Едуард Ліхновски

Едуард Марія Ліхновски (нім. Eduard Maria von Lichnowsky), 19 вересня 1789 — 1 січня 1845) — князь, австрійський аристократ XVIII—XIX сторіччя з роду , син князя Карла Ліхновски та графині Крістіани Тун-Гогенштайн, автор незавершеного наукового дослідження «Історія дому Габсбургів». Письменник та перекладач.

Едуард Ліхновський
Eduard von Lichnowsky
Народився	19 вересня 1789(1789-09-19) Відень, Священна Римська імперія
Помер	1 січня 1845(1845-01-01) (55 років) Мюнхен, Королівство Баварія
Країна	Австрійська імперія
Діяльність	історик, публіцист
Alma mater	Геттінгенський університет Лейпцизький університет
Галузь	історія
Відомий завдяки:	праці «Історія дому Габсбургів»
Рід	^d
Батько	Карл Алоїз Ліхновски
Мати	Марія Крістіана Тун-Гогенштайн
У шлюбі з	Елеонора Зічі
Діти	Фелікс, Марія Адельгейда, Леокадія, Антонія, Карл, Роберт, Оттеніо
Едуард Ліхновски у Вікісховищі

Біографія

Едуард народився 19 вересня 1789 року у Відні. Він був єдиною дитиною в родині князя Карла Ліхновски та його першої дружини Крістіани Тун-Гогенштайн.

Батько полюбляв музику, покровительствував Моцарту та Бетховену.

Едуард здобув освіту в Геттінгенському та Лейпцизькому університетах.

У віці 23 років одружився із графинею Елеонорою Зічі. Весілля відбулося 24 травня 1813, на 18-й день народження нареченої. У подружжя народилося семеро дітей:

• Фелікс (1814—1848) — князь Ліхновський, німецький політик, одруженим не був, дітей не мав;
• Марія Адельгейда (1815—?) — дружина графа Ласло Радваньї;
• Леокадія (1816—1873) — дружина Адольфа Віче де Лоос і Хедервар;
• Антонія (1818—1870) — дружина 5-го князя Кевенхюллер Ріхарда, мала шестеро дітей;
• Карл (1819—1901) — князь Ліхновський, був одруженим із принцесою Марією Круа, мав троє дітей;
• Роберт (1822—1879);
• Оттеніо (1826—1887).

Наступного року після весілля помер його батько, і Едуард перебрав на себе володіння землями та титул князя. У господарстві він увів нові методи вівчарства.

Писав наукові статті та белетристику. Від 1817 року видавав серію «Пам'ятники архітектури й образотворчого мистецтва середніх віків в Австрійській імперії». Останнім став четвертий том, виданий у 1824 році. Переклав том робіт Фелісіте Ламенне. У 1821 році опублікував у Вроцлаві трагедію «Родеріх».

Основною працею князя Ліхновського стала «Історія дому Габсбургів», що залишилася незавершеною. Між 1836 та 1844 вийшли вісім томів дослідження, що охоплювали період з 1218 до 1493 років.

Після 1842 року здоров'я Едуарда ставало все гіршим, і він провів деякий час у Римі, перш ніж переїхав до Мюнхена. У 1844 році лікувався на курорті Бад-Гаштайн.. Помер у Мюнхені 1 січня 1845 року.

Генеалогія

Карл Франц Ліхновський

Марія Анна Верденберг

Міхаель фон Альтханн

Марія Йозефа Кінскі фон Вхініц унд Теттау

Йоганн Йозеф Тун унд Гогенштайн

Марія Гогенцоллерн

Корфіц Антон фон Ульфельдт

Марія Єлизавета з Лобковіц

Фрідріх Карл Ліхновський

Кароліна Альтханнська

Франц де Паула Йозеф Тун унд Гогенштайн

Марія Вільгельміна фон Ульфельдт

Карл Алоїз Ліхновський

Крістіана Тун-Гогенштайн

Едуард

Примітки

1. Franz von Krones: Lichnowski, Eduard Maria Fürst v. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 18, Duncker & Humblot, Leipzig 1883, стор. 533. [1] [Архівовано 16 червня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

• Constantin von Wurzbach: Lichnowsky, Eduard Maria Fürst von. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 15. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1866, стор. 71–74 [2] [Архівовано 15 червня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання

• Профіль на Geneall.net [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] (нім.)