Еліс Гільдегард Шалві (івр. אליס הילדגרד שלוי; уроджена Маргуліс, нім. Margulies; 16 жовтня 1926, Ессен, Німеччина — 2 жовтня 2023) — ізраїльський филолог-англіст і громадська діячка, ідеолог ортодоксально-юдаїського фемінізму, засновниця Жіночого лобі Ізраїлю. Лавреатка Державної премії Ізраїлю (2007).
Еліс Шалві | |
---|---|
івр. אליס שלוי | |
Ім'я при народженні | нім. Alice Margulies |
Народилася | 16 жовтня 1926[1] Ессен, Веймарська республіка |
Померла | 2 жовтня 2023 (96 років) Єрусалим |
Країна | Ізраїль |
Діяльність | літературознавиця, викладачка університету, вихователька, активістка |
Alma mater | Кембриджський університет |
Заклад | Університет Бен-Гуріона |
Партія | Мерец |
Діти | d |
Нагороди | |
Еліс Шалві у Вікісховищі |
Біографія
Народилася в Ессені 1926 року, наймолодша з трьох дітей (старша сестра Едіт померла 1929 року) в сім'ї торговця-гуртовика Бенціона Маргуліса та Перл Маргуліс. Батько, вірянин-юдей із сучасними поглядами, був активістом релігійно-сіоністського руху «Мізрахі», згодом делегатом Всесвітніх сіоністських конгресів і членом виконкому Всесвітньої сіоністської організації.
Початкову освіту здобула в єврейській школі в Ессені. Незабаром після приходу до влади в Німеччині нацистів у будинку Маргулісів пройшов обшук, що спонукало родину до еміграції. Бенціон вирушив до Лондона вже в серпні того ж року, приєднавшись до невеликої гуртової фірми молодшого брата, який там проживав, у травні 1934 року з Німеччини приїхала і Перл із сином Вільгельмом (Зеєвом) і дочкою Алісою. Коли її брат продовжив навчання в єврейській середній школі, Аліса (Еліс) навчалася в публічних школах і брала приватні уроки івриту. Єврейські духовні традиції вона опанувала в сім'ї. Бенціон незабаром посів помітне місце серед лідерів місцевої єврейської громади та в роки Другої світової війни активно займався проблемами біженців із континентальної Європи. Еліс перейняла в ці роки у батька як сіоністські ідеали, так і захоплення філантропією.
Під час війни сім'я Маргулісів проживала в [en] (Бакінгемшир), й Еліс закінчила середню школу в сусідньому Ейлсбері. У 1944 році вступила до Ньюнем-коледжу — одного з двох коледжів Кембриджського університету, які до того моменту приймали студенток-жінок. Навчаючись на бакалавра англійської літератури, була активною учасницею Єврейського товариства Кембриджського університету, де обіймала в різні часи посади секретаря, скарбника та президента і вже в цей час боролася за повнішу участь жінок у релігійних обрядах. У грудні 1946 року, коли в Базелі відбувся перший післявоєнний Всесвітній сіоністський конгрес, Еліс Маргуліс увійшла до міжвишівської делегації, що представляла Велику Британію на паралельному з основним Молодіжному конгресі.
Незабаром після резолюції ООН про розподіл Палестини та створення єврейської держави, у грудні 1947 року, вперше відвідала підмандатну Палестину разом із батьками. Враження виявилося настільки сильним, що спочатку Еліс вирішила залишитися в кібуці, але її переконали повернутися до Великої Британії, щоб закінчити навчання в Лондонській школі економіки, де вона на той час здобувала спеціальність соціального працівника. У підсумку вона провела в Лондоні два роки і після закінчення другого ступеня у грудні 1949 року вирушила до створеного на той час незалежного Ізраїлю.
До цього часу в Ізраїлі велися роботи з прийому масової алії з арабських країн, і у сфері соціальної роботи на послуги Маргуліс, яка не знала арабської, не було попиту. Згодом вона знайшла роботу викладача англійської мови як іноземної в рамках однієї з програм Єврейського університету в Єрусалимі. Надалі вона продовжувала роботу на відділенні англійської мови та літератури цього вишу протягом 40 років, захистивши 1962 року докторську дисертацію на тему «Ренесансні концепції у „проблемних“ п'єсах Шекспіра» і здобувши звання асистент-професора. 1969 року до неї також звернулися з проханням про допомогу у створенні відділення англійської мови та літератури в Університеті Бен-Гуріона в Беер-Шеві, і вона очолювала це відділення протягом чотирьох років. Водночас її кандидатура на посаду декана факультету гуманітарних і суспільних наук була відкинута за статевою ознакою. В Єврейському університеті 1973 року обійняла посаду директора Інституту мови та літератури; завершила роботу в Єврейському університеті 1990 року.
У травні 1950 року познайомилася з Моше Шелковичем, вихідцем із нью-йоркської ортодоксальної сім'ї. Моше, який розділяв ті ж сучасні погляди, які відрізняли сім'ю Маргуліс, прибув до Ізраїлю вчитися в Єврейському університеті, але замість цього влаштувався працювати в місцевому відділенні банку Barclays. У жовтні того ж року вони одружилися; надалі їхнє сімейне прізвище було івритизовано, перетворившись на «Шалві». У шлюбі з Моше у Еліс народилися троє синів і три дочки.
Паралельно з викладацькою роботою в Єврейському університеті Еліс Шалві з 1975 року обіймала посаду директора в ортодоксальній середній школі для дівчаток «Пелех» у Єрусалимі. Сама Шалві згадувала, що у цій школі навчалися її дочки, і коли навчальний заклад опинився у важкому економічному становищі, було вирішено тимчасово призначити директора з-поміж батьків учнів. Шалві добровільно взяла на себе ці обов'язки до моменту, коли буде найнятий директор на постійній основі, але залишалася на посаді 15 років. За часів Шалві у школі застосовувалися методи відкритої освіти, у центрі якої — учень. Демократичний характер навчання, запроваджений у школі «Пелех», пізніше взяли на озброєння низка шкіл Ізраїлю. «Пелех» стала першою середньою школою в країні, де ввели курс з екології, і однією з перших, де почали викладати галаху. Комісія з надання Державної премії Ізраїлю характеризує «Пелех» як першу експериментальну школу в історії державно-релігійного сектора у шкільній освіті Ізраїлю.
По мірі розвитку академічної кар'єри Шалві почала стикатися з явищами дискримінації за ознакою статі. Об'єднавши зусилля з іншими співробітницями, вона подала керівництву Єврейського університету список вимог щодо виправлення дискримінації; всі ці вимоги задовільнили. У віці 53 років, під час відвідування Мілвокі, Шалві побувала в консервативній синагозі і вперше в житті отримала можливість читати Тору з кафедри синагоги — роль, яка в ортодоксальних синагогах закріплена лише за чоловіками. Після цього вона почала відвідувати консервативну синагогу і в Ізраїлі, а надалі протягом чотирьох років очолювала Інститут юдаїки імені Шехтера, що належить консервативній течії в юдаїзмі. За час її перебування на чолі інституту до навчальної програми було внесено низку нововведень, зокрема введено програму навчання на ступінь магістра за спеціальністю «Юдаїзм у мистецтві».
1984 року Американський єврейський конгрес організував так званий американсько-ізраїльський діалог єврейських жінок — конференцію, що стала каталізатором розвитку фемінізму в Ізраїлі. У рамках цієї конференції Ізраїль відвідала ідеолог американського фемінізму Бетті Фрідан. Її приклад став наснаживим для Шалві, і того ж року вона стала однією із засновниць Жіночого лобі Ізраїлю (івр. שדולת הנשים בישראל), яке очолювала до 2000 року. За відносно короткі терміни, діючи через суди та законодавців, лобі досягло значного покращення статусу жінок у країні. Це стосувалося не тільки зростання представництва жінок в органах влади всіх рівнів, а й таких питань, як вік виходу на пенсію та право служби в бойових частинах.
Після початку інтифади 1987 року Шалві брала активну участь у пошуках взаєморозуміння і мирного вирішення конфлікту на Близькому Сході. Вона, зокрема, організовувала зустрічі учениць школи «Пелех» з учнями зі Східного Єрусалиму, сама брала участь у конференціях ізраїльських і палестинських жінок. Входила до низки громадських організацій з розвитку культури в Ізраїлі, зокрема єрусалимську раду Ізраїльського філармонічного оркестру, репертуарну комісію театру [he]» і раду директорів Музею діаспори. Завершивши 2003 року роботу в Інституті Шехтера, приєдналася до редакційної групи видання «Jewish Women: A Comprehensive Historical Encyclopedia» як заступник головного редактора.
Після смерті чоловіка 2013 року зосередилася на написанні книги мемуарів «Never a Native» (з англ. — «Завжди немісцева»), яка вийшла у 2018 році та на наступний рік отримала Премію Національної ради єврейської книги за жіночу літературу. Померла у жовтні 2023 року, не доживши кількох тижнів до 97 років і залишивши по собі п'ять із шести дітей. Похована на цвинтарі «Санхедрія» в Єрусалимі.
Визнання
Заслуги Еліс Шалві відзначені почесними науковими званнями низки закладів Ізраїлю та США, зокрема [en] (Лос-Анджелес, 1996), [en] (Філадельфія, 1998), Американська єврейська теологічна семінарія (Нью-Йорк, 1999), Браунівський університет (2000), [en] й Інститут Вейцмана (обидва — 2001), Відкритий університет Ізраїлю (2009), Коледж Хебрю (Бостон, 2019) та Хайфський університет (2020).
1989 року стала лавреаткою премії імені Гринцвейга від [he]. 1991 року отримала премію за освіту в ім'я миру імені Ротфілда від Міжнародного центру за мир на Близькому Сході. Перша лавреатка нагороди жінці-лідеру Нового ізраїльського фонду (1994; згодом перейменована на премію Еліс Шалві). 1997 року вшанована званням почесного громадянина Єрусалима. 2007 року стала лавреатом Державної премії Ізраїлю за особливі заслуги перед суспільством і державою. 2017 року вшанована премією «Боней Ціон».
Крім особистих нагород Еліс Шалві за громадську діяльність, нагородами відзначили очолювану нею школу «Пелех» (1991, від міністерства культури Ізраїлю) та її автобіографію «Never a Native» (2019, від Національної ради єврейської книги США).
Примітки
- SNAC — 2010.
- זוכת פרס ישראל פרופ' אליס שלוי הלכה לעולמה, "כל ימיה מהפכנית ופורצת דרך באומץ לב". www.inn.co.il. Процитовано 30 квітня 2024.
- One on One with Alice Shalvi: A woman's work. The Jerusalem Post | JPost.com (англ.). 19 квітня 2007. Процитовано 30 квітня 2024.
- Charlotte Wishlah, updated by Elana Sztokman (23 червня 2021). Alice Hildegard Shalvi. The Shalvi/Hyman Encyclopedia of Jewish Women (англ.). Процитовано 5 лютого 2024.
- Lori, Aviva (8 липня 2011). A soldier for sexual equality. Haaretz (англ.). Процитовано 30 квітня 2024.
- פרופ' אליס שלוי. פרסי ישראל (he-IL) . Процитовано 30 квітня 2024.
- Letty Cottin Pogrebin (18 січня 2024). Rest in Power: Alice Shalvi, the Mother of Israeli Feminism. Ms. (англ.). Процитовано 5 лютого 2024.
- Tel Aviv: Eritrean man arrested on suspicion of rape. The Jerusalem Post | JPost.com (англ.). 23 травня 2010. Процитовано 30 квітня 2024.
- Jessica Steinberg (2 жовтня 2023). Alice Shalvi, trailblazing feminist and educator, dies at 97. The Times of Israel (англ.). Процитовано 5 лютого 2024.
- משה שלוי ז"ל Moshe Shalvi | Jerusalem Post, בית עלמין סנהדריה, הארץ, הקרן החדשה לישראל, שתיל, תיאטרון החאן | 07.07.13
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elis Gildegard Shalvi ivr אליס הילדגרד שלוי urodzhena Margulis nim Margulies 16 zhovtnya 1926 1926zhovtnya16 Essen Nimechchina 2 zhovtnya 2023 izrayilskij filolog anglist i gromadska diyachka ideolog ortodoksalno yudayiskogo feminizmu zasnovnicya Zhinochogo lobi Izrayilyu Lavreatka Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu 2007 Elis Shalviivr אליס שלוי Im ya pri narodzhenninim Alice MarguliesNarodilasya16 zhovtnya 1926 1926 10 16 1 Essen Vejmarska respublikaPomerla2 zhovtnya 2023 2023 10 02 96 rokiv YerusalimKrayina IzrayilDiyalnistliteraturoznavicya vikladachka universitetu vihovatelka aktivistkaAlma materKembridzhskij universitetZakladUniversitet Ben GurionaPartiyaMerecDitidNagorodid Elis Shalvi u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v Esseni 1926 roku najmolodsha z troh ditej starsha sestra Edit pomerla 1929 roku v sim yi torgovcya gurtovika Benciona Margulisa ta Perl Margulis Batko viryanin yudej iz suchasnimi poglyadami buv aktivistom religijno sionistskogo ruhu Mizrahi zgodom delegatom Vsesvitnih sionistskih kongresiv i chlenom vikonkomu Vsesvitnoyi sionistskoyi organizaciyi Pochatkovu osvitu zdobula v yevrejskij shkoli v Esseni Nezabarom pislya prihodu do vladi v Nimechchini nacistiv u budinku Margulisiv projshov obshuk sho sponukalo rodinu do emigraciyi Bencion virushiv do Londona vzhe v serpni togo zh roku priyednavshis do nevelikoyi gurtovoyi firmi molodshogo brata yakij tam prozhivav u travni 1934 roku z Nimechchini priyihala i Perl iz sinom Vilgelmom Zeyevom i dochkoyu Alisoyu Koli yiyi brat prodovzhiv navchannya v yevrejskij serednij shkoli Alisa Elis navchalasya v publichnih shkolah i brala privatni uroki ivritu Yevrejski duhovni tradiciyi vona opanuvala v sim yi Bencion nezabarom posiv pomitne misce sered lideriv miscevoyi yevrejskoyi gromadi ta v roki Drugoyi svitovoyi vijni aktivno zajmavsya problemami bizhenciv iz kontinentalnoyi Yevropi Elis perejnyala v ci roki u batka yak sionistski ideali tak i zahoplennya filantropiyeyu Pid chas vijni sim ya Margulisiv prozhivala v en Bakingemshir j Elis zakinchila serednyu shkolu v susidnomu Ejlsberi U 1944 roci vstupila do Nyunem koledzhu odnogo z dvoh koledzhiv Kembridzhskogo universitetu yaki do togo momentu prijmali studentok zhinok Navchayuchis na bakalavra anglijskoyi literaturi bula aktivnoyu uchasniceyu Yevrejskogo tovaristva Kembridzhskogo universitetu de obijmala v rizni chasi posadi sekretarya skarbnika ta prezidenta i vzhe v cej chas borolasya za povnishu uchast zhinok u religijnih obryadah U grudni 1946 roku koli v Bazeli vidbuvsya pershij pislyavoyennij Vsesvitnij sionistskij kongres Elis Margulis uvijshla do mizhvishivskoyi delegaciyi sho predstavlyala Veliku Britaniyu na paralelnomu z osnovnim Molodizhnomu kongresi Nezabarom pislya rezolyuciyi OON pro rozpodil Palestini ta stvorennya yevrejskoyi derzhavi u grudni 1947 roku vpershe vidvidala pidmandatnu Palestinu razom iz batkami Vrazhennya viyavilosya nastilki silnim sho spochatku Elis virishila zalishitisya v kibuci ale yiyi perekonali povernutisya do Velikoyi Britaniyi shob zakinchiti navchannya v Londonskij shkoli ekonomiki de vona na toj chas zdobuvala specialnist socialnogo pracivnika U pidsumku vona provela v Londoni dva roki i pislya zakinchennya drugogo stupenya u grudni 1949 roku virushila do stvorenogo na toj chas nezalezhnogo Izrayilyu Do cogo chasu v Izrayili velisya roboti z prijomu masovoyi aliyi z arabskih krayin i u sferi socialnoyi roboti na poslugi Margulis yaka ne znala arabskoyi ne bulo popitu Zgodom vona znajshla robotu vikladacha anglijskoyi movi yak inozemnoyi v ramkah odniyeyi z program Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi Nadali vona prodovzhuvala robotu na viddilenni anglijskoyi movi ta literaturi cogo vishu protyagom 40 rokiv zahistivshi 1962 roku doktorsku disertaciyu na temu Renesansni koncepciyi u problemnih p yesah Shekspira i zdobuvshi zvannya asistent profesora 1969 roku do neyi takozh zvernulisya z prohannyam pro dopomogu u stvorenni viddilennya anglijskoyi movi ta literaturi v Universiteti Ben Guriona v Beer Shevi i vona ocholyuvala ce viddilennya protyagom chotiroh rokiv Vodnochas yiyi kandidatura na posadu dekana fakultetu gumanitarnih i suspilnih nauk bula vidkinuta za statevoyu oznakoyu V Yevrejskomu universiteti 1973 roku obijnyala posadu direktora Institutu movi ta literaturi zavershila robotu v Yevrejskomu universiteti 1990 roku U travni 1950 roku poznajomilasya z Moshe Shelkovichem vihidcem iz nyu jorkskoyi ortodoksalnoyi sim yi Moshe yakij rozdilyav ti zh suchasni poglyadi yaki vidriznyali sim yu Margulis pribuv do Izrayilyu vchitisya v Yevrejskomu universiteti ale zamist cogo vlashtuvavsya pracyuvati v miscevomu viddilenni banku Barclays U zhovtni togo zh roku voni odruzhilisya nadali yihnye simejne prizvishe bulo ivritizovano peretvorivshis na Shalvi U shlyubi z Moshe u Elis narodilisya troye siniv i tri dochki Paralelno z vikladackoyu robotoyu v Yevrejskomu universiteti Elis Shalvi z 1975 roku obijmala posadu direktora v ortodoksalnij serednij shkoli dlya divchatok Peleh u Yerusalimi Sama Shalvi zgaduvala sho u cij shkoli navchalisya yiyi dochki i koli navchalnij zaklad opinivsya u vazhkomu ekonomichnomu stanovishi bulo virisheno timchasovo priznachiti direktora z pomizh batkiv uchniv Shalvi dobrovilno vzyala na sebe ci obov yazki do momentu koli bude najnyatij direktor na postijnij osnovi ale zalishalasya na posadi 15 rokiv Za chasiv Shalvi u shkoli zastosovuvalisya metodi vidkritoyi osviti u centri yakoyi uchen Demokratichnij harakter navchannya zaprovadzhenij u shkoli Peleh piznishe vzyali na ozbroyennya nizka shkil Izrayilyu Peleh stala pershoyu serednoyu shkoloyu v krayini de vveli kurs z ekologiyi i odniyeyu z pershih de pochali vikladati galahu Komisiya z nadannya Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu harakterizuye Peleh yak pershu eksperimentalnu shkolu v istoriyi derzhavno religijnogo sektora u shkilnij osviti Izrayilyu Po miri rozvitku akademichnoyi kar yeri Shalvi pochala stikatisya z yavishami diskriminaciyi za oznakoyu stati Ob yednavshi zusillya z inshimi spivrobitnicyami vona podala kerivnictvu Yevrejskogo universitetu spisok vimog shodo vipravlennya diskriminaciyi vsi ci vimogi zadovilnili U vici 53 rokiv pid chas vidviduvannya Milvoki Shalvi pobuvala v konservativnij sinagozi i vpershe v zhitti otrimala mozhlivist chitati Toru z kafedri sinagogi rol yaka v ortodoksalnih sinagogah zakriplena lishe za cholovikami Pislya cogo vona pochala vidviduvati konservativnu sinagogu i v Izrayili a nadali protyagom chotiroh rokiv ocholyuvala Institut yudayiki imeni Shehtera sho nalezhit konservativnij techiyi v yudayizmi Za chas yiyi perebuvannya na choli institutu do navchalnoyi programi bulo vneseno nizku novovveden zokrema vvedeno programu navchannya na stupin magistra za specialnistyu Yudayizm u mistectvi 1984 roku Amerikanskij yevrejskij kongres organizuvav tak zvanij amerikansko izrayilskij dialog yevrejskih zhinok konferenciyu sho stala katalizatorom rozvitku feminizmu v Izrayili U ramkah ciyeyi konferenciyi Izrayil vidvidala ideolog amerikanskogo feminizmu Betti Fridan Yiyi priklad stav nasnazhivim dlya Shalvi i togo zh roku vona stala odniyeyu iz zasnovnic Zhinochogo lobi Izrayilyu ivr שדולת הנשים בישראל yake ocholyuvala do 2000 roku Za vidnosno korotki termini diyuchi cherez sudi ta zakonodavciv lobi dosyaglo znachnogo pokrashennya statusu zhinok u krayini Ce stosuvalosya ne tilki zrostannya predstavnictva zhinok v organah vladi vsih rivniv a j takih pitan yak vik vihodu na pensiyu ta pravo sluzhbi v bojovih chastinah Pislya pochatku intifadi 1987 roku Shalvi brala aktivnu uchast u poshukah vzayemorozuminnya i mirnogo virishennya konfliktu na Blizkomu Shodi Vona zokrema organizovuvala zustrichi uchenic shkoli Peleh z uchnyami zi Shidnogo Yerusalimu sama brala uchast u konferenciyah izrayilskih i palestinskih zhinok Vhodila do nizki gromadskih organizacij z rozvitku kulturi v Izrayili zokrema yerusalimsku radu Izrayilskogo filarmonichnogo orkestru repertuarnu komisiyu teatru he i radu direktoriv Muzeyu diaspori Zavershivshi 2003 roku robotu v Instituti Shehtera priyednalasya do redakcijnoyi grupi vidannya Jewish Women A Comprehensive Historical Encyclopedia yak zastupnik golovnogo redaktora Pislya smerti cholovika 2013 roku zoseredilasya na napisanni knigi memuariv Never a Native z angl Zavzhdi nemisceva yaka vijshla u 2018 roci ta na nastupnij rik otrimala Premiyu Nacionalnoyi radi yevrejskoyi knigi za zhinochu literaturu Pomerla u zhovtni 2023 roku ne dozhivshi kilkoh tizhniv do 97 rokiv i zalishivshi po sobi p yat iz shesti ditej Pohovana na cvintari Sanhedriya v Yerusalimi ViznannyaZaslugi Elis Shalvi vidznacheni pochesnimi naukovimi zvannyami nizki zakladiv Izrayilyu ta SShA zokrema en Los Andzheles 1996 en Filadelfiya 1998 Amerikanska yevrejska teologichna seminariya Nyu Jork 1999 Braunivskij universitet 2000 en j Institut Vejcmana obidva 2001 Vidkritij universitet Izrayilyu 2009 Koledzh Hebryu Boston 2019 ta Hajfskij universitet 2020 1989 roku stala lavreatkoyu premiyi imeni Grincvejga vid he 1991 roku otrimala premiyu za osvitu v im ya miru imeni Rotfilda vid Mizhnarodnogo centru za mir na Blizkomu Shodi Persha lavreatka nagorodi zhinci lideru Novogo izrayilskogo fondu 1994 zgodom perejmenovana na premiyu Elis Shalvi 1997 roku vshanovana zvannyam pochesnogo gromadyanina Yerusalima 2007 roku stala lavreatom Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu za osoblivi zaslugi pered suspilstvom i derzhavoyu 2017 roku vshanovana premiyeyu Bonej Cion Krim osobistih nagorod Elis Shalvi za gromadsku diyalnist nagorodami vidznachili ocholyuvanu neyu shkolu Peleh 1991 vid ministerstva kulturi Izrayilyu ta yiyi avtobiografiyu Never a Native 2019 vid Nacionalnoyi radi yevrejskoyi knigi SShA PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 זוכת פרס ישראל פרופ אליס שלוי הלכה לעולמה כל ימיה מהפכנית ופורצת דרך באומץ לב www inn co il Procitovano 30 kvitnya 2024 One on One with Alice Shalvi A woman s work The Jerusalem Post JPost com angl 19 kvitnya 2007 Procitovano 30 kvitnya 2024 Charlotte Wishlah updated by Elana Sztokman 23 chervnya 2021 Alice Hildegard Shalvi The Shalvi Hyman Encyclopedia of Jewish Women angl Procitovano 5 lyutogo 2024 Lori Aviva 8 lipnya 2011 A soldier for sexual equality Haaretz angl Procitovano 30 kvitnya 2024 פרופ אליס שלוי פרסי ישראל he IL Procitovano 30 kvitnya 2024 Letty Cottin Pogrebin 18 sichnya 2024 Rest in Power Alice Shalvi the Mother of Israeli Feminism Ms angl Procitovano 5 lyutogo 2024 Tel Aviv Eritrean man arrested on suspicion of rape The Jerusalem Post JPost com angl 23 travnya 2010 Procitovano 30 kvitnya 2024 Jessica Steinberg 2 zhovtnya 2023 Alice Shalvi trailblazing feminist and educator dies at 97 The Times of Israel angl Procitovano 5 lyutogo 2024 משה שלוי ז ל Moshe Shalvi Jerusalem Post בית עלמין סנהדריה הארץ הקרן החדשה לישראל שתיל תיאטרון החאן 07 07 13Posilannya