Олександр Олександрович Ейхенвальд (нар. 23 грудня 1863 (4 січня 1864), Санкт-Петербург — 19 вересня 1944) — російський фізик. Академік УАН (1919).
Ейхенвальд Олександр Олександрович | |
---|---|
Народився | 23 грудня 1863 (4 січня 1864) або 4 січня 1864[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 12 вересня 1944 (80 років) Мілан, Італія |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет |
Галузь | фізика |
Заклад | МДУ |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство | НАН України |
Закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення у 1888, працював інженером. У 1895–1897 слухав лекції у Страсбурзькому університеті, здобув ступінь доктора природознавства. Викладав у Московському інституті інженерів транспорту, також у 1905–1908 був його директором. У 1910 — професор. Одночасно викладав у Москві на Вищих жіночих курсах (1901–1917), в університеті (1906–1919) та Комерційному інституті (1907–1917).
Академік кафедри фізики Фізико-математичного відділення УАН (з 1919), позаштатний академік УАН (з 1920).
У 1920 виїхав до Берліна, з 1923 жив у Празі, брав участь в роботі Російського Вільного університету. З кінця 1920-х проживав у Мілані.
Наукові дослідження присвячені питанням магнітного поля рухомих електрично заряджених тіл та аналізу світлових хвиль. У 1904 Ейхенвальд експериментально встановив існування магнітного поля при механічному русі наелектризованих тіл і довів еквівалентність конвекційних струмів і струмів провідності. У цьому році обґрунтував реальність гіпотези Д. Максвела про існування струмів зміщення у рідкому діелектрику і струмів провідності у провіднику. Теоретично розглянув рух енергії при повному внутрішньому відображенні світла (1908), а також властивості акустичних хвиль великої амплітуди (1934).
Примітки
- Педагоги и психологи мира — 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 9 жовтня 2014.
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Эйхенвальд Александр Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Oleksandrovich Ejhenvald nar 23 grudnya 1863 4 sichnya 1864 18640104 Sankt Peterburg 19 veresnya 1944 rosijskij fizik Akademik UAN 1919 Ejhenvald Oleksandr OleksandrovichNarodivsya23 grudnya 1863 4 sichnya 1864 abo 4 sichnya 1864 1864 01 04 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer12 veresnya 1944 1944 09 12 80 rokiv Milan ItaliyaKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistfizikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij arhitekturno budivelnij universitetGaluzfizikaZakladMDUNaukovij stupindoktor filosofiyiChlenstvoNAN Ukrayini Zakinchiv Sankt Peterburzkij institut inzheneriv shlyahiv spoluchennya u 1888 pracyuvav inzhenerom U 1895 1897 sluhav lekciyi u Strasburzkomu universiteti zdobuv stupin doktora prirodoznavstva Vikladav u Moskovskomu instituti inzheneriv transportu takozh u 1905 1908 buv jogo direktorom U 1910 profesor Odnochasno vikladav u Moskvi na Vishih zhinochih kursah 1901 1917 v universiteti 1906 1919 ta Komercijnomu instituti 1907 1917 Akademik kafedri fiziki Fiziko matematichnogo viddilennya UAN z 1919 pozashtatnij akademik UAN z 1920 U 1920 viyihav do Berlina z 1923 zhiv u Prazi brav uchast v roboti Rosijskogo Vilnogo universitetu Z kincya 1920 h prozhivav u Milani Naukovi doslidzhennya prisvyacheni pitannyam magnitnogo polya ruhomih elektrichno zaryadzhenih til ta analizu svitlovih hvil U 1904 Ejhenvald eksperimentalno vstanoviv isnuvannya magnitnogo polya pri mehanichnomu rusi naelektrizovanih til i doviv ekvivalentnist konvekcijnih strumiv i strumiv providnosti U comu roci obgruntuvav realnist gipotezi D Maksvela pro isnuvannya strumiv zmishennya u ridkomu dielektriku i strumiv providnosti u providniku Teoretichno rozglyanuv ruh energiyi pri povnomu vnutrishnomu vidobrazhenni svitla 1908 a takozh vlastivosti akustichnih hvil velikoyi amplitudi 1934 PrimitkiPedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Arhiv originalu za 13 sichnya 2011 Procitovano 9 zhovtnya 2014 DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Ejhenvald Aleksandr Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros