Ерве Ревеллі фр Hervé Revelli нар 5 травня 1946 Верден французький футболіст що грав на позиції нападника зокрема за клу

	Ерве Ревеллі
	Ерве Ревеллі
Особисті дані
Народження	5 травня 1946 (78 років)
	Верден, Франція
Зріст	175 см
Громадянство	Франція
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Ерве Ревеллі у Вікісховищі

Ерве Ревеллі (фр. Hervé Revelli, нар. 5 травня 1946, Верден) — французький футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за клуб «Сент-Етьєн», а також національну збірну Франції.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, насамперед відомий роботою з клубними командами і збірними країн Африки.

Семиразовий чемпіон Франції. Чотириразовий володар Кубка Франції. Триразовий володар Суперкубка Франції.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за команду «Сент-Етьєн», в якій протягом наступних шести сезонів взяв участь у 189 матчах чемпіонату. Був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з її головних бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,67 гола за гру першості. За цей період чотири рази ставав чемпіоном Франції. Двічі, в сезонах 1966/67 і 1969/70, забивши відповідно 31 і 28 голів, до чемпіонської медалі додавав звання найкращого бомбардира національної першості.

Протягом 1971—1973 років захищав кольори «Ніцца», після чого повернувся до «Сент-Етьєна». Команда продовжувала домінувати у французькому футболі, і протягом наступних п'яти років нападник ще тричі ставав у її складі чемпіоном країни, незмінно демонструючи високу результативність.

1978 року 32-річний гравець перебрався до Швейцарії, де протягом двох років грав за «Шенуа», після чого повернувся на батьківщину, де завершував кар'єру у 1980—1983 роках виступами за «Шатору».

На час завершення ігрової кар'єри мав найкращий результат серед бомбардирів Ліги 1 — 215 забитих м'ячів. У 80-х роках його досягнення поліпшили аргентинець Деліо Онніс (299) і чемпіон Європи-1984 Бернар Лякомб. Входить до п'ятірки гравців, які мають у своєму активі по сім перемог у чемпіонаті Франції (разом з Жан-Мішелем Ларке, Сіднеєм Гову, Грегорі Купе і Жуніньйо Пернамбукано).

Виступи за збірну

1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Загалом протягом десятирічної кар'єри у національній команді провів у її формі 30 матчів, забивши 15 голів.

Одним з його партнерів у збірній і «Сент-Етьєні» був молодший брат ^[en].

Кар'єра тренера

Виступаючи у Швейцарії за «Шенуа» протягом 1978—1980 років, був граючим тренером команди. Згодом обіймав аналогічну посаду в «Шатору», після чого остаточно завершив кар'єру гравця і зосередився на тренерській роботі.

Окрім нижчолігових французьких команд багато працював в Африці. Спочатку протягом 1983—1984 років тренував туніський «Сфаксьєн», до якого згодом повертався наприкінці 1990-х. У 2000-х очолював тренерські штаби туніського ж «Бізертена», а також алжфрських «Орана», «МК Алжира» та «ЕС Сетіфа».

Мав досвід роботи з національними командами — 1989 року очолював збірну Маврикію, а 2004 року був головним тренером національної команди Беніну.