Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економіка Еквадора заснована на експорті нафти (більше половини доходів країни), сільськогосподарських продуктів (банани, креветки та ін.) та інших природних копалин (наприклад, золота). В 2002 році експорт нафти приніс 40% від всіх доходів. Еквадор - найбільший світовий постачальник бананів ($ 936 млн. У 2002 р.) і великий експортер креветок ($ 251 млн. У 2002 р.). Так само зростає експорт квітів ($ 291 млн. У 2002 р.) та рибних консервів ($ 333 млн. У 2002 р.).
Обсяг експорту в 2015 році оцінюється в 18,36 млрд дол США. Основні партнери по експорту: США, Чилі, Перу, Колумбія, Панама.
Обсяг імпорту 20,9 млрд доларів, імпортуються промислові продукти, палива, споживчі товари. Партнери по імпорту: США, Китай, Колумбія, Перу.
Нафта та політика
Перше нафтове родовище в долині Амазонки було відкрите в 1967 американським консорціумом Texaco — Gulf Oil.
Згідно з прийнятим у 1971 Законом про вуглеводні, переважаюче право на розробку нафтових ресурсів повинна була отримати державна компанія. Але процес її створення затягнувся на фоні розквіту нової, нафтової корупції. Під тиском іноземних компаній уряд пропонував навіть перенести вступ закону в силу на 2025 р.
Бачачи нездатність влади реалізувати прийнятий закон, військові на чолі з генералом Родрігесом Лароєм розпочали переворот. Еквадор вступив в ОПЕК, концесії іноземних компаній були переоформлені в договори підряду та участі, а податки — збільшені. В результаті іноземці стали продавати свої частки в нафтових родовищах уряду. На базі створеної американськими компаніями інфраструктури була створена державна нафтова компанія CEPE. Значна частина її доходів йшла на виконання соціальних програм.
З різким ростом цін на нафту в 1970-ті роки перевага Еквадору — вихід до океану та близькість до американського ринку — дозволили різко збільшити доходи держави — з $43 млн в 1971 до $350 млн в 1974. Доходи від нафти дозволили вести боротьбу з бідністю та одночасно розвивати промисловість. Індустріальний ріст призвів до прискорення політичного розвитку, та під тиском профспілок, партій і бізнесу в 1979 воєнні були змушені поступитись владі громадянському уряду.
На жаль, громадянське правління призвело до безконтрольного росту зовнішнього боргу — з $600 млн в 1979 майже до $17 млрд до кінця століття.
Зниження цін на нафту в другій половині 1980-х зробило державу заручником своєї попередньої економічної політики, яка змушена фінансувати витрати за рахунок все більш дорогих кредитів. В 1989, після перетворення державної компанії CEPE в PetroEcuador, її соціальні обов'язки були передані державі, що фактично призвело до їх скасування. Скорочення державної підтримки індіанського населення, на чиїй території добувається нафта, призвело до того, що індіанці стали найактивнішою та революційною силою в суспільстві.
Для виходу з ситуації було вирішено збільшити видобуток нафти, що потребувало від країни вийти з ОПЕК на початку 1990-х. Ріст видобутку, однак, збігся з тривалим періодом низьких цін на нафту, тому різко збільшити інвестиції не вдалось.
Обвал цін на нафту в 1998 році викликав фінансову кризу. В 1999 році Еквадор оголосив дефолт за зовнішніми боргами. Для спасіння економіки Еквадор звернувся за допомогою до МВФ, а на початку 2000 американський долар замінив сукре як національну валюту. Криза призвела до росту бідності. Доля населення, яка мала доходи нижче прожиткового мінімуму, досягла 70 %.
При цьому в рамках угод з МВФ практично всі доходи від нафти стали йти на погашення зовнішнього боргу. Не маючи засобів на розвиток нафтової галузі, держава стала поступати своє місце іноземним компаніям.
Невдоволені політикою уряду, індіанці почали в деяких районах збройний опір розробкам нафти та будівництву трубопроводів. Індіанський фронт в 2000 році організував мирний похід на столицю. Цим скористалась воєнна хунта на чолі з полковником , яка здійснила мирне захоплення влади, — їм, однак, під тиском США довелося поступити владу віце-президенту Набоа, який відновив попередній режим.
Лусіо Гут'єррес провів декілька місяців у в'язниці, став одним з найпопулярніших політиків. Вийшовши на волю, Гут'єррес об'єднався з індіанцями «Пачакуті» та пообіцяв повернути нафту під контроль Еквадору. Це забезпечило йому перемогу на виборах 2003.
Отримавши владу, Гут'єррес зробив ставку на пошук нової угоди зі США і фактичну приватизацію PetroEcuador.
При цьому він спробував відволікти громадську думку про загрозу країні зі сторони колумбійських повстанців. Була розпочата передислокація військ до колумбійського кордону. Крім того, Гут'єррес погодився на розміщення в країні американських воєнних баз.
20 квітня 2005, незважаючи на підтримку США, Гут'єррес був позбавлений свого посту парламентом країни.
Інші корисні копалини Еквадору
У 2019 р. виявлено масштабне родовище золота, міді та срібла, яке назване «Альпана». Перші оцінки - 10.9 мільйона тонн міді і близько 23 мільйонів унцій золота.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Ekvadora zasnovana na eksporti nafti bilshe polovini dohodiv krayini silskogospodarskih produktiv banani krevetki ta in ta inshih prirodnih kopalin napriklad zolota V 2002 roci eksport nafti prinis 40 vid vsih dohodiv Ekvador najbilshij svitovij postachalnik bananiv 936 mln U 2002 r i velikij eksporter krevetok 251 mln U 2002 r Tak samo zrostaye eksport kvitiv 291 mln U 2002 r ta ribnih konserviv 333 mln U 2002 r Guayakil Obsyag eksportu v 2015 roci ocinyuyetsya v 18 36 mlrd dol SShA Osnovni partneri po eksportu SShA Chili Peru Kolumbiya Panama Obsyag importu 20 9 mlrd dolariv importuyutsya promislovi produkti paliva spozhivchi tovari Partneri po importu SShA Kitaj Kolumbiya Peru Nafta ta politikaPershe naftove rodovishe v dolini Amazonki bulo vidkrite v 1967 amerikanskim konsorciumom Texaco Gulf Oil Zgidno z prijnyatim u 1971 Zakonom pro vuglevodni perevazhayuche pravo na rozrobku naftovih resursiv povinna bula otrimati derzhavna kompaniya Ale proces yiyi stvorennya zatyagnuvsya na foni rozkvitu novoyi naftovoyi korupciyi Pid tiskom inozemnih kompanij uryad proponuvav navit perenesti vstup zakonu v silu na 2025 r Bachachi nezdatnist vladi realizuvati prijnyatij zakon vijskovi na choli z generalom Rodrigesom Laroyem rozpochali perevorot Ekvador vstupiv v OPEK koncesiyi inozemnih kompanij buli pereoformleni v dogovori pidryadu ta uchasti a podatki zbilsheni V rezultati inozemci stali prodavati svoyi chastki v naftovih rodovishah uryadu Na bazi stvorenoyi amerikanskimi kompaniyami infrastrukturi bula stvorena derzhavna naftova kompaniya CEPE Znachna chastina yiyi dohodiv jshla na vikonannya socialnih program Z rizkim rostom cin na naftu v 1970 ti roki perevaga Ekvadoru vihid do okeanu ta blizkist do amerikanskogo rinku dozvolili rizko zbilshiti dohodi derzhavi z 43 mln v 1971 do 350 mln v 1974 Dohodi vid nafti dozvolili vesti borotbu z bidnistyu ta odnochasno rozvivati promislovist Industrialnij rist prizviv do priskorennya politichnogo rozvitku ta pid tiskom profspilok partij i biznesu v 1979 voyenni buli zmusheni postupitis vladi gromadyanskomu uryadu Na zhal gromadyanske pravlinnya prizvelo do bezkontrolnogo rostu zovnishnogo borgu z 600 mln v 1979 majzhe do 17 mlrd do kincya stolittya Znizhennya cin na naftu v drugij polovini 1980 h zrobilo derzhavu zaruchnikom svoyeyi poperednoyi ekonomichnoyi politiki yaka zmushena finansuvati vitrati za rahunok vse bilsh dorogih kreditiv V 1989 pislya peretvorennya derzhavnoyi kompaniyi CEPE v PetroEcuador yiyi socialni obov yazki buli peredani derzhavi sho faktichno prizvelo do yih skasuvannya Skorochennya derzhavnoyi pidtrimki indianskogo naselennya na chiyij teritoriyi dobuvayetsya nafta prizvelo do togo sho indianci stali najaktivnishoyu ta revolyucijnoyu siloyu v suspilstvi Dlya vihodu z situaciyi bulo virisheno zbilshiti vidobutok nafti sho potrebuvalo vid krayini vijti z OPEK na pochatku 1990 h Rist vidobutku odnak zbigsya z trivalim periodom nizkih cin na naftu tomu rizko zbilshiti investiciyi ne vdalos Obval cin na naftu v 1998 roci viklikav finansovu krizu V 1999 roci Ekvador ogolosiv defolt za zovnishnimi borgami Dlya spasinnya ekonomiki Ekvador zvernuvsya za dopomogoyu do MVF a na pochatku 2000 amerikanskij dolar zaminiv sukre yak nacionalnu valyutu Kriza prizvela do rostu bidnosti Dolya naselennya yaka mala dohodi nizhche prozhitkovogo minimumu dosyagla 70 Pri comu v ramkah ugod z MVF praktichno vsi dohodi vid nafti stali jti na pogashennya zovnishnogo borgu Ne mayuchi zasobiv na rozvitok naftovoyi galuzi derzhava stala postupati svoye misce inozemnim kompaniyam Nevdovoleni politikoyu uryadu indianci pochali v deyakih rajonah zbrojnij opir rozrobkam nafti ta budivnictvu truboprovodiv Indianskij front v 2000 roci organizuvav mirnij pohid na stolicyu Cim skoristalas voyenna hunta na choli z polkovnikom yaka zdijsnila mirne zahoplennya vladi yim odnak pid tiskom SShA dovelosya postupiti vladu vice prezidentu Naboa yakij vidnoviv poperednij rezhim Lusio Gut yerres proviv dekilka misyaciv u v yaznici stav odnim z najpopulyarnishih politikiv Vijshovshi na volyu Gut yerres ob yednavsya z indiancyami Pachakuti ta poobicyav povernuti naftu pid kontrol Ekvadoru Ce zabezpechilo jomu peremogu na viborah 2003 Otrimavshi vladu Gut yerres zrobiv stavku na poshuk novoyi ugodi zi SShA i faktichnu privatizaciyu PetroEcuador Pri comu vin sprobuvav vidvolikti gromadsku dumku pro zagrozu krayini zi storoni kolumbijskih povstanciv Bula rozpochata peredislokaciya vijsk do kolumbijskogo kordonu Krim togo Gut yerres pogodivsya na rozmishennya v krayini amerikanskih voyennih baz 20 kvitnya 2005 nezvazhayuchi na pidtrimku SShA Gut yerres buv pozbavlenij svogo postu parlamentom krayini Inshi korisni kopalini EkvadoruU 2019 r viyavleno masshtabne rodovishe zolota midi ta sribla yake nazvane Alpana Pershi ocinki 10 9 miljona tonn midi i blizko 23 miljoniv uncij zolota Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019