Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Екологічні пастки — випадки, коли швидкі змушують організми оселятися в неякісних біотопах.
Концепція виходить з ідеї, що організми, які можуть активно обирати , повинні спиратися на певні екологічні сигнали, які мають допомогти їм визначити найякісніше середовище проживання. Якщо якість біотопа або характер сигналів зміняться так, що вони не відповідатимуть дійсності, організми можуть помилитися і опинитись в збіднілих біотопах. Зокрема, популяції потрапляють у пастки, коли виявляється, що привабливість довкілля непропорційно завищена відносно її можливостей для виживання і розмноження. В результаті перевагу набувають оманливо привабливі біотопи, і в цілому ігноруються біотопи високої якості, але менш привабливі.
У той час як демографічні наслідки такого роду неадекватної поведінки при виборі місця існування були вивчені в контексті джерел і сигналів, з'ясувалося, що екологічної пастки по суті визначаються особливостями поведінки окремих особин.
Екологічна концепція пастки була запропонована в 1972 році Л. В. Дверничуком та Д. А. Боагом (Dwernychuk and Boag) і багато дослідників припускають, що явище пастки може бути широко поширене в зв'язку з антропогенними змінами умов існування.
Як наслідок, подекуди нові умови можуть надавати такі можливості, які не розпізнаються носіями виду. Якщо з високоякісних біотопів відсутні відповідні сигнали, щоб сприяти врегулюванню, такі випадки називаються . Теоретичні і емпіричні дослідження показали, що помилки, допущені в оцінці якості середовища проживання можуть призвести до зниження чисельності популяції або вимирання. Така невідповідність не обмежується вибором біотопа, але може проявитися в будь-якому аспекті поведінки (наприклад, уникнення хижаків, вибір партнера, орієнтація, вибір місця нагулу та ін.). В такому розумінні екологічні пастки є підмножиною більш широкого явища еволюційної пастки.
В екології теорію пасток розроблено; дослідники визнають, що пастки можуть траплятися в різних просторових і часових масштабах, що, до певної міри, може перешкоджати їх виявленню. Наприклад, птахи повинні обирати місце проживання за кількома шкалами (плямистість середовища проживання в цілому, індивідуальні території на цих плямах, а також власне гніздові території). Пастки можуть існувати на будь-якій з цих шкал. Крім того, пастки можуть працювати на часовій шкалі. У цьому випадку зміни середовища можуть створити пастку на одній стадії життя організму, в той же час вони можуть бути сприятливими на пізніших стадіях життя. В результаті спостерігається велика невизначеність щодо того, як поширені пастки, може бути, незважаючи на широке визнання як теоретична можливість. Однак, враховуючи прискорення темпів екологічних змін, викликаних людським втручанням у землекористування, глобальне потепління, екзотичні види вторгнень, а також зміни в біоценозах в результаті зникнення видів, кількість екологічних пасток може збільшуватися, і надзвичайно необачно недооцінювати їх загрозу для біорізноманіття.
Недавнє доповнення до літератури щодо екологічних пасток містить деякі керівні принципи для демонстрації існування екологічних пасток. По-перше, дослідження повинно довести перевагу одного середовища проживання перед іншим (або рівноцінність). Також треба довести, що особи, які надають перевагу бажаному (preferred) біотопу (або рівно бажаному) мають нижчий рівень пристосованості (наприклад, помітно меншу здатність до виживання або нижчий репродуктивний успіх). На сьогоднішній день, як видається, є кілька добре документованих прикладів екологічних пасток, але обмаль таких праць може, зокрема, пояснюватися тим, що дуже важко довести переваги того чи інщого середовища існування диких організмів.
В одному з досліджень успішно вдалося довести, що вівсянки надають перевагу гніздуванню в так званих «крилатих» плямах (з двома вузькими коридорами між виступаючими протилежними кінцями плями) в порівнянні з прямокутними плямами, попри те, що в перших спостерігається більш високий рівень гніздового хижацтва. Автори виявили, що в «крилатих плямах» переважають старі, імовірно, домінуючі самці вівсянки індиго. Переважний вибір плям з довшим периметром, в поєднанні з набагато нижчим успіхом гніздування, показав, що ці ділянки дійсно є екологічною пасткою.
Оскільки екологічні й еволюційні пастки все ще залишаються дуже погано вивченими явищами, багато питань щодо їх безпосередніх і кінцевих причин, а також щодо їх екологічних наслідків, залишаються без відповіді. Чи є пастки просто неминучим наслідком нездатності передбачити еволюцію новизни і оперативно реагувати на швидкі зміни довкілля? Наскільки часто зустрічаються пастки? Чи обов'язково потрапляння до екологічної пастки призводить до зниження чисельності популяції або зникнення, чи можливо, що деякі популяції можуть зберігатися до нескінченності? За яких екологічних та еволюційних умов це повинно відбуватися? Чи є організми з певними характеристиками, які схильні потрапляти у пастки? Наскільки швидкими мають бути зміни довкілля, необхідні для встановлення пастки? Чи може глобальне потепління, забруднення довкілля або інвазія екзотичних видів створювати пастки? Тільки застосування всеохопних генетичних і філогенетичних підходів зробить можливим одержати надійніші відповіді на ці питання, а також забезпечити більш глибоке розуміння безпосередніх і кінцевих основ дезадаптації в цілому. Оскільки екологічні й еволюційні пастки можуть призвести до зниження біорізноманітності, дослідження пасток має мати важливий пріоритет в дослідженнях по охороні природи. Враховуючи стрімкі нинішні темпи глобальних змін довкілля, пастки можуть бути набагато поширенішим явищем, ніж вважається досі, і це буде мати важливе значення для вивчення безпосередніх і кінцевих причин виникнення пасток. Це матиме значення для вжиття заходів по запобіганню або усуненню пасток в майбутньому.
Примітки
- Robertson B.A., Hutto R.L. A framework for understanding ecological traps and an evaluation of existing evidence // Ecology. — 2006. — Vol. 87, issue 5. — P. 1075—1085
- Dwernychuk L.W., Boag, D.A. Ducks nesting in association with gulls-an ecological trap? // Can. J. of Zool. — 1972. — Vol. 50. P. 559—563
- Schlaepfer M.A., Runge M.C., Sherman P.W. Ecological and evolutionary traps // Trends in Ecology and Evolution. — 2002. — Vol. 17. — P. 474—480
- Battin J. When good animals love bad habitats: Ecological traps and the conservation of animal populations // Conserv. biol. — 2004. — Vol. 18, issue 6. — P. 1482—1491
- Patten M.A., Kelly J.F. Habitat selection and the perceptual trap // Ecol. Applications. — 2010. — Vol. 20, issue = 8. P. 2148–56
- Delibes M., Gaona P., Ferreras P. Effects of an attractive sink leading into maladaptive habitat selection // American Naturalist. — 2001. — Vol. 158. P. 277—285
- Misenhelter M.D., Rotenberry J.T. Choices and consequences of habitat occupancy and nest site selection in sage sparrows. — Ecology. — Vol. 81. — P. 2892—2901
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Ekologichni pastki vipadki koli shvidki zmini dovkillya zmushuyut organizmi oselyatisya v neyakisnih biotopah Koncepciya vihodit z ideyi sho organizmi yaki mozhut aktivno obirati misceperebuvannya povinni spiratisya na pevni ekologichni signali yaki mayut dopomogti yim viznachiti najyakisnishe seredovishe prozhivannya Yaksho yakist biotopa abo harakter signaliv zminyatsya tak sho voni ne vidpovidatimut dijsnosti organizmi mozhut pomilitisya i opinitis v zbidnilih biotopah Zokrema populyaciyi potraplyayut u pastki koli viyavlyayetsya sho privablivist dovkillya neproporcijno zavishena vidnosno yiyi mozhlivostej dlya vizhivannya i rozmnozhennya V rezultati perevagu nabuvayut omanlivo privablivi biotopi i v cilomu ignoruyutsya biotopi visokoyi yakosti ale mensh privablivi U toj chas yak demografichni naslidki takogo rodu neadekvatnoyi povedinki pri vibori miscya isnuvannya buli vivcheni v konteksti dzherel i signaliv z yasuvalosya sho ekologichnoyi pastki po suti viznachayutsya osoblivostyami povedinki okremih osobin 1 Ekologichna koncepciya pastki bula zaproponovana v 1972 roci L V Dvernichukom ta D A Boagom Dwernychuk and Boag 2 i bagato doslidnikiv pripuskayut sho yavishe pastki mozhe buti shiroko poshirene v zv yazku z antropogennimi zminami umov isnuvannya 1 3 4 Yak naslidok podekudi novi umovi mozhut nadavati taki mozhlivosti yaki ne rozpiznayutsya nosiyami vidu Yaksho z visokoyakisnih biotopiv vidsutni vidpovidni signali shob spriyati vregulyuvannyu taki vipadki nazivayutsya pastki sprijnyattya 5 Teoretichni 6 i empirichni doslidzhennya 2 6 pokazali sho pomilki dopusheni v ocinci yakosti seredovisha prozhivannya mozhut prizvesti do znizhennya chiselnosti populyaciyi abo vimirannya Taka nevidpovidnist ne obmezhuyetsya viborom biotopa ale mozhe proyavitisya v bud yakomu aspekti povedinki napriklad uniknennya hizhakiv vibir partnera oriyentaciya vibir miscya nagulu ta in V takomu rozuminni ekologichni pastki ye pidmnozhinoyu bilsh shirokogo yavisha evolyucijnoyi pastki 3 V ekologiyi teoriyu pastok rozrobleno doslidniki viznayut sho pastki mozhut traplyatisya v riznih prostorovih i chasovih masshtabah sho do pevnoyi miri mozhe pereshkodzhati yih viyavlennyu Napriklad ptahi povinni obirati misce prozhivannya za kilkoma shkalami plyamistist seredovisha prozhivannya v cilomu individualni teritoriyi na cih plyamah a takozh vlasne gnizdovi teritoriyi Pastki mozhut isnuvati na bud yakij z cih shkal 7 Krim togo pastki mozhut pracyuvati na chasovij shkali U comu vipadku zmini seredovisha mozhut stvoriti pastku na odnij stadiyi zhittya organizmu v toj zhe chas voni mozhut buti spriyatlivimi na piznishih stadiyah zhittya 3 V rezultati sposterigayetsya velika neviznachenist shodo togo yak poshireni pastki mozhe buti nezvazhayuchi na shiroke viznannya yak teoretichna mozhlivist 1 Odnak vrahovuyuchi priskorennya tempiv ekologichnih zmin viklikanih lyudskim vtruchannyam u zemlekoristuvannya globalne poteplinnya ekzotichni vidi vtorgnen a takozh zmini v biocenozah v rezultati zniknennya vidiv kilkist ekologichnih pastok mozhe zbilshuvatisya i nadzvichajno neobachno nedoocinyuvati yih zagrozu dlya bioriznomanittya Nedavnye dopovnennya do literaturi shodo ekologichnih pastok mistit deyaki kerivni principi dlya demonstraciyi isnuvannya ekologichnih pastok 1 Po pershe doslidzhennya povinno dovesti perevagu odnogo seredovisha prozhivannya pered inshim abo rivnocinnist Takozh treba dovesti sho osobi yaki nadayut perevagu bazhanomu preferred biotopu abo rivno bazhanomu mayut nizhchij riven pristosovanosti napriklad pomitno menshu zdatnist do vizhivannya abo nizhchij reproduktivnij uspih Na sogodnishnij den yak vidayetsya ye kilka dobre dokumentovanih prikladiv ekologichnih pastok ale obmal takih prac mozhe zokrema poyasnyuvatisya tim sho duzhe vazhko dovesti perevagi togo chi inshogo seredovisha isnuvannya dikih organizmiv V odnomu z doslidzhen uspishno vdalosya dovesti sho vivsyanki nadayut perevagu gnizduvannyu v tak zvanih krilatih plyamah z dvoma vuzkimi koridorami mizh vistupayuchimi protilezhnimi kincyami plyami v porivnyanni z pryamokutnimi plyamami popri te sho v pershih sposterigayetsya bilsh visokij riven gnizdovogo hizhactva Avtori viyavili sho v krilatih plyamah perevazhayut stari imovirno dominuyuchi samci vivsyanki indigo Perevazhnij vibir plyam z dovshim perimetrom v poyednanni z nabagato nizhchim uspihom gnizduvannya pokazav sho ci dilyanki dijsno ye ekologichnoyu pastkoyu Oskilki ekologichni j evolyucijni pastki vse she zalishayutsya duzhe pogano vivchenimi yavishami bagato pitan shodo yih bezposerednih i kincevih prichin a takozh shodo yih ekologichnih naslidkiv zalishayutsya bez vidpovidi Chi ye pastki prosto neminuchim naslidkom nezdatnosti peredbachiti evolyuciyu novizni i operativno reaguvati na shvidki zmini dovkillya Naskilki chasto zustrichayutsya pastki Chi obov yazkovo potraplyannya do ekologichnoyi pastki prizvodit do znizhennya chiselnosti populyaciyi abo zniknennya chi mozhlivo sho deyaki populyaciyi mozhut zberigatisya do neskinchennosti Za yakih ekologichnih ta evolyucijnih umov ce povinno vidbuvatisya Chi ye organizmi z pevnimi harakteristikami yaki shilni potraplyati u pastki Naskilki shvidkimi mayut buti zmini dovkillya neobhidni dlya vstanovlennya pastki Chi mozhe globalne poteplinnya zabrudnennya dovkillya abo invaziya ekzotichnih vidiv stvoryuvati pastki Tilki zastosuvannya vseohopnih genetichnih i filogenetichnih pidhodiv zrobit mozhlivim oderzhati nadijnishi vidpovidi na ci pitannya a takozh zabezpechiti bilsh gliboke rozuminnya bezposerednih i kincevih osnov dezadaptaciyi v cilomu Oskilki ekologichni j evolyucijni pastki mozhut prizvesti do znizhennya bioriznomanitnosti doslidzhennya pastok maye mati vazhlivij prioritet v doslidzhennyah po ohoroni prirodi Vrahovuyuchi strimki ninishni tempi globalnih zmin dovkillya pastki mozhut buti nabagato poshirenishim yavishem nizh vvazhayetsya dosi i ce bude mati vazhlive znachennya dlya vivchennya bezposerednih i kincevih prichin viniknennya pastok Ce matime znachennya dlya vzhittya zahodiv po zapobigannyu abo usunennyu pastok v majbutnomu Primitkired a b v g Robertson B A Hutto R L A framework for understanding ecological traps and an evaluation of existing evidence Ecology 2006 Vol 87 issue 5 P 1075 1085 a b Dwernychuk L W Boag D A Ducks nesting in association with gulls an ecological trap Can J of Zool 1972 Vol 50 P 559 563 a b v Schlaepfer M A Runge M C Sherman P W Ecological and evolutionary traps Trends in Ecology and Evolution 2002 Vol 17 P 474 480 Battin J When good animals love bad habitats Ecological traps and the conservation of animal populations Conserv biol 2004 Vol 18 issue 6 P 1482 1491 Patten M A Kelly J F Habitat selection and the perceptual trap Ecol Applications 2010 Vol 20 issue 8 P 2148 56 a b Delibes M Gaona P Ferreras P Effects of an attractive sink leading into maladaptive habitat selection American Naturalist 2001 Vol 158 P 277 285 Misenhelter M D Rotenberry J T Choices and consequences of habitat occupancy and nest site selection in sage sparrows Ecology Vol 81 P 2892 2901 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Ekologichna pastka