Манфред Ейген (нім. Manfred Eigen; 9 травня 1927 року, Бохум, Німеччина — 6 лютого 2019) — німецький фізико-хімік. Нобелівський лауреат з хімії (разом з Джордж Портер і Роналд Норріш) 1967 року за дослідження надшвидких реакцій.
Манфред Ейген | |
---|---|
нім. Manfred Eigen | |
Göttingen 1996 | |
Народився | 9 травня 1927[1][2][…] Бохум, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[1] |
Помер | 6 лютого 2019[5][…] (91 рік) Геттінген, Нижня Саксонія, Німеччина[7] |
Поховання | d[8] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, фізик, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник, біофізик |
Alma mater | Геттінгенський університет |
Галузь | фізична хімія |
Заклад | |
Науковий керівник | d[9] |
Аспіранти, докторанти | d[9] d[9] d[10] |
Членство | Лондонське королівське товариство Академія наук НДР Леопольдина Французька академія наук Папська академія наук Національна академія наук США Баварська академія наук BBAW Геттінгенська академія наук Російська академія наук Академія наук СРСР Угорська академія наук Американська академія мистецтв і наук Європейська організація молекулярної біології Австрійська академія наук Європейська академія[11] |
Відомий завдяки: | дослідженням надшвидких реакцій |
Нагороди | |
Манфред Ейген у Вікісховищі |
Біографія
Манфред Ейген народився в м. Бохум (Німеччина) в сім'ї Ернста Ейгена, музиканта, і Едвігі (до шлюбу Фельд) Ейген. Після закінчення Бохумської гімназії служив в батареї протиповітряної оборони протягом останніх місяців Другої світової війни. По її закінченні він вивчав фізику і хімію в Геттінгенському університеті, де і отримав ступінь доктора природничих наук у 1951 р. Його дисертація була присвячена визначенню питомої теплоємності важкої води та водних розчинів електролітів. Після двох років роботи в Геттінгені помічником лектора курсу фізичної хімії Ейген був прийнятий у штат . У 1964 р. він став директором цього інституту.
Ейген одружився з Ельфріде Меллер в 1952 р., вони мають сина і дочку. Обдарований піаніст, Ейген також захоплюється туристичними походами, гірськими сходженнями, збиранням грибів. Він відомий колегам як людина з хорошими манерами, невгамовної тягою до роботи і готовністю допомагати іншим у розв'язанні наукових проблем. Підписав «Попередження науковців людству» (1992).
Нагороди
«За дослідження екстремально швидких хімічних реакцій, стимульованих порушенням рівноваги за допомогою дуже коротких імпульсів енергії», Ейген, Джордж Портер і Роналд Норріш в 1967 р. спільно отримали Нобелівську премію з хімії. «Хоча хіміки протягом тривалого часу говорили про миттєвий перебіг реакцій, вони не мали можливостей для визначення дійсних швидкостей цих реакцій, — сказав член Шведської королівської академії наук Х. А. Оландер у промові при презентації лауреатів. — Існує велика кількість реакцій такого типу, які мають важливе значення, наприклад нейтралізація кислот лугами. Завдяки вам в наш час[] хіміки мають цілий ряд методик, які можуть бути використані для спостереження за цими швидкими процесами, завдяки вам ця велика прогалина в наших знаннях з хімії зараз ліквідовано».
Крім Нобелівської премії, він нагороджений премією з хімії та фізики імені Отто Гана Німецького хімічного товариства (1962), медалями Кірквуда (1963), Лайнуса Полінга (1967) Американського хімічного товариства, Каруськой медаллю Німецької академії природодослідників «Леопольдина» (1967), медаллю Фарадея Британського хімічного товариства (1977). Він — член Лондонського королівського товариства, Французької академії наук, американської Національної академії наук, Американської академії наук і мистецтв, Геттінгенської академії наук. Йому присуджені почесні вчені ступені найвідоміших університетів.
Див. також
Примітки
- Эйген Манфред // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Chemie-Nobelpreisträger Manfred Eigen ist tot // Die Zeit / Hrsg.: J. Allmendinger — Zeitverlag Gerd Bucerius, 2019. — 477000 екз. — ISSN 0044-2070
- Енциклопедія Брокгауз
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11852948X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://www.biochem.mpg.de/schwille-carl-zeiss
- https://www.ae-info.org/ae/User/Eigen_Manfred
- Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 26 серпня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. Т. 1. — М.: Прогресс, 1992. — 740 с.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manfred Ejgen nim Manfred Eigen 9 travnya 1927 roku Bohum Nimechchina 6 lyutogo 2019 nimeckij fiziko himik Nobelivskij laureat z himiyi razom z Dzhordzh Porter i Ronald Norrish 1967 roku za doslidzhennya nadshvidkih reakcij Manfred Ejgennim Manfred EigenGottingen 1996 Gottingen 1996Narodivsya9 travnya 1927 1927 05 09 1 2 Bohum Arnsberg Provinciya Vestfaliya Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 1 Pomer6 lyutogo 2019 2019 02 06 5 91 rik Gettingen Nizhnya Saksoniya Nimechchina 7 Pohovannyad 8 Krayina NimechchinaDiyalnisthimik fizik naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetu pismennik biofizikAlma materGettingenskij universitetGaluzfizichna himiyaZakladNaukovij kerivnikd 9 Aspiranti doktorantid 9 d 9 d 10 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Akademiya nauk NDR Leopoldina Francuzka akademiya nauk Papska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Bavarska akademiya nauk BBAW Gettingenska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Yevropejska organizaciya molekulyarnoyi biologiyi Avstrijska akademiya nauk Yevropejska akademiya 11 Vidomij zavdyaki doslidzhennyam nadshvidkih reakcijNagorodid Lektorska premiya Faradeya 1977 d d 1962 d 1967 d 1992 medal Gelmgolca 1994 medal Vilgelma Eksnera 2011 d 2007 d 2010 d 1994 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 3 travnya 1973 d d premiya Lajnusa Polinga 1967 d 1962 d 1967 d 1980 Premiya Otto Gana z himiyi ta fiziki 1962 Manfred Ejgen u VikishovishiBiografiyaManfred Ejgen narodivsya v m Bohum Nimechchina v sim yi Ernsta Ejgena muzikanta i Edvigi do shlyubu Feld Ejgen Pislya zakinchennya Bohumskoyi gimnaziyi sluzhiv v batareyi protipovitryanoyi oboroni protyagom ostannih misyaciv Drugoyi svitovoyi vijni Po yiyi zakinchenni vin vivchav fiziku i himiyu v Gettingenskomu universiteti de i otrimav stupin doktora prirodnichih nauk u 1951 r Jogo disertaciya bula prisvyachena viznachennyu pitomoyi teployemnosti vazhkoyi vodi ta vodnih rozchiniv elektrolitiv Pislya dvoh rokiv roboti v Gettingeni pomichnikom lektora kursu fizichnoyi himiyi Ejgen buv prijnyatij u shtat U 1964 r vin stav direktorom cogo institutu Ejgen odruzhivsya z Elfride Meller v 1952 r voni mayut sina i dochku Obdarovanij pianist Ejgen takozh zahoplyuyetsya turistichnimi pohodami girskimi shodzhennyami zbirannyam gribiv Vin vidomij kolegam yak lyudina z horoshimi manerami nevgamovnoyi tyagoyu do roboti i gotovnistyu dopomagati inshim u rozv yazanni naukovih problem Pidpisav Poperedzhennya naukovciv lyudstvu 1992 Nagorodi Za doslidzhennya ekstremalno shvidkih himichnih reakcij stimulovanih porushennyam rivnovagi za dopomogoyu duzhe korotkih impulsiv energiyi Ejgen Dzhordzh Porter i Ronald Norrish v 1967 r spilno otrimali Nobelivsku premiyu z himiyi Hocha himiki protyagom trivalogo chasu govorili pro mittyevij perebig reakcij voni ne mali mozhlivostej dlya viznachennya dijsnih shvidkostej cih reakcij skazav chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk H A Olander u promovi pri prezentaciyi laureativ Isnuye velika kilkist reakcij takogo tipu yaki mayut vazhlive znachennya napriklad nejtralizaciya kislot lugami Zavdyaki vam v nash chas koli himiki mayut cilij ryad metodik yaki mozhut buti vikoristani dlya sposterezhennya za cimi shvidkimi procesami zavdyaki vam cya velika progalina v nashih znannyah z himiyi zaraz likvidovano Krim Nobelivskoyi premiyi vin nagorodzhenij premiyeyu z himiyi ta fiziki imeni Otto Gana Nimeckogo himichnogo tovaristva 1962 medalyami Kirkvuda 1963 Lajnusa Polinga 1967 Amerikanskogo himichnogo tovaristva Karuskoj medallyu Nimeckoyi akademiyi prirododoslidnikiv Leopoldina 1967 medallyu Faradeya Britanskogo himichnogo tovaristva 1977 Vin chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Francuzkoyi akademiyi nauk amerikanskoyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv Gettingenskoyi akademiyi nauk Jomu prisudzheni pochesni vcheni stupeni najvidomishih universitetiv Div takozhGiperciklPrimitkiEjgen Manfred Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Chemie Nobelpreistrager Manfred Eigen ist tot Die Zeit Hrsg J Allmendinger Zeitverlag Gerd Bucerius 2019 477000 ekz ISSN 0044 2070 d Track Q157142d Track Q1714580d Track Q187092 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Deutsche Nationalbibliothek Record 11852948X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www biochem mpg de schwille carl zeiss https www ae info org ae User Eigen Manfred Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 serpnya 2011 Procitovano 26 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaPortal Himiya Laureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl T 1 M Progress 1992 740 s ros