Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ельміра Микаїл кизи Гафарова азерб Elmira Mikayıl qızı Qafarova 1 березня 1934 19340301 місто Баку тепер Азербайджан 1 с

Ельміра Микаїл-кизи Гафарова

Ельміра Микаїл-кизи Гафарова

Ельміра Микаїл-кизи Гафарова (азерб. Elmira Mikayıl qızı Qafarova; 1 березня 1934(19340301), місто Баку, тепер Азербайджан — 1 серпня 1993, місто Баку, Азербайджан) — азербайджанський державний діяч і дипломат, голова Верховної Ради Азербайджанської РСР. Член Центральної контрольної комісії КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР (Азербайджанської Республіки) 9—12-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат філологічних наук (1961).

Ельміра Микаїл-кизи Гафарова
азерб. Elmira Mikayıl qızı Qafarova
 
Народження: 1 березня 1934(1934-03-01)
Баку, СРСР
Смерть: 1 серпня 1993(1993-08-01) (59 років)
Баку, Азербайджан
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Алея честі
Країна: СРСР і Азербайджан
Освіта: Бакинський державний університет
Ступінь: кандидат філологічних наук
Партія: КПРС
Нагороди:
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Ельміра Микаїл-кизи Гафарова закінчила бакинську середню школу № 189 в 1952 році. Навчалася на факультеті філології Азербайджанського державного університету, який закінчила в 1958 році. Під час навчання з 1955 року була заступником секретаря комітету комсомолу Азербайджанського державного університету. Член КПРС з 1958 року.

З 1958 по 1961 рік — аспірантка Азербайджанського державного університету. У 1961 році захистила кандидатську дисертацію з філології.

У 1961—1962 роках — інструктор ЦК Комуністичної партії Азербайджану.

У 1962—1966 роках — секретар ЦК ЛКСМ Азербайджану. У 1966 — лютому 1970 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Азербайджану.

У 1970—1971 роках — заступник завідувача відділу культури ЦК КП Азербайджану.

У 1971—1980 роках — секретар Бакинського міського комітету КП Азербайджану.

У 1980 році Гафарова замінила 77-річного Мехті Мехтізаде на посаді міністра освіти Азербайджанської РСР, а 1 грудня 1983 року була призначена міністром закордонних справ Азербайджанської РСР та працювала на цій посаді до 22 грудня 1987 року. У 1984 році вона брала участь в осінній сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій проблемам расизму та дискримінації.

22 грудня 1987 — червень 1989 року — заступник голови Ради Міністрів Азербайджанської РСР.

22 червня 1989 — 18 травня 1990 року — голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР. У березні—травні 1990 року представляла Азербайджан у новоствореній Раді Федерації СРСР.

18 травня 1990 — 26 листопада 1991 року — голова Верховної Ради Азербайджанської РСР (Азербайджанської Республіки).

26 листопада 1991 — 5 березня 1992 року — голова Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки.

В цей хаотичний період історії Азербайджану Ельміра Гафарова проявила себе як сміливий і рішучий політик. У роки її головування у Верховній Раді Азербайджану за її ініціативою в постійному представництві республіки в Москві була організована виставка більше двох тисяч одиниць озброєння, вилучених у вірменських бойовиків Нагірного Карабаху. Даний захід викликав різке несхвалення і загрозі Гафаровій з боку КДБ, МВС СРСР і Міноборони СРСР. 30 грудня 1989 року політик домоглася повернення місту Кіровабад (названого так в 1934 році по імені Сергія Кірова) його історичної назви — Гянджа, а 13 березня 1990 року — оголошення свята Новруз неробочим днем в Азербайджані.

З діяльністю Ельвіри Гафарової пов'язують також прийняття декларації «Про відновлення державної незалежності Азербайджанської Республіки» 30 серпня 1991 року і прийняття Азербайджану до ООН 2 березня 1992 року. Через три дні після останнього Гафарова подала у відставку за станом здоров'я.

Відносини Ельміри Гафарової з молодою азербайджанською опозицією в особі Народного фронту залишалися натягнутими до самого її відходу з політики. У вересні 1991 року вона піддала критиці опозицію, назвавши її членів «п'яницями й наркоманами», що помилково було пропущено в прямому ефірі і за що Гафарова зазнала фізичної атаки з боку протестувальників біля будівлі Верховної Ради.

«Чорний січень»

Напередодні введення радянських військ до Баку в ніч на 20 січня 1990 року, що призвів за собою загибель більше сотні мешканців міста, Ельміра Гафарова перебувала в Москві. Рішення про введення надзвичайного стану в Азербайджані було прийнято Президією Верховного Радою республіки за її відсутності і пізніше було визначене як «незаконне». Наступного дня після трагедії Ельміра Гафарова виявилася єдиним представником влади, як на союзному, так і на республіканському рівні, хто звернувся до народу у зв'язку з тим, що трапилося і виступила з осудом дій союзного керівництва. Незважаючи на це, в 1994 році ім'я Гафарової згадувалося в числі винуватців січневої трагедії, що не зуміли забезпечити безпеку населення, проте кримінальну справу порушено не було у зв'язку з її смертю.

Смерть

Ельміра Гафарова померла 1 серпня 1993 року від інфаркту міокарда і похована на Алеї почесного поховання в Баку.

Нагороди та відзнаки

Див. також

Примітки

  1. Ministers of Foreign Affairs of Azerbaijan. Elmira Qafarova. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
  2. Biographies. Elmira Qafarova. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
  3. FEMALE PRESIDENTS OF UNDERSTATE ENTITIES. Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 7 липня 2010.
  4. Полковник мимоволі, але на все життя[недоступне посилання з травня 2019]. Газета «Каспій».
  5. Томас Гольц. «Азербайджанська щоденник» [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  6. Ібрагімбеков, Максуд. Полковник Юнус [ 15 червня 2019 у Wayback Machine.].
  7. . Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 1 квітня 2019.
  8. Меджид, Фаік. В Азербайджані відзначається 20-та річниця вводу радянських військ у Баку[недоступне посилання з травня 2019]. «Кавказький вузол». 20 січня 2010 року.
  9. Юнусов, Раміс. Азербайджан, Баку: Чорний січень 1990 року [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
Попередник:
Тахіра Акпер кизи Тахірова 		Міністр іноземних справ Азербайджанської РСР
1983 — 1987 		Наступник:
Садиков Гусейн-Ага Муса огли

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Elmira Mikayil kizi Gafarova azerb Elmira Mikayil qizi Qafarova 1 bereznya 1934 19340301 misto Baku teper Azerbajdzhan 1 serpnya 1993 misto Baku Azerbajdzhan azerbajdzhanskij derzhavnij diyach i diplomat golova Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KPRS u 1990 1991 rokah Deputat Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Azerbajdzhanskoyi Respubliki 9 12 go sklikan Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Kandidat filologichnih nauk 1961 Elmira Mikayil kizi Gafarova azerb Elmira Mikayil qizi Qafarova Narodzhennya 1 bereznya 1934 1934 03 01 Baku SRSRSmert 1 serpnya 1993 1993 08 01 59 rokiv Baku AzerbajdzhanPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Aleya chestiKrayina SRSR i AzerbajdzhanOsvita Bakinskij derzhavnij universitetStupin kandidat filologichnih naukPartiya KPRS Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisElmira Mikayil kizi Gafarova zakinchila bakinsku serednyu shkolu 189 v 1952 roci Navchalasya na fakulteti filologiyi Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu yakij zakinchila v 1958 roci Pid chas navchannya z 1955 roku bula zastupnikom sekretarya komitetu komsomolu Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu Chlen KPRS z 1958 roku Z 1958 po 1961 rik aspirantka Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu U 1961 roci zahistila kandidatsku disertaciyu z filologiyi U 1961 1962 rokah instruktor CK Komunistichnoyi partiyi Azerbajdzhanu U 1962 1966 rokah sekretar CK LKSM Azerbajdzhanu U 1966 lyutomu 1970 roku 1 j sekretar CK LKSM Azerbajdzhanu U 1970 1971 rokah zastupnik zaviduvacha viddilu kulturi CK KP Azerbajdzhanu U 1971 1980 rokah sekretar Bakinskogo miskogo komitetu KP Azerbajdzhanu U 1980 roci Gafarova zaminila 77 richnogo Mehti Mehtizade na posadi ministra osviti Azerbajdzhanskoyi RSR a 1 grudnya 1983 roku bula priznachena ministrom zakordonnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR ta pracyuvala na cij posadi do 22 grudnya 1987 roku U 1984 roci vona brala uchast v osinnij sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON prisvyachenij problemam rasizmu ta diskriminaciyi 22 grudnya 1987 cherven 1989 roku zastupnik golovi Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi RSR 22 chervnya 1989 18 travnya 1990 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR U berezni travni 1990 roku predstavlyala Azerbajdzhan u novostvorenij Radi Federaciyi SRSR 18 travnya 1990 26 listopada 1991 roku golova Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Azerbajdzhanskoyi Respubliki 26 listopada 1991 5 bereznya 1992 roku golova Milli Medzhlisu Azerbajdzhanskoyi Respubliki V cej haotichnij period istoriyi Azerbajdzhanu Elmira Gafarova proyavila sebe yak smilivij i rishuchij politik U roki yiyi golovuvannya u Verhovnij Radi Azerbajdzhanu za yiyi iniciativoyu v postijnomu predstavnictvi respubliki v Moskvi bula organizovana vistavka bilshe dvoh tisyach odinic ozbroyennya viluchenih u virmenskih bojovikiv Nagirnogo Karabahu Danij zahid viklikav rizke neshvalennya i zagrozi Gafarovij z boku KDB MVS SRSR i Minoboroni SRSR 30 grudnya 1989 roku politik domoglasya povernennya mistu Kirovabad nazvanogo tak v 1934 roci po imeni Sergiya Kirova jogo istorichnoyi nazvi Gyandzha a 13 bereznya 1990 roku ogoloshennya svyata Novruz nerobochim dnem v Azerbajdzhani Z diyalnistyu Elviri Gafarovoyi pov yazuyut takozh prijnyattya deklaraciyi Pro vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Respubliki 30 serpnya 1991 roku i prijnyattya Azerbajdzhanu do OON 2 bereznya 1992 roku Cherez tri dni pislya ostannogo Gafarova podala u vidstavku za stanom zdorov ya Vidnosini Elmiri Gafarovoyi z molodoyu azerbajdzhanskoyu opoziciyeyu v osobi Narodnogo frontu zalishalisya natyagnutimi do samogo yiyi vidhodu z politiki U veresni 1991 roku vona piddala kritici opoziciyu nazvavshi yiyi chleniv p yanicyami j narkomanami sho pomilkovo bulo propusheno v pryamomu efiri i za sho Gafarova zaznala fizichnoyi ataki z boku protestuvalnikiv bilya budivli Verhovnoyi Radi Chornij sichen Naperedodni vvedennya radyanskih vijsk do Baku v nich na 20 sichnya 1990 roku sho prizviv za soboyu zagibel bilshe sotni meshkanciv mista Elmira Gafarova perebuvala v Moskvi Rishennya pro vvedennya nadzvichajnogo stanu v Azerbajdzhani bulo prijnyato Prezidiyeyu Verhovnogo Radoyu respubliki za yiyi vidsutnosti i piznishe bulo viznachene yak nezakonne Nastupnogo dnya pislya tragediyi Elmira Gafarova viyavilasya yedinim predstavnikom vladi yak na soyuznomu tak i na respublikanskomu rivni hto zvernuvsya do narodu u zv yazku z tim sho trapilosya i vistupila z osudom dij soyuznogo kerivnictva Nezvazhayuchi na ce v 1994 roci im ya Gafarovoyi zgaduvalosya v chisli vinuvatciv sichnevoyi tragediyi sho ne zumili zabezpechiti bezpeku naselennya prote kriminalnu spravu porusheno ne bulo u zv yazku z yiyi smertyu SmertElmira Gafarova pomerla 1 serpnya 1993 roku vid infarktu miokarda i pohovana na Aleyi pochesnogo pohovannya v Baku Nagorodi ta vidznakiorden Trudovogo Chervonogo Prapora 9 09 1971 orden Znak Poshani medaliDiv takozhMinistri zakordonnih sprav AzerbajdzhanuPrimitkiMinisters of Foreign Affairs of Azerbaijan Elmira Qafarova Arhiv originalu za 4 travnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2010 Biographies Elmira Qafarova Arhiv originalu za 4 travnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2010 FEMALE PRESIDENTS OF UNDERSTATE ENTITIES Arhiv originalu za 4 travnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2010 Polkovnik mimovoli ale na vse zhittya nedostupne posilannya z travnya 2019 Gazeta Kaspij Tomas Golc Azerbajdzhanska shodennik 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ibragimbekov Maksud Polkovnik Yunus 15 chervnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 sichnya 2014 Procitovano 1 kvitnya 2019 Medzhid Faik V Azerbajdzhani vidznachayetsya 20 ta richnicya vvodu radyanskih vijsk u Baku nedostupne posilannya z travnya 2019 Kavkazkij vuzol 20 sichnya 2010 roku Yunusov Ramis Azerbajdzhan Baku Chornij sichen 1990 roku 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Poperednik Tahira Akper kizi Tahirova Ministr inozemnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR 1983 1987 Nastupnik Sadikov Gusejn Aga Musa ogli

Дата публікації:
Топ