Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Ернст Фе дір Теодор Ріхард Едуард Лю двігович Львович Е рнст 9 л

Ернст Федір

Ернст Федір
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Ернст.

Фе́дір (Теодор-Ріхард-Едуард) Лю́двігович (Львович) Е́рнст (9 листопада 1891(1891-11-09) або 28 жовтня (9 листопада) 1891, Київ — 28 жовтня 1942(1942-10-28), Уфа) — український історик-мистецтвознавець, теоретик мистецтва, фундатор та класик українського мистецтвознавства; музеєзнавець, діяч у галузі охорони пам'яток історії та культури України.

Федір Людвігович Ернст
image
Федір Ернст у 1910-ті роки
Федір Ернст у 1910-ті роки
Ім'я при народженні нім. Theodor Richard Eduard Ernst
Народився 9 листопада 1891(1891-11-09) або 28 жовтня (9 листопада) 1891[1]
Київ, Російська імперія[1]
Помер 28 жовтня 1942(1942-10-28) (50 років)
Уфа, РРФСР, СРСР
·розстріл
Країна image Російська імперія
image СРСР
Національність німець
Діяльність мистецтвознавець, музеєзнавець
Alma mater Київський університет
Галузь історія, мистецтвознавство, музеєзнавство
Посада професор
Вчене звання професор
Членство Наукове товариство імені Шевченка
image Роботи у Вікіджерелах
image Ернст Федір Людвігович у Вікісховищі

Автор найкращого довоєнного путівника по Києву (1930). Член Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва; дійсний член НТШ, член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член Товариства діячів українського пластичного мистецтва; дійсний член Всеукраїнського археологічного комітету (ВУАК) ВУАН, вчений секретар ВУАК.

Життєпис

Народився 28 жовтня (9 листопада) 1891(18911109) року в Києві в родині німецького колоніста.

У 1900–1909 рр. навчався в гімназії у Глухові та закінчив зі срібною медаллю, потім вчився два курси у Берлінському університеті на філософському факультеті в 1909–1910 роках; у 1910–1914 рр. навчався в Київському університеті на історико-філологічному факультеті (на кафедрі історії мистецтв). Одночасно працював завідувачем бібліотеки та картинної галереї академії мистецтв, співпрацював із журналами «рос. Искусство Южной России» та «Україна». За працю, присвячену київській архітектурі XVII–XVIII ст., був нагороджений золотою медаллю.

Зблизився з Миколою Біляшівським і Дмитром Дорошенком, відвідував засідання «Старої громади», брав участь у революційних зібраннях. З початком Світової війни (1914) як «неблагонадійний», бо німець за національним походженням, був заарештований та засланий до Сибіру (за м. Челябінськ), повернувся до Києва лише 1917 року. Працював помічником діловода у новоствореному Генеральному секретарстві освіти (відділ пластичних мистецтв на чолі з Павлуцьким Г.).

image
Федір Ернст
image
Будинок М.Грушевського у Києві (1918), автор фото Ф.Ернст

Найбільший вплив на формування вченого мав професор Г. Павлуцький, який спрямував науковий інтерес Ернста на дослідження історії української архітектури та мистецтва. Фундаментальні праці «Київські архітектори XVIII ст.» (1918), «Українське мистецтво XVII–XVIII ст.» (1919) зробили ім'я Ернста широко відомим і стали класичними в українському мистецтвознавстві. Брав участь у всіх пам'яткоохоронних комісіях 1917–1918 років під керівництвом Миколи Біляшівського.

У 1918 р. призначений на голову Секції архівно-бібліотечної справи у Міністерстві освіти; у березні 1919 р. — обрано редактором відділу діячів мистецтв Біографічної комісії ВУАН.

За радянської влади Ернст став професором (Археологічного інституту та Художнього інституту в Києві), видатним спеціалістом з історії української архітектури та образотворчого мистецтва. Був членом Комісії з організації Лаврського музею культів, Київської картинної галереї, Музею мистецтв ВУАН (нині — Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків), членом комітету з ремонту та реставрації Софійського собору. Працював інструктором Всеукраїнського та Київського губернського комітетів охорони пам'яток. Але це не завадило двічі заарештувати його.

У 1922 р. працював завідувачем бібліотеки та музеєм Інституту пластичного мистецтва.

У 1922–1933 рр. Ернст працював у Всеукраїнському історичному музеї ім. Т. Шевченка. З жовтня 1923 р. став завідувачем художнього відділу Всеукраїнського історичного музею в Києві.

У 1926–1930 рр. очолював Київську крайову інспектуру охорони пам'яток матеріальної культури. У 1920-х роках брав участь у численних експедиціях для пошуків, дослідження і збереження пам'яток української архітектури та мистецтва, проводив археологічні розкопки, організовував виставки, формує музейні експозиції. Завдяки роботі Ернста та його колег вдалося зберегти значну кількість пам'яток, передусім сакральних, не лише Київщини, а й Чернігівщини, Волині, Поділля. Плідним був цей період і для наукової діяльності вченого.

Від 1929 р. був другим членом паритетної комісії з обміну культурними цінностями між РРФСР та УРСР.

Репресії

На початку 1930-х років в Україні почалися «чистки кадрів» Наркомату освіти, що призвели до тотального погрому всього культурного життя в УРСР. Усі головні музеї України було оголошено «осередком розташування націоналістичних сил». 1933 року Ернста було звільнено з музею, заарештовано, пред'явлено звинувачення в «контрреволюційній діяльності та створенні ворожого осередку в музеї». Його схопили дорогою до видавництва. Наступного дня заступник начальника Київського обласного відділу ГПУ й начальник СПО Мойсей Чердак ухвалили здійснити трус у помешканні мистецтвознавця. Ернста під конвоєм доправили до тодішньої столиці — Харкова. Там слідчі активно фабрикували справу Української військової організації та контрреволюційної організації музейних працівників. Ернстові «пришили» ще участь у німецькому націоналістичному контрреволюційному підпіллі. А 23 жовтня 1933 р. Ф. Ернста було заарештовано вдруге.

29 травня 1934 р. судова трійка при колегії ГПУ УСРР засудила до трьох років виправних робіт на будівництві Біломор-Балтійського каналу і заслано. Після закінчення терміну йому не дозволили повернутися до Києва. У засланні він створив Музей історії Біломор-Балтійського каналу в м. Повенці (і завідував ним у 1936–1937 рр.). 1936 року завідував Музеєм будівництва каналу «Москва—Волга» в м. Дмитрові. Під час нетривалого звільнення учений в 1937–1938 рр. був заступником директора Казахської національної галереї, очолював працю зі створення Казахської національної художньої галереї в Алма-Аті (1937) р., був заступником директора з наукової роботи Башкирського художнього музею в Уфі (з липня 1938 р. до 1941 р.).

Після арешту його дружини Тамари Львівни, Ернста змусили повернутися до Уфи, де працював у Башкирському державному художньому музеї (з травня 1940 р. — заступник директора). 16 липня 1941 року Ернста заарештовано утретє в м. Уфі зі звинуваченням — «німецький шпигун», а 28 жовтня 1942 року розстріляно. Реабілітований посмертно.

Праці

Майже щороку виходили його наукові праці:

  • Київська архітектура XVII–XVIII ст., 1913.
  • (рос.)Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 году, 1918.
  • Українське мистецтво XVII–XVIII віків [ 23 січня 2017 у Wayback Machine.], 1919.
  • Український портрет XVII–ХХ ст., 1925.
  • Георгій Нарбут. Посмертна виставка творів, 1926
  • Київ та його околиця…, 1926.
  • Українське малярство XVII–XX ст., 1929.
  • " / За ред. Федора Ернста. — К.: ВУАН, 1930. — 800 с.
  • Ернст Ф. Київські архитекти XVIII віку / Федір Ернст. — Київ: Печатня Вид. т-ва «Друкарь», 1918. — 23 с. [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Автор монографій про Т. Шевченка, І. Рєпіна, М. Мурашка.
  • Київ: провідник / Н. К.О.-У. С.Р. Р.-Всеукр. АН. Ком. святкування 10-тиріч. ювілею ВУАН ; за ред. Ф. Ернста. — Київ: Держтрест «К.-Д.» : 2-га Друк., 1930. — 797 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст Ф. Українське мистецтво XVII—XVIII віків / Федор Ернст. — Львів: Вид. Т-во «Криниця» у Київі, 1919. — 32, 6 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]

та ін.

Ернст зробив вагомий внесок у створення Київської картинної галереї, Києво-Печерського, Кирилівського та Чернігівського заповідників. Він мріяв про створення заповідника «Київський акрополь», куди мали ввійти Софіївський собор, Десятинна, Георгіївська та Андріївська церкви, Михайлівський монастир.

Більшість наукових праць Ернста не втратила наукової цінності й донині. Він справедливо посідає місце одного з фундаторів українського мистецтвознавства.

  • Ернст, Ф. Біжуча художня література про Г. І. Нарбута/ Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1923. — Рік 1, Ч. 4. Грудень. — Стб. 2-12. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Щоденник Федора Ернста: охорона пам'яток культури 1919—1920 роки // Пам'ятки України. — 1993. — № 1-6. — С. 130—136. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст, Ф. Виставка рисунку і гравюри / Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 4. — С. 110. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст, Ф. Данило Михайлович Щербаківський: (пам'яті дослідника) / Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1928. — № 1. — С. 127. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст, Ф. Мастера современной гравюры и графики: рец. на кн. / Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1928. — № 1. — С. 142. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Георгій Нарбут. Життя і творчість / склав Ф. Ернст. // Георгій Нарбут: посмерт. виставка творів / Всеукр. іст. музей ім. Т. Шевченка, 1926. — С. 11-86 : Держвидав України (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.). [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст, Ф. Георгій Нарбут та нова українська книга / Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 3. — С. 5-35. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Пам'ятковий відділ. Портрети Г. І. Нарбута / склав Ф. Ернст: К.. // Георгій Нарбут: посмерт. виставка творів / Всеукр. іст. музей ім. Т. Шевченка, 1926. — С. 149—153 : Держвидав України (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.). [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Каталог оригінальних творів Г. І. Нарбута / склав Ф. Ернст: К.. // Георгій Нарбут: посмерт. виставка творів / Всеукр. іст. музей ім. Т. Шевченка, 1926. — C. 89-110 : Держвидав України (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.). [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст, Федір. Контракти та Контрактовий будинок у Київі, 1798—1923: культурно-історичний етюд / Федір Ернст ; Всеукр. акад. наук: К. (Друк. Всеукр. Акад. наук). // Київські контракти, 1997. — С. 1-116 : Літопис. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]


Пам'ять

У 1995 році в Києві на честь Федора Ернста названо вулицю.

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Корифеї: Федір Ернст . Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 30 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (), сайт «Національний художній музей України»
  3. Федорова Л. Д., Київське товариство охорони пам'ятників старовини та мистецтва [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
  4. Писаренко Наталія, Федір Людвігович Ернст. Служіння історії. [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Енциклопедія українознавства: Словникова частина: [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Львів : Молоде життя, 1993. — Т. 2. — С. 641. —
  6. . irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  7. Принь О. В. «Дійте з божою поміччю на користь України»: невідомі листи Федіра Ернста до Аделаїди Артюхової (1927—1929) // Сумський історико-архівний журнал. 2020. № XXXV. С. 12–30. https://shaj.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/02/4-1.pdf
  8. Ернст Федір Людвигович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Енциклопедія Київ»

Джерела

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Білокінь С. І., Ернст Федір Людвіґович // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С.47.
  • Білокінь Сергій, В обороні української спадщини: Історик мистецтва Федір Ернст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2006. — 286 с.
  • Білокінь С., Місце Федора Ернста в історії української культури 20 століття / С. Білокінь // Пам'ятки України. — 2012. — Жовтень. — С.4–19.
  • Бережина, Андрій. Собори наших душ: 2. Справа Федора Ернста / Андрій Бережина // Пам'ятки України. — 1989. — № 2. — С. 56–59. [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Вечерський, Віктор. Ернст та інші … / Віктор Вечерський // Пам'ятки України. — 1993. — № 1–6. — С. 137—138. [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Білоконь, Сергій. Федір Ернст / Сергій Білоконь // Пам'ятки України. — 1989. — № 2. — С. 54–55. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ернст, Тамара. Із спогадів / Тамара Ернст // Пам'ятки України. — 1989. — № 2. — С. 60–61. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Побожій, С. Федір Ернст і культура гетьманщини XVIII — початку XX століття / С. Побожій // Образотворче мистецтво. — 1992. — № 2. Березень-квітень. — С. 37-38. [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Ковалинський, Віталій. Нова доба Київських контрактів / Віталій Ковалинський: К. // Київські контракти, 1997. — С. 117—137 : Літопис. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • До 120-річчя від дня народження Федора Ернста // Пам'ятки України, № 10, жовтень 2012.
  • Вулиці Києва, Довідник УЕ, Київ-1995.
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
  • Щоденник Федора Ернста: Охорона пам'яток культури. 1919—1920 роки / вступ. слово, публікація і прим. С. Побожія // Пам'ятки України. — 1993. — № 1–6. — С.130–136.
  • Ковалинский В., Киевские хроники / В. Ковалинский. — К., 2012. — 317 с.(рос.)
  • Ходак, Ірина. Листи Федора Ернста до Данила Щербаківського: сторінки співпраці вчених / Ірина Ходак // Студії мистецтвознавчі. — 2013. — Число1/2 (41/42). — С. 144—171. [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Свято-Троїцький монастир / В. Ковалинський: К.. // Київські мініатюри, 200?. — Кн. 9 : Купола. —(Бібліотека Музею історії міста Києва). [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • [[https://web.archive.org/web/20200919151757/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5729 Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] Михайлівський Золотоверхий монастир / В. Ковалинський: К.. // Київські мініатюри, [200?. — Кн. 9 : Купола. —(Бібліотека Музею історії міста Києва).]
  • http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5728 [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]»
  • Білокінь С., Автобіографія Федора Ернста початку 1930-х років — С.135-150
  • Білокінь Сергій, В обороні української спадщини: історик мистецтва Федір Ернст [ 26 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Верезомська С., Діяльність Федора Ернста зі збагачення й популяризації колекції україніки Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка
  • Ернст Федір Людвігович [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.], Універсальний словник-енциклопедія, сайт «Словопедія»
  • Нестуля Олексій, Житловий будинок рубежу 19-19 ст., в якому проживав Ернст Ф. Л. [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  • Корифеї: Федір Ернст [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.], сайт «Національний художній музей України»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Ernst Fe dir Teodor Rihard Eduard Lyu dvigovich Lvovich E rnst 9 listopada 1891 1891 11 09 abo 28 zhovtnya 9 listopada 1891 Kiyiv 28 zhovtnya 1942 1942 10 28 Ufa ukrayinskij istorik mistectvoznavec teoretik mistectva fundator ta klasik ukrayinskogo mistectvoznavstva muzeyeznavec diyach u galuzi ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Fedir Lyudvigovich ErnstFedir Ernst u 1910 ti roki Fedir Ernst u 1910 ti rokiIm ya pri narodzhenni nim Theodor Richard Eduard ErnstNarodivsya 9 listopada 1891 1891 11 09 abo 28 zhovtnya 9 listopada 1891 1 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomer 28 zhovtnya 1942 1942 10 28 50 rokiv Ufa RRFSR SRSR rozstrilKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist nimecDiyalnist mistectvoznavec muzeyeznavecAlma mater Kiyivskij universitetGaluz istoriya mistectvoznavstvo muzeyeznavstvoPosada profesorVchene zvannya profesorChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaRoboti u Vikidzherelah Ernst Fedir Lyudvigovich u Vikishovishi Avtor najkrashogo dovoyennogo putivnika po Kiyevu 1930 Chlen Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva dijsnij chlen NTSh chlen Istorichnogo tovaristva imeni Nestora Litopiscya chlen Tovaristva diyachiv ukrayinskogo plastichnogo mistectva dijsnij chlen Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu VUAK VUAN vchenij sekretar VUAK ZhittyepisNarodivsya 28 zhovtnya 9 listopada 1891 18911109 roku v Kiyevi v rodini nimeckogo kolonista U 1900 1909 rr navchavsya v gimnaziyi u Gluhovi ta zakinchiv zi sribnoyu medallyu potim vchivsya dva kursi u Berlinskomu universiteti na filosofskomu fakulteti v 1909 1910 rokah u 1910 1914 rr navchavsya v Kiyivskomu universiteti na istoriko filologichnomu fakulteti na kafedri istoriyi mistectv Odnochasno pracyuvav zaviduvachem biblioteki ta kartinnoyi galereyi akademiyi mistectv spivpracyuvav iz zhurnalami ros Iskusstvo Yuzhnoj Rossii ta Ukrayina Za pracyu prisvyachenu kiyivskij arhitekturi XVII XVIII st buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu Zblizivsya z Mikoloyu Bilyashivskim i Dmitrom Doroshenkom vidviduvav zasidannya Staroyi gromadi brav uchast u revolyucijnih zibrannyah Z pochatkom Svitovoyi vijni 1914 yak neblagonadijnij bo nimec za nacionalnim pohodzhennyam buv zaareshtovanij ta zaslanij do Sibiru za m Chelyabinsk povernuvsya do Kiyeva lishe 1917 roku Pracyuvav pomichnikom dilovoda u novostvorenomu Generalnomu sekretarstvi osviti viddil plastichnih mistectv na choli z Pavluckim G Fedir Ernst Budinok M Grushevskogo u Kiyevi 1918 avtor foto F Ernst Najbilshij vpliv na formuvannya vchenogo mav profesor G Pavluckij yakij spryamuvav naukovij interes Ernsta na doslidzhennya istoriyi ukrayinskoyi arhitekturi ta mistectva Fundamentalni praci Kiyivski arhitektori XVIII st 1918 Ukrayinske mistectvo XVII XVIII st 1919 zrobili im ya Ernsta shiroko vidomim i stali klasichnimi v ukrayinskomu mistectvoznavstvi Brav uchast u vsih pam yatkoohoronnih komisiyah 1917 1918 rokiv pid kerivnictvom Mikoli Bilyashivskogo U 1918 r priznachenij na golovu Sekciyi arhivno bibliotechnoyi spravi u Ministerstvi osviti u berezni 1919 r obrano redaktorom viddilu diyachiv mistectv Biografichnoyi komisiyi VUAN Za radyanskoyi vladi Ernst stav profesorom Arheologichnogo institutu ta Hudozhnogo institutu v Kiyevi vidatnim specialistom z istoriyi ukrayinskoyi arhitekturi ta obrazotvorchogo mistectva Buv chlenom Komisiyi z organizaciyi Lavrskogo muzeyu kultiv Kiyivskoyi kartinnoyi galereyi Muzeyu mistectv VUAN nini Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv chlenom komitetu z remontu ta restavraciyi Sofijskogo soboru Pracyuvav instruktorom Vseukrayinskogo ta Kiyivskogo gubernskogo komitetiv ohoroni pam yatok Ale ce ne zavadilo dvichi zaareshtuvati jogo U 1922 r pracyuvav zaviduvachem biblioteki ta muzeyem Institutu plastichnogo mistectva U 1922 1933 rr Ernst pracyuvav u Vseukrayinskomu istorichnomu muzeyi im T Shevchenka Z zhovtnya 1923 r stav zaviduvachem hudozhnogo viddilu Vseukrayinskogo istorichnogo muzeyu v Kiyevi U 1926 1930 rr ocholyuvav Kiyivsku krajovu inspekturu ohoroni pam yatok materialnoyi kulturi U 1920 h rokah brav uchast u chislennih ekspediciyah dlya poshukiv doslidzhennya i zberezhennya pam yatok ukrayinskoyi arhitekturi ta mistectva provodiv arheologichni rozkopki organizovuvav vistavki formuye muzejni ekspoziciyi Zavdyaki roboti Ernsta ta jogo koleg vdalosya zberegti znachnu kilkist pam yatok peredusim sakralnih ne lishe Kiyivshini a j Chernigivshini Volini Podillya Plidnim buv cej period i dlya naukovoyi diyalnosti vchenogo Vid 1929 r buv drugim chlenom paritetnoyi komisiyi z obminu kulturnimi cinnostyami mizh RRFSR ta URSR Represiyi Na pochatku 1930 h rokiv v Ukrayini pochalisya chistki kadriv Narkomatu osviti sho prizveli do totalnogo pogromu vsogo kulturnogo zhittya v URSR Usi golovni muzeyi Ukrayini bulo ogolosheno oseredkom roztashuvannya nacionalistichnih sil 1933 roku Ernsta bulo zvilneno z muzeyu zaareshtovano pred yavleno zvinuvachennya v kontrrevolyucijnij diyalnosti ta stvorenni vorozhogo oseredku v muzeyi Jogo shopili dorogoyu do vidavnictva Nastupnogo dnya zastupnik nachalnika Kiyivskogo oblasnogo viddilu GPU j nachalnik SPO Mojsej Cherdak uhvalili zdijsniti trus u pomeshkanni mistectvoznavcya Ernsta pid konvoyem dopravili do todishnoyi stolici Harkova Tam slidchi aktivno fabrikuvali spravu Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi ta kontrrevolyucijnoyi organizaciyi muzejnih pracivnikiv Ernstovi prishili she uchast u nimeckomu nacionalistichnomu kontrrevolyucijnomu pidpilli A 23 zhovtnya 1933 r F Ernsta bulo zaareshtovano vdruge 29 travnya 1934 r sudova trijka pri kolegiyi GPU USRR zasudila do troh rokiv vipravnih robit na budivnictvi Bilomor Baltijskogo kanalu i zaslano Pislya zakinchennya terminu jomu ne dozvolili povernutisya do Kiyeva U zaslanni vin stvoriv Muzej istoriyi Bilomor Baltijskogo kanalu v m Povenci i zaviduvav nim u 1936 1937 rr 1936 roku zaviduvav Muzeyem budivnictva kanalu Moskva Volga v m Dmitrovi Pid chas netrivalogo zvilnennya uchenij v 1937 1938 rr buv zastupnikom direktora Kazahskoyi nacionalnoyi galereyi ocholyuvav pracyu zi stvorennya Kazahskoyi nacionalnoyi hudozhnoyi galereyi v Alma Ati 1937 r buv zastupnikom direktora z naukovoyi roboti Bashkirskogo hudozhnogo muzeyu v Ufi z lipnya 1938 r do 1941 r Pislya areshtu jogo druzhini Tamari Lvivni Ernsta zmusili povernutisya do Ufi de pracyuvav u Bashkirskomu derzhavnomu hudozhnomu muzeyi z travnya 1940 r zastupnik direktora 16 lipnya 1941 roku Ernsta zaareshtovano utretye v m Ufi zi zvinuvachennyam nimeckij shpigun a 28 zhovtnya 1942 roku rozstrilyano Reabilitovanij posmertno PraciMajzhe shoroku vihodili jogo naukovi praci Kiyivska arhitektura XVII XVIII st 1913 ros Hudozhestvennye sokrovisha Kieva postradavshie v 1918 godu 1918 Ukrayinske mistectvo XVII XVIII vikiv 23 sichnya 2017 u Wayback Machine 1919 Ukrayinskij portret XVII HH st 1925 Georgij Narbut Posmertna vistavka tvoriv 1926 Kiyiv ta jogo okolicya 1926 Ukrayinske malyarstvo XVII XX st 1929 Za red Fedora Ernsta K VUAN 1930 800 s Ernst F Kiyivski arhitekti XVIII viku Fedir Ernst Kiyiv Pechatnya Vid t va Drukar 1918 23 s 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Avtor monografij pro T Shevchenka I Ryepina M Murashka Kiyiv providnik N K O U S R R Vseukr AN Kom svyatkuvannya 10 tirich yuvileyu VUAN za red F Ernsta Kiyiv Derzhtrest K D 2 ga Druk 1930 797 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Ernst F Ukrayinske mistectvo XVII XVIII vikiv Fedor Ernst Lviv Vid T vo Krinicya u Kiyivi 1919 32 6 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine ta in Ernst zrobiv vagomij vnesok u stvorennya Kiyivskoyi kartinnoyi galereyi Kiyevo Pecherskogo Kirilivskogo ta Chernigivskogo zapovidnikiv Vin mriyav pro stvorennya zapovidnika Kiyivskij akropol kudi mali vvijti Sofiyivskij sobor Desyatinna Georgiyivska ta Andriyivska cerkvi Mihajlivskij monastir Bilshist naukovih prac Ernsta ne vtratila naukovoyi cinnosti j donini Vin spravedlivo posidaye misce odnogo z fundatoriv ukrayinskogo mistectvoznavstva Ernst F Bizhucha hudozhnya literatura pro G I Narbuta F Ernst Bibliologichni visti 1923 Rik 1 Ch 4 Gruden Stb 2 12 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Shodennik Fedora Ernsta ohorona pam yatok kulturi 1919 1920 roki Pam yatki Ukrayini 1993 1 6 S 130 136 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Ernst F Vistavka risunku i gravyuri F Ernst Bibliologichni visti 1926 4 S 110 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Ernst F Danilo Mihajlovich Sherbakivskij pam yati doslidnika F Ernst Bibliologichni visti 1928 1 S 127 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Ernst F Mastera sovremennoj gravyury i grafiki rec na kn F Ernst Bibliologichni visti 1928 1 S 142 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Georgij Narbut Zhittya i tvorchist sklav F Ernst Georgij Narbut posmert vistavka tvoriv Vseukr ist muzej im T Shevchenka 1926 S 11 86 Derzhvidav Ukrayini Derzhtrest Kiyiv Druk 1 sha foto lito druk 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Ernst F Georgij Narbut ta nova ukrayinska kniga F Ernst Bibliologichni visti 1926 3 S 5 35 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Pam yatkovij viddil Portreti G I Narbuta sklav F Ernst K Georgij Narbut posmert vistavka tvoriv Vseukr ist muzej im T Shevchenka 1926 S 149 153 Derzhvidav Ukrayini Derzhtrest Kiyiv Druk 1 sha foto lito druk 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Katalog originalnih tvoriv G I Narbuta sklav F Ernst K Georgij Narbut posmert vistavka tvoriv Vseukr ist muzej im T Shevchenka 1926 C 89 110 Derzhvidav Ukrayini Derzhtrest Kiyiv Druk 1 sha foto lito druk 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Ernst Fedir Kontrakti ta Kontraktovij budinok u Kiyivi 1798 1923 kulturno istorichnij etyud Fedir Ernst Vseukr akad nauk K Druk Vseukr Akad nauk Kiyivski kontrakti 1997 S 1 116 Litopis 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Pam yatU 1995 roci v Kiyevi na chest Fedora Ernsta nazvano vulicyu Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Korifeyi Fedir Ernst Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 30 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya sajt Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Fedorova L D Kiyivske tovaristvo ohoroni pam yatnikiv starovini ta mistectva 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Pisarenko Nataliya Fedir Lyudvigovich Ernst Sluzhinnya istoriyi 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Lviv Molode zhittya 1993 T 2 S 641 ISBN 5 7707 4050 7 irbis nbuv gov ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 20 bereznya 2019 Prin O V Dijte z bozhoyu pomichchyu na korist Ukrayini nevidomi listi Fedira Ernsta do Adelayidi Artyuhovoyi 1927 1929 Sumskij istoriko arhivnij zhurnal 2020 XXXV S 12 30 https shaj sumdu edu ua wp content uploads 2021 02 4 1 pdf Ernst Fedir Lyudvigovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine sajt Enciklopediya Kiyiv DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Bilokin S I Ernst Fedir Lyudvigovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 47 Bilokin Sergij V oboroni ukrayinskoyi spadshini Istorik mistectva Fedir Ernst K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 286 s Bilokin S Misce Fedora Ernsta v istoriyi ukrayinskoyi kulturi 20 stolittya S Bilokin Pam yatki Ukrayini 2012 Zhovten S 4 19 Berezhina Andrij Sobori nashih dush 2 Sprava Fedora Ernsta Andrij Berezhina Pam yatki Ukrayini 1989 2 S 56 59 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Vecherskij Viktor Ernst ta inshi Viktor Vecherskij Pam yatki Ukrayini 1993 1 6 S 137 138 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Bilokon Sergij Fedir Ernst Sergij Bilokon Pam yatki Ukrayini 1989 2 S 54 55 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Ernst Tamara Iz spogadiv Tamara Ernst Pam yatki Ukrayini 1989 2 S 60 61 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Pobozhij S Fedir Ernst i kultura getmanshini XVIII pochatku XX stolittya S Pobozhij Obrazotvorche mistectvo 1992 2 Berezen kviten S 37 38 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Kovalinskij Vitalij Nova doba Kiyivskih kontraktiv Vitalij Kovalinskij K Kiyivski kontrakti 1997 S 117 137 Litopis 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Do 120 richchya vid dnya narodzhennya Fedora Ernsta Pam yatki Ukrayini 10 zhovten 2012 Vulici Kiyeva Dovidnik UE Kiyiv 1995 Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Shodennik Fedora Ernsta Ohorona pam yatok kulturi 1919 1920 roki vstup slovo publikaciya i prim S Pobozhiya Pam yatki Ukrayini 1993 1 6 S 130 136 Kovalinskij V Kievskie hroniki V Kovalinskij K 2012 317 s ros Hodak Irina Listi Fedora Ernsta do Danila Sherbakivskogo storinki spivpraci vchenih Irina Hodak Studiyi mistectvoznavchi 2013 Chislo1 2 41 42 S 144 171 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Svyato Troyickij monastir V Kovalinskij K Kiyivski miniatyuri 200 Kn 9 Kupola Biblioteka Muzeyu istoriyi mista Kiyeva 22 veresnya 2020 u Wayback Machine https web archive org web 20200919151757 https elib nlu org ua object html id 5729 Arhivovano19 veresnya 2020 u Wayback Machine Mihajlivskij Zolotoverhij monastir V Kovalinskij K Kiyivski miniatyuri 200 Kn 9 Kupola Biblioteka Muzeyu istoriyi mista Kiyeva http elib nlu org ua object html id 5728 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Bilokin S Avtobiografiya Fedora Ernsta pochatku 1930 h rokiv S 135 150 Bilokin Sergij V oboroni ukrayinskoyi spadshini istorik mistectva Fedir Ernst 26 travnya 2012 u Wayback Machine Verezomska S Diyalnist Fedora Ernsta zi zbagachennya j populyarizaciyi kolekciyi ukrayiniki Vseukrayinskogo istorichnogo muzeyu imeni Tarasa Shevchenka Ernst Fedir Lyudvigovich 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya sajt Slovopediya Nestulya Oleksij Zhitlovij budinok rubezhu 19 19 st v yakomu prozhivav Ernst F L 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Korifeyi Fedir Ernst 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine sajt Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini

Дата публікації:
Топ