Ейконал - фізична величина, яка описує зміну фази хвилі в просторі й часі.
В певному сенсі це величина аналогічна еквіпотенціальним поверхням електричного поля - світло розповсюджується перпендикулярно до поверхні зі сталим ейконалом так само, як електричне поле направлене перпендикулярно до еквіпотенціальної поверхні.
Математичне визначення
У випадку, коли світлові промені чи інші хвилі відбиваються й заломлюються різноманітними об'єктами, фронт хвилі може бути достатньо складним. Проте, якщо розміри перешкод набагато більші за довжину хвилі, в кожному окремому об'ємі простору можна наближено вважати хвилю плоскою й подати її у вигляді
- ,
де амплітуда a незначно змінюється в просторі. Величина називається ейконалом. Для плоскої монохроматичної хвилі ейконал
- .
У загальному випадку ейконал задовільняє рівнянню ейконала, яке називають основним рівнянням геометричної оптики
де - 4-вектори.
У випадку монохроматичного світла, тобто світла із визначеною частотою ω, ейконал можна подати у вигляді
- .
В такому випадку основне рівняння оптики набирає вигляду:
- ,
де c - швидкість світла у порожнечі.
При розповсюдженні світла в середовищі із залежним від координати показником заломлення , рівняння ейконалу має вигляд:
В такому випадку основне рівняння оптики набирає вигляду:
- .
Ейконал часто нормують на величину , і тоді
- .
Хвильова поверхня, яка задає фронт хвилі, визначається сталістю ейконала:
- .
Напрям розповсюдження світла визначається градієнтом ейконала.
Крім оптики поняття ейконала використовується також у квантовій механіці, хвильові рівняння якої мають багато спільного з хвильовими рівняннями оптики, особливо у випадку малої довжини хвилі в порівнянні із розмірами об'єктів. У цьому випадку хвильова оптика зводиться до геометричної, а квантова механіка переходить до класичної механіки.
Загальна теорія відносності
В гравітаційному полі рівняння для визначення ейконала набирає вигляду
- ,
де задає метрику простору-часу.
Література
- Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ejkonal fizichna velichina yaka opisuye zminu fazi hvili v prostori j chasi V pevnomu sensi ce velichina analogichna ekvipotencialnim poverhnyam elektrichnogo polya svitlo rozpovsyudzhuyetsya perpendikulyarno do poverhni zi stalim ejkonalom tak samo yak elektrichne pole napravlene perpendikulyarno do ekvipotencialnoyi poverhni Matematichne viznachennyaU vipadku koli svitlovi promeni chi inshi hvili vidbivayutsya j zalomlyuyutsya riznomanitnimi ob yektami front hvili mozhe buti dostatno skladnim Prote yaksho rozmiri pereshkod nabagato bilshi za dovzhinu hvili v kozhnomu okremomu ob yemi prostoru mozhna nablizheno vvazhati hvilyu ploskoyu j podati yiyi u viglyadi u aeips displaystyle u ae i psi de amplituda a neznachno zminyuyetsya v prostori Velichina ps r t displaystyle psi mathbf r t nazivayetsya ejkonalom Dlya ploskoyi monohromatichnoyi hvili ejkonal ps k r wt f displaystyle psi mathbf k cdot mathbf r omega t varphi U zagalnomu vipadku ejkonal zadovilnyaye rivnyannyu ejkonala yake nazivayut osnovnim rivnyannyam geometrichnoyi optiki ps xi ps xi 0 displaystyle frac partial psi partial x i frac partial psi partial x i 0 de xi displaystyle x i 4 vektori U vipadku monohromatichnogo svitla tobto svitla iz viznachenoyu chastotoyu w ejkonal mozhna podati u viglyadi ps wt ps0 displaystyle psi omega t psi 0 V takomu vipadku osnovne rivnyannya optiki nabiraye viglyadu ps0 2 w2c2 displaystyle nabla psi 0 2 frac omega 2 c 2 de c shvidkist svitla u porozhnechi Pri rozpovsyudzhenni svitla v seredovishi iz zalezhnim vid koordinati pokaznikom zalomlennya n r displaystyle n mathbf r rivnyannya ejkonalu maye viglyad V takomu vipadku osnovne rivnyannya optiki nabiraye viglyadu ps0 2 n r w2c2 displaystyle nabla psi 0 2 n mathbf r frac omega 2 c 2 Ejkonal chasto normuyut na velichinu w2 c2 displaystyle omega 2 c 2 i todi ps0 2 n r displaystyle nabla psi 0 2 n mathbf r Hvilova poverhnya yaka zadaye front hvili viznachayetsya stalistyu ejkonala ps0 x y z const displaystyle psi 0 x y z text const Napryam rozpovsyudzhennya svitla viznachayetsya gradiyentom ejkonala Krim optiki ponyattya ejkonala vikoristovuyetsya takozh u kvantovij mehanici hvilovi rivnyannya yakoyi mayut bagato spilnogo z hvilovimi rivnyannyami optiki osoblivo u vipadku maloyi dovzhini hvili v porivnyanni iz rozmirami ob yektiv U comu vipadku hvilova optika zvoditsya do geometrichnoyi a kvantova mehanika perehodit do klasichnoyi mehaniki Zagalna teoriya vidnosnostiV gravitacijnomu poli rivnyannya dlya viznachennya ejkonala nabiraye viglyadu gij ps xi ps xj 0 displaystyle g ij frac partial psi partial x i frac partial psi partial x j 0 de gij displaystyle g ij zadaye metriku prostoru chasu LiteraturaRomanyuk M O Krochuk A S Pashuk I P Optika L LNU im Ivana Franka 2012 564 s