Електровимі́рювальні при́лади — клас пристроїв, що застосовуються для вимірювання різних електричних величин. До групи електровимірювальних приладів також належать й інші засоби вимірювань — міри, перетворювачі, комплексні установки.
Електровимірювальні прилади | |
Електровимірювальні прилади у Вікісховищі |
Класифікація
Електровимірювальні прилади для вимірювання електричних величин поділяються на:
- прилади для вимірювання сили струму — амперметри;
- прилади для вимірювання напруги — вольтметри;
- прилади для вимірювання активної та реактивної потужності — ватметри та варметри;
- прилади для вимірювання cos φ — фазометри;
- прилади для вимірювання опорів — омметри, мегометри;
- прилади для вимірювання частоти змінної напруги або струму — частотоміри;
- прилади для вимірювання ємності — фарадометри;
- прилади для дослідження повного набору характеристик пасивних електронних компонентів — вимірювачі імітансу;
- прилади для вимірювання добротності — куметри;
- прилади для вимірювання величини магнітного потоку — флюксметри;
- прилади для спостереження форми електричних сигналів та вимірювання параметрів сигналів — осцилографи.
Галерея
-
- Аналоговий осцилограф С1-107
- Аналоговий мультиметр. ВАТ "Електровимірювач", Житомир
Системи електровимірювальних приладів
Магнітоелектрична система.
Прилади даної системи працюють за принципом взаємодії магнітного поля нерухомого постійного магніту з магнітним полем провідника зі струмом, що проходить по рухомій котушці.
Електромагнітна система
У вимірювальних механізмах електромагнітної системи обертальний момент обумовлений електромеханічною дією магнітного поля вимірюваного струму в нерухливій котушці приладу на рухливий феромагнітний якір. Механічні сили прагнуть перемістити якір так, щоб енергія магнітного поля механізму стала можливо більшої. В електромагнітному механізмі якір втягується в котушку, включену в ланцюг вимірюваного струму.
Для посилення магнітного поля й регулювання значення обертаючого моменту служить нерухливий феромагнітний сердечник. Протидіючий момент створюється спіральною пружиною. Для захисту від зовнішніх магнітних полів вимірювальний механізм поміщений у феромагнітний екран. У загальному випадку обертаючий момент, що діє на рухливу частину, дорівнює похідної енергії магнітного поля по координаті переміщення індуктивність і струм котушки
Магнітне поле котушки з вимірюваним струмом відносно слабке, тому що його магнітні лінії більшу частину шляхи проходять у повітрі. Із цієї причини чутливість вимірювального механізму електромагнітної системи мала і його необхідно захищати від зовнішніх магнітних полів або виготовляти астатичним.
В астатичному вимірювальному механізмі число котушок, рівною мірою, що беруть участь в утворенні обертаючого моменту, подвоюється, а їх власні магнітні поля мають протилежні напрямки. Зовнішнє однорідне магнітне поле, підсилюючи магнітне поле однієї котушки, у такому ж ступені послабляє магнітне поле другої котушки, не змінюючи загальний обертаючий момент вимірювального механізму.
Основні переваги приладів, що показують, електромагнітної системи - простота конструкції, стійкість нерухливої котушки до перевантажень по струму, незалежність показань від форми кривої струму. Основні недоліки - нерівномірність шкали, що частково можна виправити вибором геометричної форми рухомого сердечника, і низький клас точності внаслідок магнітного гістерезису й втрат енергії у феромагнітних елементах вимірювального механізму.
Електродинамічна та Феродинамічна
Принцип дії електродинамічної системи заснований на взаємодії магнітних полів, рухомою і нерухомою котушок зі струмом. Відмінністю феродинамічного вимірювального механізму є розміщення нерухомої котушки на осі механізму, які вмикають паралельно до двох спіральних пружини, які створюють момент протидії та за допомогою яких струм подається в рухому котушку. Замкнуте через залізо (феродинамічний) механізм, в якому магнітний потік, створений струмом, проходить по замкнутій шіхтованной (виконаної з набору листів) магнітного ланцюга. Ці механізми дуже міцні, проте вони поступаються за точністю вимірювальним механізмам електродинамічної системи. Зокрема, вони не можуть бути застосовані для вимірювань постійного струму.
Джерела
- О. Старостин. Приборы электроизмерительные комбинированые / Журнал "Радио", 9/91. ISSN-0033-765x
- Загірняк М. В., Невзлін Б. І. Електричні машини: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.:Знання, 2009
- Електрорадіовимірювання. О. Р. Дверій. — Львів, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elektrovimi ryuvalni pri ladi klas pristroyiv sho zastosovuyutsya dlya vimiryuvannya riznih elektrichnih velichin Do grupi elektrovimiryuvalnih priladiv takozh nalezhat j inshi zasobi vimiryuvan miri peretvoryuvachi kompleksni ustanovki Elektrovimiryuvalni priladi Elektrovimiryuvalni priladi u VikishovishiAnalogovij ta cifrovij multimetriKlasifikaciyaElektrovimiryuvalni priladi dlya vimiryuvannya elektrichnih velichin podilyayutsya na priladi dlya vimiryuvannya sili strumu ampermetri priladi dlya vimiryuvannya naprugi voltmetri priladi dlya vimiryuvannya aktivnoyi ta reaktivnoyi potuzhnosti vatmetri ta varmetri priladi dlya vimiryuvannya cos f fazometri priladi dlya vimiryuvannya oporiv ommetri megometri priladi dlya vimiryuvannya chastoti zminnoyi naprugi abo strumu chastotomiri priladi dlya vimiryuvannya yemnosti faradometri priladi dlya doslidzhennya povnogo naboru harakteristik pasivnih elektronnih komponentiv vimiryuvachi imitansu priladi dlya vimiryuvannya dobrotnosti kumetri priladi dlya vimiryuvannya velichini magnitnogo potoku flyuksmetri priladi dlya sposterezhennya formi elektrichnih signaliv ta vimiryuvannya parametriv signaliv oscilografi GalereyaChastotomir Analogovij oscilograf S1 107 Analogovij multimetr VAT Elektrovimiryuvach ZhitomirSistemi elektrovimiryuvalnih priladivMagnitoelektrichna sistema Priladi danoyi sistemi pracyuyut za principom vzayemodiyi magnitnogo polya neruhomogo postijnogo magnitu z magnitnim polem providnika zi strumom sho prohodit po ruhomij kotushci Elektromagnitna sistema U vimiryuvalnih mehanizmah elektromagnitnoyi sistemi obertalnij moment obumovlenij elektromehanichnoyu diyeyu magnitnogo polya vimiryuvanogo strumu v neruhlivij kotushci priladu na ruhlivij feromagnitnij yakir Mehanichni sili pragnut peremistiti yakir tak shob energiya magnitnogo polya mehanizmu stala mozhlivo bilshoyi V elektromagnitnomu mehanizmi yakir vtyaguyetsya v kotushku vklyuchenu v lancyug vimiryuvanogo strumu Dlya posilennya magnitnogo polya j regulyuvannya znachennya obertayuchogo momentu sluzhit neruhlivij feromagnitnij serdechnik Protidiyuchij moment stvoryuyetsya spiralnoyu pruzhinoyu Dlya zahistu vid zovnishnih magnitnih poliv vimiryuvalnij mehanizm pomishenij u feromagnitnij ekran U zagalnomu vipadku obertayuchij moment sho diye na ruhlivu chastinu dorivnyuye pohidnoyi energiyi magnitnogo polya po koordinati peremishennya induktivnist i strum kotushki Magnitne pole kotushki z vimiryuvanim strumom vidnosno slabke tomu sho jogo magnitni liniyi bilshu chastinu shlyahi prohodyat u povitri Iz ciyeyi prichini chutlivist vimiryuvalnogo mehanizmu elektromagnitnoyi sistemi mala i jogo neobhidno zahishati vid zovnishnih magnitnih poliv abo vigotovlyati astatichnim V astatichnomu vimiryuvalnomu mehanizmi chislo kotushok rivnoyu miroyu sho berut uchast v utvorenni obertayuchogo momentu podvoyuyetsya a yih vlasni magnitni polya mayut protilezhni napryamki Zovnishnye odnoridne magnitne pole pidsilyuyuchi magnitne pole odniyeyi kotushki u takomu zh stupeni poslablyaye magnitne pole drugoyi kotushki ne zminyuyuchi zagalnij obertayuchij moment vimiryuvalnogo mehanizmu Osnovni perevagi priladiv sho pokazuyut elektromagnitnoyi sistemi prostota konstrukciyi stijkist neruhlivoyi kotushki do perevantazhen po strumu nezalezhnist pokazan vid formi krivoyi strumu Osnovni nedoliki nerivnomirnist shkali sho chastkovo mozhna vipraviti viborom geometrichnoyi formi ruhomogo serdechnika i nizkij klas tochnosti vnaslidok magnitnogo gisterezisu j vtrat energiyi u feromagnitnih elementah vimiryuvalnogo mehanizmu Elektrodinamichna ta Ferodinamichna Princip diyi elektrodinamichnoyi sistemi zasnovanij na vzayemodiyi magnitnih poliv ruhomoyu i neruhomoyu kotushok zi strumom Vidminnistyu ferodinamichnogo vimiryuvalnogo mehanizmu ye rozmishennya neruhomoyi kotushki na osi mehanizmu yaki vmikayut paralelno do dvoh spiralnih pruzhini yaki stvoryuyut moment protidiyi ta za dopomogoyu yakih strum podayetsya v ruhomu kotushku Zamknute cherez zalizo ferodinamichnij mehanizm v yakomu magnitnij potik stvorenij strumom prohodit po zamknutij shihtovannoj vikonanoyi z naboru listiv magnitnogo lancyuga Ci mehanizmi duzhe micni prote voni postupayutsya za tochnistyu vimiryuvalnim mehanizmam elektrodinamichnoyi sistemi Zokrema voni ne mozhut buti zastosovani dlya vimiryuvan postijnogo strumu DzherelaO Starostin Pribory elektroizmeritelnye kombinirovanye Zhurnal Radio 9 91 ISSN 0033 765x Zagirnyak M V Nevzlin B I Elektrichni mashini Pidruchnik 2 ge vid pererob i dop K Znannya 2009 Elektroradiovimiryuvannya O R Dverij Lviv 2011 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim