Моріс Семенович Ейгенсон (21 січня 1906, м. Катеринослав, Російська імперія — 15 серпня 1962, м. Львів) — радянський науковець, астроном. Доктор фізико-математичних наук, професор.
Ейгенсон Моріс Семенович | |
---|---|
Народився | 8 (21) січня 1906 Катеринослав, Російська імперія |
Помер | 15 серпня 1962 (56 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | астроном |
Alma mater | d |
Галузь | астрономія |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Життєпис
Народився у місті Катеринославі (нині місто Дніпро)). У 1927 році закінчив Ленінградський університет. Після закінчення аспірантури при цьому ж університеті викладав у ньому (з 1939 — професор). Одночасно у 1934—1953 роках працював у Пулковській обсерваторії (у 1938-1951 завідував відділом служби Сонця). У 1937—1951 роках був головою Сонячної комісії Астрономічної ради АН СРСР, керував роботою мережі служби Сонця в СРСР. З 1953 року — професор Львівського державного університету імені Івана Франка, у 1953-1959 роках — директор обсерваторії Львівського університету.
Наукові праці присвячені позагалактичній астрономії та космології, а також вивченню сонячної активності. У циклі робіт 1935—1938 років досліджував галактичне поглинання світла. Першим показав, що в усіх спіральних галактиках, а не лише в тих, які ми бачимо «з ребра», є поглинаюча речовина; першим вказав на наявність темної матерії між галактиками; розробив нові методи визначення оптичної товщини Галактики. Остаточно встановив відсутність систематичної орієнтації в напрямках осей обертання в спіральних галактик — факт, що має велике космогонічне значення. Ейгенсон є автором першої у вітчизняній літературі монографії, присвяченій позагалактичній астрономії, — «Великий Всесвіт» (1936) та монографії «позагалактична астрономія» (1960).
Вивчення закономірностей проявів сонячної активності та її впливу на геофізичні явища дозволило Ейгенсону скласти науково обґрунтовані прогнози деяких процесів на Землі, обумовлених Сонцем. Він запропонував нові індекси сонячної активності, встановив існування вікового сонячного циклу, який проявляється в деяких геофізичних явищах. Керував створенням колективної монографії «Сонячна активність і її земні прояви» (1948), написав «Нариси фізико-географічних проявів сонячної активності» (1957). У 1957-1958 виконав велику роботу з організації спостережень за програмою Міжнародного геофізичного року.
Джерела
- О. О. Логвиненко. Ейгенсон Моріс Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — .
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Эйгенсон Морис Семенович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка / за ред. Б. Новосядлого. — Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011. — С. 238. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moris Semenovich Ejgenson 21 sichnya 1906 19060121 m Katerinoslav Rosijska imperiya 15 serpnya 1962 m Lviv radyanskij naukovec astronom Doktor fiziko matematichnih nauk profesor Ejgenson Moris SemenovichNarodivsya8 21 sichnya 1906 Katerinoslav Rosijska imperiyaPomer15 serpnya 1962 1962 08 15 56 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistastronomAlma materdGaluzastronomiyaZakladLNU im I FrankaZhittyepisNarodivsya u misti Katerinoslavi nini misto Dnipro U 1927 roci zakinchiv Leningradskij universitet Pislya zakinchennya aspiranturi pri comu zh universiteti vikladav u nomu z 1939 profesor Odnochasno u 1934 1953 rokah pracyuvav u Pulkovskij observatoriyi u 1938 1951 zaviduvav viddilom sluzhbi Soncya U 1937 1951 rokah buv golovoyu Sonyachnoyi komisiyi Astronomichnoyi radi AN SRSR keruvav robotoyu merezhi sluzhbi Soncya v SRSR Z 1953 roku profesor Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka u 1953 1959 rokah direktor observatoriyi Lvivskogo universitetu Naukovi praci prisvyacheni pozagalaktichnij astronomiyi ta kosmologiyi a takozh vivchennyu sonyachnoyi aktivnosti U cikli robit 1935 1938 rokiv doslidzhuvav galaktichne poglinannya svitla Pershim pokazav sho v usih spiralnih galaktikah a ne lishe v tih yaki mi bachimo z rebra ye poglinayucha rechovina pershim vkazav na nayavnist temnoyi materiyi mizh galaktikami rozrobiv novi metodi viznachennya optichnoyi tovshini Galaktiki Ostatochno vstanoviv vidsutnist sistematichnoyi oriyentaciyi v napryamkah osej obertannya v spiralnih galaktik fakt sho maye velike kosmogonichne znachennya Ejgenson ye avtorom pershoyi u vitchiznyanij literaturi monografiyi prisvyachenij pozagalaktichnij astronomiyi Velikij Vsesvit 1936 ta monografiyi pozagalaktichna astronomiya 1960 Vivchennya zakonomirnostej proyaviv sonyachnoyi aktivnosti ta yiyi vplivu na geofizichni yavisha dozvolilo Ejgensonu sklasti naukovo obgruntovani prognozi deyakih procesiv na Zemli obumovlenih Soncem Vin zaproponuvav novi indeksi sonyachnoyi aktivnosti vstanoviv isnuvannya vikovogo sonyachnogo ciklu yakij proyavlyayetsya v deyakih geofizichnih yavishah Keruvav stvorennyam kolektivnoyi monografiyi Sonyachna aktivnist i yiyi zemni proyavi 1948 napisav Narisi fiziko geografichnih proyaviv sonyachnoyi aktivnosti 1957 U 1957 1958 vikonav veliku robotu z organizaciyi sposterezhen za programoyu Mizhnarodnogo geofizichnogo roku DzherelaO O Logvinenko Ejgenson Moris Semenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2009 T 9 E Zh 711 s ISBN 978 966 02 5720 7 Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Ejgenson Moris Semenovich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Istoriya Astronomichnoyi observatoriyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka za red B Novosyadlogo Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2011 S 238 ISBN 978 966 613 896 8