Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Частина інформації в цій статті застаріла. (грудень 2016) |
Електронна промисловість — галузь машинобудування, яка займається розробкою і виробництвом електронного обладнання, електронних систем і приладів промислового та військового, побутового та іншого призначення. Одна з новітніх, наукомістких галузей промисловості, яка концентрується переважно у великих промислових центрах, добре забезпечених кваліфікованими кадрами. Значна частина продукції електронної промисловості призначена для зберігання, обробки та передачі інформації.
Загальна характеристика
Електронна промисловість тільки частково виробляє готову кінцеву продукцію; велику частину її продукції становлять компоненти інших кінцевих продуктів, а також частини, напівфабрикати й матеріали, і тому її тяжко охопити статистичною класифікацією. Але без компонентів електронної промисловості не може існувати безліч сучасних готових виробів: ракети, штучні супутники, атомні електростанції тощо.
Як матеріали й компоненти для своїх виробів електронна промисловість вживає також багато стратегічно важливих і дефіцитних металів, пластмас, мінералів та синтетиків, тому тісно пов'язана з багатьма іншими галузями промисловості. За організацією виробництва, технологією й зв'язками до електронної промисловості повністю або почасти належать такі галузі й підгалузі промисловості: радіотехн., телефонно-телеграфна, промисловість спеціальної (у значній мірі воєнної) радіоелектроніки та радіонавігаційного обладнання, кібернетичні, електронно-обчислювальні та керівні машини (комп'ютери) і прилади радіоелектронної автоматики, промисловість, що виробляє електронні машини для програмового управління виробничими процесами, бюровою роботою, контрольно-обліковими, плановими і комерційно-фінансовими операціями, машини для шкільного навчання, для фоторепродукції документів, зберігання і знаходження інформацій; далі промисловість вимірювальної апаратури, електровакуумна, технологічної апаратури, напівпровідників, радіодеталей, матеріалів для радіоелектронної промисловості (виробляє електротехніку, скло, спеціальну кераміку, ферити, п'єзокварцеві та слюдяні вироби, люмінофор тощо) та спеціальне машинобудування для електронної промисловості.
Електронна промисловість належить до стратегічно важливих, вона сприяє прискоренню розвитку машинобудування та становленню (п'ятого технологічного устрою) й є основною передумовою початку переходу до шостого.
Історія
Зародження радіоелектронної промисловості в Україні припадає на 1896 рік, коли у Сумах бельгійці збудували машинобудівні майстерні, що виробляли серед іншого телефонні й телеграфні апарати. Першу радіотелеграфну лабораторію відкрив у Києві С. Айзенштайн у 1905 році, перша радіостанція була збудована в Миколаєві 1914 року.
Перші електростатичні генератори та прискорювачі протонів у СРСР були створені у 1930-х роках в Українському фізико-технічному інституті у Харкові, телебачення існувало з 1940 року (в експериментальній формі).
Радіопромисловість розвинулася в Україні в основному після 1945 року. У Дніпропетровську почалося масове виробницто радіоприймачів у 1947 році, радіол — у 1952 році; магнітофони почали виробляти у Києві з 1949, телевізори — у Львові з 1958. Електронна промисловість запрацювала активно з 1960-х років. розпочав масове виробництво телевізійних трубок у 1954 році. Незабаром це підприємство набуло всесоюзного і східно-європейського значення. У 1968 році він почав виробництво трубок для кольорових телевізорів.
Перший в СРСР комп'ютер склали у Києві в 1950 році. Серійне виробництво комп'ютерів «Київ» почалося тут у 1959, керівної електронної машини «Дніпро» — в 1961, електронної машини для інженерних розрахунків «Промінь» — 1962. для хімічної промисловості запрацював у 1959 році. почав виробляти комп'ютери та інші електронні апарати з 1967 року.
У радянські часи радіоелектронна промисловість УРСР підлягала лише відповідним союзним міністерствам. Вона була наймолодшою галуззю промисловості як в Україні, так і у світі, але значення її вже на той час було величезним, а згодом стало вирішальним для всього народного господарства, бо є основою усього машинобудування.
За радянською класифікацією від 1968 року визначалася окремо як радіопромисловість, електронна промисловість та підгалузь приладобудування (спеціалізовані заводи оборонної, авіаційної і суднобудівної промисловості та промисловості загального машинобудування). В радянській офіційній звітній статистиці електронна промисловість подається тільки в категоріях «прилади, засоби автоматизації і обчислювальної техніки» та «радіоприймачі, радіоли, телевізори і магнітофони побутові», що становило лише частину всієї продукції. За радянською методою обчислення національного доходу, у 1969 радіоелектронна промисловість давала в УРСР близько 1,8 % продукції всієї промисловості (у СРСР — 1,7 %; в Америці — 4,2 %), у дійсності, певно, більше.
Виробництво продукції радіопромисловості України зросло за 1959—1969 роки у 8 разів, електронної промисловості — у 16 разів (дані неповні). Приладобудування розвинулося також головним чином після Другої світової війни. У Києві в 1950-х роках завод «Точелектроприлад» став масово виробляти різні електровимірювальні прилади, потенціометри та магнітометри.
Нові заводи контрольно-вимірювальних приладів було збудовано в Харкові (два), Одесі, Львові («Теплоконтроль»), Житомирі («Електровимірювач»), Івано-Франківському (приладобудівництво). Менші заводи запрацювали у Черкасах, Лубнах, Мукачевому, Луцьку, Луганську й інших містах. Загалом на 1963 рік налічувалося 14 підприємств приладобудування в УРСР, не рахуючи спеціалізованих військових.
Радіоелектронна промисловість — працемістка і матеріалоінтенсивна промисловість, що не потребує багато металу та енергії. Натомість їй потрібна велика науково-дослідна база, експериментальні лабораторії і висококваліфіковані інженерно-технічні кадри. За даними 1966 року радіоелектронна промисловість концентрувалася здебільшого в Південно-Західному економічному районі (Київ, Львів). Тут вироблялося 78 % приладів електровимірювання й 76 % приладів контролю і регулювання технологічних процесів всієї продукції України. Фондовіддача й продуктивність праці тут була вища, ніж в цілому по Україні. Однак загалом по Україні — була вища, ніж в усьому СРСР (на 1 карб. основного капіталу 2,35 карб. продукції в УРСР і 2,27 карб, в СРСР). Розвиток радіоелектронної промисловості в УРСР, РРФСР і СРСР представлений у табл. З неї видно, що в Україні радіоелектронна промисловість зростала щороку на 19,5 %, в РРФСР — на 13,8 %, в СРСР — на 15,7 %, тобто швидше, ніж розвивалася вся промисловість СРСР.
Продукція приладів, засобів автоматизації та обчислювальної техніки У млн карб.* | ||||
---|---|---|---|---|
Роки | Україна | РРФСР | СРСР | Частка України в СРСР |
1967 | 452 | 1843 | 2739 | 16,50 % |
1969 | 518 | 1575 | 2562 | 20,21 % |
1970 | 613 | 1861 | 3092 | 19,82 % |
1971 | 717 | 2090 | 3487 | 20,56 % |
Радіоелектронна промисловість в України у другій половині XX століття була на рівні Чехословаччини й Східної Німеччини. Однак, порівняно з іншими Європейськими та Північноамериканськими країнами — значно відставала. Так у 1969 в Україні було встановлено лише 74 комп'ютери, тоді як в Західній Німеччині — понад 300, у Франції — понад 500. За планом на 1975 СРСР мав би продукувати близько 2 000 комп'ютерів. Незначну їх частину СРСР використовує для вивчення космосу й у військовій справі, а малі та прості комп'ютери, що були у серійному виробництві в Україні і в СРСР, є копіями західних машин, виробництво яких там припинено ще у 1962 році. За даними радянської статистики у 1972 лише 65 % продукції радіоелектронної промисловості СРСР відповідало світовому рівню. Багато цих виробів СРСР імпортував з Японії, Великої Британії, Франції, Італії, Швейцарії й Данії, а також з — країн Східної Європи.
Головними причинами відставання радянської радіоелектронної промисловості, крім технології, є низькі норми амортизації та нестача деяких стратегічних матеріалів: феритів, п'єзокварців, селену, індію, галію, телуру, берилію, талію, цирконію (див. Рідкісні метали), СРСР імпортував ртуть, слюду, барій, плавиковий шпат, потрібні для радіоелектронної промисловості.
До 1991 року в Україні тільки у виробництві мікроелектроніки було задіяно п'ять виробничих об'єднань чисельністю 10-12 тис. працівників у кожному.
Перепрофілювання негативно позначилося на галузі багатьох підприємств колишнього військово-промислового комплексу в 1991—1994 роках, так само як і створення альтернативних підприємств в країнах СНД, а також зниження попиту на традиційних ринках. Виробництво впало майже в 10 разів. Водночас приватизація підштовхнула прогрес у цьому напрямку. Частина державних підприємств після приватизації почала випускати товари масового споживання (ВАТ «Гамма», ВАТ «Гравітон», ВАТ «Родон», ВАТ «Олімп», ДП "Львівський завод"Лорта"). Решта підприємств у зв'язку з відсутністю державних замовлень та складним фінансовим становищем поступово почали занепадати та зменшувати обсяги виробництва (ДП «Дніпронапівпровідники»).
Після набуття Незалежності України з'являються нові приватні підприємства (ТОВ «Еверест Лімітед», ТОВ «Телекарт-Прилад», ТОВ"НВП"Аеротехніка-МЛТ", ЗАТ"Квазар-мікро"), які налагоджують сучасне виробництво радіоелектронних приладів.
Згідно з даними Міністерства промислової політики України, за I півріччя 2009 р. в порівнянні з відповідним періодом 2008 р. підприємства радіоелектронної промисловості, засобів зв'язку і приладобудування України скоротили випуск продукції на 5,6 % — до 409,2 млн грн. Водночас в порівнянні з травнем цей показник зріс на 7,7 % до 78 млн грн. Радіоелектронна промисловість збільшила випуск продукції в червні до травня на 4,3 % — до 41,5 млн грн, за 6 міс. до 6 міс. 2008 р. — на 27,9 % — до 207,1 млн грн. Підгалузь засобів зв'язку і телекомунікацій збільшила випуск продукції в червні на 8,3 % — до 18,3 млн грн, за 6 міс. — скоротила на 30,8 % — до 114,9 млн грн. У приладобудуванні об'єми виробництва в червні зросли на 9,5 % — до 17,2 млн грн, за 6 міс. — скоротилися на 17,7 % — до 87,2 млн грн. За 6 міс. випуск лічильників електроенергії скоротився на 72,4 % — до 66,766 тис. шт., газу — на 33,7 % — до 88,138 тис. шт., води — зріс на 19,5 % — до 594,56 тис. шт. Виробництво кольорових телевізорів скоротилося на 56,4 % — до 368,479 тис. шт.
Сучасний стан
Можна зазначити, що показники інноваційної діяльності радіоелектронної промисловості в сучасній Україні корелюють із економічною та політичною ситуацією в країні. Так до 2014 р. кількість підприємств і обсяг реалізованої продукції (товарів і послуг) поступово знижувалися. І лише починаючи з 2015 р. намітилися позитивні тенденції:
- збільшення витрат держави на військово-промисловий комплекс, а отже, і на радіоелектронну промисловість;
- збільшення державних замовлення на розробку та випуск навігаційної апаратури, промислової електроніки, військової та спеціальної техніки (ПАТ "ТРЗ «Оріон», ПАТ "НВО «Київський завод автоматики імені Г І. Петровського», ДП «Укроборонсервіс»);
- поява нових інноваційних видів продукції: мікропроцесорні системи контролю та управління технологічними процесами, комп'ютерні томографи та рентгенівські діагностичні апарати, прилади обліку споживання газу, води, тепла та електроенергії, ряд приладів i систем для екологічного моніторингу промислових зон, модифіковані наукоємні прилади для наукових досліджень — електронні мікроскопи, хроматографи, мас-спектрометри, спектрографи (ТОВ «Еверест Лімітед» та ін.);
- розвиток міжнародних зв'язків (ЗАТ «Квазар-мікро»);
- створення нових робочих місць;
- стимулювання підготовки висококваліфікованих працівників для задоволення потреб галузі та ін.
У 2021 році внаслідок карантинних обмежень через COVID-19 техіндустрія зазнала бурхливого попиту на ноутбуки та планшети, що стало однією з причин браку напівпровідників у світі. Дефіцит також погіршили санкції проти китайських техкомпаній та закриття заводів через локдауни. Також дефіцит чипів — ще один можливий наслідок розпочатої Росією війни проти України. Майже половину всіх світових поставок неону для чіпів забезпечували дві українські компанії, які припинили роботу через російське вторгнення. За інформацією агенції Reuters, від 45 % до 54 % виробництва неону у світі припалає на компанії «Кріоїн Інжиніринг» та «Інгаз». Вони виробляли неон напівпровідникової якості, необхідний для лазерів, що є складовою частиною виробництва чипів.
Так компанія «Інгаз», штаб-квартира якої була розташована в Маріуполі, виробляла від 15 000 до 20 000 кубометрів неону. Головними клієнтами її були компанії з Тайваню, Кореї, Китаю, США і Німеччини. Компанія «Кріоїн» до початку війни виробляла від 10 000 до 15 000 кубометрів неону на місяць. Експерти попереджають, що, якщо війна триватиме довго, виробництво чипів опиниться під загрозою і припинять роботу заводи, що спеціалізуються на виробництві мікросхем. Брак мікросхем ударить по виробниках мобільних телефонів й інших гаджетів.
Підприємства
Серед підприємств електронної промисловості виділяють львівські радіотехнічні заводи («Електрон») і кінескопів, заводи Києва («Маяк», «Радар»), які виготовляють телевізори, магнітоли, магнітофони, транзисторні радіоприймачі і т.п. Сімферопольський завод телевізорів (не існує) був першим у СНД, який опанував виробництво широкодіагональних телефізорів, Дніпропетровський радіозавод - транзисторні радіоприймачі, кольорові телевізори «Янтар». Кіноапаратуру виготовляють заводи «Кіпап» в Одесі та Києві; електронно-обчислювальні машини керування, напівпровідники - в Києві та Вінниці. У Сумах виготовляли електронні мікроскопи та інші електронні прилади, новіші центри електронної промисловості розташовані у містах Рівне, Хмельницький, Вінниця. Великі підприємства працюють у Харкові.
Для виготовлення побутової техніки були створені підприємства, як Київський завод пральних машин, Васильків (Київська область) і Донецький завод холодильників та ін. Сьогодні ці підприємства здійснюють збірку побутової техніки за ліцензіями закордонних компаній.
Див. також
Примітки
- Руденко О. М. Інноваційна діяльність підприємств радіоелектронної промисловості в Україні: сучасний стан та проблеми розвитку / О. М. Руденко // Економічний форум. — 2017. — № 1. — С. 162—168.
- Аналітична стаття агенції Reuters, Russia's attack on Ukraine halts half of world's neon output for chips 11 березня 2022 року.
Посилання
- Електронна і радіотехнічна промисловість
Література
- АН СССР. Очерки истории радиотехники. М. 1960;
- Розенфельд Я., Клименко К. История машиностроения СРСР. М. 1961;
- Штернов О. (ред.). Технический прогресс в машиностроении Украинской ССР. 1917 — 1967 гг. К. 1967;
- Глушков В. Кібернетика на Україні. Нариси з історії техніки і природознавства. Респ. міжвідомчий зб. Випуск X. К. 1968;
- Bercnyj I. Computers in Eastern Europe Scientific American. T. 233, жовтень. Нью-Йорк 1970;
- Научно-технический прогресс в Украинской ССР. 1961 — 1970. К. 1971;
- Куликов В. Советские вооруженные силы и военная наука, ж. Коммунист, ч. 3. М. 1973.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Періодика
- Радіоелектронні і комп'ютерні системи
- Прикладна радіоелектроніка
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Січень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2016 Elektronna promislovist galuz mashinobuduvannya yaka zajmayetsya rozrobkoyu i virobnictvom elektronnogo obladnannya elektronnih sistem i priladiv promislovogo ta vijskovogo pobutovogo ta inshogo priznachennya Odna z novitnih naukomistkih galuzej promislovosti yaka koncentruyetsya perevazhno u velikih promislovih centrah dobre zabezpechenih kvalifikovanimi kadrami Znachna chastina produkciyi elektronnoyi promislovosti priznachena dlya zberigannya obrobki ta peredachi informaciyi Zagalna harakteristikaElektronna promislovist tilki chastkovo viroblyaye gotovu kincevu produkciyu veliku chastinu yiyi produkciyi stanovlyat komponenti inshih kincevih produktiv a takozh chastini napivfabrikati j materiali i tomu yiyi tyazhko ohopiti statistichnoyu klasifikaciyeyu Ale bez komponentiv elektronnoyi promislovosti ne mozhe isnuvati bezlich suchasnih gotovih virobiv raketi shtuchni suputniki atomni elektrostanciyi tosho Yak materiali j komponenti dlya svoyih virobiv elektronna promislovist vzhivaye takozh bagato strategichno vazhlivih i deficitnih metaliv plastmas mineraliv ta sintetikiv tomu tisno pov yazana z bagatma inshimi galuzyami promislovosti Za organizaciyeyu virobnictva tehnologiyeyu j zv yazkami do elektronnoyi promislovosti povnistyu abo pochasti nalezhat taki galuzi j pidgaluzi promislovosti radiotehn telefonno telegrafna promislovist specialnoyi u znachnij miri voyennoyi radioelektroniki ta radionavigacijnogo obladnannya kibernetichni elektronno obchislyuvalni ta kerivni mashini komp yuteri i priladi radioelektronnoyi avtomatiki promislovist sho viroblyaye elektronni mashini dlya programovogo upravlinnya virobnichimi procesami byurovoyu robotoyu kontrolno oblikovimi planovimi i komercijno finansovimi operaciyami mashini dlya shkilnogo navchannya dlya fotoreprodukciyi dokumentiv zberigannya i znahodzhennya informacij dali promislovist vimiryuvalnoyi aparaturi elektrovakuumna tehnologichnoyi aparaturi napivprovidnikiv radiodetalej materialiv dlya radioelektronnoyi promislovosti viroblyaye elektrotehniku sklo specialnu keramiku feriti p yezokvarcevi ta slyudyani virobi lyuminofor tosho ta specialne mashinobuduvannya dlya elektronnoyi promislovosti Elektronna promislovist nalezhit do strategichno vazhlivih vona spriyaye priskorennyu rozvitku mashinobuduvannya ta stanovlennyu p yatogo tehnologichnogo ustroyu j ye osnovnoyu peredumovoyu pochatku perehodu do shostogo IstoriyaZarodzhennya radioelektronnoyi promislovosti v Ukrayini pripadaye na 1896 rik koli u Sumah belgijci zbuduvali mashinobudivni majsterni sho viroblyali sered inshogo telefonni j telegrafni aparati Pershu radiotelegrafnu laboratoriyu vidkriv u Kiyevi S Ajzenshtajn u 1905 roci persha radiostanciya bula zbudovana v Mikolayevi 1914 roku Pershi elektrostatichni generatori ta priskoryuvachi protoniv u SRSR buli stvoreni u 1930 h rokah v Ukrayinskomu fiziko tehnichnomu instituti u Harkovi telebachennya isnuvalo z 1940 roku v eksperimentalnij formi Radiopromislovist rozvinulasya v Ukrayini v osnovnomu pislya 1945 roku U Dnipropetrovsku pochalosya masove virobnicto radioprijmachiv u 1947 roci radiol u 1952 roci magnitofoni pochali viroblyati u Kiyevi z 1949 televizori u Lvovi z 1958 Elektronna promislovist zapracyuvala aktivno z 1960 h rokiv rozpochav masove virobnictvo televizijnih trubok u 1954 roci Nezabarom ce pidpriyemstvo nabulo vsesoyuznogo i shidno yevropejskogo znachennya U 1968 roci vin pochav virobnictvo trubok dlya kolorovih televizoriv Pershij v SRSR komp yuter sklali u Kiyevi v 1950 roci Serijne virobnictvo komp yuteriv Kiyiv pochalosya tut u 1959 kerivnoyi elektronnoyi mashini Dnipro v 1961 elektronnoyi mashini dlya inzhenernih rozrahunkiv Promin 1962 dlya himichnoyi promislovosti zapracyuvav u 1959 roci pochav viroblyati komp yuteri ta inshi elektronni aparati z 1967 roku U radyanski chasi radioelektronna promislovist URSR pidlyagala lishe vidpovidnim soyuznim ministerstvam Vona bula najmolodshoyu galuzzyu promislovosti yak v Ukrayini tak i u sviti ale znachennya yiyi vzhe na toj chas bulo velicheznim a zgodom stalo virishalnim dlya vsogo narodnogo gospodarstva bo ye osnovoyu usogo mashinobuduvannya Za radyanskoyu klasifikaciyeyu vid 1968 roku viznachalasya okremo yak radiopromislovist elektronna promislovist ta pidgaluz priladobuduvannya specializovani zavodi oboronnoyi aviacijnoyi i sudnobudivnoyi promislovosti ta promislovosti zagalnogo mashinobuduvannya V radyanskij oficijnij zvitnij statistici elektronna promislovist podayetsya tilki v kategoriyah priladi zasobi avtomatizaciyi i obchislyuvalnoyi tehniki ta radioprijmachi radioli televizori i magnitofoni pobutovi sho stanovilo lishe chastinu vsiyeyi produkciyi Za radyanskoyu metodoyu obchislennya nacionalnogo dohodu u 1969 radioelektronna promislovist davala v URSR blizko 1 8 produkciyi vsiyeyi promislovosti u SRSR 1 7 v Americi 4 2 u dijsnosti pevno bilshe Virobnictvo produkciyi radiopromislovosti Ukrayini zroslo za 1959 1969 roki u 8 raziv elektronnoyi promislovosti u 16 raziv dani nepovni Priladobuduvannya rozvinulosya takozh golovnim chinom pislya Drugoyi svitovoyi vijni U Kiyevi v 1950 h rokah zavod Tochelektroprilad stav masovo viroblyati rizni elektrovimiryuvalni priladi potenciometri ta magnitometri Novi zavodi kontrolno vimiryuvalnih priladiv bulo zbudovano v Harkovi dva Odesi Lvovi Teplokontrol Zhitomiri Elektrovimiryuvach Ivano Frankivskomu priladobudivnictvo Menshi zavodi zapracyuvali u Cherkasah Lubnah Mukachevomu Lucku Lugansku j inshih mistah Zagalom na 1963 rik nalichuvalosya 14 pidpriyemstv priladobuduvannya v URSR ne rahuyuchi specializovanih vijskovih Radioelektronna promislovist pracemistka i materialointensivna promislovist sho ne potrebuye bagato metalu ta energiyi Natomist yij potribna velika naukovo doslidna baza eksperimentalni laboratoriyi i visokokvalifikovani inzhenerno tehnichni kadri Za danimi 1966 roku radioelektronna promislovist koncentruvalasya zdebilshogo v Pivdenno Zahidnomu ekonomichnomu rajoni Kiyiv Lviv Tut viroblyalosya 78 priladiv elektrovimiryuvannya j 76 priladiv kontrolyu i regulyuvannya tehnologichnih procesiv vsiyeyi produkciyi Ukrayini Fondoviddacha j produktivnist praci tut bula visha nizh v cilomu po Ukrayini Odnak zagalom po Ukrayini bula visha nizh v usomu SRSR na 1 karb osnovnogo kapitalu 2 35 karb produkciyi v URSR i 2 27 karb v SRSR Rozvitok radioelektronnoyi promislovosti v URSR RRFSR i SRSR predstavlenij u tabl Z neyi vidno sho v Ukrayini radioelektronna promislovist zrostala shoroku na 19 5 v RRFSR na 13 8 v SRSR na 15 7 tobto shvidshe nizh rozvivalasya vsya promislovist SRSR Produkciya priladiv zasobiv avtomatizaciyi ta obchislyuvalnoyi tehniki U mln karb Roki Ukrayina RRFSR SRSR Chastka Ukrayini v SRSR1967 452 1843 2739 16 50 1969 518 1575 2562 20 21 1970 613 1861 3092 19 82 1971 717 2090 3487 20 56 Radioelektronna promislovist v Ukrayini u drugij polovini XX stolittya bula na rivni Chehoslovachchini j Shidnoyi Nimechchini Odnak porivnyano z inshimi Yevropejskimi ta Pivnichnoamerikanskimi krayinami znachno vidstavala Tak u 1969 v Ukrayini bulo vstanovleno lishe 74 komp yuteri todi yak v Zahidnij Nimechchini ponad 300 u Franciyi ponad 500 Za planom na 1975 SRSR mav bi produkuvati blizko 2 000 komp yuteriv Neznachnu yih chastinu SRSR vikoristovuye dlya vivchennya kosmosu j u vijskovij spravi a mali ta prosti komp yuteri sho buli u serijnomu virobnictvi v Ukrayini i v SRSR ye kopiyami zahidnih mashin virobnictvo yakih tam pripineno she u 1962 roci Za danimi radyanskoyi statistiki u 1972 lishe 65 produkciyi radioelektronnoyi promislovosti SRSR vidpovidalo svitovomu rivnyu Bagato cih virobiv SRSR importuvav z Yaponiyi Velikoyi Britaniyi Franciyi Italiyi Shvejcariyi j Daniyi a takozh z krayin Shidnoyi Yevropi Golovnimi prichinami vidstavannya radyanskoyi radioelektronnoyi promislovosti krim tehnologiyi ye nizki normi amortizaciyi ta nestacha deyakih strategichnih materialiv feritiv p yezokvarciv selenu indiyu galiyu teluru beriliyu taliyu cirkoniyu div Ridkisni metali SRSR importuvav rtut slyudu barij plavikovij shpat potribni dlya radioelektronnoyi promislovosti Do 1991 roku v Ukrayini tilki u virobnictvi mikroelektroniki bulo zadiyano p yat virobnichih ob yednan chiselnistyu 10 12 tis pracivnikiv u kozhnomu Pereprofilyuvannya negativno poznachilosya na galuzi bagatoh pidpriyemstv kolishnogo vijskovo promislovogo kompleksu v 1991 1994 rokah tak samo yak i stvorennya alternativnih pidpriyemstv v krayinah SND a takozh znizhennya popitu na tradicijnih rinkah Virobnictvo vpalo majzhe v 10 raziv Vodnochas privatizaciya pidshtovhnula progres u comu napryamku Chastina derzhavnih pidpriyemstv pislya privatizaciyi pochala vipuskati tovari masovogo spozhivannya VAT Gamma VAT Graviton VAT Rodon VAT Olimp DP Lvivskij zavod Lorta Reshta pidpriyemstv u zv yazku z vidsutnistyu derzhavnih zamovlen ta skladnim finansovim stanovishem postupovo pochali zanepadati ta zmenshuvati obsyagi virobnictva DP Dnipronapivprovidniki Pislya nabuttya Nezalezhnosti Ukrayini z yavlyayutsya novi privatni pidpriyemstva TOV Everest Limited TOV Telekart Prilad TOV NVP Aerotehnika MLT ZAT Kvazar mikro yaki nalagodzhuyut suchasne virobnictvo radioelektronnih priladiv Zgidno z danimi Ministerstva promislovoyi politiki Ukrayini za I pivrichchya 2009 r v porivnyanni z vidpovidnim periodom 2008 r pidpriyemstva radioelektronnoyi promislovosti zasobiv zv yazku i priladobuduvannya Ukrayini skorotili vipusk produkciyi na 5 6 do 409 2 mln grn Vodnochas v porivnyanni z travnem cej pokaznik zris na 7 7 do 78 mln grn Radioelektronna promislovist zbilshila vipusk produkciyi v chervni do travnya na 4 3 do 41 5 mln grn za 6 mis do 6 mis 2008 r na 27 9 do 207 1 mln grn Pidgaluz zasobiv zv yazku i telekomunikacij zbilshila vipusk produkciyi v chervni na 8 3 do 18 3 mln grn za 6 mis skorotila na 30 8 do 114 9 mln grn U priladobuduvanni ob yemi virobnictva v chervni zrosli na 9 5 do 17 2 mln grn za 6 mis skorotilisya na 17 7 do 87 2 mln grn Za 6 mis vipusk lichilnikiv elektroenergiyi skorotivsya na 72 4 do 66 766 tis sht gazu na 33 7 do 88 138 tis sht vodi zris na 19 5 do 594 56 tis sht Virobnictvo kolorovih televizoriv skorotilosya na 56 4 do 368 479 tis sht Suchasnij stan Mozhna zaznachiti sho pokazniki innovacijnoyi diyalnosti radioelektronnoyi promislovosti v suchasnij Ukrayini korelyuyut iz ekonomichnoyu ta politichnoyu situaciyeyu v krayini Tak do 2014 r kilkist pidpriyemstv i obsyag realizovanoyi produkciyi tovariv i poslug postupovo znizhuvalisya I lishe pochinayuchi z 2015 r namitilisya pozitivni tendenciyi zbilshennya vitrat derzhavi na vijskovo promislovij kompleks a otzhe i na radioelektronnu promislovist zbilshennya derzhavnih zamovlennya na rozrobku ta vipusk navigacijnoyi aparaturi promislovoyi elektroniki vijskovoyi ta specialnoyi tehniki PAT TRZ Orion PAT NVO Kiyivskij zavod avtomatiki imeni G I Petrovskogo DP Ukroboronservis poyava novih innovacijnih vidiv produkciyi mikroprocesorni sistemi kontrolyu ta upravlinnya tehnologichnimi procesami komp yuterni tomografi ta rentgenivski diagnostichni aparati priladi obliku spozhivannya gazu vodi tepla ta elektroenergiyi ryad priladiv i sistem dlya ekologichnogo monitoringu promislovih zon modifikovani naukoyemni priladi dlya naukovih doslidzhen elektronni mikroskopi hromatografi mas spektrometri spektrografi TOV Everest Limited ta in rozvitok mizhnarodnih zv yazkiv ZAT Kvazar mikro stvorennya novih robochih misc stimulyuvannya pidgotovki visokokvalifikovanih pracivnikiv dlya zadovolennya potreb galuzi ta in U 2021 roci vnaslidok karantinnih obmezhen cherez COVID 19 tehindustriya zaznala burhlivogo popitu na noutbuki ta plansheti sho stalo odniyeyu z prichin braku napivprovidnikiv u sviti Deficit takozh pogirshili sankciyi proti kitajskih tehkompanij ta zakrittya zavodiv cherez lokdauni Takozh deficit chipiv she odin mozhlivij naslidok rozpochatoyi Rosiyeyu vijni proti Ukrayini Majzhe polovinu vsih svitovih postavok neonu dlya chipiv zabezpechuvali dvi ukrayinski kompaniyi yaki pripinili robotu cherez rosijske vtorgnennya Za informaciyeyu agenciyi Reuters vid 45 do 54 virobnictva neonu u sviti pripalaye na kompaniyi Krioyin Inzhiniring ta Ingaz Voni viroblyali neon napivprovidnikovoyi yakosti neobhidnij dlya lazeriv sho ye skladovoyu chastinoyu virobnictva chipiv Tak kompaniya Ingaz shtab kvartira yakoyi bula roztashovana v Mariupoli viroblyala vid 15 000 do 20 000 kubometriv neonu Golovnimi kliyentami yiyi buli kompaniyi z Tajvanyu Koreyi Kitayu SShA i Nimechchini Kompaniya Krioyin do pochatku vijni viroblyala vid 10 000 do 15 000 kubometriv neonu na misyac Eksperti poperedzhayut sho yaksho vijna trivatime dovgo virobnictvo chipiv opinitsya pid zagrozoyu i pripinyat robotu zavodi sho specializuyutsya na virobnictvi mikroshem Brak mikroshem udarit po virobnikah mobilnih telefoniv j inshih gadzhetiv PidpriyemstvaSered pidpriyemstv elektronnoyi promislovosti vidilyayut lvivski radiotehnichni zavodi Elektron i kineskopiv zavodi Kiyeva Mayak Radar yaki vigotovlyayut televizori magnitoli magnitofoni tranzistorni radioprijmachi i t p Simferopolskij zavod televizoriv ne isnuye buv pershim u SND yakij opanuvav virobnictvo shirokodiagonalnih telefizoriv Dnipropetrovskij radiozavod tranzistorni radioprijmachi kolorovi televizori Yantar Kinoaparaturu vigotovlyayut zavodi Kipap v Odesi ta Kiyevi elektronno obchislyuvalni mashini keruvannya napivprovidniki v Kiyevi ta Vinnici U Sumah vigotovlyali elektronni mikroskopi ta inshi elektronni priladi novishi centri elektronnoyi promislovosti roztashovani u mistah Rivne Hmelnickij Vinnicya Veliki pidpriyemstva pracyuyut u Harkovi Dlya vigotovlennya pobutovoyi tehniki buli stvoreni pidpriyemstva yak Kiyivskij zavod pralnih mashin Vasilkiv Kiyivska oblast i Doneckij zavod holodilnikiv ta in Sogodni ci pidpriyemstva zdijsnyuyut zbirku pobutovoyi tehniki za licenziyami zakordonnih kompanij Div takozhElektronna promislovistPrimitkiRudenko O M Innovacijna diyalnist pidpriyemstv radioelektronnoyi promislovosti v Ukrayini suchasnij stan ta problemi rozvitku O M Rudenko Ekonomichnij forum 2017 1 S 162 168 Analitichna stattya agenciyi Reuters Russia s attack on Ukraine halts half of world s neon output for chips 11 bereznya 2022 roku PosilannyaElektronna i radiotehnichna promislovistLiteraturaAN SSSR Ocherki istorii radiotehniki M 1960 Rozenfeld Ya Klimenko K Istoriya mashinostroeniya SRSR M 1961 Shternov O red Tehnicheskij progress v mashinostroenii Ukrainskoj SSR 1917 1967 gg K 1967 Glushkov V Kibernetika na Ukrayini Narisi z istoriyi tehniki i prirodoznavstva Resp mizhvidomchij zb Vipusk X K 1968 Bercnyj I Computers in Eastern Europe Scientific American T 233 zhovten Nyu Jork 1970 Nauchno tehnicheskij progress v Ukrainskoj SSR 1961 1970 K 1971 Kulikov V Sovetskie vooruzhennye sily i voennaya nauka zh Kommunist ch 3 M 1973 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PeriodikaRadioelektronni i komp yuterni sistemi Prikladna radioelektronika Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Sichen 2010