Едвард Ріттнер (пол. Edward Rittner; 26 грудня 1845, Бурштин — 27 вересня 1899, Відень) — польський правник, спеціаліст з канонічного і подружнього права, професор і ректор Львівського університету (1883—1884), міністр у справах Галичини, посол до Галицького крайового сейму.
Едвард Ріттнер | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Edward Rittner | ||||
Портрет Едварда Ріттнера авторства Зиґмунта Айдукевича, 1897 | ||||
Міністр у справах Галичини | ||||
17 січня 1897 — 30 листопада 1897 | ||||
Монарх | Франц Йосиф I | |||
Прем'єр-міністр | Казимир Фелікс Бадені | |||
Попередник | Леон Білінський | |||
Наступник | Германн Лебль | |||
Посол Галицького крайового сейму (VII скликання) | ||||
1 червня 1896 — 27 вересня 1899 | ||||
Попередник | Фелікс Погорецький | |||
Наступник | Еміль Міхаловський | |||
Ректор Львівського університету | ||||
1883 — 1884 | ||||
Попередник | Броніслав Леонард Радзишевський | |||
Наступник | Людвік Клосс | |||
Народився | 26 грудня 1845 Бурштин | |||
Помер | 27 вересня 1899 (53 роки) Відень | |||
Відомий як | педагог, політик, canon law jurist, правник, педагог | |||
Місце роботи | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Країна | Австрійська імперія і Австро-Угорщина | |||
Національність | поляк | |||
Освіта | Львівський університет | |||
Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
Батько | Ігнатій | |||
Мати | Кароліна | |||
Діти | Тадеуш Ріттнер | |||
Нагороди | ||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 26 грудня 1845 року в Бурштині в сім'ї Ігнатія і Кароліни Ріттнерів. Навчався в гімназіях Бережан і Львова, а у 1864—1868 роках студіював право у Львівському університеті. Працював на урядовій і міській службі міста Львова, між іншим, як суплент канонічного права на Відділі права магістрату міста Львова (1872—1874). У 1870 році захистив докторат з прав у Львівському університеті, у 1873 році отримав габілітацію на підставі праці «Ist der Kirchenpatron zur Kirchenbaulast verpflichtet». Став доцентом на кафедрі канонічного права юридичного факультету Львівського університету, через рік — надзвичайним професором і керівником цієї кафедри, а 1877 року став звичайним професором. Двічі був деканом юридичного факультету (1879—1880, 1885), ректором (1883—1884) і проректором (1884—1885). У 1886 році переїхав до Відня, де працював радником Міністерстві освіти (1886—1893), потім був членом Державного трибуналу (1893—1895), міністром освіти (1895—1896) і міністром у справах Галичини (1897).
У 1881 році Едвард Ріттнер став дійсним членом Польської академії знань, у 1892 році став дійсним членом Академії знань у Празі. Львівський університет надав йому докторат honoris causa (1894).
Як спеціаліст із канонічного права займався питаннями сутності церковної влади, ієрархизації церковних урядів і становищ, розподіленням урядів. Досліджував співвідношення права Католицької церкви з державним правом і правом інших релігійних спільнот. Опрацював виборчу реформу, у якій запропонував загальне голосування у Галичині та розпорядження про обов'язок знання чеської мови для урядовців на теренах Чехії; проект цей стикнувся із опозицією з боку німецьких послів і в результаті привів до відставки кабінету Казимира Бадені (1897). В останні роки життя хворів на серце.
Був послом до Галицького крайового сейму V, VI і VII скликань (1882—1899). Під час VII скликання галицького сейму (1895—1901) 1 червня 1896 року Едвард Ріттнер замінив померлого Фелікса Погорецького, але не дожив до кінця скликання, бо 27 вересня 1899 року помер. На його місце в сеймі 21 листопада 1899 року обрано Еміля Міхаловського.
Син Едварда Ріттнера — письменник і драматург Тадеуш Ріттнер.
Нагороди
- Офіцерський хрест Ордена Леопольда
- Орден Залізної Корони ІІІ ступеня
- Командорський хрест із зіркою Ордена святого Григорія Великого
Публікації
- «Celibat w Polsce» (1874)
- «Die Regierungvorlagen zur Regelung der kirchlichen Verhaeltnisse» (1874)
- «Das Eherecht bei den Civilisten» (1875)
- «O poczuciu prawa w społeczeństwie» (1875)
- «Glossen zu den Erkentnissen der Verwaltungsgerichtshofes in Kirchenangelegenheiten» (1876)
- «Prawo kościelne katolickie» (1878—1879, 2 томи)
- «Śluby cywilne w historycznym rozwoju» (1879)
- «Projekt ustawy o konkurencyi kościelnej dla miasta Lwowa» (1880)
- «Rozwody i małżeństwa siedmiogrodzkie» (1880)
Джерела
- Biogramy uczonych polskich. Część I: Nauki społeczne, zeszyt 3: P-Z. — Wrocław 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rittner Edvard Rittner pol Edward Rittner 26 grudnya 1845 Burshtin 27 veresnya 1899 Viden polskij pravnik specialist z kanonichnogo i podruzhnogo prava profesor i rektor Lvivskogo universitetu 1883 1884 ministr u spravah Galichini posol do Galickogo krajovogo sejmu Edvard Rittnerpol Edward RittnerEdvard RittnerPortret Edvarda Rittnera avtorstva Zigmunta Ajdukevicha 1897Ministr u spravah Galichini17 sichnya 1897 30 listopada 1897MonarhFranc Josif IPrem yer ministrKazimir Feliks BadeniPoperednikLeon BilinskijNastupnikGermann LeblPosol Galickogo krajovogo sejmu VII sklikannya 1 chervnya 1896 27 veresnya 1899PoperednikFeliks PogoreckijNastupnikEmil MihalovskijRektor Lvivskogo universitetu1883 1884PoperednikBronislav Leonard RadzishevskijNastupnikLyudvik KlossNarodivsya26 grudnya 1845 1845 12 26 BurshtinPomer27 veresnya 1899 1899 09 27 53 roki VidenVidomij yakpedagog politik canon law jurist pravnik pedagogMisce robotiLNU im I FrankaKrayinaAvstrijska imperiya i Avstro UgorshinaNacionalnistpolyakOsvitaLvivskij universitetAlma materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaBatkoIgnatijMatiKarolinaDitiTadeush RittnerNagorodiOrden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Kavaler ordena Leopolda Avstriya Komandor iz zirkoyu ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 26 grudnya 1845 roku v Burshtini v sim yi Ignatiya i Karolini Rittneriv Navchavsya v gimnaziyah Berezhan i Lvova a u 1864 1868 rokah studiyuvav pravo u Lvivskomu universiteti Pracyuvav na uryadovij i miskij sluzhbi mista Lvova mizh inshim yak suplent kanonichnogo prava na Viddili prava magistratu mista Lvova 1872 1874 U 1870 roci zahistiv doktorat z prav u Lvivskomu universiteti u 1873 roci otrimav gabilitaciyu na pidstavi praci Ist der Kirchenpatron zur Kirchenbaulast verpflichtet Stav docentom na kafedri kanonichnogo prava yuridichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu cherez rik nadzvichajnim profesorom i kerivnikom ciyeyi kafedri a 1877 roku stav zvichajnim profesorom Dvichi buv dekanom yuridichnogo fakultetu 1879 1880 1885 rektorom 1883 1884 i prorektorom 1884 1885 U 1886 roci pereyihav do Vidnya de pracyuvav radnikom Ministerstvi osviti 1886 1893 potim buv chlenom Derzhavnogo tribunalu 1893 1895 ministrom osviti 1895 1896 i ministrom u spravah Galichini 1897 U 1881 roci Edvard Rittner stav dijsnim chlenom Polskoyi akademiyi znan u 1892 roci stav dijsnim chlenom Akademiyi znan u Prazi Lvivskij universitet nadav jomu doktorat honoris causa 1894 Yak specialist iz kanonichnogo prava zajmavsya pitannyami sutnosti cerkovnoyi vladi iyerarhizaciyi cerkovnih uryadiv i stanovish rozpodilennyam uryadiv Doslidzhuvav spivvidnoshennya prava Katolickoyi cerkvi z derzhavnim pravom i pravom inshih religijnih spilnot Opracyuvav viborchu reformu u yakij zaproponuvav zagalne golosuvannya u Galichini ta rozporyadzhennya pro obov yazok znannya cheskoyi movi dlya uryadovciv na terenah Chehiyi proekt cej stiknuvsya iz opoziciyeyu z boku nimeckih posliv i v rezultati priviv do vidstavki kabinetu Kazimira Badeni 1897 V ostanni roki zhittya hvoriv na serce Buv poslom do Galickogo krajovogo sejmu V VI i VII sklikan 1882 1899 Pid chas VII sklikannya galickogo sejmu 1895 1901 1 chervnya 1896 roku Edvard Rittner zaminiv pomerlogo Feliksa Pogoreckogo ale ne dozhiv do kincya sklikannya bo 27 veresnya 1899 roku pomer Na jogo misce v sejmi 21 listopada 1899 roku obrano Emilya Mihalovskogo Sin Edvarda Rittnera pismennik i dramaturg Tadeush Rittner NagorodiOficerskij hrest Ordena Leopolda Orden Zaliznoyi Koroni III stupenya Komandorskij hrest iz zirkoyu Ordena svyatogo Grigoriya VelikogoPublikaciyi Celibat w Polsce 1874 Die Regierungvorlagen zur Regelung der kirchlichen Verhaeltnisse 1874 Das Eherecht bei den Civilisten 1875 O poczuciu prawa w spoleczenstwie 1875 Glossen zu den Erkentnissen der Verwaltungsgerichtshofes in Kirchenangelegenheiten 1876 Prawo koscielne katolickie 1878 1879 2 tomi Sluby cywilne w historycznym rozwoju 1879 Projekt ustawy o konkurencyi koscielnej dla miasta Lwowa 1880 Rozwody i malzenstwa siedmiogrodzkie 1880 DzherelaBiogramy uczonych polskich Czesc I Nauki spoleczne zeszyt 3 P Z Wroclaw 1985