Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Економіка Лівану | |
|---|---|
 Сайда (Сідон) — великий торговельний та промисловий центр південного Лівану | |
| Валюта | 1 Ліванський фунт = 100 піастрам |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $85,16 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 1 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $18 500 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 5,7 %, промисловість: 25 %, послуги: 69,4 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | - 1 % (2016) (дефляція) |
| Населення поза межею бідності | 28,6 % (2004) |
| Індекс Джіні | 36,7 (2008) |
| Робоча сила | 1,628 млн (2013) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (НД %), промисловість (НД %), послуги (НД %) |
| Безробіття | НД % |
| Галузі виробництва | банківська справа, туризм, харчова промисловість, вина, ювелірні вироби, цемент, текстиль, мінеральні та хімічні продукти, лісова і меблева продукція, нафтопереробка, металообробка |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $3,108 млрд (2016) |
| Експортні товари | ювелірні вироби, кольорові метали, хімікати, споживчі товари, фрукти і овочі, тютюн, будівельні мінерали, електромашинні потужності і розподільні пристрої, текстильні волокна, папір |
| Партнери |  Саудівська Аравія 12,1 % ОАЕ 10,6 % Ірак 7,6 % Сирія 7,1 % ПАР 6,6 % (2015) |
| Імпорт | $17,98 млрд (2016) |
| Імпортні товари | нафтопродукти, автомобілі, лікарські продукти, одяг, м'ясо та живі тварини, товари народного споживання, папір, текстильні вироби, тютюн, електричні машини і устаткування, хімікати |
| Партнери |  КНР 11,5 % Італія 7,1 % Німеччина 6,8 % Франція 6 % США 5,7 % Росія 4,6 % Греція 4,4 % (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $40,74 млрд (2016) |
| Доходи | $9,953 млрд (2016) |
| Витрати | $14,44 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Національний дохід
Ліван належить до нечисленної групи держав світу, в яких у сфері обслуговування і торгівлі створюється більше половини річного національного доходу. Бейрут історично розвивався як міжнародний фінансовий центр, куди стікалися кошти, виручені від експорту нафти зі всього Близького Сходу. Тривалі торгові і культурні зв'язки як з європейськими, так і з арабськими державами дозволили Лівану перетворити торгівлю на один з найважливіших секторів економіки.
З 1950 по 1975 національний дохід Лівану збільшувався в середньому більш, чим на 8 % в рік. Після 1975 цей показник знизився приблизно до 4 %. У 1993 валовий внутрішній продукт (ВВП) обчислювався в 7,6 млрд дол., а в 1995 досяг 11,7 млрд дол. Середньорічне зростання ВВП на душу населення з 1986 по 1995 становив 8,4 %.
ВВП на 1998 — 17,2 млрд дол., реальне зростання ВВП в 1990–1998: 7,7 %. Зростання інфляції в 1990–1998 склало 24 % (у 1998 — 3 %). Зовнішній борг в 1998 — 6,7 млрд дол.
країни, включаючи золотий запас, в 1996 оцінювалися в 8,1 млрд дол. Загальний зовнішній борг Лівану в 1996 приблизно дорівнював 1,4 млрд дол., а внутрішній борг — 5,8 млрд дол. Проте до 2003 приріст ВВП склав 2 %, таким чином ВВП оцінювався в 17,61 млрд дол. США, а на душу населення — 4800 дол. США. ВВП за секторами розділяється на: сільське господарство — 12 %, індустрію — 21 %, сферу послуг — 67 %.
Зайнятість
У 1994 32,2 % всього населення, або 938 тис. чоловік належало до економічно активної групи суспільства. З них в секторі послуг було зайняте бл. 39 %. Відповідні показники для промисловості дорівнювали 23 % і 24 %, а для сільського господарства 38 % і 19 %. У 1993 рівень безробіття, за даними Загальної конфедерації трудящих Лівану, становив 35 %. Безробіття в 1999 — близько 30 %.
Транспорт
Внутрішні перевезення в основному здійснюються автомобільним транспортом. Особливо важливе значення мають прибережне шосе, прокладене з півночі на південь від кордону з Сирією, через міста Триполі, Бейрут і Сайду до кордону з Ізраїлем, і шосе, що проходить зі сходу на захід, від Бейрута до столиці Сирії Дамаску, яке перетинає гори Лівану. Протяжність залізничних колій становить бл. 400 км. Залізниці використовуються епізодично для транспортування вантажів. Перевезення з Лівану за межі близькосхідного регіону здійснюються повітрям і морем. Бейрутській міжнародний аеропорт функціонує з кінця 1940-х років, з тих пір він був значно розширений, особливо після реконструкції в 1992. Компанія «Мідл іст ейрлайнз», заснована в 1945, здійснює регулярні рейси з Бейрута в інші країни Близького Сходу і до Європи. Розширений і модернізований також Бейрутській морський порт.
Сільське господарство
На узбережжі вирощують банани і цитрусові (апельсини, лимони тощо), в передгір'ях маслини і виноград, вище в горах — яблука, персики, груші і вишня. Основні плодові культури — апельсини і яблука, а також виноград. Важливе товарне значення мають також овочі і тютюн. Наголошується зростання виробництва пшениці і ячменю, але потреби в них не задовольняються повністю за рахунок внутрішніх ресурсів. Тваринництво не грає в Лівані тієї ролі, яку воно придбало в інших країнах Близького Сходу. У 1995 в країні налічувалося 420 тис. голів кіз, 245 тис. голів овець, 79 тис. голів великої рогатої худоби.
Промисловість
Ліванська промисловість одержала могутній імпульс до розвитку під час Другої світової війни в результаті скорочення імпорту і блокади торгових шляхів Середземномор'я. Післявоєнний економічний бум значно розширив внутрішній ринок, що дало можливість багатьом ліванським підприємствам вижити, не зважаючи на конкуренцію із зарубіжними виробниками. Крупними ринками збуту для продукції промисловості Лівану стали арабські нафтовидобувні держави. Зростання індустріального виробництва зберігалося, не зважаючи на труднощі, викликані браком палива і електроенергії, а також хаосом, що панував в країні після початку громадянської війни в 1975. За даними на середину 1990-х років, в промисловості створювалося бл. 18 % валового національного продукту.
Основою ліванського промислового сектору є крупні нафтопереробні і цементні заводи. Перші, розташовані в Триполі і Сайді, одержують нафту трубопроводами з Іраку і Саудівської Аравії. Серйозні позиції утримує також харчова (включаючи цукрову) і текстильна промисловість. У країні розвинене виробництво одягу, взуття, паперу і паперових виробів, меблів і інших товарів з дерева, хімічних продуктів, медикаментів, електроприладів і друкарської продукції.
За винятком нафтопереробних і цементних заводів, більшість місцевих фабричних підприємств належать до дрібних. Провідний індустріальний центр — Бейрут, серед інших виділяються Триполі і Захла.
Зовнішня торгівля
Зовнішня торгівля грає важливу роль в економіці Лівану. Вартість імпорту в 1998 — 7,1 млрд дол., експорту — 0,7 млрд дол.
Загальний приплив капіталу досяг 6,7 млрд доларів, і у результаті позитивне сальдо в 1995 склало 259 млн доларів. Основними статтями ввезення були електроустаткування, транспортні засоби, метали, корисні копалини і продукти харчування. Майже третина імпорту припадає на західноєвропейські країни; крупними постачальниками товарів до Лівану також є США, Японія і сусідні арабські держави. Основні статті експорту — папір і паперові вироби, текстиль, фрукти і овочі, а також ювелірні вироби. Більше 60 % експорту прямує в нафтовидобувні держави Перської затоки, головним чином до Саудівської Аравії.
Великий зовнішньоторговельний дефіцит з лишком перекривається надходженнями фінансових коштів з-за кордону. Озброєна боротьба, що почалася в Лівані в 1975 і що продовжувалася до 1983, лише трохи вплинула на ввезення капіталу. Довіра до ліванської валюти, досвід і компетентність ліванських банкірів, гарантована законом таємниця внесків, а також політика вільної торгівлі і грошового звернення робили країну привабливою для інвесторів з нафтовидобувних арабських держав.
Прагнення Сирії поставити під свій контроль Ліван кардинально змінило ситуацію: впав курс ліванського фунта, промислова інфраструктура країни була зруйнована, почався відплив капіталу. Ситуація частково змінилася після призначення в жовтні 1992 на пост прем'єр-міністра країни мільярдера Рафіка Харірі і активного відновлення центрального ділового району Бейруту, що почалося. Відновні роботи фінансувалися за рахунок продажу казначейських зобов'язань, що привело до виникнення внутрішнього боргу, збільшеного до кінця 1995 до 7,1 млрд дол.
Туризм
До Другої світової війни туризм в Лівані обмежувався декількома гірськими курортами, що привертали невелике число відпочиваючих в літній час. Значне розширення мережі готелів, ресторанів і нічних клубів відбулося після 1950. Розвитку галузі сприяли вільний обмін валюти, спрощені митні правила, а також надійне регулярне сполучення з сусідніми країнами. Унаслідок цих заходів доходи від туризму з 1950 по 1975 збільшилися більш ніж в 10 разів, але в подальші роки на них негативно позначилися озброєні зіткнення в країні і руйнування найбільших готелів. У середині 1990-х років позиції туристичного сектора в ліванській економіці були частково відновлені, і в 1994 в Лівані побували 332 тис. туристів.
Валюта і банківська система
Грошовою одиницею Лівану є ліванський фунт, що складається з 100 піастрів. Грошова емісія здійснюється державним Банком Лівану. Згідно із законом фунт повинен бути забезпечений золотом як мінімум на 30 %. У 1996 золотий запас країни становив 3,4 млрд доларів.
Після банкрутства в 1966 найбільшого з приватних банків Лівану, «Інтрабанку», уряд посилив контроль над фінансовою системою. Після початку в 1975 військових дій державний нагляд за банками слабшав, але довіра до ним збереглося, тому в 1975–1990 розорилося лише декілька ліванських банків. На початку 1990-х років в Бейруті діяли 79 банків, загальні активи яких тільки за 1993–1995 зросли з 10,9 млрд до 18,2 млрд дол. В наш час[] рух капіталу на Близькому Сході здебільшого контролюється ліванськими фінансистами.
Державний бюджет
Фінансова система Лівану в цілому консервативна. Податки в Лівані традиційно низькі, і в 1993 були в черговий раз зменшені: максимальна ставка прибуткового податку склала 10 %, податку на прибуток — 10 % і на дивіденди — 5 %. У 1994 державні доходи дорівнювали 1 млрд дол. при витратах 2,4 млрд дол. Основними витратними статтями бюджету були обслуговування державного боргу (35 %), зарплата державним службовцем (32 %), оборона (22 %) і освіта (10 %).
Економічна криза 2021
У 2021 році Ліван оголосив дефолт. Слідом за це в країні розпочалася економічна криза. За цим послідувала й енергетична.
9 жовтня 2021 року в Лівані відключили електроенергію у більшості регіонів країни. Це сталося через зупинку двох основних електростанцій. Але вже через добу, 10 жовтня, міністерство фінансів виділило 100 млн дол і електрику подали споживачам. Перебої з електрикою почалися за кілька днів до того. Із 2020 року, після дефолту і відмову виплачувати борг в 1 млрд дол, країна потерпає від фінансової та політичної кризи.
8 січня 2022 знову вимкнули електроспоживання. В країні електроспоживання відсутнє протягом 20-22 годин на добу. Половина населення живе за межею бідності, часто не вистачає продуктів та води.
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- Ліван залишився без електрики – країна поринула у темряву [ 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.], УП, 9 жовтня 2021
- Ліван повністю залишився без електрики [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, 9.01.2022
Джерела
- http://svit.ukrinform.ua/Livan/livan.php?menu=economy[недоступне посилання з липня 2019]
- http://ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_economiki/leb/1228.html [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika LivanuSajda Sidon velikij torgovelnij ta promislovij centr pivdennogo LivanuValyuta1 Livanskij funt 100 piastramFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTOStatistikaVVP 85 16 mlrd 2016 Zrostannya VVP 1 2016 VVP na dushu naselennya 18 500 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 5 7 promislovist 25 poslugi 69 4 2016 Inflyaciya ISC 1 2016 deflyaciya Naselennya poza mezheyu bidnosti28 6 2004 Indeks Dzhini36 7 2008 Robocha sila1 628 mln 2013 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo ND promislovist ND poslugi ND BezrobittyaND Galuzi virobnictvabankivska sprava turizm harchova promislovist vina yuvelirni virobi cement tekstil mineralni ta himichni produkti lisova i mebleva produkciya naftopererobka metaloobrobkaZovnishnya diyalnistEksport 3 108 mlrd 2016 Eksportni tovariyuvelirni virobi kolorovi metali himikati spozhivchi tovari frukti i ovochi tyutyun budivelni minerali elektromashinni potuzhnosti i rozpodilni pristroyi tekstilni volokna papirPartneri Saudivska Araviya 12 1 OAE 10 6 Irak 7 6 Siriya 7 1 PAR 6 6 2015 Import 17 98 mlrd 2016 Importni tovarinaftoprodukti avtomobili likarski produkti odyag m yaso ta zhivi tvarini tovari narodnogo spozhivannya papir tekstilni virobi tyutyun elektrichni mashini i ustatkuvannya himikatiPartneri KNR 11 5 Italiya 7 1 Nimechchina 6 8 Franciya 6 SShA 5 7 Rosiya 4 6 Greciya 4 4 2015 Derzhavni finansiBorg 40 74 mlrd 2016 Dohodi 9 953 mlrd 2016 Vitrati 14 44 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookNacionalnij dohidLivan nalezhit do nechislennoyi grupi derzhav svitu v yakih u sferi obslugovuvannya i torgivli stvoryuyetsya bilshe polovini richnogo nacionalnogo dohodu Bejrut istorichno rozvivavsya yak mizhnarodnij finansovij centr kudi stikalisya koshti virucheni vid eksportu nafti zi vsogo Blizkogo Shodu Trivali torgovi i kulturni zv yazki yak z yevropejskimi tak i z arabskimi derzhavami dozvolili Livanu peretvoriti torgivlyu na odin z najvazhlivishih sektoriv ekonomiki Z 1950 po 1975 nacionalnij dohid Livanu zbilshuvavsya v serednomu bilsh chim na 8 v rik Pislya 1975 cej pokaznik znizivsya priblizno do 4 U 1993 valovij vnutrishnij produkt VVP obchislyuvavsya v 7 6 mlrd dol a v 1995 dosyag 11 7 mlrd dol Serednorichne zrostannya VVP na dushu naselennya z 1986 po 1995 stanoviv 8 4 VVP na 1998 17 2 mlrd dol realne zrostannya VVP v 1990 1998 7 7 Zrostannya inflyaciyi v 1990 1998 sklalo 24 u 1998 3 Zovnishnij borg v 1998 6 7 mlrd dol krayini vklyuchayuchi zolotij zapas v 1996 ocinyuvalisya v 8 1 mlrd dol Zagalnij zovnishnij borg Livanu v 1996 priblizno dorivnyuvav 1 4 mlrd dol a vnutrishnij borg 5 8 mlrd dol Prote do 2003 pririst VVP sklav 2 takim chinom VVP ocinyuvavsya v 17 61 mlrd dol SShA a na dushu naselennya 4800 dol SShA VVP za sektorami rozdilyayetsya na silske gospodarstvo 12 industriyu 21 sferu poslug 67 ZajnyatistU 1994 32 2 vsogo naselennya abo 938 tis cholovik nalezhalo do ekonomichno aktivnoyi grupi suspilstva Z nih v sektori poslug bulo zajnyate bl 39 Vidpovidni pokazniki dlya promislovosti dorivnyuvali 23 i 24 a dlya silskogo gospodarstva 38 i 19 U 1993 riven bezrobittya za danimi Zagalnoyi konfederaciyi trudyashih Livanu stanoviv 35 Bezrobittya v 1999 blizko 30 TransportVnutrishni perevezennya v osnovnomu zdijsnyuyutsya avtomobilnim transportom Osoblivo vazhlive znachennya mayut priberezhne shose prokladene z pivnochi na pivden vid kordonu z Siriyeyu cherez mista Tripoli Bejrut i Sajdu do kordonu z Izrayilem i shose sho prohodit zi shodu na zahid vid Bejruta do stolici Siriyi Damasku yake peretinaye gori Livanu Protyazhnist zaliznichnih kolij stanovit bl 400 km Zaliznici vikoristovuyutsya epizodichno dlya transportuvannya vantazhiv Perevezennya z Livanu za mezhi blizkoshidnogo regionu zdijsnyuyutsya povitryam i morem Bejrutskij mizhnarodnij aeroport funkcionuye z kincya 1940 h rokiv z tih pir vin buv znachno rozshirenij osoblivo pislya rekonstrukciyi v 1992 Kompaniya Midl ist ejrlajnz zasnovana v 1945 zdijsnyuye regulyarni rejsi z Bejruta v inshi krayini Blizkogo Shodu i do Yevropi Rozshirenij i modernizovanij takozh Bejrutskij morskij port Silske gospodarstvoNa uzberezhzhi viroshuyut banani i citrusovi apelsini limoni tosho v peredgir yah maslini i vinograd vishe v gorah yabluka persiki grushi i vishnya Osnovni plodovi kulturi apelsini i yabluka a takozh vinograd Vazhlive tovarne znachennya mayut takozh ovochi i tyutyun Nagoloshuyetsya zrostannya virobnictva pshenici i yachmenyu ale potrebi v nih ne zadovolnyayutsya povnistyu za rahunok vnutrishnih resursiv Tvarinnictvo ne graye v Livani tiyeyi roli yaku vono pridbalo v inshih krayinah Blizkogo Shodu U 1995 v krayini nalichuvalosya 420 tis goliv kiz 245 tis goliv ovec 79 tis goliv velikoyi rogatoyi hudobi PromislovistLivanska promislovist oderzhala mogutnij impuls do rozvitku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v rezultati skorochennya importu i blokadi torgovih shlyahiv Seredzemnomor ya Pislyavoyennij ekonomichnij bum znachno rozshiriv vnutrishnij rinok sho dalo mozhlivist bagatom livanskim pidpriyemstvam vizhiti ne zvazhayuchi na konkurenciyu iz zarubizhnimi virobnikami Krupnimi rinkami zbutu dlya produkciyi promislovosti Livanu stali arabski naftovidobuvni derzhavi Zrostannya industrialnogo virobnictva zberigalosya ne zvazhayuchi na trudnoshi viklikani brakom paliva i elektroenergiyi a takozh haosom sho panuvav v krayini pislya pochatku gromadyanskoyi vijni v 1975 Za danimi na seredinu 1990 h rokiv v promislovosti stvoryuvalosya bl 18 valovogo nacionalnogo produktu Osnovoyu livanskogo promislovogo sektoru ye krupni naftopererobni i cementni zavodi Pershi roztashovani v Tripoli i Sajdi oderzhuyut naftu truboprovodami z Iraku i Saudivskoyi Araviyi Serjozni poziciyi utrimuye takozh harchova vklyuchayuchi cukrovu i tekstilna promislovist U krayini rozvinene virobnictvo odyagu vzuttya paperu i paperovih virobiv mebliv i inshih tovariv z dereva himichnih produktiv medikamentiv elektropriladiv i drukarskoyi produkciyi Za vinyatkom naftopererobnih i cementnih zavodiv bilshist miscevih fabrichnih pidpriyemstv nalezhat do dribnih Providnij industrialnij centr Bejrut sered inshih vidilyayutsya Tripoli i Zahla Zovnishnya torgivlyaZovnishnya torgivlya graye vazhlivu rol v ekonomici Livanu Vartist importu v 1998 7 1 mlrd dol eksportu 0 7 mlrd dol Zagalnij pripliv kapitalu dosyag 6 7 mlrd dolariv i u rezultati pozitivne saldo v 1995 sklalo 259 mln dolariv Osnovnimi stattyami vvezennya buli elektroustatkuvannya transportni zasobi metali korisni kopalini i produkti harchuvannya Majzhe tretina importu pripadaye na zahidnoyevropejski krayini krupnimi postachalnikami tovariv do Livanu takozh ye SShA Yaponiya i susidni arabski derzhavi Osnovni statti eksportu papir i paperovi virobi tekstil frukti i ovochi a takozh yuvelirni virobi Bilshe 60 eksportu pryamuye v naftovidobuvni derzhavi Perskoyi zatoki golovnim chinom do Saudivskoyi Araviyi Velikij zovnishnotorgovelnij deficit z lishkom perekrivayetsya nadhodzhennyami finansovih koshtiv z za kordonu Ozbroyena borotba sho pochalasya v Livani v 1975 i sho prodovzhuvalasya do 1983 lishe trohi vplinula na vvezennya kapitalu Dovira do livanskoyi valyuti dosvid i kompetentnist livanskih bankiriv garantovana zakonom tayemnicya vneskiv a takozh politika vilnoyi torgivli i groshovogo zvernennya robili krayinu privablivoyu dlya investoriv z naftovidobuvnih arabskih derzhav Pragnennya Siriyi postaviti pid svij kontrol Livan kardinalno zminilo situaciyu vpav kurs livanskogo funta promislova infrastruktura krayini bula zrujnovana pochavsya vidpliv kapitalu Situaciya chastkovo zminilasya pislya priznachennya v zhovtni 1992 na post prem yer ministra krayini milyardera Rafika Hariri i aktivnogo vidnovlennya centralnogo dilovogo rajonu Bejrutu sho pochalosya Vidnovni roboti finansuvalisya za rahunok prodazhu kaznachejskih zobov yazan sho privelo do viniknennya vnutrishnogo borgu zbilshenogo do kincya 1995 do 7 1 mlrd dol Biblos 2003TurizmDo Drugoyi svitovoyi vijni turizm v Livani obmezhuvavsya dekilkoma girskimi kurortami sho privertali nevelike chislo vidpochivayuchih v litnij chas Znachne rozshirennya merezhi goteliv restoraniv i nichnih klubiv vidbulosya pislya 1950 Rozvitku galuzi spriyali vilnij obmin valyuti sprosheni mitni pravila a takozh nadijne regulyarne spoluchennya z susidnimi krayinami Unaslidok cih zahodiv dohodi vid turizmu z 1950 po 1975 zbilshilisya bilsh nizh v 10 raziv ale v podalshi roki na nih negativno poznachilisya ozbroyeni zitknennya v krayini i rujnuvannya najbilshih goteliv U seredini 1990 h rokiv poziciyi turistichnogo sektora v livanskij ekonomici buli chastkovo vidnovleni i v 1994 v Livani pobuvali 332 tis turistiv Valyuta i bankivska sistemaGroshovoyu odiniceyu Livanu ye livanskij funt sho skladayetsya z 100 piastriv Groshova emisiya zdijsnyuyetsya derzhavnim Bankom Livanu Zgidno iz zakonom funt povinen buti zabezpechenij zolotom yak minimum na 30 U 1996 zolotij zapas krayini stanoviv 3 4 mlrd dolariv Pislya bankrutstva v 1966 najbilshogo z privatnih bankiv Livanu Intrabanku uryad posiliv kontrol nad finansovoyu sistemoyu Pislya pochatku v 1975 vijskovih dij derzhavnij naglyad za bankami slabshav ale dovira do nim zbereglosya tomu v 1975 1990 rozorilosya lishe dekilka livanskih bankiv Na pochatku 1990 h rokiv v Bejruti diyali 79 bankiv zagalni aktivi yakih tilki za 1993 1995 zrosli z 10 9 mlrd do 18 2 mlrd dol V nash chas koli ruh kapitalu na Blizkomu Shodi zdebilshogo kontrolyuyetsya livanskimi finansistami Derzhavnij byudzhetFinansova sistema Livanu v cilomu konservativna Podatki v Livani tradicijno nizki i v 1993 buli v chergovij raz zmensheni maksimalna stavka pributkovogo podatku sklala 10 podatku na pributok 10 i na dividendi 5 U 1994 derzhavni dohodi dorivnyuvali 1 mlrd dol pri vitratah 2 4 mlrd dol Osnovnimi vitratnimi stattyami byudzhetu buli obslugovuvannya derzhavnogo borgu 35 zarplata derzhavnim sluzhbovcem 32 oborona 22 i osvita 10 Ekonomichna kriza 2021 U 2021 roci Livan ogolosiv defolt Slidom za ce v krayini rozpochalasya ekonomichna kriza Za cim posliduvala j energetichna 9 zhovtnya 2021 roku v Livani vidklyuchili elektroenergiyu u bilshosti regioniv krayini Ce stalosya cherez zupinku dvoh osnovnih elektrostancij Ale vzhe cherez dobu 10 zhovtnya ministerstvo finansiv vidililo 100 mln dol i elektriku podali spozhivacham Pereboyi z elektrikoyu pochalisya za kilka dniv do togo Iz 2020 roku pislya defoltu i vidmovu viplachuvati borg v 1 mlrd dol krayina poterpaye vid finansovoyi ta politichnoyi krizi 8 sichnya 2022 znovu vimknuli elektrospozhivannya V krayini elektrospozhivannya vidsutnye protyagom 20 22 godin na dobu Polovina naselennya zhive za mezheyu bidnosti chasto ne vistachaye produktiv ta vodi PrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Livan zalishivsya bez elektriki krayina porinula u temryavu 10 zhovtnya 2021 u Wayback Machine UP 9 zhovtnya 2021 Livan povnistyu zalishivsya bez elektriki 10 sichnya 2022 u Wayback Machine Deutsche Welle 9 01 2022Dzherelahttp svit ukrinform ua Livan livan php menu economy nedostupne posilannya z lipnya 2019 http ukrexport gov ua ukr oglad economiki leb 1228 html 13 bereznya 2013 u Wayback Machine