Ернесто Теодоро Монета — італійський журналіст, пацифіст, лауреат Нобелівської премії миру (1907).
Ернесто Теодоро Монета | |
---|---|
Народився | 20 вересня 1833 Мілан |
Помер | 10 лютого 1918 (84 роки) Мілан ·пневмонія |
Поховання | Міссалья |
Громадянство | Італія |
Діяльність | журналіст, письменник, військовослужбовець |
Alma mater | Мілан |
Знання мов | італійська |
Брати, сестри | d |
Нагороди | Нобелівська премія миру (1907) |
|
Біографія
Ранні роки і військова кар'єра
Народився в аристократичній родині. Дитинство провів у заміському будинку своїх батьків, де його родина підтримувала патріархальний побут без зайвої розкоші, через бідність сімейного бюджету. Здобув освіту в ліцеях ді Брера і Паріні в Мілані. У 1848, у віці п'ятнадцять років взяв участь у повстанні проти австрійського панування, борючись пліч-о-пліч з батьком і братами.
Ранній досвід невдалого повстання зробив величезний вплив на майбутній світогляд Монета. Побоюючись репресій, він втік до незалежне королівство П'ємонт, де вступив до військової академії і приєднався до таємного товариства, що ставило за мету незалежність і об'єднання Італії. У 1859, з початком війни П'ємонту проти Австрії, він разом з братами вступив до армії Гарібальді, брав участь в битвах при Вольтурно в Калабрії. Потім служив ад'ютантом у штабі генерала Сірторі. Розчарований невдачами італійців у військовій кампанії 1866, він перервав військову кар'єру і повернувся до цивільного життя, повернувшись до Мілана і присвятивши себе журналістиці.
Журналістика
Біографи зазначають, що Монета був ввічливим, доброзичливим, веселим чоловіком, який захоплювався верховою їздою, участю в аматорських театральних постановках і написанні театральних оглядів для газети «Вік» (Il Secolo). Коли двоє його друзів придбали цю газету, вони запропонували Монета стати її головним редактором. На цій посаді він пропрацював 28 років: з 1867 по 1895, перетворивши газету в одну з найвпливовіших у Італії. На цьому терені Монета знайшов широку популярність як інтелектуал, пацифіст і безкомпромісний журналіст, що задає тон італійській пресі. Хоча він залишався католиком, під його керівництвом газета зайняла антиклерикальну позицію і це незважаючи на особисту трагедію - його дружина не змогла пробачити йому таку зміну в ставленні до італійської церкви, що внесло глибокий розкол у їхні стосунки.
Хоча Монета розумів і симпатизував армії, на сторінках газети він закликав до армійських реформ - до суспільної боротьби з безглуздим мілітаризмом і підвищення якості армії через створення системи передвоєнної підготовки на місцях замість тривалого терміну служби рекрутів в армії.
Останнє тридцятиріччя XIX ст., багате міжнародними подіями, надихнуло його на монументальну працю "Війни, повстання і мир в XIX столітті" (Le guerre, le insurrezioni e la pace nel secolo XIX), опубліковану в 4-х томах в 1903, 1904, 1906 і 1910. Особливий інтерес представляє перший том, в якому він описує розвиток міжнародного руху за мир протягом століття. У роботі першорядну увагу він приділяє військовим, ніж соціальним та економічним аспектам. Лейтмотивом виступає тема неефективності воєн і мілітаризму в досягненні тих чи інших цілей.
Пацифістька діяльність
Зарекомендував себе в роки роботи головним редактором газети «Il Secolo», як один з чільних італійських націоналістів, він у той же час виступав за мир і міжнародний арбітраж (залишаючись противником космополітизму), чим здобув собі негласний титул «войовничого пацифіста». Згодом той факт, що Монета не вбачав протиріччя між безкомпромісною боротьбою народу за національне самовизначення і зміцнення стабільності в міжнародних відносинах, вибір Нобелівським комітетом його як лауреата премії миру в 1907 викликав неоднозначну оцінку.
У 1890, з метою пропаганди пацифістських ідей, він почав видавати щорічний альманах «Друг світу» («L'amico della раси»). Після відходу з поста головного редактора газети «Вік», в 1898 заснував ще одне видання - «Міжнародне життя» («La vita Internationale»), чий престиж був забезпечений як якістю статей з питань миру й арбітражу, так і адміністративним успіхом її керівництва - воно видаючи регулярно, без перебоїв, в той час як багато інших журналів і газет того періоду розорилися через недофінансування або відсутності інтересу з боку читачів.
У 1895 Монета став італійським представником в Міжнародному бюро миру. Він був серед засновників і надавав підтримку Ломбардському союзу за мир і арбітраж (l'Unione lombarda per la pace e l'arbitrato internazionale), а в 1897 заснував «Товариство за міжнародний мир і справедливість» (Società per la pace e la giustizia internazionale) . Викладав в новому Італійському народному університеті. У 1906 він спланував і побудував Павільйон миру для міланської міжнародної виставки, протягом якої він головував на 15 щорічному Міжнародному конгресі миру.
Хвороби і смерть
З 1900 він страждав від глаукоми і лікувався від сліпоти. Хвороба не дозволила йому бути присутнім на церемонії нагородження Нобелівською премією миру в 1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernesto Teodoro Moneta italijskij zhurnalist pacifist laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1907 Ernesto Teodoro MonetaNarodivsya20 veresnya 1833 1833 09 20 MilanPomer10 lyutogo 1918 1918 02 10 84 roki Milan pnevmoniyaPohovannyaMissalyaGromadyanstvo ItaliyaDiyalnistzhurnalist pismennik vijskovosluzhbovecAlma materMilanZnannya movitalijskaBrati sestridNagorodiNobelivska premiya miru 1907 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki i vijskova kar yera Narodivsya v aristokratichnij rodini Ditinstvo proviv u zamiskomu budinku svoyih batkiv de jogo rodina pidtrimuvala patriarhalnij pobut bez zajvoyi rozkoshi cherez bidnist simejnogo byudzhetu Zdobuv osvitu v liceyah di Brera i Parini v Milani U 1848 u vici p yatnadcyat rokiv vzyav uchast u povstanni proti avstrijskogo panuvannya boryuchis plich o plich z batkom i bratami Rannij dosvid nevdalogo povstannya zrobiv velicheznij vpliv na majbutnij svitoglyad Moneta Poboyuyuchis represij vin vtik do nezalezhne korolivstvo P yemont de vstupiv do vijskovoyi akademiyi i priyednavsya do tayemnogo tovaristva sho stavilo za metu nezalezhnist i ob yednannya Italiyi U 1859 z pochatkom vijni P yemontu proti Avstriyi vin razom z bratami vstupiv do armiyi Garibaldi brav uchast v bitvah pri Volturno v Kalabriyi Potim sluzhiv ad yutantom u shtabi generala Sirtori Rozcharovanij nevdachami italijciv u vijskovij kampaniyi 1866 vin perervav vijskovu kar yeru i povernuvsya do civilnogo zhittya povernuvshis do Milana i prisvyativshi sebe zhurnalistici Zhurnalistika Biografi zaznachayut sho Moneta buv vvichlivim dobrozichlivim veselim cholovikom yakij zahoplyuvavsya verhovoyu yizdoyu uchastyu v amatorskih teatralnih postanovkah i napisanni teatralnih oglyadiv dlya gazeti Vik Il Secolo Koli dvoye jogo druziv pridbali cyu gazetu voni zaproponuvali Moneta stati yiyi golovnim redaktorom Na cij posadi vin propracyuvav 28 rokiv z 1867 po 1895 peretvorivshi gazetu v odnu z najvplivovishih u Italiyi Na comu tereni Moneta znajshov shiroku populyarnist yak intelektual pacifist i bezkompromisnij zhurnalist sho zadaye ton italijskij presi Hocha vin zalishavsya katolikom pid jogo kerivnictvom gazeta zajnyala antiklerikalnu poziciyu i ce nezvazhayuchi na osobistu tragediyu jogo druzhina ne zmogla probachiti jomu taku zminu v stavlenni do italijskoyi cerkvi sho vneslo glibokij rozkol u yihni stosunki Hocha Moneta rozumiv i simpatizuvav armiyi na storinkah gazeti vin zaklikav do armijskih reform do suspilnoyi borotbi z bezgluzdim militarizmom i pidvishennya yakosti armiyi cherez stvorennya sistemi peredvoyennoyi pidgotovki na miscyah zamist trivalogo terminu sluzhbi rekrutiv v armiyi Ostannye tridcyatirichchya XIX st bagate mizhnarodnimi podiyami nadihnulo jogo na monumentalnu pracyu Vijni povstannya i mir v XIX stolitti Le guerre le insurrezioni e la pace nel secolo XIX opublikovanu v 4 h tomah v 1903 1904 1906 i 1910 Osoblivij interes predstavlyaye pershij tom v yakomu vin opisuye rozvitok mizhnarodnogo ruhu za mir protyagom stolittya U roboti pershoryadnu uvagu vin pridilyaye vijskovim nizh socialnim ta ekonomichnim aspektam Lejtmotivom vistupaye tema neefektivnosti voyen i militarizmu v dosyagnenni tih chi inshih cilej Pacifistka diyalnist Zarekomenduvav sebe v roki roboti golovnim redaktorom gazeti Il Secolo yak odin z chilnih italijskih nacionalistiv vin u toj zhe chas vistupav za mir i mizhnarodnij arbitrazh zalishayuchis protivnikom kosmopolitizmu chim zdobuv sobi neglasnij titul vojovnichogo pacifista Zgodom toj fakt sho Moneta ne vbachav protirichchya mizh bezkompromisnoyu borotboyu narodu za nacionalne samoviznachennya i zmicnennya stabilnosti v mizhnarodnih vidnosinah vibir Nobelivskim komitetom jogo yak laureata premiyi miru v 1907 viklikav neodnoznachnu ocinku U 1890 z metoyu propagandi pacifistskih idej vin pochav vidavati shorichnij almanah Drug svitu L amico della rasi Pislya vidhodu z posta golovnogo redaktora gazeti Vik v 1898 zasnuvav she odne vidannya Mizhnarodne zhittya La vita Internationale chij prestizh buv zabezpechenij yak yakistyu statej z pitan miru j arbitrazhu tak i administrativnim uspihom yiyi kerivnictva vono vidayuchi regulyarno bez pereboyiv v toj chas yak bagato inshih zhurnaliv i gazet togo periodu rozorilisya cherez nedofinansuvannya abo vidsutnosti interesu z boku chitachiv U 1895 Moneta stav italijskim predstavnikom v Mizhnarodnomu byuro miru Vin buv sered zasnovnikiv i nadavav pidtrimku Lombardskomu soyuzu za mir i arbitrazh l Unione lombarda per la pace e l arbitrato internazionale a v 1897 zasnuvav Tovaristvo za mizhnarodnij mir i spravedlivist Societa per la pace e la giustizia internazionale Vikladav v novomu Italijskomu narodnomu universiteti U 1906 vin splanuvav i pobuduvav Paviljon miru dlya milanskoyi mizhnarodnoyi vistavki protyagom yakoyi vin golovuvav na 15 shorichnomu Mizhnarodnomu kongresi miru Hvorobi i smert Z 1900 vin strazhdav vid glaukomi i likuvavsya vid slipoti Hvoroba ne dozvolila jomu buti prisutnim na ceremoniyi nagorodzhennya Nobelivskoyu premiyeyu miru v 1907 Pomer v 1918 v Milani vid pnevmoniyi u vici 85 rokiv