Електро́д (від електро- та грецького hodos — шлях), (англ. electrode, нім. Elektrode f) — конструктивний елемент електронного, йонного чи електротехнічного приладу чи технологічної установки, який є провідником певної форми, що з'єднує відрізок електричного кола, який знаходиться в робочому середовищі (вакуум, газ, напівпровідник, рідина), з іншою частиною цього кола, яка утворюється дротами.
Електрод | |
З'єднується з | електроліти, напівпровідник і вакуум |
---|---|
Код MCN | 8539.90.10 |
Електрод у Вікісховищі |
Електрод — це металевий або неметалевий стрижень, призначений для підведення струму до зварювальної дуги. (у зварюванні)
Загальний опис
Електрод — електронопровідна фаза (зокрема — метал), яка контактує з йонопровідною — електролітом, так що на міжфазній границі виникає різниця потенціалів, і якщо електроди замикаються в коло, то через нього може протікати електричний струм. При проходженні через коло струму від зовнішнього джерела на електроді відбувається , при тому додатній знак приписується потокові електронів від реагентів на електрод (це анод, на якому, отже, йде оксидація), тоді як на другому електродові — катоді — відбувається віддача електронів на субстрат — електровідновлення. В ідеально поляризованому електроді перехід електронів через міжфазну границю є неможливим, на відміну від неполяризовного або оборотного, в якому такий перехід здійснюється безперешкодної при пропусканні струму його потенціал практично не змінюється.
Електрод електронного приладу (електронної лампи, електроннопроменевого приладу, напівпровідникового приладу тощо) зазвичай виготовляють у вигляді пластинки, сітки, циліндра тощо. Електрод виконує різноманітні функції, наприклад, такі електроди, як катод, фотокатод, використовуються як джерела електронів; сітки (керуючі, екрануючі, антидінатронні) та електроди електронних гармат використовуються для створення всередині приладу електричних полів, які керують рухом електронів і йонів у робочому середовищі; анод виконує роль колектора електронів.
Електрод першого роду
Простий металевий електрод, занурений в розчин, що містить однойменний з ним йон (наприклад, срібло в розчині аргентум нітрату). Рівноважний потенціал цього електроду є функцією концентрації катіону електродного металу в розчині.
Електрод другого роду
Металевий збірний електрод з рівноважним потенціалом, що є функцією концентрації аніона в розчині (наприклад, каломельний електрод). Складається з металу, що контактує зі слабко розчинною сіллю цього ж металу, занурений у розчин, що містить аніон, однойменний з сіллю металу (наприклад, Ag|AgCl|розчин KCl). Потенціал металу контролюється концентрацією його катіона в розчині, а ця, у свою чергу, концентрацією аніона в розчині через добуток розчинності слабко розчинної металічної солі.
Електрод третього роду
Металевий збірний електрод, рівноважний потенціал якого є функцією концентрації катіона, іншого, ніж катіон, однойменний з електродним металом. Застосовується в сенсорах для йонів металів, що не стабільні у водних розчинах (приміром, Mg, Са). Складається з металу, що контактує з двома слабкорозчинними солями (одна містить катіон електродного металу, інша — катіон, який треба визначити, обидві солі мають спільний аніон), зануреного в розчин, що містить сіль другого металу(наприклад, цинк метал|цинк оксалат|кальцій оксалат|розчин кальцієвої солі). Потенціал металу контролюється концентрацією в розчині його катіона, концентрація цього катіона визначається концентрацією аніона в розчині через добуток розчинності слабко розчинної солі металу, що, в свою чергу, контролюється концентрацією катіона другої слабко розчинної солі. Ці електроди нестійкі завдяки серії рівноваг, які повинні встановитись, щоб отримувати стабільні результати.
Ідеальний поляризований електрод
Електрод, на якому не можуть відбуватися електродні реакції в досить широких межах електродного потенціалу. Отже, електрод веде себе як конденсатор і лише конденсаторний струм (не фарадеїв струм) тече при зміні потенціалу. Багато електродів ведуть себе як ідеально поляризований електрод, але лише в певній області електродного потенціалу, званій областю подвійного шару (double-layer range).
Див. також
Джерела
- В. Є. Корепанов, А. Н. Свенсон. Высокоточные неполяризующиеся электроды для наземной геофизической разведки. — К. : Наукова думка, 2007. — 100 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. —
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Посилання
- Електрод // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elektro d vid elektro ta greckogo hodos shlyah angl electrode nim Elektrode f konstruktivnij element elektronnogo jonnogo chi elektrotehnichnogo priladu chi tehnologichnoyi ustanovki yakij ye providnikom pevnoyi formi sho z yednuye vidrizok elektrichnogo kola yakij znahoditsya v robochomu seredovishi vakuum gaz napivprovidnik ridina z inshoyu chastinoyu cogo kola yaka utvoryuyetsya drotami Elektrod Z yednuyetsya zelektroliti napivprovidnik i vakuum Kod MCN8539 90 10 Elektrod u Vikishovishi Elektrod ce metalevij abo nemetalevij strizhen priznachenij dlya pidvedennya strumu do zvaryuvalnoyi dugi u zvaryuvanni Zagalnij opisElektrod elektronoprovidna faza zokrema metal yaka kontaktuye z jonoprovidnoyu elektrolitom tak sho na mizhfaznij granici vinikaye riznicya potencialiv i yaksho elektrodi zamikayutsya v kolo to cherez nogo mozhe protikati elektrichnij strum Pri prohodzhenni cherez kolo strumu vid zovnishnogo dzherela na elektrodi vidbuvayetsya pri tomu dodatnij znak pripisuyetsya potokovi elektroniv vid reagentiv na elektrod ce anod na yakomu otzhe jde oksidaciya todi yak na drugomu elektrodovi katodi vidbuvayetsya viddacha elektroniv na substrat elektrovidnovlennya V idealno polyarizovanomu elektrodi perehid elektroniv cherez mizhfaznu granicyu ye nemozhlivim na vidminu vid nepolyarizovnogo abo oborotnogo v yakomu takij perehid zdijsnyuyetsya bezpereshkodnoyi pri propuskanni strumu jogo potencial praktichno ne zminyuyetsya Elektrod elektronnogo priladu elektronnoyi lampi elektronnopromenevogo priladu napivprovidnikovogo priladu tosho zazvichaj vigotovlyayut u viglyadi plastinki sitki cilindra tosho Elektrod vikonuye riznomanitni funkciyi napriklad taki elektrodi yak katod fotokatod vikoristovuyutsya yak dzherela elektroniv sitki keruyuchi ekranuyuchi antidinatronni ta elektrodi elektronnih garmat vikoristovuyutsya dlya stvorennya vseredini priladu elektrichnih poliv yaki keruyut ruhom elektroniv i joniv u robochomu seredovishi anod vikonuye rol kolektora elektroniv Elektrod pershogo roduProstij metalevij elektrod zanurenij v rozchin sho mistit odnojmennij z nim jon napriklad sriblo v rozchini argentum nitratu Rivnovazhnij potencial cogo elektrodu ye funkciyeyu koncentraciyi kationu elektrodnogo metalu v rozchini Elektrod drugogo roduMetalevij zbirnij elektrod z rivnovazhnim potencialom sho ye funkciyeyu koncentraciyi aniona v rozchini napriklad kalomelnij elektrod Skladayetsya z metalu sho kontaktuye zi slabko rozchinnoyu sillyu cogo zh metalu zanurenij u rozchin sho mistit anion odnojmennij z sillyu metalu napriklad Ag AgCl rozchin KCl Potencial metalu kontrolyuyetsya koncentraciyeyu jogo kationa v rozchini a cya u svoyu chergu koncentraciyeyu aniona v rozchini cherez dobutok rozchinnosti slabko rozchinnoyi metalichnoyi soli Elektrod tretogo roduMetalevij zbirnij elektrod rivnovazhnij potencial yakogo ye funkciyeyu koncentraciyi kationa inshogo nizh kation odnojmennij z elektrodnim metalom Zastosovuyetsya v sensorah dlya joniv metaliv sho ne stabilni u vodnih rozchinah primirom Mg Sa Skladayetsya z metalu sho kontaktuye z dvoma slabkorozchinnimi solyami odna mistit kation elektrodnogo metalu insha kation yakij treba viznachiti obidvi soli mayut spilnij anion zanurenogo v rozchin sho mistit sil drugogo metalu napriklad cink metal cink oksalat kalcij oksalat rozchin kalciyevoyi soli Potencial metalu kontrolyuyetsya koncentraciyeyu v rozchini jogo kationa koncentraciya cogo kationa viznachayetsya koncentraciyeyu aniona v rozchini cherez dobutok rozchinnosti slabko rozchinnoyi soli metalu sho v svoyu chergu kontrolyuyetsya koncentraciyeyu kationa drugoyi slabko rozchinnoyi soli Ci elektrodi nestijki zavdyaki seriyi rivnovag yaki povinni vstanovitis shob otrimuvati stabilni rezultati Idealnij polyarizovanij elektrodElektrod na yakomu ne mozhut vidbuvatisya elektrodni reakciyi v dosit shirokih mezhah elektrodnogo potencialu Otzhe elektrod vede sebe yak kondensator i lishe kondensatornij strum ne faradeyiv strum teche pri zmini potencialu Bagato elektrodiv vedut sebe yak idealno polyarizovanij elektrod ale lishe v pevnij oblasti elektrodnogo potencialu zvanij oblastyu podvijnogo sharu double layer range Div takozhElektrodna reakciya Elektrodnij proces Zvaryuvalnij elektrod Rtutnij krapelnij elektrodDzherelaV Ye Korepanov A N Svenson Vysokotochnye nepolyarizuyushiesya elektrody dlya nazemnoj geofizicheskoj razvedki K Naukova dumka 2007 100 s Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaElektrod Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006