Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Елліс Міннз | |
|---|---|
| Народився | 16 липня 1874 |
| Помер | 13 червня 1953 (78 років) |
| Країна |  Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | антрополог, археолог, викладач університету, письменник-документаліст |
| Alma mater | кембриджський університет |
| Галузь | історія, археологія, Слов'янознавство, |
| Заклад | Кембриджський університет |
| Посада | президент Пемброк-коледжу Кембриджського університету |
| Вчене звання | професор |
| Відомі учні | d[1] |
| Членство | d[2] |
| Відомий завдяки: | дослідник скіфо-грецької історії Північного Причорномор'я |
| Нагороди |  |
Елліс Говелл Міннз (Ellis Hovell Minns; 1874—1953) — британський історик античності та славіст, професор Кембриджського університету. У своїх наукових працях розглядав, серед іншого, античну історію Південної України.
Життєпис
Син англіканського пресвітера Джорджа Вільяма Міннза, вікарія парафії Вестон у східному Гемпширі. Преподобний Міннз захоплювався історією та старожитностями і був членом авторитетного Лондонського товариства антикварів (Society of Antiquaries of London). Елліс Міннз згодом стверджував, що саме підтримка батька, його приклад та виховання визначили його життєвий та науковий шлях.
Закінчивши престижну школу Чартергаус, Елліс Міннз розпочинає навчання в кембриджському Пемброк-коледжі. У виші він вирішив посилено студіювати не античність, як планував раніше і якою продовжував цікавитися, а славістику. Перших серйозних успіхів у цій царині він досягнув уже не в Кембриджі, а в Парижі, де під керівництвом керівника кафедри російської мови Школи східних мов Поля Буайє повністю опанував російську.
Протягом 1898—1901 перебував на теренах Російської імперії. Тут він заклав основи своєї наукової кар'єри, влаштувавшись на стажування до бібліотеки Імператорської археологічної комісії, а згодом — до Імператорського Ермітажу та Історичного музею в Москві. Ця робота дозволила Міннзу за короткий термін стати провідним західним фахівцем у царині російської археології — один з небагатьох європейських істориків він вільно володів російською, мав змогу ознайомитися з найновішими археологічними публікаціями Російської імперії, отримав досвід практичної роботи у сфері археологічного музейництва в провідних наукових закладах Петербурга й Москви. Своє стажування в російських столицях Міннз доповнив також подорожами до Казані, Києва, Одеси та інших помітних губернських наукових центрів. Ці подорожі дозволили йому безпосередньо ознайомитися з топографією країни, на власні очі побачити ключові пам'ятки археології.
Внаслідок подорожей Російською імперією у Міннза з'явилися знайомі та друзі не тільки серед столичних науковців, але й серед провінційних дослідників. Згодом, повернувшись до Великої Британії, вчений листувався з десятками своїх кореспондентів у Російській імперії, а відтак одним з перших отримував відомості про нові відкриття, ознайомлювався з надісланими йому свіжими виданнями, стежив за інтерпретацією тих чи інших історичних явищ різними школами і дослідниками. Був членом ряду наукових товариств Російської імперії, зокрема Імператорського Російського археологічного товариства.
Після повернення до Великої Британії зайняв посаду викладача славістики і бібліотекаря Пемброк-коледжу. У 1906 паралельно влаштувався на неповну ставку викладачем палеографії Класичного факультету. Сучасники згадували про Еліса Міннза як про сумлінного працівника, який повністю виконував свої зобов'язання перед обома установами, але зосереджений був у першу чергу на створенні власного інтелектуального продукту.
Протягом 1901—1911 років працював над узагальненням своїх відомостей про археологію Північного Причорномор'я. Взяв участь у підготовці одинадцятого («кембриджського») видання фундаментальної «Encyclopaedia Britannica» (1911). У цій редакції енциклопедії Міннзу належать ключові статті зі славістики («Російська мова», «Слов'яни», «Словаки», «Словенці», «Серби», «Кашуби») та античної історії Південної України («Алани», «Бастарни» «Будини», «Кіммерійці», «Сармати», «Скіфія», «Таври», «Тіра», «Феодосія», «Херсонес», «Язиги» та ін.).
В 1920 Міннзу присудили почесний ступінь доктора Кембриджського університету. У 1926 він отримав впливову посаду «діснеївського» професора археології на Факультеті археології та антропології Кембриджського університету (з 1851 вона фінансувалася з окремого фонду, закладеного меценатом Джоном Діснеєм; Міннз став шостим «діснеївським» професором). Не залишив він і своєї праці в Пемброк-коледжі: у 1928 його обрали президентом цього університетського підрозділу, а з 1947 і до своєї смерті у 1953 він працював там на посаді старшого наукового співробітника.
Науковий доробок
Науковий доробок Елліса Міннза у царині славістики та античних студій Північного Причорномор'я уже в міжвоєнні роки було повсюдно визнано класичним. Світове визнання у науковому світі йому забезпечила узагальнююча праця «Скіфи та греки» («Scythians and Greeks»), видана у 1913.
Зв'язки з Україною
Елліс Міннз підтримував тісні наукові та дружні контакти з рядом українських науковців, зокрема Вікентієм Хвойкою та Віктором Гошкевичем.
Елліс Міннз був членом Одеського товариства історії та старожитностей, також мав почесне звання доктора грецької словесності Київського університету святого Володимира.
Меч Сталінграда
Основна стаття: Меч Сталінграда
В 1943 британський уряд звернувся до Міннза, як провідного спеціаліста «у російських справах», з проханням сформулювати російською мовою текст дарчого напису на символічному мечі, який мав бути переданий радянській стороні як вияв захоплення героїзмом радянських військ у Сталінградській битві. 29 листопада 1943 Вінстон Черчилль передав цей дарунок Йосипу Сталіну під час Тегеранської конференції. Сьогодні «Сталінградський меч», визнаний одним з найкращих зразків сучасного художнього кування, експонується в Музеї Сталінградської битви (Волгоград, Російська Федерація).
Головні наукові праці
- Minns E. H. Scythians and Greeks. A survey of ancient history and archaeology on the north coast of the Euxine from the Danube to the Caucasus / Ellis Minns. — Cambridge: Cambridge University Press, 1913. — 720 p.
Література
- Clark Grahame. Ellis Hovell Minns // Proceedings of the British Academy. — 1985. — № 71. — P. 597—602.
- Бухарин Михаил. Скифский мир М. И. Роствцева и Э. Х. Миннза // Парфянский выстрел (под ред. Г. М. Бонгард-Левина и Ю. Н. Литвиненко). — М.: РОССПЭН, 2003. — С. 477—544.
- Костенко Антон. Посилка «Кембридж — Херсон» або Про наукові контакти Еліса Міннза та Віктора Гошкевича // Scriptorium Nostrum. — 2016. — № 3(6). — С. 7-24.
- Колесникова Вікторія. Листування В. В. Хвойки з Е. Міннзом як джерело для створення наукової біографії В. В. Хвойки // Археологія — 2006. — № 1. — С. 48-59.
Примітки
- https://www.thebritishacademy.ac.uk/documents/1403/94p357.pdf#page=12
- Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. Apéndice 7. — P. 516. —
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2016. Процитовано 28 січня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
movoyu originalu Ellis MinnzNarodivsya16 lipnya 1874 1874 07 16 Pomer13 chervnya 1953 1953 06 13 78 rokiv Krayina Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistantropolog arheolog vikladach universitetu pismennik dokumentalistAlma materkembridzhskij universitetGaluzistoriya arheologiya Slov yanoznavstvo ZakladKembridzhskij universitetPosadaprezident Pembrok koledzhu Kembridzhskogo universitetuVchene zvannyaprofesorVidomi uchnid 1 Chlenstvod 2 Vidomij zavdyaki doslidnik skifo greckoyi istoriyi Pivnichnogo Prichornomor yaNagorodi Ellis Govell Minnz Ellis Hovell Minns 1874 1953 britanskij istorik antichnosti ta slavist profesor Kembridzhskogo universitetu U svoyih naukovih pracyah rozglyadav sered inshogo antichnu istoriyu Pivdennoyi Ukrayini ZhittyepisSin anglikanskogo presvitera Dzhordzha Vilyama Minnza vikariya parafiyi Veston u shidnomu Gempshiri Prepodobnij Minnz zahoplyuvavsya istoriyeyu ta starozhitnostyami i buv chlenom avtoritetnogo Londonskogo tovaristva antikvariv Society of Antiquaries of London Ellis Minnz zgodom stverdzhuvav sho same pidtrimka batka jogo priklad ta vihovannya viznachili jogo zhittyevij ta naukovij shlyah Zakinchivshi prestizhnu shkolu Chartergaus Ellis Minnz rozpochinaye navchannya v kembridzhskomu Pembrok koledzhi U vishi vin virishiv posileno studiyuvati ne antichnist yak planuvav ranishe i yakoyu prodovzhuvav cikavitisya a slavistiku Pershih serjoznih uspihiv u cij carini vin dosyagnuv uzhe ne v Kembridzhi a v Parizhi de pid kerivnictvom kerivnika kafedri rosijskoyi movi Shkoli shidnih mov Polya Buajye povnistyu opanuvav rosijsku Protyagom 1898 1901 perebuvav na terenah Rosijskoyi imperiyi Tut vin zaklav osnovi svoyeyi naukovoyi kar yeri vlashtuvavshis na stazhuvannya do biblioteki Imperatorskoyi arheologichnoyi komisiyi a zgodom do Imperatorskogo Ermitazhu ta Istorichnogo muzeyu v Moskvi Cya robota dozvolila Minnzu za korotkij termin stati providnim zahidnim fahivcem u carini rosijskoyi arheologiyi odin z nebagatoh yevropejskih istorikiv vin vilno volodiv rosijskoyu mav zmogu oznajomitisya z najnovishimi arheologichnimi publikaciyami Rosijskoyi imperiyi otrimav dosvid praktichnoyi roboti u sferi arheologichnogo muzejnictva v providnih naukovih zakladah Peterburga j Moskvi Svoye stazhuvannya v rosijskih stolicyah Minnz dopovniv takozh podorozhami do Kazani Kiyeva Odesi ta inshih pomitnih gubernskih naukovih centriv Ci podorozhi dozvolili jomu bezposeredno oznajomitisya z topografiyeyu krayini na vlasni ochi pobachiti klyuchovi pam yatki arheologiyi Vnaslidok podorozhej Rosijskoyu imperiyeyu u Minnza z yavilisya znajomi ta druzi ne tilki sered stolichnih naukovciv ale j sered provincijnih doslidnikiv Zgodom povernuvshis do Velikoyi Britaniyi vchenij listuvavsya z desyatkami svoyih korespondentiv u Rosijskij imperiyi a vidtak odnim z pershih otrimuvav vidomosti pro novi vidkrittya oznajomlyuvavsya z nadislanimi jomu svizhimi vidannyami stezhiv za interpretaciyeyu tih chi inshih istorichnih yavish riznimi shkolami i doslidnikami Buv chlenom ryadu naukovih tovaristv Rosijskoyi imperiyi zokrema Imperatorskogo Rosijskogo arheologichnogo tovaristva Pislya povernennya do Velikoyi Britaniyi zajnyav posadu vikladacha slavistiki i bibliotekarya Pembrok koledzhu U 1906 paralelno vlashtuvavsya na nepovnu stavku vikladachem paleografiyi Klasichnogo fakultetu Suchasniki zgaduvali pro Elisa Minnza yak pro sumlinnogo pracivnika yakij povnistyu vikonuvav svoyi zobov yazannya pered oboma ustanovami ale zoseredzhenij buv u pershu chergu na stvorenni vlasnogo intelektualnogo produktu Protyagom 1901 1911 rokiv pracyuvav nad uzagalnennyam svoyih vidomostej pro arheologiyu Pivnichnogo Prichornomor ya Vzyav uchast u pidgotovci odinadcyatogo kembridzhskogo vidannya fundamentalnoyi Encyclopaedia Britannica 1911 U cij redakciyi enciklopediyi Minnzu nalezhat klyuchovi statti zi slavistiki Rosijska mova Slov yani Slovaki Slovenci Serbi Kashubi ta antichnoyi istoriyi Pivdennoyi Ukrayini Alani Bastarni Budini Kimmerijci Sarmati Skifiya Tavri Tira Feodosiya Hersones Yazigi ta in V 1920 Minnzu prisudili pochesnij stupin doktora Kembridzhskogo universitetu U 1926 vin otrimav vplivovu posadu disneyivskogo profesora arheologiyi na Fakulteti arheologiyi ta antropologiyi Kembridzhskogo universitetu z 1851 vona finansuvalasya z okremogo fondu zakladenogo mecenatom Dzhonom Disneyem Minnz stav shostim disneyivskim profesorom Ne zalishiv vin i svoyeyi praci v Pembrok koledzhi u 1928 jogo obrali prezidentom cogo universitetskogo pidrozdilu a z 1947 i do svoyeyi smerti u 1953 vin pracyuvav tam na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika Naukovij dorobokNaukovij dorobok Ellisa Minnza u carini slavistiki ta antichnih studij Pivnichnogo Prichornomor ya uzhe v mizhvoyenni roki bulo povsyudno viznano klasichnim Svitove viznannya u naukovomu sviti jomu zabezpechila uzagalnyuyucha pracya Skifi ta greki Scythians and Greeks vidana u 1913 Zv yazki z UkrayinoyuEllis Minnz pidtrimuvav tisni naukovi ta druzhni kontakti z ryadom ukrayinskih naukovciv zokrema Vikentiyem Hvojkoyu ta Viktorom Goshkevichem Ellis Minnz buv chlenom Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej takozh mav pochesne zvannya doktora greckoyi slovesnosti Kiyivskogo universitetu svyatogo Volodimira Mech StalingradaOsnovna stattya Mech Stalingrada V 1943 britanskij uryad zvernuvsya do Minnza yak providnogo specialista u rosijskih spravah z prohannyam sformulyuvati rosijskoyu movoyu tekst darchogo napisu na simvolichnomu mechi yakij mav buti peredanij radyanskij storoni yak viyav zahoplennya geroyizmom radyanskih vijsk u Stalingradskij bitvi 29 listopada 1943 Vinston Cherchill peredav cej darunok Josipu Stalinu pid chas Tegeranskoyi konferenciyi Sogodni Stalingradskij mech viznanij odnim z najkrashih zrazkiv suchasnogo hudozhnogo kuvannya eksponuyetsya v Muzeyi Stalingradskoyi bitvi Volgograd Rosijska Federaciya Golovni naukovi praciMinns E H Scythians and Greeks A survey of ancient history and archaeology on the north coast of the Euxine from the Danube to the Caucasus Ellis Minns Cambridge Cambridge University Press 1913 720 p LiteraturaClark Grahame Ellis Hovell Minns Proceedings of the British Academy 1985 71 P 597 602 Buharin Mihail Skifskij mir M I Rostvceva i E H Minnza Parfyanskij vystrel pod red G M Bongard Levina i Yu N Litvinenko M ROSSPEN 2003 S 477 544 Kostenko Anton Posilka Kembridzh Herson abo Pro naukovi kontakti Elisa Minnza ta Viktora Goshkevicha Scriptorium Nostrum 2016 3 6 S 7 24 Kolesnikova Viktoriya Listuvannya V V Hvojki z E Minnzom yak dzherelo dlya stvorennya naukovoyi biografiyi V V Hvojki Arheologiya 2006 1 S 48 59 Primitkihttps www thebritishacademy ac uk documents 1403 94p357 pdf page 12 Anguera J E Enciclopedia universal ilustrada europeo americana Editorial Espasa 1905 Vol Apendice 7 P 516 ISBN 978 84 239 4500 9 d Track Q4889455d Track Q17629741d Track Q610760 PDF Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 26 bereznya 2016 Procitovano 28 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya