Telenoia. Kritik der virtuellen Bilder, Turia + Kant, 1999.
- разом з Elisabeth Samsonow (éd.), Hyperplastik. Kunst und Konzepte der Wahrnemung in Zeiten der Mental Imagery, Turia + Kant, 2000.
- разом з Elisabeth Samsonow (éd.), Chroma. Widerstand der Farbe, Turia + Kant, 2001.
- разом з Elisabeth Samsonow (éd.), Biographien des Organlosen Körpers, Turia + Kant, 2003.
- avec Jean-Claude Bonne, La Pensée-Matisse, Le Passage, 2005 (élu Livre du mois Art Press, septembre 2006 (extraits [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]).
- разом з Danielle Cohen-Levinas, Françoise Proust, Lucien Vinciguerra (dir.), Gilles Deleuze. Immanence et vie, Paris, PUF, 2006 (réédition de Rue Descartes, n°20, 1998).
- разом з Jean-Clet Martin, L'Œil-Cerveau, Vrin, 2007 (élu Livre du mois Art Press, septembre 2007).
- Capitalism and Schizophrenia and Consensus. Of Relational Aesthetics, Istanbul, Baglam, 2010 (en anglais / turc).
- Diagram 3000 [Words] / Diagramm 3000 [Worte], dOCUMENTA 13, N° 090, Hatje Cantz Verlag, 2012 (en anglais / allemand).
- разом з Jean-Claude Bonne, Défaire l'image, Les Presses du réel, 2013.
- разом з Maurizio Lazzarato, Guerre et capital, Editions Amsterdam, 2016.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Посилання
- Сторінка про Альє на сайті Кінгстонського університету [ 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erik Alye fr Eric Alliez nar 1957 francuzkij filosof Profesor Parizkogo universitetu VIII ta vidryadzhenij profesor Centru doslidzhen suchasnoyi yevropejskoyi filosofiyi Kingstonskogo universitetu London Odin z naukovih kerivnikiv monumentalnoyi praci Yevropejskij slovnik filosofij 2004 vidanoyi v ukrayinskomu perekladi vidavnictvom Duh i litera Erik AlyeNarodzhennya1957 1 Gromadyanstvo piddanstvo Franciya 1 Znannya movfrancuzka 2 3 Diyalnistvikladach universitetuVikladavParizkij universitetZaznav vplivuZhil Delez Feliks Gvattari Mishel Fuko i Gabriyel TardBiografiya1977 roku Alye rozpochav svoyu robotu z Feliksom Gvattari 1981 roku v chasopisi Kritika opublikuvav svoyu pershu stattyu pro knigu Antonio Negri 1984 roku razom z Gvattari napisav naris Kapitalistichni sistemi strukturi ta procesi U 1984 1986 ta v 1992 1998 rokah buv kerivnikom seminaru potim programnim direktorom Mizhnarodnogo filosofskogo koledzhu v Parizhi Vin takozh ocholyuvav kafedru estetiki v Akademiyi obrazotvorchih mistectv Viden 2000 2003 rr Obijmav posadu asocijovanogo direktora z doslidzhen u Vishij shkoli socialnih nauk Parizh 2002 2003 rr ta starshogo naukovogo spivrobitnika IKKM Vajmar 2010 Vin takozh buv vidryadzhenim profesorom Derzhavnogo universitetu Rio de Zhanejro 1988 1996 Universitetu Vorika 1999 Akademiyi obrazotvorchih mistectv Viden 1997 2000 Goldsmitskogo koledzhu London 2003 ta Vishoyi shkoli mistectv Karlsrue 2003 2005 Starshij naukovij spivrobitnik Centru doslidzhen suchasnoyi yevropejskoyi filosofiyi London 2004 2007 Alye zajmaye kafedru suchasnoyi francuzkoyi filosofiyi z 2007 roku spochatku v Universiteti Middlseksa 2007 2010 potim u Kingstonskomu universiteti z lipnya 2010 roku U 2011 roci Alye obrali na kafedru filosofiyi ta suchasnogo mistectva universitetu Parizh VIII Erik Alye buv naukovim kerivnikom perevidannya tvoriv Gabrielya Tarda u vidavnictvi Le Seuil Vin ye chlenom zasnovnikom zhurnalu Multitudes yakij vin zalishiv navesni 2009 roku Z 2005 roku vin zaproponuvav novi napryamki u vidnosinah mizh mistectvom ta filosofiyeyu Alye vvazhayetsya odnim iz najvazhlivishih nevidomih filosofiv pislya Gvattari ta Deloza Publikaciyirazom z Michel Feher Didier Gille Isabelle Stengers Contretemps Michel de Maule 1988 Les Temps capitaux Tome 1 Recits de la conquete du temps preface de Gilles Deleuze Paris Editions du Cerf 1991 Les Temps capitaux Tome 2 La Capitale du temps volume 1 l Etat des choses Editions du Cerf 1999 La Signature du monde ou Qu est ce que la philosophie de Deleuze et Guattari Editions du Cerf 1993 De l impossibilite de la phenomenologie Sur la philosophie francaise contemporaine Paris Vrin 1995 Deleuze Philosophie Virtuelle Les Empecheurs de penser en rond 1996 dir Gilles Deleuze Une vie philosophique Les Empecheurs de penser en rond 1998 razom z Gerhard Schroder ed Konzeptionen der Zeit im Ausgehenden Mittelalter Wilhelm Fink Verlag 1999 razom z Elisabeth Samsonow ed Telenoia Kritik der virtuellen Bilder Turia Kant 1999 razom z Elisabeth Samsonow ed Hyperplastik Kunst und Konzepte der Wahrnemung in Zeiten der Mental Imagery Turia Kant 2000 razom z Elisabeth Samsonow ed Chroma Widerstand der Farbe Turia Kant 2001 razom z Elisabeth Samsonow ed Biographien des Organlosen Korpers Turia Kant 2003 avec Jean Claude Bonne La Pensee Matisse Le Passage 2005 elu Livre du mois Art Press septembre 2006 extraits 11 bereznya 2012 u Wayback Machine razom z Danielle Cohen Levinas Francoise Proust Lucien Vinciguerra dir Gilles Deleuze Immanence et vie Paris PUF 2006 reedition de Rue Descartes n 20 1998 razom z Jean Clet Martin L Œil Cerveau Vrin 2007 elu Livre du mois Art Press septembre 2007 Capitalism and Schizophrenia and Consensus Of Relational Aesthetics Istanbul Baglam 2010 en anglais turc Diagram 3000 Words Diagramm 3000 Worte dOCUMENTA 13 N 090 Hatje Cantz Verlag 2012 en anglais allemand razom z Jean Claude Bonne Defaire l image Les Presses du reel 2013 razom z Maurizio Lazzarato Guerre et capital Editions Amsterdam 2016 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133Posilannya Storinka pro Alye na sajti Kingstonskogo universitetu 19 kvitnya 2022 u Wayback Machine