Електро-Л — російський геостаціонарний метеосупутник другого покоління. Розроблений в НВО імені Лавочкіна. Проектування велося з 2001 року. Спочатку запуск планувався в 2006 році, але потім був перенесений на 2008 рік, потім на перший квартал 2010 року. Пуск РН «Зеніт-2SБ» з РБ «Фрегат-СБ» і КА «Електро- Л» мав відбутися 25 грудня 2010 року, однак через аварію при виведенні супутників ГЛОНАСС-К, на орбіту носієм Протон-М 5 грудня 2010, запуск вирішили відкласти для додаткових перевірок в належному дотриманні вимог при підготовці до запуску.
Передумови створення
В даний час ефективне рішення завдань гідрометеорології неможливо без використання даних, одержуваних космічними засобами дистанційного зондування Землі. При цьому одним з основних інструментів сучасної гідрометеорології є мережа космічних апаратів на геостаціонарній орбіті — ГСО. Згідно з міжнародною програмою досліджень глобальних атмосферних процесів Росія взяла зобов'язання мати один метеорологічний КА «Електро» на геостаціонарній орбіті, який увійде до угрупування, що складатиметься з п'яти космічних апаратів, розгорнутих за згаданою програмою (США-2 КА, Японія-1, Росія-1 і ЄКА-1).
Під егідою Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) на ГСО діє міжнародна мережа метеосупутників, яка утворена космічними апаратами США (GOES), Європи (Meteosat), Росії (GOMS № 1/«Електро» № 1 — функціонував до 1998 р.) І Японії (GMS). Крім того на ГСО працюють метеосупутника Індії (Insat, Metsat) і Китаю (FY-2).
У 2010 році завершаться роботи по створенню нового російського супутника «Електро-Л», що має міжнародне найменування GOMS № 2 (ГОМС — Геостаціонарний Оперативний Метеорологічний Супутник).
Завдання
Космічний комплекс «Електро» призначений для забезпечення підрозділів Росгідромету оперативною інформацією для вирішення наступних основних завдань:
- аналізу та прогнозу погоди в регіональному і глобальному масштабах;
- аналізу і прогнозу стану акваторій морів і океанів;
- аналізу і прогнозу умов для польотів авіації;
- аналізу і прогнозу геліогеофізичне обстановки в навколоземному космічному просторі, стану іоносфери та магнітного поля Землі;
- моніторингу клімату і глобальних змін;
- контролю надзвичайних ситуацій;
- екологічного контролю навколишнього середовища та ін.
«Електро-Л» повинен буде проводити багатоспектральну зйомку у видимому й інфрачервоному діапазонах з роздільною здатністю 1 км і 4 км, відповідно. Штатна періодичність зйомки — 30 хвилин. У разі спостереження стихійних явищ періодичність зйомки (по командах з Землі) може бути доведена до 10-15 хвилин.
Крім того, на КА «Електро-Л» покладаються завдання отримання геліогеофізичних даних, ретрансляції та обміну метеоінформації, а також прийому та ретрансляції даних від автономних метеорологічних платформ і сигналів аварійних буїв системи КОСПАС-SARSAT.
Слідом за Електро-Л № 1 буде запущений аналогічний супутник Електро-Л № 2. Запуск здійснюватиметься аналогічним носієм «Зеніт-2SБ», про що свідчить розміщення замовлення на носії подібного класу а також розгінний блок.
Запуск Электро-Л № 2 заплановано на кінець 2012 року.
Конструкція космічного апарату
Космічний апарат «Електро-Л» спроектований за модульним принципом. КА складається з модуля службових систем і модуля корисного навантаження.
Як платформа космічного апарата використовується уніфікований модуль службових систем «Навігатор», який розробляється для створення й інших космічних апаратів НВО імені Лавочкіна (апарати серії «Спектр» та ін.)
«Електро-Л» розробляється як виріб підвищеної заводської готовності. Після складання космічного апарату та проведення електричних випробувань на НВО імені Лавочкіна космічний апарат доставляється на космодром практично готовим до пуску. Така технологія, відпрацьована НВО імені Лавочкіна, значно скорочує витрати на підготовку супутника до запуску.
Маса КА «Електро-Л» на робочій орбіті складає ~ 1500 кг.
Термін активного існування космічного апарату «Електро-Л» повинен скласти не менше 10 років.
Перший запуск даної модифікації здійснений 20 січня 2011 року о 14:21:01 за київським часом. О 14:40 апарат Электро-Л № 1 у зв'язці з модернізованим розгінним блоком Фрегат-СБ вдало вийшов на опорну орбіту.
Циклограма запуску Электро-Л № 1
Дія | Декретний Київський час |
---|---|
Пуск РН | 14:29:01; |
Відділення 2-ї ступені РН | 14:37:38 |
1-е включення маршового двигуна РБ | 15:44:26-15:52:40 |
Відділення скидається бака РБ | 15:53:17 |
2-е включення маршового двигуна РБ | 17:58:20-18:08:59 |
Третє включення маршового двигуна РБ | 23:19:06-23:27:43 |
Відділення КА | 23:28:13 |
Після вдалого першого, а згодом другого та третього ввімкнення маршевого двигуна розгінного блоку Фрегат-СБ російський метеорологічний супутник Электро-Л № 1 вийшов на розрахункову орбіту. Відповідно до штатної циклограми після відділення КА від розгінного блоку Фрегат-СБ, останній, додатковим маневром виводиться на орбіту захоронення.
Початкові орбітальні дані супутника
- Перигей (км) — 40580 км
- Апогей (км) — 42097 км
- Кут нахилу площини орбіти до площини екватора Землі — 0,5°
Комплекс цільової апаратури
Маса комплексу цільової апаратури становить 550 кг і в його склад входять наступні системи:
Бортова апаратура комплексу цільової апаратури КА «Електро-Л» | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Прилад | Виробник | Характеристики | ||||
Багатозональний скануючий пристрій гідрометеорологічного забезпечення (БСП-ГЗ) | — зона огляду — видимий диск Землі (20°х20°) — 3 канали видимого діапазону (ВД), 7 каналів інфрачервоного (ІЧ) діапазону — розподільча здатність — ВД — 1 км, ІЧ — 4 км — періодичність зйомки — 30 хв (в автоматичному режимі), 10-15 хв (по командам з Землі) | |||||
Геліогеофізичний апаратурний комплекс (ГГАК-Э) | 7 різноманітних спеціалізованих сенсорів: — спектрометри і детектори електронів і протонів з енергіями від 0,05 до 600 МеВ; — вимірювачі сонячної сталої, рентгенівского і ультрафіолетового випромінювання Сонця; — вимірювач вектора магнітного поля Землі. | |||||
Бортовий радіотехнічний комплекс (БРТК) | Слугує для передачі на Землю зображень (7,5 ГГц, до 30,72 Мбіт/с) і даних ГГАК-Э, здійснює ретрансляцію і обмін інформацією, збір і передачу на Землю даних з платформ збору даних, а також ретрансляцію сигналів аварійних буїв системи Коспас-Сарсат. Частоты: — передача: 7,5 ГГц (X-діапазон), 1,697 ГГц, 1,692 ГГц, 1,54 ГГц (L-діапазон) | |||||
Бортова система збору даних (БССД); | Слугує для збору і накопичення даних від БСП-ГЗ, ГГАК-Э й їх подальшої передачі (до 30,72 Мбіт/с) в БРТК. Ємкість пам'яті БССД — 650 Мбайт. |
Список запусків
Передбачається, що система складатиметься з трьох супутників на геостаціонарній орбіті.
Список запусків КА «Електро-Л» | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | Назва ВМО | Дата запуску | Стартовий майданчик | Носій виведення | Точка стояння | NSSDC ID | Коментарі | |||
GOMS-2 | 20.01.2011 | Байконур 45/1 | Зеніт-3SLБ | 76° в.д. | 2011-001A | Супутник працює в штатному режимі. 26 лютого 2011 о 14:30 проведена успішна зйомка Землі в 10 спектральних каналах. До теперішнього моменту завершені льотні випробування космічного апарату і розпочато дослідну експлуатацію КА. 8 вересня 2011 глава Росгідромету Олександр Фролов заявив, що встановлена на супутнику апаратура не відповідає заявленим показникам, а одержувану інформацію важко використовувати, оскільки відсутня прив'язка вимірюваних параметрів по висоті вимірювань. | ||||
GOMS-3 | 2013 | Байконур 45/1 | Зеніт-3SLБ | 14.5° з.д. | Планований запуск | |||||
GOMS-4 | 2015 | Байконур 45/1 | Зеніт-3SLБ | 165.8° в.д. | Планований запуск |
Див. також
- Космос-122 — радянський метеосупутник.
Джерела
- Відео запуску з космодрому Бауконур [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- http://rsp.datagov.ru/fk/contract/0025910000177/?year=2010
- http://rsp.datagov.ru/fk/contract/0025910000094/
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 18 грудня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . «РИА Новости». 21 січня 2011. Архів оригіналу за 24 січня 2011. Процитовано 17 листопада 2011.
- . Роскосмос. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 17 листопада 2011.
- . «РИА Новости». 8 вересня 2011. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 17 листопада 2011.
- (English) . Coordination Group for Meteorological Satellites (CGMS). Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 21 листопада 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elektro L rosijskij geostacionarnij meteosuputnik drugogo pokolinnya Rozroblenij v NVO imeni Lavochkina Proektuvannya velosya z 2001 roku Spochatku zapusk planuvavsya v 2006 roci ale potim buv perenesenij na 2008 rik potim na pershij kvartal 2010 roku Pusk RN Zenit 2SB z RB Fregat SB i KA Elektro L mav vidbutisya 25 grudnya 2010 roku odnak cherez avariyu pri vivedenni suputnikiv GLONASS K na orbitu nosiyem Proton M 5 grudnya 2010 zapusk virishili vidklasti dlya dodatkovih perevirok v nalezhnomu dotrimanni vimog pri pidgotovci do zapusku Peredumovi stvorennyaV danij chas efektivne rishennya zavdan gidrometeorologiyi nemozhlivo bez vikoristannya danih oderzhuvanih kosmichnimi zasobami distancijnogo zonduvannya Zemli Pri comu odnim z osnovnih instrumentiv suchasnoyi gidrometeorologiyi ye merezha kosmichnih aparativ na geostacionarnij orbiti GSO Zgidno z mizhnarodnoyu programoyu doslidzhen globalnih atmosfernih procesiv Rosiya vzyala zobov yazannya mati odin meteorologichnij KA Elektro na geostacionarnij orbiti yakij uvijde do ugrupuvannya sho skladatimetsya z p yati kosmichnih aparativ rozgornutih za zgadanoyu programoyu SShA 2 KA Yaponiya 1 Rosiya 1 i YeKA 1 Pid egidoyu Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi VMO na GSO diye mizhnarodna merezha meteosuputnikiv yaka utvorena kosmichnimi aparatami SShA GOES Yevropi Meteosat Rosiyi GOMS 1 Elektro 1 funkcionuvav do 1998 r I Yaponiyi GMS Krim togo na GSO pracyuyut meteosuputnika Indiyi Insat Metsat i Kitayu FY 2 U 2010 roci zavershatsya roboti po stvorennyu novogo rosijskogo suputnika Elektro L sho maye mizhnarodne najmenuvannya GOMS 2 GOMS Geostacionarnij Operativnij Meteorologichnij Suputnik ZavdannyaKosmichnij kompleks Elektro priznachenij dlya zabezpechennya pidrozdiliv Rosgidrometu operativnoyu informaciyeyu dlya virishennya nastupnih osnovnih zavdan analizu ta prognozu pogodi v regionalnomu i globalnomu masshtabah analizu i prognozu stanu akvatorij moriv i okeaniv analizu i prognozu umov dlya polotiv aviaciyi analizu i prognozu geliogeofizichne obstanovki v navkolozemnomu kosmichnomu prostori stanu ionosferi ta magnitnogo polya Zemli monitoringu klimatu i globalnih zmin kontrolyu nadzvichajnih situacij ekologichnogo kontrolyu navkolishnogo seredovisha ta in Elektro L povinen bude provoditi bagatospektralnu zjomku u vidimomu j infrachervonomu diapazonah z rozdilnoyu zdatnistyu 1 km i 4 km vidpovidno Shtatna periodichnist zjomki 30 hvilin U razi sposterezhennya stihijnih yavish periodichnist zjomki po komandah z Zemli mozhe buti dovedena do 10 15 hvilin Krim togo na KA Elektro L pokladayutsya zavdannya otrimannya geliogeofizichnih danih retranslyaciyi ta obminu meteoinformaciyi a takozh prijomu ta retranslyaciyi danih vid avtonomnih meteorologichnih platform i signaliv avarijnih buyiv sistemi KOSPAS SARSAT Slidom za Elektro L 1 bude zapushenij analogichnij suputnik Elektro L 2 Zapusk zdijsnyuvatimetsya analogichnim nosiyem Zenit 2SB pro sho svidchit rozmishennya zamovlennya na nosiyi podibnogo klasu a takozh rozginnij blok Zapusk Elektro L 2 zaplanovano na kinec 2012 roku Konstrukciya kosmichnogo aparatuKosmichnij aparat Elektro L sproektovanij za modulnim principom KA skladayetsya z modulya sluzhbovih sistem i modulya korisnogo navantazhennya Yak platforma kosmichnogo aparata vikoristovuyetsya unifikovanij modul sluzhbovih sistem Navigator yakij rozroblyayetsya dlya stvorennya j inshih kosmichnih aparativ NVO imeni Lavochkina aparati seriyi Spektr ta in Elektro L rozroblyayetsya yak virib pidvishenoyi zavodskoyi gotovnosti Pislya skladannya kosmichnogo aparatu ta provedennya elektrichnih viprobuvan na NVO imeni Lavochkina kosmichnij aparat dostavlyayetsya na kosmodrom praktichno gotovim do pusku Taka tehnologiya vidpracovana NVO imeni Lavochkina znachno skorochuye vitrati na pidgotovku suputnika do zapusku Masa KA Elektro L na robochij orbiti skladaye 1500 kg Termin aktivnogo isnuvannya kosmichnogo aparatu Elektro L povinen sklasti ne menshe 10 rokiv Pershij zapusk danoyi modifikaciyi zdijsnenij 20 sichnya 2011 roku o 14 21 01 za kiyivskim chasom O 14 40 aparat Elektro L 1 u zv yazci z modernizovanim rozginnim blokom Fregat SB vdalo vijshov na opornu orbitu Ciklograma zapusku Elektro L 1 Diya Dekretnij Kiyivskij chas Pusk RN 14 29 01 Viddilennya 2 yi stupeni RN 14 37 38 1 e vklyuchennya marshovogo dviguna RB 15 44 26 15 52 40 Viddilennya skidayetsya baka RB 15 53 17 2 e vklyuchennya marshovogo dviguna RB 17 58 20 18 08 59 Tretye vklyuchennya marshovogo dviguna RB 23 19 06 23 27 43 Viddilennya KA 23 28 13 Pislya vdalogo pershogo a zgodom drugogo ta tretogo vvimknennya marshevogo dviguna rozginnogo bloku Fregat SB rosijskij meteorologichnij suputnik Elektro L 1 vijshov na rozrahunkovu orbitu Vidpovidno do shtatnoyi ciklogrami pislya viddilennya KA vid rozginnogo bloku Fregat SB ostannij dodatkovim manevrom vivoditsya na orbitu zahoronennya Pochatkovi orbitalni dani suputnika Perigej km 40580 km Apogej km 42097 km Kut nahilu ploshini orbiti do ploshini ekvatora Zemli 0 5 Kompleks cilovoyi aparaturi Masa kompleksu cilovoyi aparaturi stanovit 550 kg i v jogo sklad vhodyat nastupni sistemi Bortova aparaturakompleksu cilovoyi aparaturiKA Elektro L Prilad Virobnik Harakteristiki Bagatozonalnij skanuyuchij pristrij gidrometeorologichnogo zabezpechennya BSP GZ zona oglyadu vidimij disk Zemli 20 h20 3 kanali vidimogo diapazonu VD 7 kanaliv infrachervonogo ICh diapazonu rozpodilcha zdatnist VD 1 km ICh 4 km periodichnist zjomki 30 hv v avtomatichnomu rezhimi 10 15 hv po komandam z Zemli Geliogeofizichnij aparaturnij kompleks GGAK E 7 riznomanitnih specializovanih sensoriv spektrometri i detektori elektroniv i protoniv z energiyami vid 0 05 do 600 MeV vimiryuvachi sonyachnoyi staloyi rentgenivskogo i ultrafioletovogo viprominyuvannya Soncya vimiryuvach vektora magnitnogo polya Zemli Bortovij radiotehnichnij kompleks BRTK Sluguye dlya peredachi na Zemlyu zobrazhen 7 5 GGc do 30 72 Mbit s i danih GGAK E zdijsnyuye retranslyaciyu i obmin informaciyeyu zbir i peredachu na Zemlyu danih z platform zboru danih a takozh retranslyaciyu signaliv avarijnih buyiv sistemi Kospas Sarsat Chastoty peredacha 7 5 GGc X diapazon 1 697 GGc 1 692 GGc 1 54 GGc L diapazon prijom 8 2 GGc X diapazon 466 MGc 406 MGc 402 MGc UHF diapazon Bortova sistema zboru danih BSSD Sluguye dlya zboru i nakopichennya danih vid BSP GZ GGAK E j yih podalshoyi peredachi do 30 72 Mbit s v BRTK Yemkist pam yati BSSD 650 Mbajt Spisok zapuskivPeredbachayetsya sho sistema skladatimetsya z troh suputnikiv na geostacionarnij orbiti Spisok zapuskiv KA Elektro L Nazva Nazva VMO Data zapusku Startovij majdanchik Nosij vivedennya Tochka stoyannya NSSDC ID Komentari GOMS 2 20 01 2011 Bajkonur 45 1 Zenit 3SLB 76 v d 2011 001A Suputnik pracyuye v shtatnomu rezhimi 26 lyutogo 2011 o 14 30 provedena uspishna zjomka Zemli v 10 spektralnih kanalah Do teperishnogo momentu zaversheni lotni viprobuvannya kosmichnogo aparatu i rozpochato doslidnu ekspluataciyu KA 8 veresnya 2011 glava Rosgidrometu Oleksandr Frolov zayaviv sho vstanovlena na suputniku aparatura ne vidpovidaye zayavlenim pokaznikam a oderzhuvanu informaciyu vazhko vikoristovuvati oskilki vidsutnya priv yazka vimiryuvanih parametriv po visoti vimiryuvan GOMS 3 2013 Bajkonur 45 1 Zenit 3SLB 14 5 z d Planovanij zapusk GOMS 4 2015 Bajkonur 45 1 Zenit 3SLB 165 8 v d Planovanij zapuskDiv takozhKosmos 122 radyanskij meteosuputnik DzherelaVideo zapusku z kosmodromu Baukonur 31 travnya 2014 u Wayback Machine Primitkihttp rsp datagov ru fk contract 0025910000177 year 2010 http rsp datagov ru fk contract 0025910000094 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 18 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya RIA Novosti 21 sichnya 2011 Arhiv originalu za 24 sichnya 2011 Procitovano 17 listopada 2011 Roskosmos Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 17 listopada 2011 RIA Novosti 8 veresnya 2011 Arhiv originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 17 listopada 2011 English Coordination Group for Meteorological Satellites CGMS Arhiv originalu za 26 chervnya 2012 Procitovano 21 listopada 2011