Ерланшань (кит. 二郎山, піньінь: Èrláng Shān) — гора в китайській провінції Сичуань. Як національний парк входить до резерватів великої панди, які занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Ерланшань | ||||
Тунель скрізь гору Ерлан | ||||
29°52′ пн. ш. 102°16′ сх. д. / 29.867° пн. ш. 102.267° сх. д.Координати: 29°52′ пн. ш. 102°16′ сх. д. / 29.867° пн. ш. 102.267° сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Сичуань | |||
Розташування | КНР | |||
Система | Цюнлай | |||
Тип | гора | |||
Висота | 3437 м | |||
Ерланшань Ерланшань (Китайська Народна Республіка) | ||||
Ерлан у Вікісховищі |
Опис
Загальна площа 1600 км². Найвищий пик становить 3437 м над рівнем моря. Розташовано між річками Ціньї та Даду, неподалік від міст Тяньцюань та Яань, на відстані 172 км від м. Ченду провінції Сичуань, на шляху до Гарцзе-Тибетської автономної префектури. Складається з декількох піків, найвищим є пік Шаньцін.
Клімат переважно субтропічний помірний. Багато невеличких струмків і гірських річок. На висоті часто трапляються зсуви, обвали, зумовлені дощами, туманами та снігом, на які припадає 3/4 року.
Ліс, зазвичай первісний, охоплює 96 % площі. Тут ростуть бамбукові, широколистяні, Хвойні (соснові) та змішані ліси. Серед рослин є рідкісні види, зокрема представники роду Davidia, азалії, рододендрони. Тут водяться тварини і птахи, що перебувають під захистом держави, зокрема велика панда (близько 25—27 особин), антилопа гну, олені, такін, чорна ластівка, китайський монал.
Цікава також археологічними знахідками, зокрема викопних черепах та крокодилів.
Історія
За дослідженнями геологів, процес формування розпочався 100 тис. років тому. У давнину через гору проходив шлях торгівців сіллю й чаєм з Китаю до Тибету й назворот. Місцеві народності поблизу гори завжди вирощували чай. У Середньовіччя гора стала обійстям даоських ченців. Водночас надихала на творчість поетів, художників. З часів династії Мін у травні на горі влаштовується пісенний фестиваль: пісні виконуються у стилі «хуаерхуей».
У 1930-х роках тут знаходилася одна з баз Червоної армії. У 1950-х роках була відомою в КНР пісня «Гора Ерлан», присвячена комуністичним воякам. Для нормального переходу з решти Сичуані до Гарцзе-Тибетської автономної префектури в 1996 році прокладено тунель завдовжки 4176 м (витрачено 470 млн юанів). Завдяки цьому час перетину гори скоротився до 3 годин. Це також сприяло захисту тварин у середній та верхній частині гори.
У 2000 році рішенням державної ради КНР засновано національний парк. Керує парком бюро з будівництва, охорони навколишнього середовища і подорожей округу Тяньцюань. З загальної кількості площі гори до меж парку входить 1260 км². У 2006 році разом з іншими парками та заповідниками великої панди національний парк «Ерланшань» увійшов до переліку Світової спадщини в Китаї. Натепер також розвивається гірськолижний туризм.
Джерела
- 二郎山风景名胜区
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erlanshan kit 二郎山 pinin Erlang Shan gora v kitajskij provinciyi Sichuan Yak nacionalnij park vhodit do rezervativ velikoyi pandi yaki zaneseni do Svitovoyi spadshini YuNESKO ErlanshanTunel skriz goru ErlanTunel skriz goru Erlan29 52 pn sh 102 16 sh d 29 867 pn sh 102 267 sh d 29 867 102 267 Koordinati 29 52 pn sh 102 16 sh d 29 867 pn sh 102 267 sh d 29 867 102 267Krayina KNRRegion SichuanRoztashuvannya KNRSistema CyunlajTip goraVisota 3437 mErlanshanErlanshan Kitajska Narodna Respublika Erlan u VikishovishiOpisZagalna plosha 1600 km Najvishij pik stanovit 3437 m nad rivnem morya Roztashovano mizh richkami Cinyi ta Dadu nepodalik vid mist Tyancyuan ta Yaan na vidstani 172 km vid m Chendu provinciyi Sichuan na shlyahu do Garcze Tibetskoyi avtonomnoyi prefekturi Skladayetsya z dekilkoh pikiv najvishim ye pik Shancin Klimat perevazhno subtropichnij pomirnij Bagato nevelichkih strumkiv i girskih richok Na visoti chasto traplyayutsya zsuvi obvali zumovleni doshami tumanami ta snigom na yaki pripadaye 3 4 roku Lis zazvichaj pervisnij ohoplyuye 96 ploshi Tut rostut bambukovi shirokolistyani Hvojni sosnovi ta zmishani lisi Sered roslin ye ridkisni vidi zokrema predstavniki rodu Davidia azaliyi rododendroni Tut vodyatsya tvarini i ptahi sho perebuvayut pid zahistom derzhavi zokrema velika panda blizko 25 27 osobin antilopa gnu oleni takin chorna lastivka kitajskij monal Cikava takozh arheologichnimi znahidkami zokrema vikopnih cherepah ta krokodiliv IstoriyaZa doslidzhennyami geologiv proces formuvannya rozpochavsya 100 tis rokiv tomu U davninu cherez goru prohodiv shlyah torgivciv sillyu j chayem z Kitayu do Tibetu j nazvorot Miscevi narodnosti poblizu gori zavzhdi viroshuvali chaj U Serednovichchya gora stala obijstyam daoskih chenciv Vodnochas nadihala na tvorchist poetiv hudozhnikiv Z chasiv dinastiyi Min u travni na gori vlashtovuyetsya pisennij festival pisni vikonuyutsya u stili huaerhuej U 1930 h rokah tut znahodilasya odna z baz Chervonoyi armiyi U 1950 h rokah bula vidomoyu v KNR pisnya Gora Erlan prisvyachena komunistichnim voyakam Dlya normalnogo perehodu z reshti Sichuani do Garcze Tibetskoyi avtonomnoyi prefekturi v 1996 roci prokladeno tunel zavdovzhki 4176 m vitracheno 470 mln yuaniv Zavdyaki comu chas peretinu gori skorotivsya do 3 godin Ce takozh spriyalo zahistu tvarin u serednij ta verhnij chastini gori U 2000 roci rishennyam derzhavnoyi radi KNR zasnovano nacionalnij park Keruye parkom byuro z budivnictva ohoroni navkolishnogo seredovisha i podorozhej okrugu Tyancyuan Z zagalnoyi kilkosti ploshi gori do mezh parku vhodit 1260 km U 2006 roci razom z inshimi parkami ta zapovidnikami velikoyi pandi nacionalnij park Erlanshan uvijshov do pereliku Svitovoyi spadshini v Kitayi Nateper takozh rozvivayetsya girskolizhnij turizm Dzherela二郎山风景名胜区