Ежекція (зброя)

Екстра́ктор (від лат. extrahō — «витягаю») — механізм у вогнепальній зброї, який служить для витягування (екстракції) стріляних гільз із патронника і видалення (ежекції) їх за межі зброї. Складається з двох основних частин:

• викидач (екстрактор) — деталь зброї, яка забезпечує витягування стріляної гільзи чи патрона з патронника і його утримання доти, поки він не зустрінеться з відбивачем (ежектором);
• відбивач (ежектор) — деталь зброї, яка забезпечує видалення стріляної гільзи чи патрона з патронника за межі зброї. Зазвичай через спеціальний отвір в ствольній коробці.

Екстракція і ежекція стріляної гільзи

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ежектор (значення).

Конструкція і принцип роботи

В більшості випадків викидач представляє собою деталь у вигляді гачка з зачепом (так званим зубом), який використовується для захоплення гільзи, яка може рухатись відносно до затвора для того, щоб заскочити на закраїну чи в її кільцеву проточку, після повернення затвору в крайнє переднє положення. Для надійності захоплення гільзи викидач притискається до неї пружиною.

Конструктивне оформлення механізму видалення гільз залежить від конкретного зразка зброї (від типу затвору і механізму подачі патронів).

• В неавтоматичній зброї видалення гільзи відбувається після повного виходу порохових газів з каналу ствола, тому не потребує значних зусиль;
• В автоматичній зброї умови роботи механізму залежать від конкретного принципу функціонування:

1. в системах, які засновані на роботі вільного чи напіввільного затвору, екстракція відбувається при відносно високому тиску в каналі ствола, а по суті — за його рахунок, оскільки саме тиск газів на денці гільзи забезпечує роботу автоматики в цих системах. Таким чином викидач в екстракції участі майже не бере, а виконує роль утримувача для гільзи до її зустрічі з відбивачем, що, в свою чергу, підвищує рівень надійності механізму;
2. в системах, які використовують для роботи автоматики короткий хід ствола і відвід порохових газів, екстракція виконується при наявності лиш невеликого тиску порохових газів в каналі ствола;
3. в системах з довгим ходом ствола видалення гільзи виконується після повного виходу порохових газів, тому в них викидач відіграє важливу роль і є основною деталлю.

Типологія

Типологія викидачів

Затвор гвинтівки M16 з рухомо закріпленим викидачем (7)

По принципу дії викидачі поділяються на:

1. ті, які переміщуються з затвором протягом всього циклу пострілу;
2. ті, які переміщуються незалежно від руху затвора.

Перший тип поширений в системах з ковзним затвором (які зараз використовуються найбільше). За конструкцією викидачі цього типу поділяються на:

• викидачі, які жорстко зв'язані з затвором;

Цей тип використовується в системах з непрямою подачею патронів в патронник. Він відрізняється найбільшою надійністю роботи (наприклад кулемет Максима тощо).

• викидачі, які рухомо пов'язані з затвором.

Цей тип передбачає підпружинений викидач, який монтується в спеціальному гнізді на затворі чи бойовій личинці затвора, і використовується як при прямій, так і при непрямій подачі патронів в патронник (наприклад АК, СВД, M14 тощо).

За характером руху викидача:

• Обертального руху;

1. з опорою на вісь (наприклад АК);
2. ті, які з'єднуються з затвором за допомогою спеціального виступу (наприклад ПМ).

• Поперечного руху, який переміщується в спеціальних пазах затвору, які перпендикулярні каналу ствола (наприклад ППШ).

Також викидач може бути виконаний у вигляді однієї деталі з пружної сталі. В цьому випадку його робота цілком забезпечується за рахунок його згину (наприклад, MP40, Mauser 98).

Типологія відбивачів

Відбивач M16 в дії

Розрізняють відбивачі жорсткі і пружинні:

• Жорсткі відбивачі пов'язані з нерухомими деталями зброї чи взаємодіють з ними. В цьому випадку відбивання гільзи виконується жорстким ударом, на який витрачається частина кінетичної енергії затвора. Жорсткі відбивачі прості за своїм влаштуванням, але їхня робота характеризується виникненням різких поштовхів;

Розрізняють три види жорстких відбивачів:

1. відбивачі, які наглухо прикріпленні до нерухомих деталей зброї (наприклад АК);
2. стрижневі відбивачі, виконані у вигляді стрижнів, які вільно рухаються в отвір затвора (наприклад СГМ) чи оформлені у вигляді напрямного стержня зворотно — бойової пружини (наприклад ППС);
3. складні відбивачі, які з'єднуються з нерухомими деталями шарнірно і наближаються до осі затвора за рахунок впливу на них пружини безпосередньо під час відбивання гільзи (наприклад ДПМ).

• Пружинні відбивачі бувають двох видів:

1. з пружиною, закріпленою на нерухомій деталі зброї. Часто в цій ролі використовується пружина буфера затвора (наприклад ДШК);
2. з пружиною, яка зв'язана з рухомими деталями зброї (наприклад ПТРД).

В останньому випадку перевага в тому, що на відбиття гільзи взагалі не витрачається енергія рухомих частин зброї. Проте стиснення пружини відбивача при русі рухомої системи вперед забирає у неї частину енергії і може стати причиною порушення роботи автоматики через недоходження затвора в крайнє переднє положення при забрудненні зброї, себто знижує надійність механізму.

В мисливській зброї

Екстрактор мисливських переломних рушниць складається з сталевої пластини, яка врізана в казенний зріз стволів до половини окружності кожного з них. Він укріплюється двома прутиками, які рухаються в висвердлених для них між стволами ходах. Кінець нижнього, довшого прутика виходить за гачки затвора і впирається в особливий виступ, який закріплений в кінці колодки, або цівку. При відкиданні стволів виступ випирає прутик, і екстрактор висуває гільзу на стільки, що її можна витягнути пальцями чи, якщо гільза туга, особливим гачком з «лапками», які захоплюють гільзу за обідок (подібний пристрій може бути на рукоятці мисливського ножа). Засовується екстрактор простим упором в колодку при закриванні стволів.

У револьверах

Екстрактор для одночасного видалення гільз з барабана

Докладніше: Ручний ежектор

У револьверах старих систем екстракція гільз може виконуватись по одній гільзі за допомогою шомпола, який зазвичай закріплений на самій зброї. В револьверах нових систем екстракція виконується одночасно за допомогою механічних пристроїв, які різняться за конструкцією.

Як правило одночасна екстракція гільз виконується або при «переломуванні» рами револьвера (наприклад ), або при відкиданні барабана вбік.

Примітки

1. Бабак Ф. К. «Основы стрелкового оружия».

Джерела

• Благонравов А. А. — Основы проектирования автоматического оружия. М.: Оборонгиз, 1940.
• Кириллов В. М. — Основы устройства и проектирования стрелкового оружия. Пенза: Пензенское высшее артиллерийское инженерное училище, 1963.
• Бабак Ф. К. — Основы стрелкового оружия. Спб.: Полигон, 2003.
• Алферов В. В. — Конструкция и расчет автоматического оружия. Пенза, 1977 год.