Екстернське каміння або Екстернштайн — група скель в Тевтобурзькому лісі поблизу , в районі Ліппе, в Північному Рейні-Вестфалії.
Загальна інформація
Екстернське каміння — це комплекс чотирьох скель, які щільно прилягають одна до одної і відносяться до великої групи скель середнього гірського хребта Тевтобургського Лісу. Вони простягаються на 1,5 кілометра на південний захід від міста Горн/Ліппе, що знаходиться в долині маленького потічка Вімбеке. Ці скелі складаються з піщаного каменю. Цей піщаний камінь виник 130–100 мільйонів років тому через геологічні залягання в ранньому крейдовому періоді, а тектонічні рухи в пізньому крейдовому періоді звели ці скелі майже у вертикальне положення. Водяна ерозія Вімбеке вивела каміння на поверхню. Химеристий вигляд скель постав через кліматичні і фізично-механічні впливи льодовикового періоду, коли через вже вертикальне каміння прорізався лід. Перманентне формування вигляду каміння і надалі здійснюють повітряна і водяна ерозії. Поруч з природними впливами Екстернське каміння зазнало змін й завдяки роботам бо видобутку каменю у Середніх Віках. В численних прогалинах скель утворювався достатній шар гумусу, в якому розвинулася густа вегетація. Сучасна форма скель збереглася завдяки регулярному викорчовуванню цієї рослинності. Між скелями і потічком Вімбеке пролягав середньовічний торговельний шлях.
Коли у XIX столітті відкрили туристичну дорогу до цих скель, її перебудували як частину шляху від Аахену до Кьоніґсберґу. В 1838 році з потічка Вімбеке утворили невелике водоймище. На першій скелі, яка є найзахіднішою і найбільшою в комплексі, висічений відомий рельєф, який зображує зняття Ісуса Христа з хреста. Рельєф датують 9 або 12 століттям. На східній скелі знаходиться рельєф апостола Петра. На горі скелі розташований майданчик, до якого можна потрапити висіченими сходами. В нижній частині скель пролягає система гротів, які з'єднані між собою і в які можна заходити. Також є ще один маленький грот, який сьогодні більше недосяжний.
В найбільшій печері знаходиться неповний надпис релігійного змісту, датований 1115 роком, який сьогодні неможливо однозначно інтерпретувати.
Північніше першої скелі розташована так званий «кам'яний могильник». Він має майже кубічну форму і в одній з його стін висічена напівкругла дугоподібна ніша. На підлозі цієї ніші знаходиться висічений обрис у формі людського тіла.
Друга скеля є високою та тонкою. У науковій літературі вона фігурує як «скеля-вежа». В її верхній частині знаходиться напіввідкрите приміщення, навколо якого спалахнула жвава наукова дискусія. Цьому приміщенню приписують астрономічне значення в дохристиянські часи чи сакральне значення в християнські часи. До другої скелі не ведуть жодні сходи. На неї можна зайти мостом через сусідню скелю. Антропогенні зміни в скелях важко точно датувати, проте існуючі докази свідчать про те, що в дохристиянські часи вони виконували функцію особливого святого місця.
Незвичайний вигляд скель, що формувався як людськими руками, так і природними впливами, призвели до численних наукових інтерпретацій в минулих століттях.
Архітектонічні та археологічні характеристики
Екстернське каміння налічує чотири основні скелі, які розділені сімома щілинами і налічують всього вісім верхівок. Цей комплекс розташований на ділянці, вільній від іншого каміння, і досягає максимальної висоти 47,7 метрів та простягається умовною смугою на декілька сотень метрів. Головне плато, яке знаходиться на найвищій скелі, було створене людською працею. Його площа складає 9 х 5 метрів. Тут знаходиться оглядовий майданчик. Три метри нижче від основного плато знаходиться тераса, площа якої складає 7 х 4 метри. На західній стороні скель розташоване маленьке плато площею 6,35 х 3 метри. На південній стороні скель знаходиться так зване «плато між скелями». Якщо перші три плато мають спланований кшталт, то плато між скелями має менш виражену, нерівномірну природну форму. Його довжина та ширина становлять 5 та 4 метри відповідно. До плато можна дійти по висічених в каміннях чи дерев'яних сходинках.
Система гротів
- Ніша св. Петра
- Грот з куполом
- Подвійний грот (головний і другорядний)
Ніша св. Петра вибита в північно-східній стіні найбільшої скелі. Ніша має форму півкола і вважається оригінальною структурою в скелі, створеною архітектором. Її довжина складає 2,85 метрів. На стіні ніші вирізаний рельєф Петра. Апостол зображений при вході в глибину печери і з ключем в руці.
Грот з куполом — це найзагадковіша частина комплексу. Вона поєднана з головним гротом нерівним природним коридором. Стеля вигнута у формі купола еліптичної форми. Довжина приміщення 2,8 метрів. В ніші відсутні як символи та написи, так і сліди того, що там могли мешкати люди чи виконувати релігійні ритуали.
Подвійний грот. Якщо цю систему гротів розглядати з середини, то увагу привертають гармонійні пропорції, рівномірна вигнутість стелі, рівна підлога та два джерела світла, що рівномірно освітлюють головний і додатковий гроти. Це приміщення вирізняється святковістю, хоча в ньому відсутні декорації, а лише прагматичні структури.
Туристична ціль
Екстернське каміння вважається одним з найвідоміших пам'ятників природи та культури Німеччини. Рельєф, що зображує зняття Ісуса з хреста, має міжнародне значення. Як туристична ціль пам'ятник став відомим вже в 20-х роках ХХ століття.
У 2011 році біля Екстернського каміння був відкритий інформаційний центр, в якому можна отримати останні відомості про культурне, археологічне та природне значення цього визначного місця.
До скель можна доїхати на автобусі, машині чи дійти пішки — дорога від міста Детмольд триває приблизно дві години. Скелі можна оглядати самому або взяти до уваги організовані групові екскурсії.
Екстернське каміння є природним заповідником.
Примітки
- Uta Halle: «Die Externsteine sind bis auf weiteres germanisch!». Prähistorische Archäologie im Dritten Reich. Verlag für Regionalgeschichte, Bielefeld 2002 (= Sonderveröffentlichungen des Naturwissenschaftlichen und Historischen Vereins für das Land Lippe, 68), S. 37, S. 342.
- Johannes Mundhenk: Forschungen zur Geschichte der Externsteine. Band 1: Architektonische-Archäologische Bestandsaufnahme, Lemgo 1980 (= Lippische Studien, 5), S. 12 - 55
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Екстернське каміння |
- : «Die Externsteine sind bis auf weiteres germanisch!». Prähistorische Archäologie im Dritten Reich. Verlag für Regionalgeschichte, Bielefeld 2002 (= Sonderveröffentlichungen des Naturwissenschaftlichen und Historischen Vereins für das Land Lippe, 68), (vgl. auch die Rezension für H-Soz-u-Kult von Gregor Hufenreuter [ 3 травня 2014 у Wayback Machine.])
- Johannes Mundhenk: Forschungen zur Geschichte der Externsteine. Band 1: Architektonische-Archäologische Bestandsaufnahme, Lemgo 1980 (= Lippische Studien, 5), S. 12 — 55
- http://www.externsteine-info.de/ [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.externsteine-teutoburgerwald.org/ [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Координати: 51°52′08″ пн. ш. 8°55′03″ сх. д. / 51.86889° пн. ш. 8.91750° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eksternske kaminnya abo Eksternshtajn grupa skel v Tevtoburzkomu lisi poblizu v rajoni Lippe v Pivnichnomu Rejni Vestfaliyi Zagalna informaciyaSuchasnij viglyad skel 2014 rik Eksternske kaminnya ce kompleks chotiroh skel yaki shilno prilyagayut odna do odnoyi i vidnosyatsya do velikoyi grupi skel serednogo girskogo hrebta Tevtoburgskogo Lisu Voni prostyagayutsya na 1 5 kilometra na pivdennij zahid vid mista Gorn Lippe sho znahoditsya v dolini malenkogo potichka Vimbeke Ci skeli skladayutsya z pishanogo kamenyu Cej pishanij kamin vinik 130 100 miljoniv rokiv tomu cherez geologichni zalyagannya v rannomu krejdovomu periodi a tektonichni ruhi v piznomu krejdovomu periodi zveli ci skeli majzhe u vertikalne polozhennya Vodyana eroziya Vimbeke vivela kaminnya na poverhnyu Himeristij viglyad skel postav cherez klimatichni i fizichno mehanichni vplivi lodovikovogo periodu koli cherez vzhe vertikalne kaminnya prorizavsya lid Permanentne formuvannya viglyadu kaminnya i nadali zdijsnyuyut povitryana i vodyana eroziyi Poruch z prirodnimi vplivami Eksternske kaminnya zaznalo zmin j zavdyaki robotam bo vidobutku kamenyu u Serednih Vikah V chislennih progalinah skel utvoryuvavsya dostatnij shar gumusu v yakomu rozvinulasya gusta vegetaciya Suchasna forma skel zbereglasya zavdyaki regulyarnomu vikorchovuvannyu ciyeyi roslinnosti Mizh skelyami i potichkom Vimbeke prolyagav serednovichnij torgovelnij shlyah Relyef Znyattya z hresta Koli u XIX stolitti vidkrili turistichnu dorogu do cih skel yiyi perebuduvali yak chastinu shlyahu vid Aahenu do Konigsbergu V 1838 roci z potichka Vimbeke utvorili nevelike vodojmishe Na pershij skeli yaka ye najzahidnishoyu i najbilshoyu v kompleksi visichenij vidomij relyef yakij zobrazhuye znyattya Isusa Hrista z hresta Relyef datuyut 9 abo 12 stolittyam Na shidnij skeli znahoditsya relyef apostola Petra Na gori skeli roztashovanij majdanchik do yakogo mozhna potrapiti visichenimi shodami V nizhnij chastini skel prolyagaye sistema grotiv yaki z yednani mizh soboyu i v yaki mozhna zahoditi Takozh ye she odin malenkij grot yakij sogodni bilshe nedosyazhnij V najbilshij pecheri znahoditsya nepovnij nadpis religijnogo zmistu datovanij 1115 rokom yakij sogodni nemozhlivo odnoznachno interpretuvati Pivnichnishe pershoyi skeli roztashovana tak zvanij kam yanij mogilnik Vin maye majzhe kubichnu formu i v odnij z jogo stin visichena napivkrugla dugopodibna nisha Na pidlozi ciyeyi nishi znahoditsya visichenij obris u formi lyudskogo tila Mist sho poyednuye drugu i tretyu skeli Druga skelya ye visokoyu ta tonkoyu U naukovij literaturi vona figuruye yak skelya vezha V yiyi verhnij chastini znahoditsya napivvidkrite primishennya navkolo yakogo spalahnula zhvava naukova diskusiya Comu primishennyu pripisuyut astronomichne znachennya v dohristiyanski chasi chi sakralne znachennya v hristiyanski chasi Do drugoyi skeli ne vedut zhodni shodi Na neyi mozhna zajti mostom cherez susidnyu skelyu Antropogenni zmini v skelyah vazhko tochno datuvati prote isnuyuchi dokazi svidchat pro te sho v dohristiyanski chasi voni vikonuvali funkciyu osoblivogo svyatogo miscya Nezvichajnij viglyad skel sho formuvavsya yak lyudskimi rukami tak i prirodnimi vplivami prizveli do chislennih naukovih interpretacij v minulih stolittyah Arhitektonichni ta arheologichni harakteristikiEksternske kaminnya nalichuye chotiri osnovni skeli yaki rozdileni simoma shilinami i nalichuyut vsogo visim verhivok Cej kompleks roztashovanij na dilyanci vilnij vid inshogo kaminnya i dosyagaye maksimalnoyi visoti 47 7 metriv ta prostyagayetsya umovnoyu smugoyu na dekilka soten metriv Golovne plato yake znahoditsya na najvishij skeli bulo stvorene lyudskoyu praceyu Jogo plosha skladaye 9 h 5 metriv Tut znahoditsya oglyadovij majdanchik Tri metri nizhche vid osnovnogo plato znahoditsya terasa plosha yakoyi skladaye 7 h 4 metri Na zahidnij storoni skel roztashovane malenke plato plosheyu 6 35 h 3 metri Na pivdennij storoni skel znahoditsya tak zvane plato mizh skelyami Yaksho pershi tri plato mayut splanovanij kshtalt to plato mizh skelyami maye mensh virazhenu nerivnomirnu prirodnu formu Jogo dovzhina ta shirina stanovlyat 5 ta 4 metri vidpovidno Do plato mozhna dijti po visichenih v kaminnyah chi derev yanih shodinkah Sistema grotiv Nisha sv Petra Grot z kupolom Podvijnij grot golovnij i drugoryadnij Nisha sv Petra vibita v pivnichno shidnij stini najbilshoyi skeli Nisha maye formu pivkola i vvazhayetsya originalnoyu strukturoyu v skeli stvorenoyu arhitektorom Yiyi dovzhina skladaye 2 85 metriv Na stini nishi virizanij relyef Petra Apostol zobrazhenij pri vhodi v glibinu pecheri i z klyuchem v ruci Grot z kupolom ce najzagadkovisha chastina kompleksu Vona poyednana z golovnim grotom nerivnim prirodnim koridorom Stelya vignuta u formi kupola eliptichnoyi formi Dovzhina primishennya 2 8 metriv V nishi vidsutni yak simvoli ta napisi tak i slidi togo sho tam mogli meshkati lyudi chi vikonuvati religijni rituali Podvijnij grot Yaksho cyu sistemu grotiv rozglyadati z seredini to uvagu privertayut garmonijni proporciyi rivnomirna vignutist steli rivna pidloga ta dva dzherela svitla sho rivnomirno osvitlyuyut golovnij i dodatkovij groti Ce primishennya viriznyayetsya svyatkovistyu hocha v nomu vidsutni dekoraciyi a lishe pragmatichni strukturi Turistichna cilVid z pivdenno zahidnogo boku Eksternske kaminnya vvazhayetsya odnim z najvidomishih pam yatnikiv prirodi ta kulturi Nimechchini Relyef sho zobrazhuye znyattya Isusa z hresta maye mizhnarodne znachennya Yak turistichna cil pam yatnik stav vidomim vzhe v 20 h rokah HH stolittya U 2011 roci bilya Eksternskogo kaminnya buv vidkritij informacijnij centr v yakomu mozhna otrimati ostanni vidomosti pro kulturne arheologichne ta prirodne znachennya cogo viznachnogo miscya Do skel mozhna doyihati na avtobusi mashini chi dijti pishki doroga vid mista Detmold trivaye priblizno dvi godini Skeli mozhna oglyadati samomu abo vzyati do uvagi organizovani grupovi ekskursiyi Eksternske kaminnya ye prirodnim zapovidnikom PrimitkiShablon Cibulkin V V Lisyuk I P SS Anenerbe rozsekrecheni fajli Kiyiv Hmelnickij VAT Vidavnictvo Podillya 2010 Uta Halle Die Externsteine sind bis auf weiteres germanisch Prahistorische Archaologie im Dritten Reich Verlag fur Regionalgeschichte Bielefeld 2002 Sonderveroffentlichungen des Naturwissenschaftlichen und Historischen Vereins fur das Land Lippe 68 S 37 S 342 Johannes Mundhenk Forschungen zur Geschichte der Externsteine Band 1 Architektonische Archaologische Bestandsaufnahme Lemgo 1980 Lippische Studien 5 S 12 55LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eksternske kaminnya Die Externsteine sind bis auf weiteres germanisch Prahistorische Archaologie im Dritten Reich Verlag fur Regionalgeschichte Bielefeld 2002 Sonderveroffentlichungen des Naturwissenschaftlichen und Historischen Vereins fur das Land Lippe 68 ISBN 3 89534 446 X vgl auch die Rezension fur H Soz u Kult von Gregor Hufenreuter 3 travnya 2014 u Wayback Machine Johannes Mundhenk Forschungen zur Geschichte der Externsteine Band 1 Architektonische Archaologische Bestandsaufnahme Lemgo 1980 Lippische Studien 5 S 12 55 http www externsteine info de 26 serpnya 2014 u Wayback Machine http www externsteine teutoburgerwald org 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Koordinati 51 52 08 pn sh 8 55 03 sh d 51 86889 pn sh 8 91750 sh d 51 86889 8 91750