Ель-Пуенте (ісп. El Puente) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Копан (Гондурас). На сьогодні має статус архітектурного парку, який щорічно відвідує 5 тисяч осіб.
Ель-Пуенте | |
---|---|
Країна | Гондурас |
Регіон | Копан |
Історія | |
Датування | 550 — 950 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1935 |
Відкривач | Дженс Йде |
Історія
Стародавня назва невідома. Засновано близько 550 року, на кордоні між областю мая і немаянських племен. Водночас навколо нього виникло царство (назва поки невідома, емблемного ієрогліфу не виявлено). Із самого початку перебувало в залежності від Шукуупського царства. Забезпечував для останнього охорону торговельних шляхів. Культурно було пов'язано з Копаном. Водночас такі відносини з сюзереном давали змогу ахавам Ель-Пуенте почуватися впевнено й здійснювати торговельні операції з міста мая гірської частини та Петену, через останні відбувалася торгівля з центральною Мексикою.
Після поразки Шуккупа від царства Цу'со у 738 році на деякий час Ель-Пуенте перебувало в залежності від священних володарів Цу'со. Близько до 770-х років ахави Ель-Пуенте здобули самостійність.
Внаслідок занепаду Копану у 1-й половині IX століття значна частина населення переселилася до Ель-Пуенте, зокрема фахівці та частина знаті. Після 900 року почався занепад міста й держави. Він остаточно настав близько 950 року, коли населення залишило це місто.
Опис
Розташовано на відстані 60 км від археологічного парку Копан, 11 км від Ла-Ентрада, 2 км від місця злиття річок Чамелекон і Чінаміто, в долині Флорида.
Загальна площа 22 км². Тут знайдено понад 200 споруд й 5 площ. Архітектура відповідає стилю Мотагуа. Основні матеріали для будівництва були туф, сланець і твердий вапняк. Тут була добре продумана система дренажу для дощової води руслового стоку. Ці канали були вирізані з каменю.
Особливо виділяються дві площі, одна з яких призначена для релігійних церемоній, а інша — для потреб населення і адміністрації. Одну від одної відділяє піраміда заввишки 12 м (Споруда 1), раніше вона була на 5 метрів вище й найвищою за межами старовинного Копана. Її було зведено десь у VII столітті. Це була радіальна піраміда з 6 рівнями і сходами з усіх 4 сторін, найбільш добре збережені сьогодні сходи зі сходу і заходу. Також тут знайдено тунель з численними артефактами і продуктами життєдіяльності.
На північний-захід від площі 1 розташовується Споруда 5. Вона складається з 3 кімнат, має склепінчастий дах та стіну завтовшки 30 см.
На східній частині від центральної частини міста розкопано Споруду 31, що є пірамідою. Її зведено наприкінці класичного періоду. Всередині є 2 великі кімнати. У головній кімнаті виявлено залишки кам'яної лави. З головних сходів піраміди є вихід у західну частину площі С. Поруч знайдено гладенькі стелі та вівтар.
Фахівцями відновлено рештки житла стародавніх мая для відвідування туристами.
Відмінною рисою Ель-Пуенте є те, що тут об'єднані культури двох індіанських племен — ленка і мая. На території є музей, де представлена вражаюча колекція посуду, яка демонструє, як мая вдосконалювали своє ремесло. Посуду разом з виробами з нефриту і обсидіановими лезами виявлено археологами у похованнях на території цієї архітектурної пам'ятки.
Історія досліджень
Виявлено у 1935 році Дженсом Йде. Після цього частина споруд була серйозно пошкоджена мародерами і сільськогосподарською діяльністю місцевих мешканців.
У 1989 році оголошено культурною спадщиною Гондурасу, перебувало під опікою Національного інституту археології та історії Гондурасу. Перші археологічні розкопки почалися у 1991 році. Території пам'ятки було відкрито для відвідувачів у 1994 році. З 1995 року постійно тривають розкопки.
Джерела
- Nakamura, Seiichi; Daniel Cruz Torres (1994). Investigaciones arqueológicas y trabajos de restauración en el sitio arqueológico El Puente, Copan, Honduras. VII Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 1993 (Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología): 518—526. Retrieved 2010-02-27. (ісп.)
- Bell, Ellen E.; Marcello A. Canuto; Jorge Ramos (2001). El Paraíso: Punto embocadero de la periferia sudeste maya. Yaxkin (Tegucigalpa, Honduras.: Instituto Hondureño de Antropología e Historia) XIX. ISSN 0254-7627 (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
El Puente isp El Puente ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Kopan Gonduras Na sogodni maye status arhitekturnogo parku yakij shorichno vidviduye 5 tisyach osib El PuenteKrayinaGondurasRegionKopanIstoriyaDatuvannya550 950PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1935VidkrivachDzhens JdeIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Zasnovano blizko 550 roku na kordoni mizh oblastyu maya i nemayanskih plemen Vodnochas navkolo nogo viniklo carstvo nazva poki nevidoma emblemnogo iyeroglifu ne viyavleno Iz samogo pochatku perebuvalo v zalezhnosti vid Shukuupskogo carstva Zabezpechuvav dlya ostannogo ohoronu torgovelnih shlyahiv Kulturno bulo pov yazano z Kopanom Vodnochas taki vidnosini z syuzerenom davali zmogu ahavam El Puente pochuvatisya vpevneno j zdijsnyuvati torgovelni operaciyi z mista maya girskoyi chastini ta Petenu cherez ostanni vidbuvalasya torgivlya z centralnoyu Meksikoyu Pislya porazki Shukkupa vid carstva Cu so u 738 roci na deyakij chas El Puente perebuvalo v zalezhnosti vid svyashennih volodariv Cu so Blizko do 770 h rokiv ahavi El Puente zdobuli samostijnist Vnaslidok zanepadu Kopanu u 1 j polovini IX stolittya znachna chastina naselennya pereselilasya do El Puente zokrema fahivci ta chastina znati Pislya 900 roku pochavsya zanepad mista j derzhavi Vin ostatochno nastav blizko 950 roku koli naselennya zalishilo ce misto OpisRoztashovano na vidstani 60 km vid arheologichnogo parku Kopan 11 km vid La Entrada 2 km vid miscya zlittya richok Chamelekon i Chinamito v dolini Florida Zagalna plosha 22 km Tut znajdeno ponad 200 sporud j 5 plosh Arhitektura vidpovidaye stilyu Motagua Osnovni materiali dlya budivnictva buli tuf slanec i tverdij vapnyak Tut bula dobre produmana sistema drenazhu dlya doshovoyi vodi ruslovogo stoku Ci kanali buli virizani z kamenyu Osoblivo vidilyayutsya dvi ploshi odna z yakih priznachena dlya religijnih ceremonij a insha dlya potreb naselennya i administraciyi Odnu vid odnoyi viddilyaye piramida zavvishki 12 m Sporuda 1 ranishe vona bula na 5 metriv vishe j najvishoyu za mezhami starovinnogo Kopana Yiyi bulo zvedeno des u VII stolitti Ce bula radialna piramida z 6 rivnyami i shodami z usih 4 storin najbilsh dobre zberezheni sogodni shodi zi shodu i zahodu Takozh tut znajdeno tunel z chislennimi artefaktami i produktami zhittyediyalnosti Na pivnichnij zahid vid ploshi 1 roztashovuyetsya Sporuda 5 Vona skladayetsya z 3 kimnat maye sklepinchastij dah ta stinu zavtovshki 30 sm Na shidnij chastini vid centralnoyi chastini mista rozkopano Sporudu 31 sho ye piramidoyu Yiyi zvedeno naprikinci klasichnogo periodu Vseredini ye 2 veliki kimnati U golovnij kimnati viyavleno zalishki kam yanoyi lavi Z golovnih shodiv piramidi ye vihid u zahidnu chastinu ploshi S Poruch znajdeno gladenki steli ta vivtar Fahivcyami vidnovleno reshtki zhitla starodavnih maya dlya vidviduvannya turistami Vidminnoyu risoyu El Puente ye te sho tut ob yednani kulturi dvoh indianskih plemen lenka i maya Na teritoriyi ye muzej de predstavlena vrazhayucha kolekciya posudu yaka demonstruye yak maya vdoskonalyuvali svoye remeslo Posudu razom z virobami z nefritu i obsidianovimi lezami viyavleno arheologami u pohovannyah na teritoriyi ciyeyi arhitekturnoyi pam yatki Istoriya doslidzhenViyavleno u 1935 roci Dzhensom Jde Pislya cogo chastina sporud bula serjozno poshkodzhena maroderami i silskogospodarskoyu diyalnistyu miscevih meshkanciv U 1989 roci ogolosheno kulturnoyu spadshinoyu Gondurasu perebuvalo pid opikoyu Nacionalnogo institutu arheologiyi ta istoriyi Gondurasu Pershi arheologichni rozkopki pochalisya u 1991 roci Teritoriyi pam yatki bulo vidkrito dlya vidviduvachiv u 1994 roci Z 1995 roku postijno trivayut rozkopki DzherelaNakamura Seiichi Daniel Cruz Torres 1994 Investigaciones arqueologicas y trabajos de restauracion en el sitio arqueologico El Puente Copan Honduras VII Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 1993 Guatemala Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia 518 526 Retrieved 2010 02 27 isp Bell Ellen E Marcello A Canuto Jorge Ramos 2001 El Paraiso Punto embocadero de la periferia sudeste maya Yaxkin Tegucigalpa Honduras Instituto Hondureno de Antropologia e Historia XIX ISSN 0254 7627 isp