Едмонд Нокард (фр. Edmond Nocard; 29 січня 1850, Провен, Сена і Марна, Франція — 2 серпня 1903, Сен-Морис, Валь-де-Марн, Іль-де-Франс, Франція) — французький ветеринар і мікробіолог.
Едмонд Нокард | |
---|---|
фр. Edmond Nocard | |
Народився | 29 січня 1850[1][2][…] Провен |
Помер | 2 серпня 1903[1][2][…](53 роки) Сен-Морис |
Країна | Франція |
Діяльність | біолог, лікар ветеринарної медицини, викладач університету |
Alma mater | d |
Заклад | d |
Членство | Бельгійська королівська академія медицини |
Нагороди | |
Едмонд Нокард у Вікісховищі |
Біографія
Він вивчав ветеринарію в Національній ветеринарній школі міста Альфорт з 1868 по 1871 рік, після цього — на військовій службі з 1871 по 1873 рік.
З 1873 по 1878 рік він керував клінікою Національної ветеринарної школи. У 1876 році йому було доручено створити новий часопис «Les Archives Vétérinaires», де він опублікував велику кількість наукових статей з ветеринарної медицини, хірургії, гігієни та юриспруденції.
У 1878 році він пройшов публічний конкурс на посаду професора клінічної та хірургічної ветеринарної медицини у Національній ветеринарній школі. Серед його колишніх студентів, багато з яких стали відомими, зокрема Каміль Герен, співвідкривач БЦЖ.
У 1880 році він приєднався до Пастерівської лабораторії в Парижі як асистент. Допомагав Луї Пастеру і Емілю Ру в експериментах вакцинації тварин проти сибірки.
У 1883 році він поїхав до Єгипту разом з Емілем Ру, щоб вивчити епідемію холери, не зумівши виділити збудника, що спричинив хворобу. Того ж року він повернувся в Мейсон-Алфорт, де створив добре обладнану дослідницьку лабораторію у тісній співпраці з Луї Пастером. Протягом наступних трьох років він продемонстрував свою велику майстерність у лабораторних роботах у новій науці того часу бактеріології, розробивши ряд нових методик, таких як методи відділення сироватки крові від крові, нові культуральні середовища для туберкульозного збудника, введення наркозу для великих тварин із застосуванням внутрішньовенно, а також методи боротьби з правцем.
Його науково-теоретичні досягнення були високо оцінені, у 1887 році Нокарда призначено директором Національної ветеринарної школи та завідувачем кафедри інфекційних хвороб. У 1888 році його запрошено стати членом першої редакційної комісії «Аннали Інституту Пастера». У 1895 році він став дійсним членом Інституту Пастера.
З 1892 по 1896 рік через низку повідомлень, конференцій, памфлетів та демонстрацій він намагався переконати лікарів та широку громадськість, що використання туберкуліну Роберта Коха може послужити основою для запобігання туберкульозу великої рогатої худоби. Він опублікував дослідження з туберкульозу великої рогатої худоби, де означив його небезпеку, зв'язок з класичним туберкульозом людини.
Основним внеском Нокарда в медицину було відкриття виду бактерій, який був названий на його честь Nocardia, представники якого спричинюють нокардіоз — захворювання, яке особливо проявляється у економічно важливих тварин, наприклад, у великої рогатої худоби, у яких він виявив перший вид нокардій, названий ним на початку Streptothrix farcinica. Нокардії також здатні спричинити захворювання у людини, особливо у хворих з імунодефіцитом (СНІД|ВІЛ-інфекція).
У галузі ветеринарної патології він виявив збудника, відповідального за ензоотичний мастит, Streptococcus agalactiae. Він також виявив мікроорганізм, який спричинює плевропневмонію великої рогатої худоби, і дослідив пситтакоз.
Його могила знаходиться на кладовищі міста Сен-Морис.
Науковий доробок
- Nocard, Edmond I. E. — Exposé des titres et travaux scientifiques — Paris, A. Parent, A. Davy — 1886
- NOCARD, Roux, BORREL, SALIMBENI et DUJARDIN-BEAUMETZ. — Le microbe de la péripneumonie. Annales Inst. Paseur, 1898, 12, 24
- Notes sur l'actinomycose des animaux, impr. de A. Maulde (Paris) , 1892.
- Les Tuberculoses animales, leurs rapports avec la tuberculose humaine, G. Masson (Paris), 1895.
- «Épizooties», / Encyclopédie d'hygiène et de médecine publique. Tome deuxième: «Hygiène générale, hygiène alimentaire», directeur Dr Jules Rochard, Lecrosnier et Babé (Paris), 1890, p. 65-206, разом з Еммануелем Леклейншем.
Нагороди
Нагороджений орденом Почесного легіону в ранзі офіцера.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11758620X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
Джерела
- Claude Chastel Edmond Nocard (1850—1903) et le centenaire de la découverte du premier mycoplasme (1898) / Histoire des sciences médicales, 33, 1999, p. 311-15, [1] [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edmond Nokard fr Edmond Nocard 29 sichnya 1850 18500129 Proven Sena i Marna Franciya 2 serpnya 1903 Sen Moris Val de Marn Il de Frans Franciya francuzkij veterinar i mikrobiolog Edmond Nokardfr Edmond NocardNarodivsya29 sichnya 1850 1850 01 29 1 2 ProvenPomer2 serpnya 1903 1903 08 02 1 2 53 roki Sen MorisKrayina FranciyaDiyalnistbiolog likar veterinarnoyi medicini vikladach universitetuAlma materdZakladdChlenstvoBelgijska korolivska akademiya mediciniNagorodi Edmond Nokard u VikishovishiBiografiyaVin vivchav veterinariyu v Nacionalnij veterinarnij shkoli mista Alfort z 1868 po 1871 rik pislya cogo na vijskovij sluzhbi z 1871 po 1873 rik Z 1873 po 1878 rik vin keruvav klinikoyu Nacionalnoyi veterinarnoyi shkoli U 1876 roci jomu bulo dorucheno stvoriti novij chasopis Les Archives Veterinaires de vin opublikuvav veliku kilkist naukovih statej z veterinarnoyi medicini hirurgiyi gigiyeni ta yurisprudenciyi U 1878 roci vin projshov publichnij konkurs na posadu profesora klinichnoyi ta hirurgichnoyi veterinarnoyi medicini u Nacionalnij veterinarnij shkoli Sered jogo kolishnih studentiv bagato z yakih stali vidomimi zokrema Kamil Geren spivvidkrivach BCZh U 1880 roci vin priyednavsya do Pasterivskoyi laboratoriyi v Parizhi yak asistent Dopomagav Luyi Pasteru i Emilyu Ru v eksperimentah vakcinaciyi tvarin proti sibirki Profesor Nacionalnoyi veterinarnoyi shkoli Edmond Nokard v svitlomu plashi pid chas demonstraciyi doslidzhennya sirovatki krovi vzyatoyi vid konya U 1883 roci vin poyihav do Yegiptu razom z Emilem Ru shob vivchiti epidemiyu holeri ne zumivshi vidiliti zbudnika sho sprichiniv hvorobu Togo zh roku vin povernuvsya v Mejson Alfort de stvoriv dobre obladnanu doslidnicku laboratoriyu u tisnij spivpraci z Luyi Pasterom Protyagom nastupnih troh rokiv vin prodemonstruvav svoyu veliku majsternist u laboratornih robotah u novij nauci togo chasu bakteriologiyi rozrobivshi ryad novih metodik takih yak metodi viddilennya sirovatki krovi vid krovi novi kulturalni seredovisha dlya tuberkuloznogo zbudnika vvedennya narkozu dlya velikih tvarin iz zastosuvannyam vnutrishnovenno a takozh metodi borotbi z pravcem Jogo naukovo teoretichni dosyagnennya buli visoko ocineni u 1887 roci Nokarda priznacheno direktorom Nacionalnoyi veterinarnoyi shkoli ta zaviduvachem kafedri infekcijnih hvorob U 1888 roci jogo zaprosheno stati chlenom pershoyi redakcijnoyi komisiyi Annali Institutu Pastera U 1895 roci vin stav dijsnim chlenom Institutu Pastera Z 1892 po 1896 rik cherez nizku povidomlen konferencij pamfletiv ta demonstracij vin namagavsya perekonati likariv ta shiroku gromadskist sho vikoristannya tuberkulinu Roberta Koha mozhe posluzhiti osnovoyu dlya zapobigannya tuberkulozu velikoyi rogatoyi hudobi Vin opublikuvav doslidzhennya z tuberkulozu velikoyi rogatoyi hudobi de oznachiv jogo nebezpeku zv yazok z klasichnim tuberkulozom lyudini Osnovnim vneskom Nokarda v medicinu bulo vidkrittya vidu bakterij yakij buv nazvanij na jogo chest Nocardia predstavniki yakogo sprichinyuyut nokardioz zahvoryuvannya yake osoblivo proyavlyayetsya u ekonomichno vazhlivih tvarin napriklad u velikoyi rogatoyi hudobi u yakih vin viyaviv pershij vid nokardij nazvanij nim na pochatku Streptothrix farcinica Nokardiyi takozh zdatni sprichiniti zahvoryuvannya u lyudini osoblivo u hvorih z imunodeficitom SNID VIL infekciya U galuzi veterinarnoyi patologiyi vin viyaviv zbudnika vidpovidalnogo za enzootichnij mastit Streptococcus agalactiae Vin takozh viyaviv mikroorganizm yakij sprichinyuye plevropnevmoniyu velikoyi rogatoyi hudobi i doslidiv psittakoz Jogo mogila znahoditsya na kladovishi mista Sen Moris Naukovij dorobokNocard Edmond I E Expose des titres et travaux scientifiques Paris A Parent A Davy 1886 NOCARD Roux BORREL SALIMBENI et DUJARDIN BEAUMETZ Le microbe de la peripneumonie Annales Inst Paseur 1898 12 24 Notes sur l actinomycose des animaux impr de A Maulde Paris 1892 Les Tuberculoses animales leurs rapports avec la tuberculose humaine G Masson Paris 1895 Epizooties Encyclopedie d hygiene et de medecine publique Tome deuxieme Hygiene generale hygiene alimentaire directeur Dr Jules Rochard Lecrosnier et Babe Paris 1890 p 65 206 razom z Emmanuelem Leklejnshem NagorodiNagorodzhenij ordenom Pochesnogo legionu v ranzi oficera PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11758620X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619DzherelaClaude Chastel Edmond Nocard 1850 1903 et le centenaire de la decouverte du premier mycoplasme 1898 Histoire des sciences medicales 33 1999 p 311 15 1 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine fr