Едвард Браян Дейвіс

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=

Едвард Браян Дейвіс
Edward Brian Davies
Народився	1944(1944) Кардіфф
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик
Alma mater	Оксфордський університет
Галузь	математика, спектральна теорія
Заклад	Лондонський королівський коледж
Науковий ступінь	професор
Науковий керівник	Девід Едвардс
Відомі учні
Аспіранти, докторанти	^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1]
Членство	Лондонське королівське товариство ^d^[2]
Нагороди	Senior Berwick Prize
Особ. сторінка	mth.kcl.ac.uk/staff/eb_davies.html

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Девіс.

Едвард Браян Дейвіс — професор математики в Лондонському королівському коледжі, автор понад двох сотень наукових статей, п'яти монографій і науково-популярної книги «Наука у дзеркалі: що насправді знають науковці» (Science in the Looking Glass: What do Scientists Really Know).

Біографія

Дейвіс навчався в Уельсі, де його батько був вчителем математики. Потім він закінчив Оксфордський університет, де залишився, щоб захистити докторську дисертацію на тему «Деякі проблеми функціонального аналізу» (1968).

Після двох років в США, в Принстоні та Массачусетському технологічному інституті, він отримав постійну посаду в Оксфорді, де з 1973 року читав лекції з математики.

В 1981 році Дейвіс був призначений професором математики в Лондонському королівському коледжі, в якому з 1990 по 1993 займав посаду голови кафедри математики.

1998 року отримав

З 2008 по 2009 рік був президентом Лондонського математичного товариства. Офіційно пішов на пенсію в 2010 році.

Наукові погляди

Є запеклим антиплатоністом. Його стаття «Нехай платонізм помре» (Let platonism die), опублікована в 2007 році, викликала чималу дискусію .

Зовнішні посилання

• Математична генеалогія Браяна Дейвіса [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. https://www.learnedsociety.wales/fellowship/fellows/
3. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 20 грудня 2012.