Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (березень 2019) |
Каспійське море можна вважати площею найбільш виразних антропогенних забруднень і навіть екологічних катастроф. Тут мають місце різні за своєю суттю райони екологічного порушення. Крім певних природних складнощів на Каспійському морі — періодична зміна його рівня, що створює незручності для будівництва на узбережжі різного роду будівель, в останні десятиліття активне освоєння нафтогазових об'єктів призводить до інтенсивного забруднення акваторії. Поки вихід з такої ситуації не знайдено; у даному випадку ми можемо лише констатувати такі порушення. Причин тому кілька.
- Проблема юридичного статусу Каспію складна і поки не вирішена. Коли до цього моря виходили тільки дві країни — Радянський Союз і Іран, — його статус визначався двосторонніми угодами 1921 і 1940 років. Поява п'яти прибережних держав і різке зростання інтересу до нафтогазових ресурсів цієї акваторії змінили ситуацію; спільна позиція поки не вироблена. Основна складність вирішення зводиться до трактування географічної сутності Каспійського моря-озера. Якщо ставитися до Каспію як до моря, то його акваторія (по аналогії з Північним морем) повинна бути розділена між прибережними державами на сектори. Якщо ж розглядати його як замкнуту озерну водойму, то користування акваторій має бути загальним, без державних обмежень.
В даний час прийшли до висновку, що водна поверхня моря-озера повинна залишатися в загальному користуванні. А дно буде розділене на п'ять ділянок лініями, що проходять на рівновіддаленій відстані від берегів п'яти країн. При такому поділі Росії має дістатися 16 % акваторії, Казахстану — 29, Туркменістану — 21, Азербайджану — 20 та Ірану — 14 %. Схема такого поділу показана на рис. 9. Найбільш активно проти такого принципу заперечує Іран, який заперечує можливість поділу акваторії. Певні складнощі можуть виникнути і при будівництві підводних нафтогазопроводів. Так існують проекти будівництва нафтопроводів для перекачування вуглеводнів з Казахстану до узбережжя Аравійського моря через Туркменістан, Афганістан і Пакистан, звідки вже морським шляхом вони могли б слідувати в Європу і Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Або траса магістралі з Ірану на територію Туркменістану, звідки вона перетне Каспійське море вже по лінії Туркменбаші-Баку.
- Техніко-технологічні аспекти. Екологічна ситуація в Каспійському морі все гострішає. В даний час за даними експертів за період експлуатації тільки однієї свердловини на Каспії в море потрапляє від 30 до 120 т нафти та інших нафтопродуктів. Крім того, кожна свердловина може скидати в море 150—400 т бурового шламу і 200—1000 т інших бурових відходів. Різкий стрибок обсягів нафтовидобутку на шельфі в найближчі роки може привести до колосального нафтового забруднення акваторії. Згідно з прийнятими розрахунками, на кожен мільйон тонн видобутої у світі нафти припадає в середньому 131,4 т втрат. Експерти відзначають, що для Каспійського моря цей показник може виявитися вище. Виходячи з очікуваного видобутку 250 млн т на рік, в цілому по Каспію втрати складуть до 33 тис. т в рік. Велика частина забруднення припадає на Північний Каспій — близько 24 тис. т на рік.
На північній частині Каспійського моря в умовах мілководдя компанія «Лукойл» працює з «нульовим» скиданням. На казахстанському родовищі Тенгіз при видобутку і переробці нафти компанією «Тенгизшевройл» на прибережних зонах моря станом на 2010 рр. накопичилося 5 млн т сірки, яка забруднює воду, ґрунт і негативно впливає на здоров'я населення. На азербайджанському родовищі АЧГ (Азері, Чираг і Гюнашлі) у зв'язку зі збільшенням видобутку нафти з боку компаній ВР актуальним завданням є питання утилізації пластових вод. Додаткові екологічні складності можуть внести плановані будівництва нафто- і газопроводів (Казахстан- Туркменістан-Іран), інших транспортних систем.
Аналіз сучасної екологічної обстановки морського середовища показує, що існуюча несприятлива екологічна ситуація — це результат багаторічного елементарного ігнорування питань охорони навколишнього середовища з боку колишнього СРСР, що продовжується і зараз в діяльності різних компаній, та невизначеності статусу Каспійського моря. З огляду на тривалість розробки нафтогазових родовищ, а також транскордонних впливів діяльності нафтових компаній на навколишнє середовище, її збереження вимагає проведення єдиної екологічної політики в Каспійському морі. Крім того, необхідно проводити єдині природоохоронні заходи і застосовувати маловідходні та безвідходні технології видобутку.
- Інші забруднювачі. Морська вода забруднюється також різними стічними водами виробничо-побутового призначення. Забруднення моря обумовлене також надходженням забруднюючих речовин з Волги та інших річок, що впадають в Каспійське море, життєдіяльністю прибережних міст, а також затопленням окремих об'єктів у зв'язку з підвищенням рівня Каспійського моря. Хижацький видобуток осетрових і їх ікри, розгул браконьєрства призводять до зниження чисельності осетрових і до вимушених обмежень на їх видобуток і експорт.
Джерела
- «Акваторія Каспійського моря- проблеми й можливі шляхи рішення» [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Економіко-географічні умови. Розвиток нафто-газово-хімічного комплексу в Прикаспійських районах / Ч.Исмайлов — Баку 2003
- Р.Мамедов — Формування Міжнародно-правового статусу Каспійського моря в пострадянський період / Р.Мамедов// Центральна Азія й Кавказ. — 2 (8) 2000 р.
- С.Леонов. Природа Каспію волає про допомогу/ Сергій Леонов // Незалежна газета", 28 жовтня 1998 р., № 201 (1772).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti berezen 2019 Kaspijske more mozhna vvazhati plosheyu najbilsh viraznih antropogennih zabrudnen i navit ekologichnih katastrof Tut mayut misce rizni za svoyeyu suttyu rajoni ekologichnogo porushennya Krim pevnih prirodnih skladnoshiv na Kaspijskomu mori periodichna zmina jogo rivnya sho stvoryuye nezruchnosti dlya budivnictva na uzberezhzhi riznogo rodu budivel v ostanni desyatilittya aktivne osvoyennya naftogazovih ob yektiv prizvodit do intensivnogo zabrudnennya akvatoriyi Poki vihid z takoyi situaciyi ne znajdeno u danomu vipadku mi mozhemo lishe konstatuvati taki porushennya Prichin tomu kilka Problema yuridichnogo statusu Kaspiyu skladna i poki ne virishena Koli do cogo morya vihodili tilki dvi krayini Radyanskij Soyuz i Iran jogo status viznachavsya dvostoronnimi ugodami 1921 i 1940 rokiv Poyava p yati priberezhnih derzhav i rizke zrostannya interesu do naftogazovih resursiv ciyeyi akvatoriyi zminili situaciyu spilna poziciya poki ne viroblena Osnovna skladnist virishennya zvoditsya do traktuvannya geografichnoyi sutnosti Kaspijskogo morya ozera Yaksho stavitisya do Kaspiyu yak do morya to jogo akvatoriya po analogiyi z Pivnichnim morem povinna buti rozdilena mizh priberezhnimi derzhavami na sektori Yaksho zh rozglyadati jogo yak zamknutu ozernu vodojmu to koristuvannya akvatorij maye buti zagalnim bez derzhavnih obmezhen Uzberezhzhya Kaspijskogo morya Demontazh starogo prichalu v morskomu portu V danij chas prijshli do visnovku sho vodna poverhnya morya ozera povinna zalishatisya v zagalnomu koristuvanni A dno bude rozdilene na p yat dilyanok liniyami sho prohodyat na rivnoviddalenij vidstani vid beregiv p yati krayin Pri takomu podili Rosiyi maye distatisya 16 akvatoriyi Kazahstanu 29 Turkmenistanu 21 Azerbajdzhanu 20 ta Iranu 14 Shema takogo podilu pokazana na ris 9 Najbilsh aktivno proti takogo principu zaperechuye Iran yakij zaperechuye mozhlivist podilu akvatoriyi Pevni skladnoshi mozhut viniknuti i pri budivnictvi pidvodnih naftogazoprovodiv Tak isnuyut proekti budivnictva naftoprovodiv dlya perekachuvannya vuglevodniv z Kazahstanu do uzberezhzhya Aravijskogo morya cherez Turkmenistan Afganistan i Pakistan zvidki vzhe morskim shlyahom voni mogli b sliduvati v Yevropu i Aziatsko Tihookeanskij region Abo trasa magistrali z Iranu na teritoriyu Turkmenistanu zvidki vona peretne Kaspijske more vzhe po liniyi Turkmenbashi Baku Tehniko tehnologichni aspekti Ekologichna situaciya v Kaspijskomu mori vse gostrishaye V danij chas za danimi ekspertiv za period ekspluataciyi tilki odniyeyi sverdlovini na Kaspiyi v more potraplyaye vid 30 do 120 t nafti ta inshih naftoproduktiv Krim togo kozhna sverdlovina mozhe skidati v more 150 400 t burovogo shlamu i 200 1000 t inshih burovih vidhodiv Rizkij stribok obsyagiv naftovidobutku na shelfi v najblizhchi roki mozhe privesti do kolosalnogo naftovogo zabrudnennya akvatoriyi Zgidno z prijnyatimi rozrahunkami na kozhen miljon tonn vidobutoyi u sviti nafti pripadaye v serednomu 131 4 t vtrat Eksperti vidznachayut sho dlya Kaspijskogo morya cej pokaznik mozhe viyavitisya vishe Vihodyachi z ochikuvanogo vidobutku 250 mln t na rik v cilomu po Kaspiyu vtrati skladut do 33 tis t v rik Velika chastina zabrudnennya pripadaye na Pivnichnij Kaspij blizko 24 tis t na rik Na pivnichnij chastini Kaspijskogo morya v umovah milkovoddya kompaniya Lukojl pracyuye z nulovim skidannyam Na kazahstanskomu rodovishi Tengiz pri vidobutku i pererobci nafti kompaniyeyu Tengizshevrojl na priberezhnih zonah morya stanom na 2010 rr nakopichilosya 5 mln t sirki yaka zabrudnyuye vodu grunt i negativno vplivaye na zdorov ya naselennya Na azerbajdzhanskomu rodovishi AChG Azeri Chirag i Gyunashli u zv yazku zi zbilshennyam vidobutku nafti z boku kompanij VR aktualnim zavdannyam ye pitannya utilizaciyi plastovih vod Dodatkovi ekologichni skladnosti mozhut vnesti planovani budivnictva nafto i gazoprovodiv Kazahstan Turkmenistan Iran inshih transportnih sistem Analiz suchasnoyi ekologichnoyi obstanovki morskogo seredovisha pokazuye sho isnuyucha nespriyatliva ekologichna situaciya ce rezultat bagatorichnogo elementarnogo ignoruvannya pitan ohoroni navkolishnogo seredovisha z boku kolishnogo SRSR sho prodovzhuyetsya i zaraz v diyalnosti riznih kompanij ta neviznachenosti statusu Kaspijskogo morya Z oglyadu na trivalist rozrobki naftogazovih rodovish a takozh transkordonnih vpliviv diyalnosti naftovih kompanij na navkolishnye seredovishe yiyi zberezhennya vimagaye provedennya yedinoyi ekologichnoyi politiki v Kaspijskomu mori Krim togo neobhidno provoditi yedini prirodoohoronni zahodi i zastosovuvati malovidhodni ta bezvidhodni tehnologiyi vidobutku Inshi zabrudnyuvachi Morska voda zabrudnyuyetsya takozh riznimi stichnimi vodami virobnicho pobutovogo priznachennya Zabrudnennya morya obumovlene takozh nadhodzhennyam zabrudnyuyuchih rechovin z Volgi ta inshih richok sho vpadayut v Kaspijske more zhittyediyalnistyu priberezhnih mist a takozh zatoplennyam okremih ob yektiv u zv yazku z pidvishennyam rivnya Kaspijskogo morya Hizhackij vidobutok osetrovih i yih ikri rozgul brakonyerstva prizvodyat do znizhennya chiselnosti osetrovih i do vimushenih obmezhen na yih vidobutok i eksport Dzherela Akvatoriya Kaspijskogo morya problemi j mozhlivi shlyahi rishennya 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ekonomiko geografichni umovi Rozvitok nafto gazovo himichnogo kompleksu v Prikaspijskih rajonah Ch Ismajlov Baku 2003 R Mamedov Formuvannya Mizhnarodno pravovogo statusu Kaspijskogo morya v postradyanskij period R Mamedov Centralna Aziya j Kavkaz 2 8 2000 r S Leonov Priroda Kaspiyu volaye pro dopomogu Sergij Leonov Nezalezhna gazeta 28 zhovtnya 1998 r 201 1772