Еліза Сідмор (1856—1928) — американська письменниця, фотографка і географка, яка стала першою жінкою-членом Національного географічного товариства. Вона неодноразово подорожувала до Японії у період між 1885 і 1928.
Еліза Сідмор | |
---|---|
Народилася | 14 жовтня 1856[1][2] Клінтон, Айова, США |
Померла | 3 листопада 1928[1][2] (72 роки) Женева, Швейцарія[3] |
Країна | США |
Діяльність | фотографка, географ, письменниця |
Знання мов | англійська |
Роки активності | 1884[1] — 1922[1] |
Нагороди | |
|
Еліза Сідмор народилась 14 жовтня 1856 року в Клінтоні, Айова. Вона вчилася в коледжі Оберлін. Виховати інтерес до подорожей їй допоміг брат-дипломат Джордж Хоторн Сідмор, який служив на Далекому Сході з 1884 по 1922 рік. Еліза часто супроводжувала свого брата у робочих поїздках, а його дипломатичний статус надавав доступ у регіони, недоступні для звичайних туристів.
Після повернення до Вашингтону у 1885 році Еліза загорілася ідеєю посадки японських вишневих дерев у столиці. Але цей задум не знайшов широкого відгуку. Але перша книга про враження від Аляски, видана у 1885 р. принесла Елізі Скідмор успіх. Вона увійшла до складу Національного географічного товариства США в 1890 році, невдовзі після його заснування і стала постійним кореспондентом.
Результатом її подальших мандрівок на схід стала книга про Японію, опублікована у 1891 році. Її супроводжував короткий путівник, Із заходу на Далекий Схід (1892). Після подорожей на острів Ява вона написала книгу в Ява-Східний сад (1897), а після візитів до Китаю та Індії опублікувала кілька статей у журналі National Geographic Magazine і дві книжки, Китай, довгоживуча Імперія (1900) та Зима в Індії (1903).
Перебування в Японії під час російсько-японської війни стало основою сюжету єдиної відомої художньої книги Скідмор — Гаазькі ордени (1907). У романі описано свідчення дружини російського в'язня, яка приєднується до чоловіка у в'язничній лікарні Мацуями.
Ідея Елізи Скідмор щодо посадки сакур почала приносити плоди, коли нею зацікавилась і підтримала перша леді Хелен Тафт. Завдяки їх зусиллям жителі Вашингтона по сьогоднішній день мають змогу насолоджуватись цвітінням цих дерев у парках, особливо під час національного фестивалю цвітіння сакур.
На підтримку природоохоронного руху у США Скідмор написала листа до редакції журналу Century у вересні 1893 р. під заголовком «Наші нові національні лісові резерви», в якому йшлося про значення збереження лісу як суспільного блага.
Еліза Скідмор померла в Женеві у 72 роки. Її могила знаходиться на іноземному цвинтарі у Йокогамі, Японія поруч із могилами матері та брата.
Примітки
- RKDartists
- SNAC — 2010.
- http://voices.nationalgeographic.com/2013/04/09/the-society-and-washingtons-flowering-cherry-trees/
- Michael E. Ruane, "Cherry blossoms’ champion, Eliza Scidmore, led a life of adventure [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.], " Washington Post, March 13, 2012.
- Mauzé, Marie; Harkin, Michael Eugene; Kan, Sergei (2004). . University of Nebraska Press. с. 206. ISBN . Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 26 січня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eliza Sidmor 1856 1928 amerikanska pismennicya fotografka i geografka yaka stala pershoyu zhinkoyu chlenom Nacionalnogo geografichnogo tovaristva Vona neodnorazovo podorozhuvala do Yaponiyi u period mizh 1885 i 1928 Eliza SidmorNarodilasya 14 zhovtnya 1856 1856 10 14 1 2 Klinton Ajova SShAPomerla 3 listopada 1928 1928 11 03 1 2 72 roki Zheneva Shvejcariya 3 Krayina SShADiyalnist fotografka geograf pismennicyaZnannya mov anglijskaRoki aktivnosti 1884 1 1922 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Eliza Sidmor narodilas 14 zhovtnya 1856 roku v Klintoni Ajova Vona vchilasya v koledzhi Oberlin Vihovati interes do podorozhej yij dopomig brat diplomat Dzhordzh Hotorn Sidmor yakij sluzhiv na Dalekomu Shodi z 1884 po 1922 rik Eliza chasto suprovodzhuvala svogo brata u robochih poyizdkah a jogo diplomatichnij status nadavav dostup u regioni nedostupni dlya zvichajnih turistiv Pislya povernennya do Vashingtonu u 1885 roci Eliza zagorilasya ideyeyu posadki yaponskih vishnevih derev u stolici Ale cej zadum ne znajshov shirokogo vidguku Ale persha kniga pro vrazhennya vid Alyaski vidana u 1885 r prinesla Elizi Skidmor uspih Vona uvijshla do skladu Nacionalnogo geografichnogo tovaristva SShA v 1890 roci nevdovzi pislya jogo zasnuvannya i stala postijnim korespondentom Rezultatom yiyi podalshih mandrivok na shid stala kniga pro Yaponiyu opublikovana u 1891 roci Yiyi suprovodzhuvav korotkij putivnik Iz zahodu na Dalekij Shid 1892 Pislya podorozhej na ostriv Yava vona napisala knigu v Yava Shidnij sad 1897 a pislya vizitiv do Kitayu ta Indiyi opublikuvala kilka statej u zhurnali National Geographic Magazine i dvi knizhki Kitaj dovgozhivucha Imperiya 1900 ta Zima v Indiyi 1903 Perebuvannya v Yaponiyi pid chas rosijsko yaponskoyi vijni stalo osnovoyu syuzhetu yedinoyi vidomoyi hudozhnoyi knigi Skidmor Gaazki ordeni 1907 U romani opisano svidchennya druzhini rosijskogo v yaznya yaka priyednuyetsya do cholovika u v yaznichnij likarni Macuyami Ideya Elizi Skidmor shodo posadki sakur pochala prinositi plodi koli neyu zacikavilas i pidtrimala persha ledi Helen Taft Zavdyaki yih zusillyam zhiteli Vashingtona po sogodnishnij den mayut zmogu nasolodzhuvatis cvitinnyam cih derev u parkah osoblivo pid chas nacionalnogo festivalyu cvitinnya sakur Na pidtrimku prirodoohoronnogo ruhu u SShA Skidmor napisala lista do redakciyi zhurnalu Century u veresni 1893 r pid zagolovkom Nashi novi nacionalni lisovi rezervi v yakomu jshlosya pro znachennya zberezhennya lisu yak suspilnogo blaga Eliza Skidmor pomerla v Zhenevi u 72 roki Yiyi mogila znahoditsya na inozemnomu cvintari u Jokogami Yaponiya poruch iz mogilami materi ta brata PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 http voices nationalgeographic com 2013 04 09 the society and washingtons flowering cherry trees Michael E Ruane Cherry blossoms champion Eliza Scidmore led a life of adventure 8 listopada 2017 u Wayback Machine Washington Post March 13 2012 Mauze Marie Harkin Michael Eugene Kan Sergei 2004 University of Nebraska Press s 206 ISBN 0 8032 3230 6 Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2014