Електровакуумний прилад

Електрова́куумний при́лад (ЕВП) — електронний прилад, у якому провідність здійснюється через електрони чи іони, що рухаються між електродами у вакуумі чи газі всередині газонепроникної оболонки. Такі оболонки мають назву балон або колба і виготовляються зазвичай зі скла або металу (іноді вживаються балони метало-скляного типу).

Електровакуумний катодно-люмінесцентний дисплей

Електровакуумна лампа 6Н3П у скляному балоні

Для подачі електричних напруг і сигналів на електроди ЕВП з оболонки виводяться з'єднані з електродами штирі (частина яких зазвичай об'єднується в цокольний роз'єм), за допомогою яких ЕВП підключається до зовнішніх електричних кіл.

Залежно від принципу дії ЕВП поділяють на

• безрозрядні ЕВП — струм, в яких протікає тільки по провідниках, що знаходяться в робочому просторі ЕВП (освітлювальні лампи, баретери, вакуумні термоелементи та ін.);
• електронні прилади — струм, в яких виникає як результат направленого переміщення потоку електронів у вакуумі (електронні лампи, електронно-променеві трубки та ін.);
• газорозрядні прилади (тиратрони, газотрони та ін.)

Див. також

• Електровакуумна лампа
• Іонний пристрій

Примітки

1. ДСТУ 2385-94 Прилади електровакуумні. Терміни та визначення.

Джерела

• Клейнер Э. Ю. Основы теории электронных ламп. — М.: Высшая школа, 1974. — 368 с.
• Кацман Ю. А. Электронные лампы. Теория, основы расчета и проектирования: Учебник для вузов по специальности «Электронные приборы». — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1979 . — 301 с.
• Электронные приборы: Учебник для вузов / В. Н. Дулин, Н. А. Аваев, В. П. Демин и др.; Под ред. Г. Г. Шишкина. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 496 с.