Експеримент Гріффіта

Експеримент Гріффіта, був проведений в 1928 році Фредеріком Гріффітом, був перший експеримент, припускаючи, що бактерії здатні передавати генетичну інформацію за допомогою процесу, відомого як перетворення. За висновками Гріффіта  були проведені дослідження в кінці 1930-х років і на початку 40-х років , що ізольована ДНК - матеріал, який повідомив про генетичну інформацію.

Експеримент Гріффіта відкрив "трансформаційний принцип" в пневмококовій бактерії.

Пневмонія є серйозною причиною смерті в результаті після Першої світової війни іспанська пандемії грипу, і Гріффіт вивчає можливість створення вакцини. Гріффіт використовував два штами пневмокока (Streptococcus рпеимопіае) бактерії, які заражають мишей – типу III-S (гладким), який був вірулентним, а типу II-R (грубий) штам, який був не вірулентний.  III-S штаму вкривав себе полісахаридною капсулою, яка захищала його від господаря імунної системи, в результаті якої гинув господар, а другий-Р штам не мав капсули і знищувався імунною системою господара. Німецький бактеріолог, Фред Нейфельд, виявив три пневмококової типи (типи I, II і III) і виявив Quellung реакції для їх ідентифікації в лабораторних умовах. До Гріффітового експеримента, бактеріологи вважали, що види були нерухомі і незмінні, від одного покоління до іншого.

В цьому експерименті, бактерії з III-S штаму загинули від спеки, і їх останки були додані до II-R штаму бактерій. У той час як жоден окремо не завдавав шкоди мишам, комбінація зуміла убити свого хазяїна. Гріффіт також був в змозі ізолювати як живий II-R і живий в III-S штамів пневмокока з крові цих мертвих мишей. Гріффіт прийшов до висновку, що тип II-R було "конвертовано" у смертельний III S штам за "принципом трансформації" що було частиною померлих III-S штаму бактерій.

Сьогодні ми знаємо, що "трансформуючого принципу" Гріффіт спостерігав, був ДНК III-S  штамом бактерії. У той час як бактерії були вбиті, ДНК пережила процесі нагрівання і II-R штам бактерій. III-S штам ДНК містить гени, які формують захисну полісахаридну капсулу. Оснащений цим геном, колишній II-R штам бактерій, були захищені від господаря імунну систему і можуть вбити господаря. Точна природа трансформаційного принципу (ДНК) була перевірена в експериментах зробленими Евері, Маклеод і Маккарті і Герші і Чейз.

Примітки

1. Griffith, Fred. (January 1928). The Significance of Pneumococcal Types. Journal of Hygiene. Cambridge University Press. 27 (2): 113—159. doi:10.1017/S0022172400031879. JSTOR 4626734. PMC 2167760. PMID 20474956.
2. Lorenz, M. G.; Wackernagel, W. (1 вересня 1994). Bacterial gene transfer by natural genetic transformation in the environment. . 58 (3): 563—602. PMC 372978. PMID 7968924.
3. Downie, A. W. (1972). (PDF). . 73 (1): 1—11. doi:10.1099/00221287-73-1-1. PMID 4143929. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2012. Процитовано 30 листопада 2011.
4. . Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 10 травня 2017.

Посилання

• Avery, MacLeod, and McCarty (1944). Studies on the Chemical Nature of the Substance Inducing Transformation of Pneumococcal Types: Induction of Transformation by a Desoxyribonucleic Acid Fraction Isolated from Pneumococcus Type III. Journal of Experimental Medicine. 79 (1): 137—158. doi:10.1084/jem.79.2.137. PMC 2135445. PMID 19871359.

Подальше читання

• Daniel Hartl; Elizabeth Jones (2005). Genetics: Analysis of Genes and Genomes, 6th edition. Jones & Bartlett. 854 pages. .
• Lehrer, Steven (2006). Explorers of the Body (вид. 2nd). United States: iUniverse, Inc. ISBN .